!1

До показників, що характеризують соціально-економічну ефективність роздрібної торгівлі відносять:

1. Всі перераховані.

2. Рівень прибутковості торгівельної діяльності.

3. Частка збиткових підприємств торгівля в загальному обсязі підприємств.

4. Темпи зростання обороту роздрібної торгівлі порівняно з темпами росту ВВП та доходів населення.

!2

До показників економічної ефективності роздрібної торгівлі не належить:

1. Ступінь платоспроможного попиту;

2. Рівень прибутковості торгівельної діяльності;

3. Частка торгівля у доданій вартості;

4. Частка збиткових підприємств торгівлі в загальному обсязі.

!3

До показників соціальної ефективності роздрібної торгівлі не належить:

1.Темп зростання обороту роздрібної торгівлі порівняно з темпами зростання ВВП;

2.Затрати часу на здійснення купівлі товару;

3.Питома вага поширених сучасних форм та методів торгівлі;

4.Кількістю торгівельних об’єктів на 10000 жителів.

!4

За рівнем концентрації роздрібної торгівлі У країна належить до країн з :

1.Низьким рівнем концентрації;

2.Середнім рівнем концентрації;

3.Високим рівнем концентрації;

4.Надвисоким рівнем концентрації.

!5

Особливістю роздрібної торгівлі не являється:

1.Правильні відповіді 1 та 2;

2.Продаж товарів кінцевому споживачеві для споживання;

3.Малі партії продажу;

4.Невелика кількість покупців.

!6

Показником економічної ефективності роздрібної торгівлі як галузі є:

1. Рівень прибутковості торговельної діяльності;

2. Ступінь задоволення платоспроможного попиту;

3. Затрати часу на здійснення купівлі;

4. Питома вага торгових об’єктів сучасних форматів у загальному обсязі торговельних підприємств.

!7

Явище, коли в умовах перенасичення ринку покупці не бачать інших відмінностей між традиційними товарами масового споживання, крім ціни, називають:

1. Коммідітизація товарів;

2. Рітейл;

3. «Немасовий» товарний асортимент;

4. «Форматні» уподобання споживачів.

!8

Чи розрiзняються поняття "основнi засоби торговельного пiдприємства" та "матерiально-технiчна база торговельного пiдприємства"?

1. Так, перше поняття є вужчим i входить до складу другого.

2. Нi, не розрiзняються – данi поняття iдентичнi.

3. Так, друге поняття є вужчим i входить до складу першого.

4. Спiввiдношення даних понять може бути рiзним i залежить вiд особли­востей дiяльностi пiдприємства.

!9

Явище, коли в умовах перенасичення ринку покупці не бачать інших відмінностей між традиційними товарами масового споживання, крім ціни, називають:

1. Коммідітизація товарів;

2. Рітейл;

3. «Немасовий» товарний асортимент;

4. «Форматні» уподобання споживачів.

!10

Тимчасові магазини, які відкриваються у торгових центрах (у т.ч. з використанням схеми «магазин в магазині») чи нетрадиційних локаціях (наприклад, університетські містечка, автостоянки, тимчасова вулична торгівля), називають:

1. Pop-Up Store;

2. Price Check;

3. Mobile Commerce;

4. Customization.

!11

Торговельна діяльність суб’єктів господарювання сфери торгівлі з реалізації вітчизняних або імпортованих споживчих товарів в Україні має такі види торгівлі:

1. Роздрібну та оптову;

2. Роздрібну, оптову та ресторанне господарство;

3. Комісійну та фірмову;

4. Правильної відповіді немає.

!12

До основних торговельних функцій магазинів не належить:

1. Кредитування роздрібних підприємств;

2. Продаж товарів;

3. Упорядкування заявок на завезення товарів;

4. Усі відповіді вірні.

!13

До дрібних магазинів у містах зараховують магазини з торговельною площею до …:

1. 250 кв. м.

2. 450 кв.м.

3. 500 кв.м.

4. 1000 кв.м.

!14

За формами товарної спеціалізації магазини поділяються на:

1. Універсальні, комбіновані, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані та змішані.

2. Дрібні, середні, великі та дуже великі.

3. Елітні магазини з найвищим рівнем цін, магазини з середнім рівнем цін, магазини з низьким рівнем цін.

4. Дрібні, великі та елітні зі змішаною товарною спеціалізацією.

!15

Метод роздрібного продажу товарів це:

1. Сукупність способів, за допомогою яких здійснюють продаж товарів покупцям;

2. Певні способи розміщування та демонстрування товарів на торговельно-технологічному устаткуванні;

3. Спосіб продажу товарів, у процесі вибирання, комплектування наборів, демонстрування окремих виробів у дії, перевіряння якості товарів та їх пакування і рахування вартості покупки здійснюють за участю продавця;

4. Всі відповіді вірні.

!16

Ознаки, які характерні для роздрібної торгівлі:

1.Всі відповіді вірні;

2.Є самостійною, ініціативною, здійснюваною на власний ризик діяльністю юридичних осіб та громадян з метою отримання прибутку;

3.Товари реалізуються безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання

4.Товари реалізуються за готівку або іншими, прирівненими до неї платіжними засобами (кредитні картки банків, перерахування з рахунків вкладників банків тощо).

!17

Функції роздрібної торгівлі:

1.Всі відповіді вірні;

2.Сортування товарної маси;

3.Комунікації між виробником і споживачем та надання послуг споживачу;

4.Проведення трансакції.

!18

До звичайних операцій у сфері оптової торгівлі відносять:

1. Всі перераховані;

2. Збирання, сортування, розподілення по групам великих партій товарів;

3. Перепакування, розлив у пляшки, розфасування у менші ємкості;

4. Тимчасове зберігання та охолодження.

!19

Бар’єри, що існують між виробниками та роздрібними операторами:

1. Всі перераховані;

2. Бар’єри відстані та часу;

3. Фінансовий та інформаційний бар’єр;

4. Асортиментний та логістичний бар’єр.

!20

До функцій оптової торгівлі відносять:

1. Всі зазначені;

2. Полегшення процесу реалізації товарів виробників;

3. Перетворення виробничого асортименту в торговий;

4. Логістична задача (транспортування, зберігання та інші).

