- •Поняття та види договорів.
- •Порядок укладення та форма договору.
- •Істотні умови договору.
- •Зміна умов та розірвання договору.
- •Право на односторонню відмову від договору.
- •Попередній, публічний договори, договір про приєднання.
- •Договір на користь третьої особи.
- •Особливості договору роздрібної купівлі-продажу.
- •Права та обов'язки продавця та покупця.
- •Право продажу товарів.
- •Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу
- •Сторони, зміст договору купівлі —продажу
- •Відповідальність за договором купівлі-продажу
- •Характеристика Закону України „Про захист прав споживачів"
- •Договір міни (бартеру).
- •Договір поставки.
- •Особлнвосі договору поставки продукції для державних потреб.
- •Договір контрактації.
- •Біржові договори.
- •Зміст, сторони, форма договору дарування.
- •Розірвання договору дарування.
- •Договір ренти. Відмінність від договору довічного утримання.
- •Поняття та правова природа договору довічного утримання.
- •Порядок укладення, форма договору довічного утримання.
- •Сторони укладення довічного утримання.
- •Розірвання договору довічного утримання.
- •Поняття і правова природа зміст договору найму
- •Права та обов'язки наймача.
- •Права та обов'язки наймодавця.
- •Розірвання договору найму.
- •Найм (оренда) державного та комунального майна
- •Найм (оренда) земельної ділянки
- •Найм (оренда) транспортного засобу
- •Договір прокату.
- •Зміст договір найму житла.
- •Право та обов'язки сторін договору житлового найму.
- •Розірвання договору найму житла.
- •Договір фінансового лізингу.
- •Договір позичка.
- •Зміст договір підряду.
- •Сторони договору підряду.
- •Відповідальність підрядника.
- •Побутовий підряд.
- •Відповідальність підрядника за договором будівельного підряду.
- •Договір будівельного підряду
- •Загальні положення про послуги
- •Загальна характеристика договору перевезення: поняття, види та правова природа
- •Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •Порядок укладення та оформлення виконання договору перевезення вантажу.
- •Відповідальність перевізника.
- •Характеристика окремих видів перевезень: перевезення залізничним транспоргом, автомобільним транспортом, авіа та морським видами транспорту.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір позики
- •Кредитний договір.
- •Договір факторингу.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунку.
- •Договір комісії.
- •Договір доручення.
- •Договір зберігання.
- •Зберігання на товарному складі.
- •Види та форми страхування.
- •Сторони договору страхування.
- •Зміст договору страхування.
- •Договір управління майном.
- •Авторські договори.
- •Ліцензійні договори.
- •Комерційна концесія.
- •Публічна обіцянка винагороди.
- •Набуття збереження майна без достатньої правової підстави.
- •Умови деліктної відповідальності.
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконної діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду.
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою чи неповнолітнього особою.
- •Відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •Спадковий договір.
- •Спадкування за законом.
- •Право на заповіт.
- •Виконання заповіту.
- •Заповідальний відказ.
- •Право на обов'язкову частку в спадщині.
- •Спадкова трансмісія та спадкування за правом представлення.
- •Оформлення права на спадщину
Істотні умови договору.
Істотними умовами договору є умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати б-я умови, на погодженні яких наполягає та чи ін сторона. ЦК У при формулюванні істотних умов договору припускає суб’єктивне їх встановлення, навіть якщо такі умови не названі прямо в законі, тобто це всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Ці умови залежать від сторін договору і називаються законом істотними, але за умови якщо одна зі сторін наполягатиме на домовленості про них, цілком логічною є позиція, що звичайні умови перетворюються на істотні, якщо на домовленості про такі умови наполягає хоча б одна зі сторін. Тому звичайні умови «проявляються» на рівні узгодженості сторін тоді, коли, з законодавчої точки зору, їх уже можна назвати, так би мовити, перетвореними на істотні.
Зміна умов та розірвання договору.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо ін не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Законодавством передбачені випадки розірвання господарського договору та відмови від його виконання. Інститути розірвання та відмови від виконання господарських договорів мають єдину правову природу - припинення договірних відносин, проте відрізняються за способами їх здійснення. Якщо розірвання договору - це спосіб припинення договірних відносин шляхом звернення правомочної особи до зобов'язаної, то відмова від договору - це спосіб припинення договірних зобов'язань правомочною особою в односторонньому порядку.
Право на односторонню відмову від договору.
ЦК в ст. 525 містить загальну тезу про те, що «одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо ін не встановлено договором або законом». Тобто можливість односторонньої відмови може бути зафіксована або в законі, або в договорі (в тому числі, в господарському, оскільки Господарський кодекс України містить п.1 ст.193, згідно з яким до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК). Тому норми ЦК про односторонню відмову від зобов’язань можна застосовувати до господарських правовідносин поряд з аналогічними нормами ГК. Як правило, для односторонньої відмови від зобов’язання у суб’єкта господарювання повинні бути конкретні підстави. П.1 ст. 615 ЦК встановлено, що «у випадку порушення зобов’язань однією стороною інша сторона має право частково чи в повному об’ємі відмовитися від зобов’язань, якщо це встановлено договором або законом». П.6 ст.193 ГК, яка встановлює загальні умови виконання господарських зобов’язань, зафіксовано право зобов’язаної сторони відмовитися від виконання зобов’язання у разі неналежного виконання другою стороною обов’язків, що є необхідною умовою виконання.
