68.Циклічність економічного розвитку.Основні характеристики циклів.

Циклічність-це об*єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства.Кваліфікація циклів: -середньохвильові(має 4 фази); -короткохвильові; -довгохвильові.Теорії циклічних коливань:-інноваційна теорія(Й.Шумпетер); -Теорія недосконалого розвитку доходів(Д.Гобсон,К.Маркс,Е.Празер); -Теорія змін у грошово-кредитній сфері (Р.Хоутрі,Ф.Хайєк); -Теорія відсутності синхронності (А.Афталіон,Дж.-Б.Кларк, М.Туган-Барановський).Економічний цикл-це регулярні коливання рівня ділової активності, коли за зростанням активності настає її зниження, яке знову змінюється зростанням.Середньохвильві цикли назв.циклами К.Жугляра.Причина яких вчені пов*язали з періодичністю основного капіталу.Фази середньхвильового економічного циклу: 1.криза (пов*язана з руйнівними силами: скорочення вироб.,безробіття,зниження жит.рівня,банкруцтво,політ.напруга ;2.депресія (-застій вироб.,низький рівень,незначний обсяг торгівлі,невисока ставка позичкового відсотка,ліквідація товарного надлишку); 3.пожвавлення (розшир.обсягів вироб. до маштабів докризового рівня,зростання цін,підвищення прибутку,зростання зайнятості,пожвавлення торгівлі); 4.зростання (перевищення максимального обсягу вироб.докризового рівня,швидке зростання зайнятості,підвищення зароб.плати й інших видів доходів,кредитна експанція,розширення пропозиції яка часом перевищує попит і готує нову кризу).Матеріальною основою середніх циклів є фізичне оновлення виробничих фондів.Короткохвильві цикли назв. циклами Джозефа Кітчина.Він пов*язував малі цикли з коливаннями запасів золота і визначав їхню повторюваність із періодичність 3 роки і 4 місяці.Малі цикли пов*язані з порушенням та встановленням рівноваги на споживчому ринку.Причиною є зміни у сфері кредиту, тому вони й проявляються як кризи кредитної сфери.Характеристика короткохвильових циклів: - мілі цикли-це процеси,що відбув. у сфері грошових віносин;-види грошових циклів:загальні та специфічні. Довгохвильові цикли пов*язані зі зміною базових технологій,джерел енергії та об*єктів інфаструктури. Характеристика довгохвильових циклів:-матеріальною основою є 25-30 р.,структурне оновлення технологічних способів вироб.2 фази(піденсення і спад).

69.Теоретичні погляди на роль держави в економіці та їх еволюція.

Епоха первісного нагромадження капіталу, сколихнувши Європу від "феодального сну" і спричинивши зміну трактування суспільного та індивідуального багатства, привела до значного посилення ролі держави в економіці. Утвердження абсолютизму сприяло формуванню системи поглядів щодо державного регулювання в економічному вченні меркантилізму.Економічна роль держави, згідно з теорією меркантилізму, така:• державне регулювання сфери зовнішньоекономічних відносин, що засноване на протекціоністських засадах і передбачає застосування низьких митних тарифів на імпорт сировини й експорт готових виробів та високих — на імпорт промислової продукції та експорт сировинних ресурсів;• державна регламентація внутрішнього промислового виробництва через запровадження державного контролю за якістю продукції, чисельністю і кваліфікацією працівників, надання привілеїв і монопольних прав новоствореним мануфактурам;• активна монополізація зовнішньої торгівлі приватним і державним капіталом за обов'язкової державної підтримки і стимулювання;• контроль грошового обігу і грошової системи, карбування монет з попереднім їх "псуванням" для поліпшення сальдо торговельного та платіжного балансу.Класична школа економічної науки, прийшовши на зміну меркантилізму, запропонувала нове, обмежене трактування економічної ролі і завдань держави в ринковій економіці. Аналізуючи внесок економістів-класиків у скарбницю економічної думки, зазначимо, що більшість з них дотримувалася концепції "мінімальної держави", Німецька історична школа інакше реагувала на економічний лібералізм класичної школи, надаючи принципово нового звучання проблемам економічної політики в концепції "виховного протекціонізму" і довівши необхідність формування "національного характеру" економічної теорії і державного регулювання. Потужна в політичному й економічному відношенні (монархічна) держава, економічний устрій якої враховував би особливості розвитку національної економіки, менталітет, традиції, звичаї, природні й географічні умови, — ідеал німецької історичної школи.Марксистська економічна теорія в питанні про економічну роль держави була непослідовною. З одного боку, держава визнавалася апаратом насильства, засобом експлуатації найманих працівників, з іншого — надкласовою інституцією, яка в умовах переходу до справедливого економічного устрою здійснить тотальне одержавлення, націоналізацію землі та майна, ліквідує право приватної власності (диктатура пролетаріату), а згодом налагодить всеохоплююче управління економікою і забезпечить реалізацію економічних інтересів трудящих. Кінець ХІХ — початок ХХ ст. ознаменувався переходом до нової стадії розвитку економічної системи, пов'язаної з виникненням і бурхливим розвитком монопольних утворень, концентрацією і централізацією всіх видів капіталу в усіх сферах господарства. З кінця ХІХ ст. майже в усіх країнах відбувалося неухильне розширення економічних функцій держави. Це призвело до посилення економічної ролі держави і спонукало економістів до пошуків теоретичного обґрунтування цієї тенденції за двома основними напрямами:• ідея "соціального контролю" інституціоналізму (• повномасштабна система державного регулювання економіки, побудована на нових макроекономічних засадах, запропонована Дж. Кейнсом.