!21

Оптовий продаж товарів може здійснюватися товаровиробниками при реалізації власної продукції:

1. Всі відповіді правильні;

2. Торговельним посередникам;

3. Іншим виробникам для подальшого використання у виробничому процесі або торговельними посередниками;

4. Суб’єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю.

!22

Функцією оптової торгівлі не є:

1. Продаж товарів переважно малими партіями;

2. Полегшення процесу реалізації товарів виробниками;

3. Перетворення виробничого асортименту в торговельний;

4. Полегшення процесу закупівлі товарів роздрібною торгівлею та виробничими споживачами.

!23

На суб’єктів оптової торгівлі чинять тиск такі конкурентні сили:

1.Всі відповіді правильні;

2.Реальна та потенційна конкуренція;

3.Конкуренція «нульового каналу»;

4.Конкуренція часткових замінників.

!24

Вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю – продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання і надавання пов’язаних із цим послуг – це:

1.Оптова торгівля;

2.Роздрібна торгівля;

3.Дрібнороздрібна торгівля;

4.Зовнішня торгівля.

!25

Моральний знос основних засобiв пiдприємства – це:

1. Зменшення вартостi аналогiчних основних засобiв пiд впливом науково-технiчного прогресу.

2. Втрата вартостi через зменшення продуктивностi використання основних засобiв.

3. Збiльшення вiдтворювальної вартостi основних засобiв при зменшеннi їх споживчої вартостi.

4. Усi наведенi варiанти вiдповiдей характеризують рiзнi аспекти морального зносу основних засобiв.

!26

Яким чином здiйснюється вiдшкодування фiзичного зносу основних засобiв пiдприємства?

1. Шляхом їх ремонту.

2. Шляхом їх замiни.

3. Шляхом їх модернiзацiї.

4. Усiма зазначеними способами.

!27

Яким чином здiйснюється вiдшкодування часткового мораль­ного зносу основних засобiв пiдприємства?

1. Шляхом їх модернiзацiї.

2. Шляхом їх поточного ремонту.

3. Шляхом їх капiтального ремонту.

4. Усiма зазначеними способами.

!28

Модернiзацiя основних засобiв – це:

1. Внесення конструктивних змiн в об’єкти основних засобiв iз метою покращання їх технiко-економiчних характеристик.

2. Вид ремонту основних засобiв, що дає змогу повнiстю усунути їх фiзичний знос.

3. Вид поточного ремонту основних засобiв, що дає змогу пiдвищити їх продуктивнiсть.

4. Замiна зношених основних засобiв на новi.

!29

Який вид вартостi основних засобiв та iнших необоротних активiв характеризує суму коштiв, яку пiдприємство очiкує отримати вiд їх реалiзацiї пiсля закiнчення термiну корисного використання за мiнусом витрат, пов’язаних iз продажем?

1. Лiквiдацiйна вартiсть.

2. Балансова (залишкова) вартiсть.

3. Вiдновлювальна вартiсть.

4. Ринкова вартiсть.

!30

В яких одиницях вимiру здiйснюється облiк, аналiз i планування основних засобiв пiдприємства?

1. У вартiсних та натуральних одиницях вимiру.

2. Лише у вартiсних одиницях вимiру.

3. Лише у натуральних одиницях вимiру.

4. В умовних одиницях.

!31

Який з наведених факторiв безпосередньо та без застережень зумовлює зростання потреби торговельного пiдприємства щодо торговельної площi?

1. Зростання потоку покупцiв i збiльшення робочих мiсць торго­вельно-оперативного персоналу.

2. Зростання загальної чисельностi працiвникiв пiдприємства.

3. Зростання товарообороту у фактичних цiнах.

4. Продовження часу роботи магазину.

!32

За якою ознакою основнi засоби пiдприємства торгiвлi подiляються на активну та пасивну частини?

1. За характером участi у торговельно-технологiчному процесi.

2. За рiвнем дохiдностi.

3. За цiльовим призначенням.

4. За паспортною продуктивнiстю.

!33

Який вид основних засобiв торговельного пiдприємства належить до пасивної частини основних засобiв?

1. Складськi споруди.

2. Пiдйомно-транспортне устаткування.

3. Контрольно-касовi апарати.

4. Усi зазначенi види основних засобiв.

!34

Яким термiном визначається група основних засобiв пiдпри­ємства, якi використовуються не для обслуговування госпо­дар­ської дiяльностi, а для вирiшення окремих соцiальних завдань (наприклад, для забезпечення вiдпочинку працiвникiв пiдприємства)?

1. Невиробничi основнi засоби.

2. Пасивнi основнi засоби.

3. Забалансовi основнi засоби.

4. Дане питання є некоректним, оскiльки окремому пiдприємству немає сенсу утримувати такi основнi засоби.

!35

Як необхiдно дiяти пiдприємству, яке має зайвi основнi засоби, що тимчасово не використовуються?

1. Обрати одне з рiшень, запропонованих серед варiантiв вiдповiдей, з огляду на економiчну доцiльнiсть.

2. Забезпечити альтернативне використання зайвих основних засобiв шляхом їх перепрофiлювання.

3. Здати зайвi основнi засоби в оренду.

4. Продати зайвi основнi засоби.

!36

Що характеризує коефiцiєнт оновлення основних засобiв?

1. Частку нововведених основних засобiв у вартостi основних засобiв пiдприємства на кiнець перiоду.

2. Суму, на яку збiльшилась вартiсть основних засобiв, що використовуються на пiдприємствi.

3. Кiлькiсть введених у дiю нових основних засобiв на пiдприємствi.

4. Частку нововведених основних засобiв у вартостi основних засобiв пiдприємства на початок перiоду.

!37

Як впливає на загальну ефективнiсть використання основних засобiв пiдприємства змiна коефiцiєнта використання власних складських примiщень?

1. Прямо пропорцiйно.

2. Не впливає.

3. Обернено пропорцiйно.

4. Характер впливу визначити неможливо.

!38

Як розраховується показник “фондовiддача” на торго­вель­ному пiдприємствi?

