1. Абсолютна вологість.

2. Відносна вологість.

3. Питома вологість.

4. Відносна сухість.

88. «Вологий» термометр психрометра показує:

1. Температуру вологого термометра.

2. Температуру навколишнього повітря.

3. Середню температуру між гемпераіурою повітря і власною температурою зволоженого термометра.

4. Температуру зовнішнього повітря.

88. Ступінь залучення до роботи м 'язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження визначаються показником:

1. Напруженість праці.

2. Важкість праці.

3. Загальна оцінка умов праиі.

4. Інтенсивність праці.

88. При великих швидкостях руху повітря і низькій температурі зростають втрати тепла, що спричиняє:

1. Переохолодження організму.

2. Не впливає на організм.

3. Перегрівання організму.

4. Зневоднення організму.

V.?. При якій мінімальній температурі повітря відб^астьсн пору­

чі. чин терморегуляції організму, перегрівання?

І І Ірн температурі повітря більше ЗО °С.

2. При температурі повітря більше 20 °С.

І. При температурі повітря більше 25 °С.

•І. При температурі повітря більше 15 °С.

V.? Психрометр складається з:

1. Сухого та вологого термометрів.

2. Двох сухих термометрії».

1. Двох вологих термометрів.

•І. Двох вологих і одного сухого термометрів.

44. Як впливає на людину зниження відносної вологості до 25% і чи т ис/

І Погіршує захисні функції верхніх дихальних шляхів.

2. Погіршує захисні функції шкіри.

• Такі значення не виливають на людину.

•І. Покращує захисні функції верхніх дихальних шляхів.

У.У Прилади, якими вимірюють вологість повітря.

1. Анемометр чашечний, крильчастий.

2. Термометр, термопара.

3. Психрометр, гігрометр.

•І. Барометр.

УЛ Наведіть умови метеорологічного комфорту зо умови спокою

• ііч> легкої роботи за показниками вологості.

1. Підносна вологість 40 60%.

2. Відносна вологість 20 -30%.

1. Відносна вологість 70-90%.

4. Відносна вологість 10-20%.

•

47. Наука, що вивчає зміни функціонального стану органаму людини тії шпиком її трудової діяльності й обгрунтовує методи та засоби .•р.чінізації трудового процесу, що спрямовані на підтримку високої м/ніце нкітності і збереження здоров ’я працюючих, це:

І . Гігієна праці.

2. Фізіологія праці.

1. Охорона праці.

•1 Валеологія.

98. Фі їіі>;юго-гігіснічпіій паспорт професії визначне:

1. Оцінку важкості, напруженості і шкідливості праиі.

2. Параметри мікроклімату виробничих приміщень.

3. Необхідні засоби колективного та індивідуального захист)’, що використовуються працівником.

4. Ііезнску роботи машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва.

98. Особливості стомлення людини при розумовому навантаженні характеризуються:

1. Важкістю зосередження і зниженням активної уваги, послаблен­ням пам’яті, сповільненістю у прийнятті рішень, порушенням чіткості логічних побудов та здатності до абстракцій.

2. Розвитком втоми під час м’язової роботи.

3. Правильні І та 2 відповіді.

4. Підвищеною пітливістю.

98. Режим п/нгці та відпочинку протягам робочої зміни визначається такими факторами, як:

1. Тривалість робочого дня, час початку та 'закінчення роботи.

2. Наявність мікропауз у трудовому процесі.

3. Кількість і тривалість регламентованих перерв на відпочинок (макропауз).

4. Всі відповіді правильні.

101 У процесі праці функціональне напруження людини зумовлю- спіься двома видами навантажень:

1. М'язовими і нервовими.

2. Емоціональними та фізичними.

3. Розумовими та сенсорними.

4. Біологічними та хімічними.

102. Яким чином виявляються м 'мові та червні навантаження⁹

1. М’язові навантаження виявляються у вигляді динамічних рухів і статичних напружень, а нервові - у вигляді розумових, емоційних га сенсорних (на органи чуття) навантажень.

