3.2. Шляхи вдосконалення формування доходів місцевих бюджетів в Україні

В сучасних умовах особливо актуальною є проблема щодо фінансового забезпечення регіонального та місцевого самоврядування. Місцеві податки та збори, що є основою дохідної бази місцевих бюджетів, поки що не виконують функції щодо надання їм фінансової автономії. Багаторічна практика місцевого оподаткування в нашій країні приводить до висновку, що система місцевих податків і зборів виконує у нас ніби допоміжну роль щодо державного оподаткування. Але зарубіжний досвід європейських та інших країн свідчить про те, що удосконалення потребує структура та механізм дії місцевих податків.

Багато вітчизняних науковців вивчають проблеми становлення і розвитку місцевого оподаткування, зокрема Іваненко В., Герчаківський С., Піхоцький В., Кириленко О., Кравченко В., Назаркевич І., Бандида М. та ін. Однак, це питання є досі актуальним і потребує подальшого дослідження. Становлення системи місцевого оподаткування в Україні відбувається надто повільними темпами. Про це свідчить Податковий Кодекс України, який так довго розробляли і затверджували, однак і він є недосконалий.

Система місцевих податків і зборів має багато недоліків. Найсуттєвішими з них є :

• місцеві податки і збори мають незначну фіскальну роль, їх частка в доходах місцевих бюджетів і ВВП досить низька;

• надто вузький перелік цих податків і зборів в порівнянні з іншими країнами;

• органи місцевого самоврядування позбавлені права самостійно запроваджувати власні податки і збори на своїй території;

• відсутня зацікавленість місцевих органів влади додатково залучати кошти

• від справляння місцевих податків і зборів;

• відсутня взаємозалежність між рівнем суспільних послуг, які надаються на

• певній території, із податковими зусиллями населення;

• нерозвиненість податків, які відображають політику місцевих органів влади.

Реформування системи місцевого оподаткування має змінити роль місцевих податків та зборів з другорядної на основну у формуванні фінансових ресурсів місцевого самоврядування. До місцевих податків потрібно віднести деякі загальнодержавні податки, що традиційно надходять до місцевих бюджетів: плата за землю, податок з власників транспортних засобів, податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб. Місцеві податки і збори необхідні для того, щоб місцеві органи влади мали можливість надавати послуги, рівень яких у населення асоціюється з обсягом сплачених податків. Кошти, зібрані на місцях використовуються більш ефективно й заощадливо, аніж виділені центральним урядом.

Тому доцільно виділити такі основні напрямки розвитку та удосконалення системи місцевого оподаткування:

• потрібно оновити правовове регламентування справляння місцевих податків і зборів;

• доцільним є розширення переліку місцевих податків і зборів, що відображають політику органів місцевого самоврядування в галузі зайнятості, соціального захисту населення;

• забезпечити реалізацію основних принципів податкової і бюджетної

політики, спрямованої на створення міцної фінансово-економічної бази;

• удосконалити структуру податкових органів.

Оскільки екологічна ситуація в Україні є загрозливою, запровадження місцевих екологічних податків у вигляді штрафів за забруднення повітря, водоймищ, лісів та інших природних ресурсів,суттєво збільшило б дохідну частину бюджету.

Необхідно запровадити місцеві акцизи, наприклад, на тютюнові та алкогольні вироби,що зменшить вживання населенням цих шкідливих для здоровя товарів. Можна б було встановити податок за вивіз сміття, прибирання вулиць. За несвоєчасне вивезення сміття стягувались б штрафи з відповідальних за цю роботу служб. На це слід звернути увагу, оскільки як у великих, так і у малих містах це стало однією з екологічних проблем. Розширити перелік місцевих податків і зборів можна за рахунок введеня податків на цінні папери, на біржові операції, грошові капітали, приріст капіталу, на право розміщення офісів у центральній частині міста . Досить актуальним є вирішення на законодавчому рівні питання розмежування сфер діяльності та взаємодії органів державної податкової служби й органів місцевого самоврядування, зокрема у забезпеченні справляння місцевих податків і зборів. Цього можна досягти внісши відповідні зміни і доповнення до законів України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законодавчих і нормативних актів, які регулюють відповідні питання. Чим обізнаніше буде населення у правовій сфері оподаткування (щодо своєчасності і повноти сплати податків, відповідальності за ухилення від їх сплати) тим швидше наповниться місцевий бюджет, у відповідності до чого посилення потребує державний контроль за додержанням чинного законодавства щодо оподаткування, справляння передбачених законом місцевих податків і зборів. Україні слід звернути увагу на розвинуті країну світу, де до місцевих податків відносять податки на утримання тварин, комерційні об’яви, спадщину, використання місцевої символіки, а особливо на Францію, оскільки наша грошова і податкова системи будувались за її зразком, оскільки адміністративні системи дуже схожі.

Ті зміни, які відбулись із прийняттям Бюджетного та Податкового кодексів України, не змінили ситуацію на краще, в частині зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів.

Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів довело, що на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достатніми фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні.

Це обумовлено цілою низкою обставин:

1.високим рівнем концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення задач;

2.домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі надходжень коштів до місцевого бюджету і низькою часткою закріплених за територіями податкових платежів;

3.нині діючою практикою формування місцевих бюджетів, при якій збережений поки що в своїй основі механізм централізованого встановлення нормативів відрахувань від регулюючих доходів, хоча вони й знаходяться у протиріччі з принципами бюджетної децентралізації;

4.тенденцією встановлення видатків у низ по бюджетній системі без відповідного підкріплення дохідними джерелами, що призводить до ротаційності багатьох, раніше збалансованих місцевих бюджетів. Принципи ж побудови і механізм функціонування нинішньої бюджетної системи склались ще в 30-ті роки і повністю відповідали характеру і методам адміністративно-командної системи управління народним господарством країни.

5. Відсутність чіткого взаємозв’язку між обсягами податків, які збираються, і доходами місцевих бюджетів позбавляє місцеві органи влади

стимулів до збільшення державних доходів , що, в свою чергу загострює

проблему нестачі коштів не тільки на місцевому, але й на загальнодержавному рівні. Також орієнтована на видатки методологія

формування місцевих бюджетів, що виховала у нижчестоящих управлінських

структур утриманство і тверду впевненість в тому, що за все в кінцевому

рахунку відповідає держава, центральні органи влади.

Проблеми формування дохідної бази місцевих бюджетів в Україні, браку фінансових ресурсів органів місцевої влади й нестабільності їхніх дохідних джерел стояли на порядку денному протягом усіх років незалежності особливо актуалізувалися в умовах глобальної фінансової кризи і залишаються бути невирішеними і до сьогодні. . Пропозиції щодо удосконалення механізму формування місцевих бюджетів. Таким чином, якщо говорити про шляхи посилення фінансової незалежності місцевих бюджетів доцільно їх розділити на дві категорії: ті що потребують значних змін в законодавчій базі та проведенню ряду загальнодержавних реформ; та ті що можуть бути запроваджені найближчим часом, без значних законодавчих змін.

До першої категорії відносять такі пропозиції: