Висновки

Податкова система в кожній країні є однією із стрижневих основ економічної системи. Вона з одного боку забезпечує фінансову базу держави, а з іншого боку – виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини.

Податкова система є відображенням конкретних умов конкретної країни: рівень розвитку економіки, соціальної сфери та зовнішню і внутрішню політику, добробуту громадян, традиції народу, та безліч інших чинників. Однією з найголовніших проблем, які заважають працювати підприємцям – фізичним особам та податківцям – заплутаність податкового законодавства, особливо з прийняттям Податкового кодексу.

З аналізу поступлень видно, розмір сплати податків до бюджету з кожним роком зростає. Але є тенденція до збільшення порушень у податковій сфері. Хочу виділити , що в Україні найбільш кримінальним податком – податок на додану вартість.

Вирішення цієї проблеми дає змогу для зростання добробуту громадян та розвитку суспільства. Необхідно домогтися, щоб держава, суб‘єкти підприємницької діяльності як юридичні так і фізичні особи, та громадяни досягли згоди, були не суперниками, а партнерами у будь якій сфері відносин з податковою системою України.

Для наповнення бюджету одним з найважливіших принципів повинен виступити добровільне виконання платниками податків своїх податкових зобов‘язань. Так як це відбувається в Країнах європейського Союзу.

Органи влади місцевого самоврядування найтісніше пов‘язані з розв‘язанням проблем економічного і соціального розвитку економічного регіону. Вони найгостріше відчувають недоліки фінансової структури, зумовлені кризою в економіці та складностями функціонування фінансової системи країни.

Фінансовою базою органів місцевого і регіонального самоврядування та органів виконавчої влади для розв‘язання проблем економічного і соціального розвитку відповідного регіону є місцеві бюджети, які у перехідний період до ринкової економіки залишаються без стабільних власних надходжень. До основних джерел формування їх доходів належать місцеві податки і збори, доходи та збори, які встановлюються місцевими радами, відрахування від загальнодержавних доходів і податків, а також дотацій та субвенції, які виділяються з державного бюджету і бюджетів вищого рівня.

Найбільшим доходом місцевого бюджету є податок на доходи і порівняно мізерну частину становить податок на прибуток підприємств, що свідчить про недостатню наявність в Чернівцях виробничих підприємств, наявність яких дозволила б додатково наповнювати бюджет і створювати нові робочі місця. Це питання є досить актуальним не тільки для нашого краю але й для багатьох регіонів України. Також важливою частиною бюджеті є місцеві податки і збори серед яких у 2009 і 2010 р.р. – комунальний податок і податок на рекламу, а в 2011 році – єдиний податок і збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Можна сказати про стабільне виконання затверджених місцевими радами планів щодо податкових надходжень, навіть невелике перевиконання що є позитивним показником.

Серед таких важливих податків як на доходи і місцевих податків виконання плану склало103,3% і 102,2% у 1009 році та 98,4% і 105,4% відповідно у 2011 році. Також в цьому році з запровадженням Податкового кодексу процент виконання місцевого збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності склав 125,7% - високий показник, проте характерний для нашого регіону через специфіку діяльності більшості населення.

В структурі бюджету м. Чернівці серед місцевих податків і зборів найбільшу частку складає єдиний податок, при чому більша частина припадає на єдиний податок є фізичних осіб – 9613,856 тис. грн., а з юридичних осіб – 8134,226 тис. грн., це пояснюється тим що більша частина населення займається торгівельною діяльністю. Також завдяки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності отримується до бюджету значні кошти, у 2011 році ця сума склала 5253,367 тис. грн.

Шляхи зміцнення дохідної частини місцевих бюджетів:

1. Повернути ринковий збір до видів місцевих податків і зборів.

2. Повернути 50% зарахування надходжень до бюджету від штрафів за порушення правил дорожнього руху. Хоч зазначений вид надходжень і не може змінити ситуацію на краще, але не був зайвим.

Також є пропозиція зміни зарахування цих надходжень з І кошику бюджету, видатки якого враховуються у розрахунках міжбюджетних трансфертів, до ІІ кошику бюджету, з метою покращення виконання власних повноважень органами місцевого самоврядування.

3. Повернути видозмінений податок з власників транспортних засобів до бюджету міста.

4. Внести зміни до ст. 276.4 Податкового Кодексу України зміни в частині встановлення податку на землю, що відноситься до земель залізничного транспорту.

5. Розширити ст. 90 Бюджетного Кодексу України, в частині розширення переліку видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.