Принципи функціонування ринкової економіки

Структура ринку:

за об’єктами обміну:

=> ринок ресурсів, який набуває форм:

- ринку праці;

- ринку капіталу;

- ринку землі та нерухомості;

=^ товарний ринок, який набуває форм:

- ринку споживчих товарів;

- ринку послуг;

- ринку науково-технічних розробок та інформації;

=> фінансовий ринок, що набуває форм;

- грошового ринку;

- ринку цінних паперів;

- валютного ринку;

залежно від умов, в яких діють суб’єкти господарювання:

- вільний (поліполістичний) ринок (багато продавців, багато покупців, товари однорідні, вхід і вихід на ринок вільний, інформація доступна);

- монополізований (олігополія, монополія) (один продавець або обмежена кількість їх, багато покупців, доступ на ринок та до інформації обмежений);

- монополістична конкуренція (відносно велика кількість продавців, диференціація товару, вільні вхід на ринок і вихід);

- регульований (держава законодавчо обмежує економічну свободу окремих суб’єктів господарювання, формуючи та захищаючи конкурентне середовище);

за територіальною ознакою:

- місцевий;

- регіональний;

- національний;

- світовий;

стосовно відповідності чинному законодавству:

- легальний (дозволений законом і відкритий для оподаткування);

- тіньовий (не зареєстрований, ухиляння від сплати податків);

стосовно способу формування:

- стихійний;

- організований.

Національний ринокСтруктура національного ринку

Ринок товарів та послуг

Ринок робочої сили

Фінансовий ринок

Ринок грошей

Ринок цінних паперів

Валютний ринок

Ринок засобів виробництва

Споживчий ринок

Ринок науково-технічних розробок та інформації

Ринок предметів споживання

Ринок послуг

Структура ринку — це сукупність окремих ринків у межах національної економіки або внутрішнього ринку, світового господарства та його окремих регіонів і взаємодія між ними.

Ринок робочої сили — це сукупність економічних відносин між найманими працівниками, підприємцями та установами, які відіграють роль бірж праці, з приводу організації та використання, купівлі-продажу робочої сили.

Фінансовий ринок — це певна сукупність економічних відносин з приводу організації і купівлі-продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал.

Ринок засобів виробництва, або ринок капіталу — певна сукупність економічних відносин між різними суб’єктами підприємницької діяльності з приводу організації, використання і купівлі-продажу засобів та предметів праці.

Ринок предметів споживання — підсистема економічних відносин між економічними суб’єктами (передусім продавцями та покупцями) з приводу організації, використання і купівлі-продажу товарів тривалого використання та поточного споживання.

Ринок товарів споживання та послуг — певна сукупність економічних відносин з приводу організації і купівлі-продажу послуг.

Ринок інтелектуальної власності — підсистема економічних відносин між різними господарюючими суб’єктами з приводу організації, використання і купівлі-продажу патентів, ліцензій та інших об’єктів інтелектуальної власності.

Валютний ринок — сфера економічних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних та поштових переказів в іноземній валюті).

Ринок інформації — сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу інформаційних послуг, збирання, обробки, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу.