- •Методика викладання української мови в початкових класах
- •Методика викладання української мови як науки
- •Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
- •Мета,особливості і структура курсу методики мови
- •Наукові основи методики початкового навчання української мови
- •Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- •Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- •Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- •Аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •Прийоми звукового аналізу
- •Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- •Букварний період
- •Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- •Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
- •Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
- •Тема: Структура уроку букварного періоду.
- •Орієнтовні дидактичні структури уроків рідної мови навчання грамоти
- •Загальнодидактичні вимоги:
- •Спеціальні (методичні) вимоги:
- •1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
- •2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
- •3. Ознайомлення з буквою.
- •4. Вправи з читання.
- •5. Робота з підручником.
- •6. Творча робота.
- •7. Підсумок уроку.
- •V. Підсумок. Розділ іі Методика класного і позакласного читання
- •Читання як навчальний предмет, його завдання
- •Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
- •Наукові засади методики читання в початкових класах
- •З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
- •Завдання уроків класного читання
- •Види читання
- •Якості читання
- •Вироблення якісних ознак читання
- •Вироблення навичок швидкого читання
- •Вироблення навичок виразного читання Що таке « виразне читання » вчителя?
- •Передумови виразного читання учнів
- •Шляхи розкриття учням поняття « виразне читання »
- •Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
- •Особливості виразного читання поетичних творів
- •Уроки класного читання Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
- •Уроки ознайомлення з новим твором Визначення мети уроку
- •Основні етапи читання
- •Підготовка до сприймання твору
- •Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
- •Робота над перечитуванням тексту
- •Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
- •Навчання складати план прочитуваного
- •Переказ прочитаного
- •Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору
- •Особливості вивчення творів різних жанрів Методика опрацювання оповідань
- •Особливості роботи над казкою
- •Особливості роботи над байкою
- •Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
- •Особливості роботи над віршем
- •Уроки узагальнення знань Завдання уроків узагальнення знань
- •Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення
- •Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
- •Облік навичок читання
- •1. Підсумковий етап.
- •2. Бібліотечні уроки (повідомлення творчої групи).
- •3. Перегляд відеозапису фрагменту уроку позакласного читання (Робота з дитячою періодикою, аналіз).
- •V. Домашнє завдання.
- •Структура уроку позакласного читання
- •Уроки зустрічі з книжкою
- •Методика вивчення граматики і лексики
- •Методи навчання граматики
- •Евристичний метод
- •Проблемний метод
- •Частково-проблемний метод
- •Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
- •Методика формування граматичних понять
- •Методика вивчення фонетики і графіки Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
- •Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
- •Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
- •Вивчення теми « Склад. Наголос »
- •Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
- •Формування уявлень про мову і мовлення
- •Формування уявлень про текст
- •Урок у 3 класі
- •Методика опрацювання елементів лексики Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
- •Робота над засвоєнням лексичного значення слова
- •Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- •Робота над синонімами
- •Наша Батьківщина
- •Вивчення антонімів
- •Види вправ з лексики й методика їх проведення
- •Хто кричав?
- •Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
- •Вивчення основи слова і закінчення
- •Вивчення кореня слова
- •Вивчення префікса
- •Вивчення суфікса
- •Методика вивчення частин мови
- •Система вивчення іменника
- •Формування загального поняття про іменник
- •Методика вивчення числа іменників
- •Методика вивчення роду іменників
- •Методика вивчення відмінювання іменників
- •Система вивчення прикметника
- •Формування загального поняття про прикметник
- •Методика вивчення роду і числа прикметників
- •Система вивчення дієслова
- •Формування загального поняття про дієслово
- •Методика вивчення числа і роду дієслів
- •Методика вивчення часових форм дієслів
- •Формування поняття про дієвідмінювання
- •Вивчення займенника
- •Вивчення числівника
- •Вивчення прислівника
- •Вивчення прийменника
- •Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення Морфемний розбір
- •Морфологічний розбір
- •1. За дидактичною метою
- •3. За характером розумових операцій
- •4. За формою навчальної діяльності
- •5. За діяльністю учнів
- •6. За рівнем самостійності
- •7. Цікаві вправи з граматики
- •Значення знань з синтаксису в початкових класах
- •Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису й пунктуації
- •Орфографія як предмет вивчення
- •Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
- •Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
- •Психологічна природа орфографічної навички
- •Аналіз лінгвістичної природи написань
- •Залежність методики від лінгвістичної природи написань
- •Вивчення фонетичних написань
- •Вивчення морфологічних написань
- •Вивчення семантичних написань
- •Вивчення історичних написань
- •Методика роботи над орфографічним правилом
- •Умови успішного формування орфографічних навичок
- •Орфографічні вправи Системність вправ
- •Види вправ
- •Орфографічний розбір та його види
- •Словникова робота в процесі навчання орфографії
- •Вимоги до уроків навчання орфографії
- •Значення формування умінь літературної вимови
- •Особливості й умови становлення літературної вимови
- •Методика формування умінь літературної вимови
- •Навчальні диктанти
- •Способи виправлення помилок у контрольних диктантах
- •Аналіз опрацювання помилок
- •Норми оцінювання результатів диктантів
- •Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
- •Оцінювання контрольних письмових робіт
- •Розділ V Методика опрацювання розділу "Мовленнєва діяльність".