1. Як частка вiд дiлення обсягу товарообороту за перiод на середню вартiсть основних засобiв даного пiдприємства.

2. Як добуток обсягу товарообороту за перiод на середню вартiсть основних засобiв даного пiдприємства.

3. Як частка вiд дiлення середньої вартостi основних засобiв даного пiдприємства на обсяг його товарообороту за перiод.

4. Як сума коштiв вiд продажу основних засобiв, що вибувають iз пiдприємства за певний перiод.

!39

У чому полягає економiчна сутнiсть амортизацiї основних засобiв пiдприємства?

1. У систематичному перенесеннi певної частки вартостi основних засобiв на собiвартiсть продукцiї (послуг) пiдприємства.

2. У зменшеннi споживчої вартостi основних засобiв у процесi експлуатацiї.

3. У нагромадженнi коштiв для фiнансування вiдтворення основних засобiв.

4. У замiнi повнiстю зношених основних засобiв новими.

!40

Якi шляхи може використати торговельне пiдприємство щодо забезпечення задоволення потреби у приростi основних засобiв?

1. Може використати будь-який iз зазначених шляхiв, якщо визначить його для себе найбiльш ефективним.

2. Придбати необхiднi основнi засоби у власнiсть.

3. Здiйснити капiтальне будiвництво (пiдрядним або господарським способом).

4. Орендувати необхiднi основнi засоби (у порядку оперативного або фiнансового лiзингу).

!41

Що являє собою торговельне підприємство?

1. Самостійний господарюючий суб’єкт із правами юридичної особи, що діє з метою отримання прибутку.

2. Будь-який суб’єкт ринкових відносин, що здійснює комерційну діяльність.

3. Цілісний майновий комплекс, що має здатність самостійно виробляти продукцію, надавати послуги тощо.

4. Господарський проект, що реалізується одним або декількома підприємцями.

!42

Чи вірним є твердження, що власники торговельного підприємства самос­тійно визначають види його діяльності і можуть їх змінювати на свій розсуд?

1. Так, із врахуванням обмежень щодо окремих видів діяльності, які підлягають ліцензуванню.

2. Беззаперечно, так.

3. Ні, види діяльності підприємства визначаються власниками спільно з повноважними органами державного регулювання.

4. Ні, для кожного окремого виду підприємства види його діяльності зафіксовані у законодавстві.

!43

Яким чином визначаються цілі та предмет діяльності окремого торговельного підприємства?

1. Засновниками в установчих документах підприємства.

2. Повноважними державними органами у рішенні про реєстрацію підприємства.

3. Виконавчими органами управління підприємства у робочому порядку.

4. Прямо визначаються спеціальними нормативними актами.

!44

З якого моменту підприємство вважається створеним та набуває прав юридичної особи?

1. З дня державної реєстрації.

2. З моменту початку господарської діяльності.

3. З дня прийняття відповідного рішення засновниками підприємства.

4. З моменту відкриття розрахункового рахунку в установі банку.

!45

Як називається документ, що видається уповноваженим органом виконавчої влади, згідно з яким особа-власник даного документа має право здійснювати певний вид підприємницької діяльності?

1. Ліцензія.

2. Статут.

3. Цінний папір.

4. Свідоцтво про державну реєстрацію підприємства.

!46

Що являє собою державна торговельна політика?

1. синтез усього наведеного

2. складова частина соціально-економічної політики України

3. сукупність правових, економічних, фінансових, науково-технічних, інвестиційних, соціально-політичних, організаційних заходів

4. система регуляторних механізмів впливу на торгівлю, які використовуються органами державної

!47

В яких формах здійснюється державне регулювання торговельної діяльності в Україні?

1. у всіх визначених

2. патентування окремих видів торговельної діяльності

3. сертифікація товарів та торгових послуг

4. встановлення Правил торгівлі окремими видами товарів та державний контроль за їх дотримання

!48

З якою метою необхідна державна підтримка соціально значущих видів торговельної діяльності?

1. задоволення потреб у товарах та послугах соціально незахищених та вразливих верств населення, мешканців сільської місцевості, пільгових категорій споживачів

2. реалізація державної монополії на виробництво і продаж окремих товарів

3. оптимізація бюджетного фінансування розвитку торгівлі

4. створення умов для розвитку торговельного підприємництва

!49

Що являє собою патентування торговельної діяльності?

1. проведення операцій з видачі – анулювання торгових патентів та контролювання додержання патентних умов діяльності

2. видачу дозволів на торговельну діяльність на певній території

3. процес оформлення права на здійснення певного виду торговельної діяльності та (або) торгівлю окремими видами товарів

4. державний контроль за наявністю у суб’єктів господарювання торгових патентів

!50

Що передбачає процедура сертифікації товарів та торгових послуг?

1. документальне підтвердження відповідності товарів та послуг вимогам, які установлені законодавством

2. вибіркова перевірка якості товарів та послуг

3. видачу дозволу на право реалізації товарі та надання торгових послуг

4. встановлення вимог (правил) реалізації товарів та надання торгових послуг

!50

Що є передумовою державного моніторингу сфери торгівлі

1. комплекс усього зазначеного

2. розробка і впровадження відповідних форм спеціалізованої звітності торговельних підприємств

3. визначення системи показників для оцінки стану та розвитку торгівлі

4. наявність суб’єктів моніторингу з відповідним фінансовим, кадровим, матеріальним та програмним забезпеченням

!51

Хто є суб’єктами реалізації державної політики у сфері торгівлі?

1. державні та недержавні органи управління, метою діяльності яких є формування сприятливого середовища для розвитку торгівлі

2. кабінет Міністрів України та створюваний ним спеціальний уповноважений орган виконавчої влади

3. органи місцевого самоврядування

4. суб’єктів торговельної діяльності та їх об’єднання

!52

Що є об’єктом державного контролю за торговельною діяльністю?

1. усе зазначене, крім цін реалізації та норми прибутковості

2. нормативно-правовий порядок здійснення торговельної діяльності

3. якість і безпека товарів і послуг, додержання умов патентування

4. ціни реалізації товарів і послуг, норми прибутковості торговельної діяльності.