2. Нервові навантаження виявляються у вигляді динамічних рухів і статечних напружень, а - м’язові у вигляді розумових, емоційних та сенсорних (на органи чуття) навантажень.

3. М’язові та нервові навантаження виявляються у послабленні нам’яті, сповільненості щодо прийняття рішень.

4. М'язові та нервові навантаження виявляються у зниженні пам'яті, помилковості щодо прийняття рішень.

52

102. Яка наука обсрунтомус режими праці та відпочинку залежна яіі> інтенсивності, екстенсивності, складності і значущості трудової •І іч г шості?

1. Соціологія.

2. Ііргономіка.

3. Санітарія і гігігна.

4. Фізіолої ія праці.

102. До раціонального та внутріїинімшінного режиму праці ти яііЬючинку входити:

1. Перерва па обід, регламентовані перерви на відпочинок, активі­зацію відпочинку та інші заходи.

2. Тривалість робочою дня.

3. Час початку та закінчення роботи.

4. Контроль за тривалістю перерви на обід та виконанням плану.

102. Тижневий режим п/юці та відпочинку характеризується:

1. Встановленою кількістю робочих днів і годин, порядком чергу­вання днів роботи та відпочинку, чергуванням робо і н у різні зміни.

2. Часом надання і тривалістю обідньої перерви, кількістю та тривалістю регламеїгтованих перерв па відпочинок (макропауз).

3. Тривалістю робочого дня.

4. Часом початку і закінчення роботи.

102. Річний режим праці та відпочинку характеризується:

1. Часом початку і закінчення роботи.

2. Тривалістю робочого дня.

3. Загальною кількістю днів і годин роботи, періодичністю і тривалістю основної і додаткових відпусток.

4. Часом надання і тривалістю обідньої перерви, кількістю і тривалістю регламентованих перерв на відпочинок (макропауз).

102. Регламентація фізичного та розумового навантаження, вико- І'їн пишня функціонаїмшї музики, ви/юбничої гімнастики, фармакологічних н/ч-па/нітів. що підвищують працездатність, - це:

1. Заходи боротьби із втомою, то розвивається під час праці.

2. Заходи, спрямовані на підвищення продуктивності праці.

3. Заходи, спрямовані на збільшення прибуїку підприємства

4. Заходи, спрямовані на виконання плану підприємства.

53

/ 08. Підвищені рівні шуму та вібрсщій на робочих МІСЦЯХ, невідповід­ність фарбового покриття машини та її складових частин, відсутність пристроїв дія захисту обслуговуючого персоналу від дії рухомих деталей, це недосконалості:

1. Конструкторсько-технологічні.

2. Експлуатаційні.

3. Технологічні.

4. Виробничі.

/ 09. Категорія робіт за важкістю та енерговитратами поділя­ється на:

1. Легку, середньої важкості, важку.

2. 1.2. 3,4.

3. А, Б. В. Г.

4. Нніької продуктивності, середньої і високої.

Розділ III. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

/. Безпека праці досягається забезпеченням:

1. Безпеки будівель га споруд, виробничих процесів і обладнання.

2. Безпеки перевірки якості продукції.

3. Безпеки обладнання, процесів, матеріалів.

4. Безпеки процесів, перевірки якості продукції.

2. Вирішення питань безпеки праці на підприємствах здійснюстм:м на стадіях:

1. Проектування, виготовлення й експлуатації об’єктів виробни­чого призначення.

2. Введення в експлуатацію об’єктів виробпичого призначення.

3. Експлуатації об'єктів виробничого і невиробничого призначення

4. На стадіях конгро.тю виробничих процесів і ремонту обладнання

3. Максимальна безпека техніки (машин, механізмів, обладнання) . і піним її важливих факторів, який сприяє:

1. Запобіганню травматизму й аваріям.

2. Підвищенню професіоналізму персоналу.

3. Зменшенню вартості техніки.

