Акт і сцена 1

Праворуч глядачів дім Менехма І, ліворуч —Еротіон. Сцена І — це по -* кавлений монолог парасіта Пенікула, в якому він описує свій харак-?пгр, який є також такий самий і в інших парасітів: жадні, підлабуз­ники, шарлатани. Він прив'язався до Менехма І, тому він великий жерун і щедрий для своїх друзів. Нарікає, що Менехм І вже декілька днів ість поза домом і тому не запрошує його на обід.

ПЕНІКУЛ-СТИРКА

(виходить на сцену і говорить до публіки)

Мене прозвала молодь Стиркою тому,

Бо я, як їм, стираю чисто цілий стіл.

Ті всі, що полонених в'яжуть в ланцюги,

80 Заковують в кайдани втікачів-рабів,

Гадаю, дуже по-дурному роблять це.

Сіромі, як до горя горе прийде ще,

Тим більше хочеться втікать й напакостить.

Вони якось із пут зуміють вирватись,

85 Раз у кайданах спилять терпугом обруч,

То каменем знов виб'ють гак. Те все дарма.

Якщо ж задержать хочеш певно, щоб не втік,

Тоді їдою і напоєм слід зв'язать.

Ти прив'яжи за дзьоб до повного стола! )

90 Якщо йому даси напиток та їду,

Щоб мав удосталь і до схочу кожний день,

їй-богу, навіть після вбивства не втече:

Його задержиш легко цими путами.

Такі гнучкі, бач, ці окови "їдові".

95 Що більше звільниш їх, то більш тиснутимуть.

Я до цього Менехма йду, куди давно

"Засуджений": йду сам, щоб він мене зв'язав.

Та ж він людей не кормить, прямо догляда,

Відживлює і ліків кращих, ніж він сам,

100 Ніхто не знає. Ось юнак! І сам жерун!

Дає святочні учти, столи заставля,

21В полумисках він гори всяких страв кладе,

Аж треба встати з софи, щоб дістать з гори.

Та вже багато днів я в нього не; бував.

105 Весь час над дорогими вдома панував.

Що з'їсти хочу, чи купить - все дороге!

Що більше, дорогі втікають із рядків.

(Побачив Менехмч І)

Самого ось Менехма бачу, йде надвір.

Тепер до нього йду, та двері хтось відкрив.

Сцена 2

Менехм І виходить із свого дому і гримав на жінку, яка стоїть у две -рях. Ця сцена ділиться власне на три частини. У першій частині (р.110-126) МенехмІ, виходячи, говорить з жінкою, якої не видно, але вона за кулісами, тобто в хаті. Це загальний засіб у Плавта, коли господар дає накази своїм слугам. Інколи, коли уникає непристойності виводити жінку на вулицю. Цей маленький артизм Плавта має на меті притягнути увагу публіки, яка частіше заінтересована тим, чого не бачить, ніж тим, що бачить. В цій першій частині Пенікул трохи віддалений, розвивається досить жива супружа сцена: один із акторів не показується і не говорить, але завжди е діалог, епілог попередніх супружих сварок, з яких виходять на денне світло супружі відносини Менехма І, його характер, звичаї. В декількох віршах з Плавтовою зручністю увага публіки збуджена. З р. 127 жінка відходить. Почина-єті>ся друга частина. Монолог, досить пожваїжний, в якому Менехм Ічва-ниться своїми світовими авантюрами і свою зручністю тримати на місці ревниву жінку іробити своє. Зр. 135 починається третя частина, тобто діалог між Менехмом І і Пенікулом, пожвавлений удар і проти-удар, але інколи за довгий для нашого смаку, і безпотрібним продов­жуванням затримує, дію. Від р.110-134 розвивається спів, який відділює попередню частину в ямбічних сенарах від наступної в тро­хеїчних септеиарах. Більш пожвавлена частина піде від р.110-122 - це метрична різнорідність (гліконеї, хоріямби, кретики, ямби та ін.) від р.123-134 спів більш спокійний (трохеїчні тетраметри і ямби) підго­товляє речитатив, який іде від р. 135 аж до кінця акту.