!53

Товарне забезпечення – це:

1. Діяльність із закупівлі та надходження на підприємство товарних ресурсів необхідного обсягу, асортименту та якості.

2. Процес переміщення товарів від виробника до кінцевого споживача, підпорядкований генеральній меті торговельного підприємства.

3. Цілеспрямований підбір певних товарів для реалізації, що забезпечує задоволення попиту контингенту споживачів.

!54

Що є головною метою формування товарного забезпечення обороту торговельного підприємства?

1. Усі наведені відповіді.

2. Досягнення запланованого обсягу прибутку.

3. Виконання розроблених планів товарообороту та прибутку.

4. Мiнiмiзацiя витрат на закупівлю товарів.

!55

У чому полягає різниця між показниками "плановий обсяг закупівлі товарів" та "плановий обсяг надходження товарів"?

1. Обсяг закупівлі визначається у цінах закупки, обсяг надходження – у цінах реалізації товарів.

2. Різниці між цими показниками немає, тому що плановий обсяг закупівлі товарів відповідає плановому обсягу надходження товарів.

3. Різниця між цими показниками складає суму зміни товарних запасів i вибуття товарів, що очікується.

!56

Переваги оптової закупівлі товарiв однiєю партiєю полягають у тому, що:

1. Низькі витрати на замовлення товарів.

2. Прискорюється обіг капіталу.

3. Знижуються витрати на збереження.

!57

Торговельне підприємство здійснює вибір постачальника товарiв, враховуючи:

1. Усi наведенi відповіді.

2. Якiсть обслуговування.

3. Вiддаленiсть постачальника за його місцезнаходженням.

4. Ризик недобросовісності та банкрутства постачальника.

!58

Якщо перед торговельним підприємством постає проблема вибору постачальника товарів, що надає відстрочку платежу, то який критерій матиме вирішальний вплив на прийняття рішення?

1. Найменші витрати торговельного підприємства при закупівлі товарів.

2. Спроможність постачальника забезпечити заміну неякісних товарів.

3. Кредитоспроможність та фінансове становище постачальника.

!59

Якщо значення коефіцієнта відповідності фактичного обсягу надходження товарів товарним потребам менше одиниці, то це свідчить, що:

1. Фактичний обсяг надходження товарів є недостатнім.

2. Має місце надлишок товарної маси i можуть утворитись нормативні товарні запаси.

3. Поточний обсяг надходження відповідає фактичному обсягу товарообороту та приросту товарних запасів.

!60

За яких умов торговельне підприємство може прийняти рішення про недоцільність продовження договірних відносин з постачальником?

1. Якщо коефіцієнт поставки товарів менший 1.

2. Якщо коефіцієнт поставки товарів дорівнює 1.

3. Якщо коефіцієнт поставки товарів більший 1.

!61

Що з наведеного нижче є завданням підсистеми „товарне забезпечення обороту”?

1. Все наведене.

2. Забезпечення конкурентних переваг торговельного підприємства по асортименту якості та цінам товарів.

3. Мінімізація сукупних витрат на формування, транспортування і зберігання товарних ресурсів.

4. Створення передумов для отримання цільового прибутку шляхом забезпечення необхідної ефективності комерційних угод по закупівлі товарів.

!62

На які з наведених аспектів (показників) діяльності торговельного підприємства не впливає якість закупівельної діяльності?

1. Впливає на усі зазначені.

2. Обсяг товарообороту.

3. Платоспроможність.

4. Обсяг формування власного капіталу.

!63

Чи впливає якість закупівельної діяльності на обсяги формування прибутку торговельного підприємства?

1. Так, безумовно.

2. Ні, оскільки обсяги формування прибутку залежать від товарообороту підприємства та рівня торгових надбавок.

3. Так, оскільки якість закупівельної діяльності визначає потребу у трудових та фінансових ресурсах торговельного підприємства.

!64

Яким чином здійснюються формування товарного забезпечення товарообороту торговельного підприємства?

1. Шляхом вільного вибору постачальників товарних ресурсів та укладання з ними угод на поставку товарів.

2. Шляхом адміністративного закріплення виробничих підприємств за торговельними структурами.

3. Шляхом встановлення квот на обов’язкових викуп торговельним підприємством певного обсягу товарних ресурсів національних виробників.

4. Усіма переліченими шляхами.

!65

Чим вигідна торговельному підприємству співпраця з постачальниками – товаровиробниками порівняно з постачальниками - посередниками?

1. Усе наведене.

2. Можливість впливу на асортимент та ціни виробництва.

3. Можливість узгодження розмірів тари та упаковки товарів.

4. Можливість уточнення графіку та обсягів постачання при зміні кон’юнктури споживчого ринку.

!66

Чим вигідна торговельному підприємству співпраця з постачальниками – посередниками порівняно з постачальниками – виробниками?

1. Можливість забезпечення широкого асортименту товарів при мінімальних логістичних витратах.

2. Можливість впливу на асортимент та ціни виробництва.

3. Можливість узгодження розмірів тари та упаковки товарів.

4. Можливість уточнення графіку та обсягів постачання при зміні кон’юнктури споживчого ринку.

!67

Які переваги має торговельне підприємство при наявності постійних постачальників товарних запасів?

1. Усе наведене.

2. Мінімізація логістичних витрат.

3. Узгодженні організаційні, правові, фінансові аспекти співпраці.

4. Контрольований ризик недобросовісності постачальниками.

!68

Чому при наявності постійних товаропостачальників рекомендується укладати разові договори на поставку товарних ресурсів?

1. Усе наведене.

2. Для наявності альтернативних можливостей товарного забезпечення обороту.

3. Для підвищення різноманітності товарного асортименту, появи товарів-новинок.

4. Для унеможливлення диктату товаропостачальника та завищених цін закупівлі.

!69

Чому в аналітичній роботі доцільно виокремлювати постачальників за їх місцезнаходженням (резиденти, не резиденти)?

1. Це обумовлює різний рівень непрямих податків, зборів, що підлягають сплаті в малій закупівлі товарів.

2. Це обумовлює різний рівень ризику закупівельної діяльності.

3. Це обумовлює різний ступінь впливу на постачальника.

!70

Чи може торговельне підприємство забезпечити плановий товарооборот необхідними товарними ресурсами самостійно?