4. Збільшенню вартості техніки.

4. Показник тяжкості травматизму це:

1. Відношення числа днів непрацездатності по всіх випадках травмування в обумовленому календарному періоді до числа постраждалих за цей же період.

2. Відношення числа постраждалих по всіх випадках травмування в обумовленому календарному періоді до числа днів непраце­здатності за цей же період.

3. Число нещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих за певний календарний період.

4. Число нещасних випадків, що припадає на загальну кількість працюючих за певний календарний період.

5. Коефіцієнт частоти травматизму - це:

1. Відношення числа днів непрацездатності по всіх випадках травмування в обумовленому календарному періоді до числа постраждалих за цей же період.

2. Число випадків захворювань, що припадає на 1000 працюючих за певний календарний період

3. Число нещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих за певний календарний період.

4. Число випадків захворювань, що припадає на загальну кількість працюючих за певний календарний період.

6. Відношення числа днів непрацездатності по всіх випадках трав- ч\наннн в обумовленому календарному періоді до числа постраждалих >.і цей же період - це:

1. Показник тяжкості травматизму.

2. Косфініоігг частоти травматизму.

3. Коефіцієнт загального травматизму.

4. Коефіцієнт рівня заі альної захворюваності.

7. Коефіцієнт частоти захворювань - це:

1. Число випадків захворювань, що припадаг на 1000 працюючих за певний календарний період.

2. Чисто нещасних випадків, що припадас на 1000 працюючих па певний календарний період.

3. Число днів тимчасової непрацездатності, що припадас на кожен випадок захворювання.

4. Число днів тимчасової непрацездатності, що припадас на загальну кількість випадків захворювання.

8 Коефіціє нт тяжкості (тривалості) захворювань - це:

1. Число випадків захворювань, що припадас на 1000 працюючих за певний календарний період.

2. Число нещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих за певний календарний період.

3. Число днів тимчасової непрацездатності, що припадас на кожен випадок захворювання.

4. Число випадків захворювань, що припадає на загальну кількість випадків захворювання.

9. Які групи знаків безпеки розроблено відповідно до ДСТУ ІХО 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та таки безпеки*?

1. Заборонні, попереджувальні, приписні, вказівні.

2. Дозвільні, попереджувальні, приписні, вказівні.

3. Заборонні, інформуючі, приписні, вказівні.

4. Заборонні, попереджувальні, запобіжні, вказівні.

9. Відповідно до стандарту ДСТУ І.Ю 3864-1:2005 «Графічні аі чтт Кольори ти знаки безпеки» червоний колір застосовується для:

1. Позначення попередження можливої небезпеки.

2. Зобов’язувальпнх і вказівних знаків безпеки.

3. Ламп, що сигналізують про нормальну роботу машин, позначення евакуаційних виходів.

4. Позначення безпосередньої небезпеки, заборони.

/ І Відповідно до стандарту ДСТУ180 3864-1:2005 «/ ’рафічні символи /(11 М'іцпі та таки безпеки» жовтий колір застосовується для:

І. Позначення попередження, можливої небезпеки.

.V Зобов’язувальних і вказівних знаків безпеки.

» Ламп, що сигналізують про нормальну роботу машин, позначення евакуаційних виходів.

•І І Іозначсішя безпосередньої небезпеки, заборони.

12. Відповідно до стандарту ДСТУ /ЗО 3864-1:2005 «Графічні символи. Кои.при та знаки безпеки» зелений колір застосовується для:

1. Позначення попередження, можливої небезпеки.

2. Зобов’язуваиьпнх і вказівних знаків безпеки.

1 Ламп, що сигналізують про нормальну роботу виробничих машин.

позначення евакуаційних виходів.

І. Позначення безпосередньої небезпеки, заборони.

І.і. Відповідно до стандарту ДСТУ ЩО 3864-1:2005 «Графічні

• кишіти. Кольори та знаки безпеки» синій колір застосовується для:

1. Позначення попередження, можливої небезпеки.

