2.3. Звітність про результати фінансового контролю

Систему контролю можна вважати ефективною тільки тоді, коли вона забезпечує досягнення окреслених цілей з найменшими витратами. На сьогодні не визначено чіткі критерії ефективності контрольно-ревізійної роботи, але в принципі можливо припустити, що для фінансової системи в цілому метою фінансового контролю є зменшення кількості і сум фінансових порушень.

Водночас, неможливо оцінювати якість фінансового контролю без вивчення його впливу на результати діяльності суб’єкта господарювання, змін у його фінансовій діяльності, тобто кількісних і якісних параметрів звітності.

Отже, облік результатів контролю або показники звітності потрібні передусім для визначення «вкладу» його в поліпшення дисципліни фінансової системи і, по-друге, звітні показники свідчать про негативні тенденції в фінансовій діяльності підконтрольних об’єктів та у використанні державних ресурсів.

Показники існуючої звітності про контрольно-ревізійну роботу можна умовно поділити на три категорії: результативності; дієвості; економічності.

Критерій результативності містить показники:

кількості підприємств, установ, організацій, на яких встановлено фінансові порушення;

виявлення порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів держави, зокрема недоотримання фінансових ресурсів, здійснення видатків, що призвели до збитків;

виявлення інших порушень фінансової дисципліни.

Зазначені показники свідчать: по-перше, про системність контролю, завантаженість служби, її активність та ініціативність; по-друге, про масовість і характер фінансових порушень, можливість визначення причин, які призводять до втрат фінансових ресурсів.

Критерій дієвості складається з вжитих заходів за результатами контролю:

- скільки надійшло до бюджетів і на рахунки державних установ та державних підприємств і організацій донарахованих фінансових ресурсів;

- відшкодовання і відновлення незаконних видатків фінансових та матеріальних ресурсів;

- усунення інших порушень фінансової дисципліни;

- прийняття рішень, постанов, наказів за поданнями КРУ, спрямованих на попередження фінансових порушень.

Співвідношення вжитих заходів щодо усунення наслідків фінансових порушень свідчитиме про силу впливу контролю на якість управління державними ресурсами. За допомогою зазначених показників можливо дослідити вміння підрозділів КРУ виправити ситуацію: забезпечити своєчасне і повне виконання рекомендацій, вказівок і пропозицій, домогтися їх виконання, використовуючи надані законодавством права. Ефект фінансового контролю проявляється в тому, що за його результатами вживаються заходи до порушників фінансової дисципліни, зокрема притягнення винних осіб до адміністративної, фінансової, кримінальної відповідальності, в результаті чого поліпшується відповідальність посадових осіб, підвищується кваліфікація працівників та ін.

Критерій економічності визначається співвідношенням обсягів фінансових ресурсів, повернутих державі, до обсягів бюджетних коштів, витрачених на здійснення фінансового контролю, а також затрат часу на одну перевірку порівняно з її результативністю.

За правильної організації контролю витрати на фінансовий контроль повинні бути відповідно незначними. Водночас, практика свідчить, що через недостатню якість управління є факти проведення перевірок дріб’язкових, безрезультативних, але із залученням значної кількості працівників.

Таким чином, показники звітності можуть слугувати критерієм ефективності фінансового контролю і управлінської функції, і для оцінки роботи підрозділів, окремих працівників служби.

Водночас, дані звітності про результати контрольно-ревізійної роботи дають можливість оцінити рівень ефективності, законності та цільового використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.

Так, порівняння динаміки фінансових порушень за роками дає змогу зробити висновок, які саме порушення в цьому періоді мають масовий характер, а надання і впровадження пропозицій щодо усунення їх причин сприяє упередженню виникнення їх надалі. В ідеалі фінансовий контроль повинен призвести до зменшення кількості фінансових порушень за рахунок якості контролю та його профілактичної спрямованості.