1. Так, може при наявності власного виробництва та дочірніх виробничих підприємств.

2. Так, якщо воно самостійно обирає постачальників та визначає асортимент продукції, що виробляється.

3. Ні, оскільки товарні ресурси створюються за межами торговельного підприємства - у сфері виробництва або шляхом проведення імпортних операцій.

4. Так, якщо торговельне підприємство входить до складу певної асоціації або торговельно-фінансової групи.

!71

Який тип торговельних посередників діє у каналах розподілу товарних ресурсів від свого імені та за свій рахунок?

1. Дилер.

2. Дистриб’ютор.

3. Комісіонер.

4. Агент.

!72

Що є передумовою закупівельної діяльності?

1. Збір та систематизація усієї інформації, що є необхідною для прийняття обґрунтованого рішення щодо закупівлі товарів.

2. Визначення каналів розподілу товарних ресурсів та типів торговельних посередників, що діють в кожній ланці каналу.

3. Виявлення ступеню та інструментів конкурентної боротьби між постачальниками товарних ресурсів.

4. Визначення основних джерел товарної пропозиції та їх дефіциту (профіциту).

!73

Які наслідки має зниження коефіцієнту відповідності надходження товарів товарним потребам підприємства?

1. Можлива товарна криза та недоотримання товарообороту в наслідок дефіциту товарних ресурсів.

2. Підприємство втрачає довіру з боку постачальників.

3. Плановий обсяг надходження товарів повинен бути переглянутий в бік зменшення.

4. Може розвинутися криза платоспроможності – підприємство не в змозі розрахуватися з постачальниками.

!74

Яким чином розраховується коефіцієнт поставки (У.п. – НТф - фактичне та планове надходження товарів, ТОф, ТОпл – фактичний та плановий товарооборот, ТЗф, ТЗпл – фактичні та планові товарні запаси на кінець періоду, ТЗпл – плановий приріст товарних запасів)?

1. .

2. .

3. .

4. .

!75

Яким чином розраховуються витрати товарообороту в зв’язку з порушенням графіку завозу товарів?

1. Сума відхилень між фактичним обсягом надходження товарів та надходженням, передбаченим графіком завозу.

2. Як співвідношення між фактичним та плановим обсягом надходження товарів.

3. Порушення графіку завозу товарів не призводить до втрат товарообороту, якщо в цілому за період плановий обсяг надходження товарів виконаний.

4. Як різниця між фактичним і плановим обсягом надходження товарів.

!76

за допомогою якого методу планується обсяг надходження (закупівлі) товарів?

1. Балансовим шляхом розробки товарного балансу.

2. Економіко – статистичним.

3. Факторно-аналітичним.

4. Методом техніко-економічних розрахунків.

!77

Яким чином обчислюється плановий обсяг надходження товарів (НТ) (умовні позначки: ТО – товарооборот, ТЗн, ТЗк – товарні запаси на початок на кінець планового періоду, В – вибуття товарів планове)?

1. НТ = ТО + ТЗк + В - ТЗн

2. НТ = ТО - В + (ТЗк – ТЗн).

3. НТ = ТЗн + ТО – В + ТЗк.

!78

Яким чином розраховується плановий обсяг закупівлі товарів (З) (умовні позначки: НТ – надходження товарів, Рк.д. – рівень комерційного доходу, Рс.о – рівень собівартості обороту)?

1. З = НТ  (100 - Рк.д)/100.

2. З = НТ  Рс.о.

3. З = НТ  (Рк.д + Рс.о).

4. З = НТ  (100 - Рс.о)/100.

!79

Що є основним критерієм вибору постачальника товарних ресурсів?

1. Ціна закупівлі та якість обслуговування.

2. Тип постачальника та його місце в логістичній мережі.

3. Віддаленість постачальника.

4. Наявність відстрочки платежу та її тривалість.

!80

Чи впливає на вибір постачальникам його місцезнаходження?

1. Так, впливає, якщо завіз товарів здійснює торговельне підприємство.

2. Так, впливає, оскільки це один з ціноутворюючих факторів.

3. Ні, не впливає.

!81

Чому умови закупівлі товарів систематично та у великих обсягах кращі, ніж разові і малими партіями?

1. Усе наведене.

2. Менше логістичні витрати.

3. Менше транспортні витрати.

3. Менше трансакційні витрати.

!82

Які дії дозволяють зменшити сукупні витрати підприємства на закупівлю товарів у конкретного постачальника?

1. Відмова від користування комерційним кредитом постачальника.

2. Перегляд графіку завозу товарів в бік зменшення інтервалу поставки.

3. Транспортування товарів власним транспортом.

4. Відмова від автоматизованого замовлення товарів.

!83

За яким критерієм відбувається вибір найбільш доцільного постачальника (з економічної точки зору)?

1. За критерієм мінімізації сукупних витрат пов’язаних з товарним забезпеченням обороту.

2. За критерієм мінімізації цін закупівлі.

3. За критерієм максимізації комерційного доходу від реалізації товарів.

!84

Яким чином може здійснюватися закупівельна діяльність малими торговельними підприємствами?

1. Усіма наведеними способами.

2. Самостійно.

3. Шляхом вступу до закупівельної асоціації (кооперативу).

4. Шляхом укладання франчайзингової угоди.

!85

Який документ визначає права і обов’язки сторін з організації поставки товарів на торговельне підприємство?

1. Договір купівлі-продажу товарів.

2. Рахунок-фактура.

3. Податкова накладна.

4. Статут підприємства.

!86

З якою метою необхідно здійснювати контроль за ходом поставки товарів?

1. Все наведене.

2. Для недопущення накопичення товарних запасів, що не користуються попитом.

3. Для унеможливлення зловживань з боку постачальників та суб’єктів закупівельної діяльності.

4. Для створення інформаційної бази, необхідної для прийняття подальших рішень щодо співпраці з конкретним постачальником.

!87

Яким терміном визначається маса товарів, призначених для наступного продажу, що знаходиться у сфері обігу у процесі переміщення від виробництва до споживача?

1. Товарні запаси.

2. Обігові активи торговельних підприємств.