2. Зобов'язували і их і вказівних знаків безпеки.

І. Ламп, що сигналізують про нормальну роботу машин, позначення евакуаційних виходів.

•1 Позначення безпосередньої небезпеки, заборони.

14. ’і.'ідно з ДСанПіН 3.32.007-98 нДержавні санітарні правила і норми /н>боти з візуальними дисплейними терміналами електронно-

• •і "ш, інмиїчьних машин» тощо приміщення на одне робоче місце повинна

• т,топити не менше:

1. З м\

2. <1 м\

і. 5 м².

4 6м^г.

/* Згідно з ДСанПіН 3. і2.007-98 «Державні санітарні правма

і /роботи з еиуальшсии дисплейними терміналами електронно»

•очш чнніаіьних машин» об ’см приміщення на одне робоче місце повинен •п, манити не менше:

1. 5м¹.

2. 10 м\

» 15 м\

4 20м¹.

16. Система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного вмиву елект­ричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики, мис назву:

1. Елекгро^пека.

2. Дія електричного струму на організм людини.

3. Елсктротравматизм.

4. Елскгрозахист.

/ 7. Дія електричного струму, що спричиняв опіки окремих ділянок тії а. нагрівання кровоносних су'дин. серця та інших органів, через які проходять с трум, що призводить до виникнення у них функціональних розладів, мас назву:

1. Електролітичної дії.

2. Термічної дії.

3. Біологічної дії.

4. Механічної дії.

18. Дія електричного струму, що характеризується небезпечним збудженням клітин і тканин організму, що супроводжуються мимо­вільним судомним скороченням м "язів, мас назву:

1. Біологічної дії.

2. Електролітичної дії.

3. Термічної Дії.

4. Механічної лі».

18. Дія струму, що спричиняє ушкодження (розриви тощо) різно­манітних тканин о/к'анам)’ внаслідок елект/юдинамічиого ефекту, мас пащ’

1. Механічної дії.

2. ЕлектролітичноїДії.

3. Термічної дії.

4. Біологічної дії.

18. Дія струму, що характеризується розкладом крові, що спричиняє суттєві порушення її фізико-хімічного складу, має назву:

1. Термічної дії.

2. Електролітичної дії.

3. Біологічної дії.

4. Механічної дії.

Плями сірого чи блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри і м її ці її контакту із струмопровідними частинами мають назву:

І. Електричний опік.

Електричний удар.

3. Електричні знаки.

•І. Електрофтальмія.

22. Якщо найдріОніиіі часточки метаяу, розтопленого внаслідок .чі і пктричної дуги, проникають у верхні шари шкіри людини, це мас «.м«г

І. Металізація шкіри.

2. Електричний опік.

І. Клсктричний -знак,

•І. Електрофтальмія.

22. До місцевих електричних травм наїежать:

1. Електричні опіки, знаки.

2. Металізація шкіри, електрофтальмія.

». Електричні удари.

4. Правильні 1 і 2 відповіді.

22. Залежно від наслідків ураження людини електричним струмом . ичпричні удари поділяться на:

1. Дві іруни.

2. Три групи.

3. Чотири групи.

4. П’ять груп.

22. Електричний удар - це:

1. Порушення діяльності життєво важливих органів чи всьою організму людини як наслідок збудження тканин організму електричним струмом, яке супроводжується мимовільним судомним скороченням м’язів.

2. Порушення діяльності ЖИТТЄВО важливих органів чи всього організму людини у вигляді електричних опіків.

І. Порушення діяльності життєво важливих органів чи всього організму людини у вигляді електричних знаків.

4. Порушення діяльності життєво важливих оріанів чи всього організму людини у вигляді запалення зовнішніх оболонок очей, спричинене надмірною дією ультрафіолетового випромі- нення електричної дуІ Н.

22. Чинники, від яких залежить електричний опір тіча людини. - це

1. Стан шкіри.

2. Параметри електричного кола.