- •Аудіювання на уроках української мови
- •2. Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
- •Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
- •Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
- •"Мозаїка"
- •Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
- •Оцінювання.
- •Теми для діалогів
- •Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
- •Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
- •Прийоми активізації мовленнєвої творчості
- •Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
- •Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком
- •Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
- •Уміння збирати матеріал для висловлювання
- •Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
- •Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
- •Добір матеріалу за картиною
- •Добір матеріалу за текстом
- •Уміння систематизувати зібраний матеріал (структурно-композиційні уміння)
- •Формування уявлень про семантико-композиційну структуру тексту
- •Мовні засоби зв’язку речень у тексті
- •Слова, найважливіші для вираження думки
- •Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
- •Уміння знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різник видів
- •Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
- •Аспекти роботи над зв'язним мовленням
- •Особливості підготовчої роботи до написання твору
- •1. Створення емоційного фону до написання твору
- •2. Збирання фактичного матеріалу
- •3. Робота над лексикою
- •Балакуни
- •Робота з антонімами
- •Робота з порівняннями
- •Робота з фразеологічними зворотами
- •4. Складання плану творчої роботи
- •Орієнтовна структура уроку з розвитку мовлення (написання твору)
- •Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
- •Критерій оцінок такий:
- •Критерії форми оцінювання учнівських переказів і творів
- •Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
Види вправ з лексики й методика їх проведення
Серед різноманітних вправ, які використовуються вчителем з метою піднесення мовленнєвої культури школярів, помітне місце повинні посідати вправи з лексики. Такі вправи спрямовані на розширення словника учнів, а також на вироблення у них уміння вибирати із свого словникового запасу для висловлення думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання.
У процесі виконання лексичних вправ перед дітьми, з одного боку, розкривається багатство рідної мови, а з другого — діти вчаться вживати ці слова у своєму мовленні.
У зв'язку з тим що теоретичний матеріал з розділу «Лексика», за винятком синонімів і антонімів, у початкових класах не вивчається, основним під час засвоєння лексичних відомостей є виконання дітьми різних вправ.
Вправи з лексики можна класифікувати за такими критеріями:
І. За дидактичною метою. Вправи, які використовує вчитель під час роботи над словом, спрямовані на усвідомлення школярами функції слова у мовленні. З огляду на це можна розрізняти:
1. Вправи, розраховані на пояснення значення слів:
— пояснити значення слова клас у такому тексті:
Значень слова клас багато:
Перше — це шкільна кімната,
Друге — група школярів,
підлітків чи малюків,
Клас об'єднує людей
спільних поглядів, ідей.
Класи знають футболісти,
і пілоти, й хокеїсти.
Клас каюти визначають,
І у класи діти грають.
— виписати спочатку слова, вжиті в прямому, а потім у переносному значенні:
Ще сонно диха тихий сад,
Ще сплять навколо квіти.
Ще не прокинулась роса
в бузковому суцвітті.
Спить чоловік, і діти сплять
у затишних кімнатах.
(А. Костецький)
— прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів:
Соняшник за тином голову схилив (В. Сосюра). Голова розпочав шкільні збори.
— відгадати загадку, пояснити, які предмети названі с ловом-відгадкою:
Зрізаю я траву, колосся;
в дівчат я сплетена з волосся;
а ще я суші довга стрічка,
що забігає в море, річку.
(А. Арсірій)
2. Вправи, розраховані на формування навичок уживання слів у власному мовленні:
скласти речення з різними значеннями багатозначного слова (наприклад, машина, голка),
скласти речення з кількома словосполученнями (наприклад, срібний голос, срібний іній, срібні ложки),
описати два предмети, використовуючи, зокрема, антоніми (великий, новий і маленький, старий будинки).
II. За характером розумових операцій, які здійснюють учні під час роботи зі словом, слід розрізняти:
1. Аналітичні вправи (аналіз текстів: визначення невідомих слів, уточнення відтінків значення слів, з'ясування мети вживання того чи іншого слова тощо). Наприклад: прочитати вірш Г. Бойка. Користуючись довідкою, пояснити значення виділених слів:
Хто кричав?
Йшов з лікарні Гнат селом,
А дружки й спитали:
Що, брат, боляче було,
Коли зуби рвали?