3. Товарна продукція.

4. Товарне забезпечення.

!88

Чим зумовлена необхідність утворення товарних запасів?

1. Усіма зазначеними причинами.

2. Невідповідністю ритму споживання (реалізації) та виробництва товарів.

3. Нерівномірністю розміщення виробництва та районів споживання товарів.

4. Необхідністю перетворення виробничого асортименту на торго­вельний.

!89

Яка група товарних запасів, що виділяється залежно від при­зна­чення, є головною частиною усіх товарних запасів?

1. Товарні запаси поточного зберігання.

2. Товарні запаси сезонного зберігання.

3. Товарні запаси дострокового завезення.

4. Товарні запаси цільового призначення.

!90

Як можна розрахувати норматив запасу поточного попов­нення? (умовні позначення: ТО – обсяг товарообороту)

1. Як половину оптимальної партії поставки з урахуванням коефі­цієнта комплектності поставки.

2. Як добуток кількості асортиментних різновидів товарів за групами на середню ціну одиниці товару.

3. Як добуток середньоквадратичного відхилення ТО від середньої його величини за період між поставками.

4. Як одноденний ТО.

!91

Який елемент потоварного нормативу товарного запасу роздрібного торговельного підприємства є сукуп­ністю трьох складових: запасу представницького асорти­мент­ного набору, запасу на одноденну реалізацію, запасу на час приймання та підготовки товарів до реалізації?

1. Робочий запас.

2. Запас поточного поповнення.

3. Страховий (гарантійний) запас.

4. Торговельний запас.

!92

Який елемент потоварного нормативу товарного запасу роздрібного торговельного підприємства віддзеркалює пот­ребу у запасах щодо забезпечення торгівлі у періоди між черговими поставками товарів на підприємство?

1. Запас поточного поповнення.

2. Робочий запас.

3. Страховий (гарантійний) запас.

4. Запас на одноденну реалізацію.

!93

Що є коефіцієнтом комплектності поставки, який викорис­товується у розрахунках норми запасів поточного поповнення роздрібного торговельного підприємства?

1. Відношення кількості товарів, які повинні бути в асортименті магазину, до кількості різновидів в одній партії поставки.

2. Кількість різновидів товару, що знаходяться у середньому в одній партії товарів.

3. 0,5 – величину, яка віддзеркалює зменшення запасу від максимуму до мінімуму за період між черговими поставками товарів.

4. Відношення вартості товарів, що завозяться в одну поставку, до сукупного розміру запасу підприємства.

!94

Який з елементів робочого запасу буде відсутній на торговельному підприємстві у разі наявності погодинного графіка завозу товарів?

1. Запас у розмірі одноденного товарообороту.

2. Запас представницького асортиментного набору.

3. Запас на приймання та підготовку товарів до продажу.

4. Страховий запас.

!95

Який елемент нормативу товарного запасу має бути обов’язково присутнім на торговельному підприємстві, навіть за умови впровадження системи товарозабезпечення “точно в час”?

1. Запас представницького асортиментного набору.

2. Запас на одноденну реалізацію (у розмірі одноденного товаро­обо­роту).

3. Запас поточного поповнення.

4. Страховий (гарантійний) запас.

!96

Який з елементів поточних запасів не враховується у пото­варних нормах запасів, а тільки оцінюється для роздріб­ного торговельного підприємства у цілому?

1. Запас товарів у дорозі.

2. Запас поточного поповнення.

3. Робочий запас.

4. Страховий запас.

!97

Як можна розрахувати норматив запасу представницького асортиментного набору товарів торговельного підприємства (умовні позначення: ТО – обсяг товарообороту)?

1. Як добуток кількості асортиментних різновидів товарів за групами на середню ціну одиниці товару.

2. Як половину оптимальної партії поставки з урахуванням коефіцієнта комплектності поставки.

3. Як добуток середньоквадратичного відхилення ТО від середньої величини за період між поставками.

4. Як одноденний ТО.

!98

Як можна розрахувати норматив страхового запасу товарів торговельного підприємства (умовні позначення: ТО – обсяг товарообороту)?

4. Як добуток середньоквадратичного відхилення ТО від середньої величини за період між поставками.

5. Як добуток кількості асортиментних різновидів товарів за групами на середню ціну одиниці товару.

6. Як половину оптимальної партії поставки з урахуванням коефіці­єнта комплектності поставки.

7. Як одноденний ТО.

!99

Як розраховується показник швидкості обігу товарних запасів торговельного підприємства за певний період?

1. Як частка від ділення обсягу товарообороту за період на середню величину товарних запасів.

2. Як частка від ділення обсягу товарообороту за період на залишок товарних запасів на кінець періоду.

3. Як частка від ділення середньої величини товарних запасів на обсяг товарообороту за період.

4. Як частка від ділення величини товарних запасів на початок періоду на обсяг товарообороту за період.

!100

Як співвідносяться між собою показники швидкості обігу запасів (що вимірюється в оборотах за період або у разах) та часу обігу запасів (у дні)?

1. Якщо тривалість періоду (кількість днів) розділити на швидкість обігу, то отримаємо час обігу запасів за даний період.

2. Якщо швидкість обігу розділити на тривалість періоду (кількість днів), то отримаємо час обігу запасів за даний період.

3. Якщо час обігу запасів розділити на тривалість періоду (кількість днів), то отримаємо швидкість обігу запасів за даний період.

4. Якщо час обігу запасів помножити на обсяг одноденного товарообороту, то отримаємо швидкість обігу запасів за даний період.

!101

Що відбудеться з показником “час обігу товарних запасів”, який вимірюється у днях обороту, якщо збільшиться обсяг товарообороту, а величина середніх товарних запасів торговельного підприємства залишиться незмінною?

1. Час обігу товарних запасів зменшиться.

2. Час обігу товарних запасів збільшиться.

3. Час обігу товарних запасів залишиться без змін.

4. Характер зміни даного показника визначити неможливо, оскільки необхідно знати, як зміниться швидкість обігу товарних запасів.

!102

Яка середня величина використовується для вимірювання середнього розміру товарних запасів торговельного підприємства?

1. Середня хронологічна.

2. Середня геометрична.

