Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вступ до літературознавства / Посібник_літературознавство_2015.doc
Скачиваний:
91
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
1.09 Mб
Скачать

Додаткова

  1. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества : [сб. избр. тр.] / М. М. Бахтин / [примеч.: С. С. Аверинцев, С. Г. Бочаров]. – М. : Искусство, 1979. – 423 с. – (Из истории сов. эстетики и теории искусства).

  2. Введение в литературоведение : [учеб. для филол. спец. ун-ов] / Г. Н. Поспелов, П. А. Николаев, И. Ф. Волков и др. ; под ред. Г. Н. Поспелова. – [3-е изд. испр. и доп.]. – М. : Высш. шк., 1988. – 528 с.

  3. Вербич С. Публічний виступ : позамовні та мовні складники / С. Вербич // Секретарь-референт. – 2009. – № 3. – С. 41–46.

  4. Выготский Л. С. Психология искусства / Л. С. Выготский. – [5-е изд., заново сверенное с оригиналом, исправ. и доп.]. – М. : Лабиринт, 1997. – 413 с.

  5. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного / Г.-Г. Гадамер ; [пер. с нем]. – М. : Искусство, 1991. – 368 c.

  6. Лотман Ю. М. О поэтах и поэзии : Анализ поэтического текста / Ю. М. Лотман ; М. Л. Гаспаров. – СПб. : Искусство-СПб, 1996. –846 c.

  7. Потебня А. А. Теоретическая поэтика : [учебн. пособие] / А. А. Потебня. – [2-е изд., испр.]. – М. : Классическая учебная книга, 2003. – 384 с.

  8. Теория литературы : [учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений] : [в 2 т.] / Тамарченко Н. Д., Тюпа В. И., Бройтман С. Н. Теория художественного дискурса. Теоретическая поэтика ; под ред. Н. Д. Тамарченко. – М. : Издательский центр „Академия”, 2004. – Т. 1. – 2004. – 512 с.

  9. Тынянов Ю. Н. Проблема стихотворного языка / Тынянов Ю. Н. – М. : Едиториал УРСС, 2004. – 176 с.

  10. Хализев В. Е. Теория литературы / В. Е. Хализев. – М. : Высшая школа, 2002. – 438 с. Алейник Р. М. Образ человека во французской постмодернистской литературе / Р. М. Алейник // Спектр антропологических учений. – М. : ИФ РАН, 2006. – С. 199–214.

  11. Чернец Л. В. Персонаж / Чернец Л. В. // Русская словесность. – 1993. – № 4. – С. 31–43.

Завдання № 1

Підготуйте обґрунтовані відповіді на такі питання:

  1. Через які причини людина наділена образним мисленням?

  2. Чи погодились би ви з твердженням, за яким письменник – це машина для продукування образів? Чому?

  3. Що є більш потужним – реальність чи образ?

  4. Чому образ ліричного героя ширший за образ автора?

  5. З якої рації певні образи стають «вічними»?

  6. Чому художні образи наділені невичерпністю?

Завдання № 2

Проаналізуйте (у письмовій формі) будь-який ліричний твір за власним вибором з точки зору особливостей його віршованої форми та художньої образності за таким орієнтовним планом (але у вигляді цілісного тексту!):

  1. Дата написання вірша.

  2. Жанрова своєрідність.

  3. Провідна тема.

  4. Домінантні образи-емоції, висловлені у вірші, у їхній динамці або статиці.

  5. Наявність художніх образів за конкретно-чуттєвим сприйняттям.

  6. Зіставлення зовнішнього враження, яке спонукало автора до створення вірша, і внутрішню реакцію митця на це враження.

  7. Які інтонації – громадські чи особисті – переважають у вірші?

  8. Зіставлення основних словесних образів у вірші:

а) за подібністю;

б) за контрастом;

в) по суміжності;

г) по асоціації.

  1. Основні особливості ритміки:

а) система віршування: силабіка, силабо-тоніка, тоніка;

б) для силабо-тоніки: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест;

в) для тоніки: дольник, тактовик, ударник.

  1. Звукова організація вірша на рівні рими:

а) за місцем: чоловіча, жіноча, дактилічна, гіпердактилічна;

б) за точністю співзвуччя: точна – неточна, багата – бідна, проста – складена, каламбурна;

в) за способом римування: парна, перехресна, кільцева, змішана (складіть формулу римування).

  1. Особливості строфіки (дистих, терцет, катрен, п’ятирядник, секстина, септима, октава, сонет, онєгінська строфа тощо).

  2. Види звукової інструментовки, які використовує автор (евфонія, алітерація, асонанс, звукопис, звуконаслідування та ін.).

  3. Основна ідея.

Соседние файлы в папке Вступ до літературознавства