Ні, — хлопчина їм сказав, —
Не дуже боліло…
А чого ж то ти горлав
В лікаря щосили?
Так тож лікар заволав,
Бо я став брикаться,
Йому щипці поламав,
І … вкусив за пальця!
Довідка: голосно кричати, голосно покликати, звертатися до когось із запитанням, передавати словами думки.
2. Синтетичні вправи (складання речень із словом, вжитим у певному значенні, дописування речень, виконання різних творчих вправ). Наприклад:
дібрати синоніми до слова нероба, виправити речення, використовуючи синоніми: Ледар усе життя ледарює. Тільки нероба нічого не робить;
до виділених слів дібрати антоніми і поставити їх у тексті замість крапок: У великої річки був брат —... струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різними. Струмок вузенький, а річка ... . Струмок швидко мчав з гори, а річка... несла свої води. Та все ж мілководий струмок і... річка були вірними друзями.
3. Вправи на порівняння текстів чи речень, у яких відбувалася заміна одних слів на інші (усунення недоречних повторювань, уживання емоційно забарвленої і образної лексики тощо).
Наприклад: Прочитай речення, записані в лівій і правій колонках. Які з них потребують редагування, а які — ні? Чому?
III. За ступенем самостійності у виконанні слід розрізняти вправи:
1. Розраховані на спостереження за вживанням і значенням окремих слів у готових реченнях чи текстах:
— з казки «Рукавичка» виписати синоніми до слова прийти;
— пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку і виписати антоніми парами, зокрема у прислів'ї Не хвались, як починаєш, а хвались, як кінчаєш або в загадці Г. Бойка про віск: У вогні я розмокаю, у воді я висихаю.
2. Конструктивні вправи (складання словосполучень із поданих слів, введення в речення антонімів, заміна одних слів іншими тощо). Наприклад:
— прочитати текст, замінити підкреслені слова антонімами. Яку пору року буде тепер описано?
Прийшла весна. Зазеленіли дерева. Дні сіпали довгими, а ночі короткими. Прилетіли перелітні птахи. У полях починається гаряча пора;
скласти можливі словосполучення з словами багряний, багровий (прапор, рубець);
доповнити речення порівняннями (наприклад: Усе було вкрите білим снігом, мов ...).
3. Творчі вправи (складання словосполучень, речень із потрібним словом, розповідей за опорними словами тощо). Наприклад:
скласти кілька словосполучень з багатозначними словами (за вибором учнів);
скласти текст, використовуючи дані вчителем слова чи словосполучення: Київ, столиця України, місто-герой.
За формою виконання вправи з лексики бувають усні і письмові.
Дані критерії розпізнавання лексичних вправ дають змогу охарактеризувати не різні вправи, а кожну. Зокрема, вправа «Прочитати текст. Назвати в ньому слова, вжиті в переносному значенні» є за дидактичною метою вправою на пояснення значення слів; за характером розумових операцій — аналітичною; за ступенем самостійності — на спостереження за вживанням і значенням слова в поданому тексті; за формою виконання — усною.
Робота над вивченням лексичного матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мови — словом, є головним джерелом збагачення словника дітей. Вивчення лексики розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення думки, чуття мови. Через інтерес до лексики виховується інтерес до мови в цілому.
Лекція № 13 (2 години)
Методика вивчення розділу "Будова слова". Методика вивчення розділу “Слова. Значення слова”
План лекції.
Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова.
Вивчення основи слова і закінчення.
Вивчення кореня слова.
робота над афіксами.
5. Методика опрацювання елементів лексики:
а) завдання опрацювання розділу "Слово. Значення слова";
б) робота над словом; прийоми тлумачення значень слів;
в) робота над багатозначністю слів;
г) вивчення синонімів, антонімів, омонімів;
д) види вправ з лексики.
Рекомендована література
Сапун Г.М. Збірник диктантів з української мови для початкових класів. - Тернопіль, 1996.
Шкуратяна Н.Г. Методика вивчення орфографії. - К.: Рад. школа, 1985. 9 25. Бадер В.І. Вивчення теми "Прислівник" у 4 класі.- ж-л "Початкова школа",№4, 1993р.
Бадер В.І. Граматико-стилістична робота при вивченні іменника.- ж-л "Початкова школа", №3, 1987р.
Бадер В.І. Ознайомлення учнів зі стилістичними різновидами текстів.- ж-л "Початкова школа" ,№ 12, 1987р.
Бадер В.І. Робота над текстом при вивченні теми "Дієслово" у 3 класі.- ж-л "Початкова школа" ,№2, 1994р.
Бадер В.І. Робота над текстом при вивченні теми "Іменник" у 3 класі.- ж-л "Початкова школа" ,№4, 1990р.