3. Фізіологічний стан і стан навколишнього середовища

4. Усі відповіді правильні.

22. Які (/міктори неелектричного характеру суттєво вмиваючи, на зміну електричного опору тіла людини?

1. Освітленість робочого МІСЦЯ.

2. Атмосферний тиск.

3. Стан шкіри та центральної нервової системи.

4. Швидкість руху повітря.

2Я Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом

1. Величина струму, гривапість проходження струму, шлях струму.

2. Індивідуальні властивості людини, уважність.

3. Частота і рід струму.

4. Всі відповіді правильні.

29. Від чого не залежить ступінь небезпеки ураження людини електричним струмом?

1. Частоти струму.

2. Сили та види струму.

3. Напруги.

4. Електромагнітного поля.

29. Гоанично допустима напруга Дія змінного струму (частота 50 Гц). що проходить через тіло людини при нормальному (неаварійному,} режимі роботи електроус тановки, не повинна перевищувати:

1. 2-3 В.

1.Ні. 25

22.’іо джерелом світла /хпрізняють такі види хи/юбничого освітлення: 38

2.е,ш"-"'-У=е,”тС. 38

2.0,1—1,0 мг/м*. 42

2.Організаційних. 44

1.5м1. 54

2.Іілектрозахнсні засоби. 59

1. І. 90

29. Гранично допустимий змінний струм (частота 50 Гц), що п/юходить через тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати:

1. 0.3 мА.

2. 1.0 мА.

3. 20 мА.

4. 30 В.

І.' Умовно безпечною для життя людини н Україні прийнято т»*т,тні напругу:

1. До 220 В.

; До МОВ.

) До 36 В.

А До 6 В.

2. Найменше значення відчутного чмінного електричного струму ч** ниттю 50 Гц, який під час проходження через організм людини , причинне подраінення:

1. 0.1 0,3 мЛ.

2. 0,6 1,5 мЛ.

» 10-15 мА.

4 20 40 мЛ.

Ч Найменше значення мінного електричного струму частотою І и чкий під час проходження через органіхч людини спричиняє . чгртііьну небезпеку:

1. 0,5-1,5 мА.

2. 6 10 мА.

3. 80 ІООмА.

4. 200 300 мЛ.

14. Найменша величина струму, що спричиняє миттєву зупинку

• *РЧ*

1. Два А.

2. Три А.

3. П'ять А.

4. Сім А.

Електротрав.му .можна отримати при дотику навіть до Іічіммшних частин електроустановок при напрузі:

І. 220В.

І 380 В.

3. 1000 В.

4. МОВ.

37. Покриття струмопровідиих частин електроустановок шаром діелектрика для захисту людини від випадкового доторкання до частин через які проходить струм, мас назву:

1. Ізоляція нсструмопровідіїих частії.

2. Ізоляція струмопровідиих частин.

3. Недосяжність исізольованих струмопровідиих частин.

4. Теплоізоляція струмопровідиих частин.

37. Пасивний засіб захисту від ураження струмом, який не усувні небезпеки ураження, а лише інформує про її наявність, мас назву:

1. Попереджувальна сигналізація.

2. Вирівнювання потенціалів.

3. Ізоляція струмопровідиих частин.

4. Профілактичний захист.

ЗУ. Електрична ізоляція струмопровідиих частин електроуста новки - це

1. Шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика

з великим електричним опором.

2. Шар провідника або конструкція, виконана з провідника

з великим електричним опором.

3. Шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика

з малим електричним опором.

4. Шар теплопровідної конструкції з малим електричним опором.

40. Державний стандарт визначає такі види електричної ізоляції струмопровідиих частин:

1. Робочу.

2. Додаткову.

3. Подвійну.

4. Всі відповіді правильні.

4/. Мінімальна електрична ізоляція струмопровідиих частин електро­установки в умовах роботи бел підвищеної небезпеки - це:

1. Подвійна ізоляція.

2. Робоча ізоляція.

3. Додаткова ізоляція.