3. Середня арифметична зважена.

4. Середня гармонічна.

!103

Як позначається зростання інфляційних очікувань на рішенні щодо формування товарних запасів на торговельному підпри­ємстві, якщо прогнозується, що індекс зростання цін на то­вари, які реалізуються даним підприємством, буде значно вищий, ніж індекс інфляції?

1. Обумовлює формування товарних запасів у більшому розмірі для захисту обігових коштів підприємства від знецінення.

2. Обумовлює формування товарних запасів у меншому розмірі для захисту обігових коштів підприємства від знецінення.

3. Ніяк не позначається.

4. Характер впливу даного фактору визначити неможливо, оскільки необхідно додатково врахувати зміну швидкості обігу запасів.

!104

Яким чином місцезнаходження торговельного підприємства впливає на показники обігу його товарних запасів (якщо інші чинники не враховуються)?

1. Вигідніше місцезнаходження підприємства обумовлює вищий показник швидкості обігу запасів (в оборотах).

2. Вигідніше місцезнаходження підприємства обумовлює нижчий показник швидкості обігу його запасів (в оборотах).

3. Вигідніше місцезнаходження підприємства обумовлює вищий показник часу обігу його запасів (у днях).

4. Місцезнаходження як самостійний фактор, ніяк не впливає на показники обігу товарних запасів.

!105

При визначенні якого елемента нормативу товарного запасу торговельного підприємства враховується фактор добросо­вісності постачальників щодо виконання договорів поставки товарів та стан дисципліни поставки?

1. Страхового (гарантійного) запасу.

2. Запасу представницького асортиментного набору.

3. Запасу на одноденну реалізацію (у розмірі одноденного товарообо­роту).

4. Запасу товарів у дорозі.

!106

Як впливає на розмір товарних запасів торговельного підпри­ємства стабілізація попиту на товари, що реалі­зуються ним, якщо це призводить до зменшення коефі­цієнта варіації одноденного товарообороту підприємства?

1. Зумовлює зменшення запасів за рахунок зменшення потреби у страховому (гарантійному) запасі.

2. Зумовлює збільшення запасів у зв’язку з потребою збільшення робочого запасу.

3. Зумовлює збільшення запасів у зв’язку з потребою збільшення запасу на одноденну реалізацію.

4. Ніяк не впливає.

!107

У чому полягає особливість нормування товарних запасів методом техніко-економічних розрахунків в оптовій торгівлі у порівнянні з роздрібною?

1. До потоварного нормативу входять запаси у дорозі та неоформлені відвантаження.

2. Нормування страхового (гарантійного) запасу не проводиться.

3. До робочого запасу не входить запас на час розвантаження, приймання та підготовки товарів до відвантаження.

4. Ніяких особливостей немає.

!108

Як позначиться на розмірі оптимальної партії поставки товарів, що визначається на підставі використання моделі оптимального рівня запасів (EOQ), зростання рівня витрат на зберігання, розрахованого у відсотках до вартості запасів?

1. Призведе до зменшення оптимальної партії поставки.

2. Призведе до збільшення оптимальної партії поставки.

3. Ніяк не позначиться.

4. Характер впливу визначити неможливо.

!109

За якою вартістю обліковуються товарні запаси при придбанні:

1. первісна вартість;

2. чиста реалізаційна вартість;

3. ідентифікована собівартість;

4. середньооблікова собівартість.

!110

За якою вартістю обліковуються товарні запаси при зберіганні:

1. по меншій з 2-х вартостей: чистій реалізаційній або первісній;

2. по чистій реалізаційній вартості;

3. по первісній вартості;

4. по цінам реалізації.

!111

Яким чином обраховується чиста вартість реалізації товарних запасів?

1. очікувана вартість реалізації зменшена на очікувані витрати для завершення реалізації;

2. виходячи з очікуваних цін продажу товарів.

3. первісна вартість плюс середній процент торговельної надбавки.

!112

За яким методом обліковуються товарні запаси при вибутті та списанні:

1. за будь-яким з наведених за вибором підприємства;

2. ідентифікована собівартість;

3. за цінами продажу;

4. середньо облікова собівартість.

!113

Як при придбанні за плату обчислюється собівартість товарних запасів?

1. сума сплачена постачальнику, ввізного мита, інформаційних і посередницьких послуг, транспортних витрат та непрямих податків;

2. виходячи з собівартості виробництва у постачальника товарних ресурсів;

3. виходячи з договірної ціни придбання товарів.

!114

Який з можливих методів оцінки товарних запасів найкращий для підприємства?

1. відповідь залежить від цільової орієнтації;

2. метод середньо облікової собівартості;

3. метод ФІФО або ЛІФО (залежно від тенденції зміни курсу національної валюти);

4. метод оцінки по цінам реалізації.

!115

На які підгрупи класифікують товарні запаси залежно від нормативу?

1. в межах нормативу, понаднормативні;

2. відповідно та ні параметрам попиту;

3. регулярного періодичного, сезонного поповнення та витрачання.

!116

Що характеризує рівень товарних запасів в днях обороту:

1. кількість днів торгівлі, забезпечених наявними товарними запасами;

2. середній період часу протягом якого товари знаходяться на підприємстві в формі запасів;

3. питому вагу витрат на формування запасів в ціні реалізації товарів.

!117

В якій формі статистичної звітності віддзеркалюється вартість наявних товарних запасів?

1. у ф. №3-торг;

2. у ф. №1-торг;

3. у ф.№1 „Баланс”.

!118

Яким чином співвідносяться між собою обсяг товарних запасів, відображений у ф. №3-торг „Звіт про товарооборот та товарні запаси” (ТЗ стат.) та ф. №1 „Баланс” (ТЗ фін.)?

1. ТЗ стат. ≥ ТЗ фін.;

2. ТЗ стат. = ТЗ фін.;

3. співвідношення може бути різним залежно від особливостей облікової політики підприємства;

4. ТЗ стат. > ТЗ фін.

!119

В яких одиницях виміру обчислюється оборотність товарних запасів?

1. в днях обороту або разах обороту;

2. в відсотках до обороту;

3. у вартісних чи натуральних одиницях виміру;

!120

Що характеризує показник „час обігу товарів”?

1. час, необхідний для повного оновлення товарних запасів;

2. середній час реалізації товарів (з моменту їх появи у торговельному залі);

3. період часу від поданням заявки на поставку товарів до їх надходження на підприємство.

!121

Що характеризує „швидкість обігу товарних запасів”?

1. скільки разів протягом певного періоду поновлюється товарний запас;

2. швидкість продажу товарів;

3. швидкість формування товарних запасів;

4. скільки разів протягом певного періоду здійснюється поповнення товарних запасів.

!122

Які товарні запаси (залежно від моменту оцінки) використовуються при обчисленні показників оборотності?

1. середні;

2. вхідні;

3. вихідні;

4. нормативні.

!123

Яким чином впливає на обсяг формування товарних запасів місцезнаходження торговельного підприємства?

1. місцезнаходження торговельного підприємства обумовлює можливості завозу товарів та інтенсивність витрачання товарних запасів;

2. місцезнаходження торговельного підприємства впливає на обсяг товарообороту а отже і на обсяг товарних запасів.

3. місцезнаходження торговельного підприємства впливає на товарні запаси через інтенсивність конкуренції;

4. ніяк не впливає.

!124

Яким чином на обсяг та рівень товарних запасів впливає спеціалізація підприємства та товарногрупова структура товарообороту?

1. ці фактори обумовлюють різний графік постачання товарів, враховуючи термін придатності окремих товарів;

2. ці фактори обумовлюють різний одноденний товарооборот;

3. ці фактори обумовлюють різний обсяг товаропостачання.

!125

При якій формі обслуговування потреба в створенні товарних запасів найвища?

1. самообслуговування, з використанням тари-обслуговування;

2. традиційна форма обслуговування через прилавок;

3. питання некоректне, форма обслуговування не впливає на розміри формування товарних запасів.

!126

Яким чином при формуванні товарних запасів враховується стан матеріально-технічної бази торговельного підприємства?

1. це лімітуючий фактор, оскільки об’єм складських ємностей обумовлюють максимально можливий обсяг зберігання товарних запасів;

2. обсяги матеріально-технічної бази підприємства обумовлюють графік завозу товарів;

3. обсяги матеріально-технічної бази обумовлюють обсяги товарообороту підприємства, а отже і потребу в товарних ресурсах.

!127

Яким чином торговельне підприємство має можливість формувати товарні запаси при фінансових ускладненнях (кризі платоспроможності)?

1. переважно на умовах товарного кредиту;

2. переважно шляхом авансування закупівлі товарів;

3. переважно шляхом використання банківських кредитів.

!128

Визначте мотив, який обумовлює зростання товарних запасів в останній день місяця (кварталу)?

1. податковий мотив;

2. страховий мотив;

3. інфляційний мотив;

4. ринковий мотив.

!129

Визначте цілі формування товарних запасів на торговельних підприємствах:

1. усі наведені;

2. забезпечення умов виконання плану товарообороту та безперервного задоволення потреб покупців;

3. запобігання знеціненню вільних грошових коштів при зростанні інфляції;

4. накопичення товарів сезонного попиту і виробництва.

!130

Управління товарними запасами передбачає...

1. формування та підтримання оптимального розміру товарних запасів, виходячи з загальної стратегії підприємства;

2. мінімізацію витрат по їх формування;

3. максимізації прибутку від торговельного діяльності;

4. розробку та реалізацію оптимального графіку завозу товарів.

!131

Чи можна визначити ціль формування товарних запасів будь-якого торговельного підприємства?

1. Ні, цілі можуть бути різними, оскільки залежать від стратегії розвитку підприємства.

2. Так, це максимізація прибутку торговельного підприємства.

3. Так, це забезпечення зростання ринкової вартості підприємства.

4. Ні, цілі формування товарних запасів залежать від їх наявних обсягів.

!132

Яким параметрам повинен відповідати розроблений план формування товарних запасів?

1. Усім переліченим.

2. Плану товарообороту.

3. Фінансовим можливостям підприємства.

4. Матеріально-технічній базі підприємства.

!133

Чи може плановий обсяг формування товарних запасів відрізнятися від нормативної величини?

1. Так, оскільки плановий обсяг враховує можливості підприємства щодо формування товарних запасів.

2. Ні, плановий обсяг товарних запасів визначається на основні розроблених нормативів.

3. Ні, план формування товарних запасів враховує ще і результати аналізу формування товарних запасів у передплановому періоді.

4. Так, оскільки план і норматив товарних запасів обчислюється різними методами.

!134

Яке співвідношення між темпами приросту товарних запасів (Т_{пр тз}) та товарообороту (Т_{пр то}) вважається оптимальним?

1.

2.

3.

!135

За допомогою якого методу можна оцінити вплив на обсяг товарних запасів таких факторів як товарооборот та період обіговості?

1. Методом ланцюгових підстановок.

2. Факторно-аналітичним методом.

3. Методом процентних чисел.

4. На основі імітаційного моделювання.

!136

Які з перелічених показників використовують для аналізу якості товарних запасів?

1. Питома вага неходових та залежалих товарів, в загальному обсязі товарообороту, темп росту неходових і залежалих товарів.

2. Індекс сезонності товарних запасів.

3. Відхилення між фактичними і нормативними товарними запасами (у сумі та днях обороту).

4. Коефіцієнт співвідношення темпів росту товарних запасів і товарообороту.

!137

Яке визначення характеризує роздрiбний товарооборот як економiчну категорiю?

1. Сукупнiсть економiчних вiдносин, якi виникають у процесi обмiну грошових коштiв на товари масового споживання.

2. Кiлькiсть товарiв масового споживання за групами та окремими найменуваннями, що реалiзованi кiнцевим споживачам.

3. Сума грошей за товари й послуги, реалiзованi через роздрiбну мережу та пiдприємства громадського харчування.

4. Кiлькiсна та якiсна характеристика товарної маси, яка переходить iз сфери виробництва до сфери споживання.

!138

Який з наведених елементiв має найбiльшу питому вагу у вар­тiснiй структурi роздрiбного товарообороту як еконо­мiчного показника?