58. Договір комісії.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента. Предметом договору комісії є вчинення однієї чи декількох угод. Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент. ЦК У не містить вказівок ані щодо правової форми сторін (юр чи фіз особи), ані щодо їх правового статусу (спд чи ні). Комісіонер зобов'язується вчиняти угоди від свого імені. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента,

крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Договір комісії вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов. Комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів.

59. Договір доручення.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юр дії. Юр ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний. Однак договором або законом може бути передбачено виконання дій повіреним безоплатно. Предметом договору доручення є юр дії повіреного (укладення правочинів, вчинення процесуальних дій, складання актів тощо). Причому такі дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненими. Однак повірена особа виконує і фактичні дії - пошук контрагентів, наведення довідок, огляд майна тощо, які підпорядковані меті виконання юр дій і тому не мають самостійного значення. Вимога особистого виконання доручення стосується лише юр дій повіреного. У договорі може бути визначено строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, а також територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. У договорі може бути визначено розмір плати повіреному або порядок її виплати. Якщо її не визначено, то виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги. Якщо договір доручення припинено до того, як доручення повністю виконав повірений, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата, - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі.

60. Договір зберігання.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яку їй передала друга сторона (поклажодавець), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Юр ознаки договору: односторонній, реальний і безвідплатний. Якщо зберігання здійснюється на засадах підприємницької діяльності, то він перетворюється на взаємний, консенсуальний та відплатний. Поклажодавцем може бути фіз. чи юр особа, яка є власником речі, або інша особа, що уповноважена на передачу речі на зберігання. Предметом договору зберігання є послуга, яка полягає в сукупності корисних дій, що спрямовані на прийняття, зберігання та подальше повернення зберігачем певного об'єкта.

Договір зберігання може бути строковим і безстроковим. Форма договору зберігання може бути як усною, так і письмовою, в тому числі шляхом видання певних документів (розписка, квитанція чи ін документ), що підписано зберігачем. До спеціальних видів зберіганя належать: 1)зберіганя речей у ломбарді; 2)зберіганя ціностей у банку; 3)зберіганя речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту; 4)зберіганя речей у гардеробі організації; 5)зберіганя речей пасажира під час його перевезення; 5)зберіганя речей у готелі.