4. Посилена ізоляція.

4. ⁹ Згідно з чинними нормативними актами, якщо технічними Нймммм не передбачені більш жорсткі вимоги, опір ізоляції струмо- учтіїНіих частин електроустановок приймається у межах:

І 1,0 кОм ? 0,4 кОм.

« 0.2 кОм.

4 0.1 кОм.

4І Чим небезпечне дія здоров 'я обслуговуючого персоналу нещільне ІIIУнчння контактів штепсельного роз ему електроустановки?

І. Може виникнути електрична іскра, яка спричинює елскіро- травму.

! Може спричинити обгорання коїггакіів.

* Може спричинити перегрівання електроустановки.

4. Не ввімкнеться електроустановка.

44. Технічні вироби, що не с конструктивними елементами електро- іім.можж І використовуються при виконанні робіт в електроустановках і чапою запобігання еяектротравмам. - це:

1. Розподільчі іцитки.

2. Іілектрозахнсні засоби.

1. Пускові кнопки.

4. Штепсельні роз'єми.

44. Електрозахисні засоби поділяються на:

1. Попереджувальні, огороджувальпі, запобіжні.

2. Корегуючі, огороджувальпі, запобіжні.

3. Ізолюючі, огороджувальпі, запобіжні.

4. Профілактичні, огороджувальпі. запобіжні.

4Л. Ізолюючі електрозахисні засоби, що розраховані на напругу

• і ньішмки і при дотриманні вимог безпеки щодо користування ними *.*•. інечують захист працівників, - це:

1. Основні ізолюючі електрозахисні засоби.

2. 'Запобіжні ізолюючі електрозахисні засоби.

І. Додаткові ізолюючі електрозахисні засоби.

4. Огороджувальпі електрозахисні засоби.

47. Ізолюючі елекпцюзахисні засоби, що навіть при дотримати вимог безпеки щодо користування ними не забезпечують захист працш ників, - це:

1. Запобіжні полюючі слектрозахисні засоби.

2. Основпі ізолюючі електрозахисні засоби.

3. Додаткові ізолюючі слектрозахисні засоби.

4. Огоролжувальні слектрозахисні засоби.

47. Випадкове електричне з'єднання струмопровідної частини

з металевими нсструмопровідними частинами електроустановки - це:

1. Замикання нз землю.

2. Замиканим на корпус.

3. Зона розтікання струму.

4. Захисне вимикання.

47. Навмисне електричне з''єднання з нульовим захисним провідником металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть знаходи­тись під напругою у /результаті пошкодження ізоляції, мас назву:

1. Захисне заиулсіїня.

2. Захисне заземлення.

3. Захисне вимикання.

4. Замикання на землю.

47. Швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимикання електроустановки при виникненні у ній небезпеки ураження людини струмом, мас назву:

1. Захисне замулення.

2. Захисне заземлення.

3. Захисне вимикання.

4. Замикання на землю.

5/. Навмисне електричне з’єднання із землею чи ЇЇ еквівалентом металевих неструмопровідних частин, які можуть знаходитись під напругою. - це:

1. Захисне вимикання.

2. Захисне заземлення.

3. Захисне замулення.

4. Замикання на землю.

52. Величина електричного опору заземлюеального пристрою Щтішш бути:

І Мабаї аю більшою між електричний опір людніш.

2. Набагато меншою ніж електричний опір людини.

• Однаковою з електричним опором людини.

4. Не залежить від електричного опору людини.

52. Величино опору заземлюючого пристрою електроустановок МИру.чію до 380 В не повинна перс вищупати.

1. 100 Ом

2. 50 Ом У 30 Ом.

4. 10 Ом.

52. Відповідно до чинних нормативів величина опору ш/емлюючого уін т/юю в установках напругою до 1000 В не повинна перевищувати:

1. 100 Ом.

2. 50 Ом.

3. 20 Ом.

4. 4 0м.

52. Якім прісіадом вимірюється електричний опір?