Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mova_lektsii.doc
Скачиваний:
437
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
3.51 Mб
Скачать

Навчання складати план прочитуваного

Цей елемент уроку передує переказуванню прочитаного. Складе­ний план організовує процес від­творення змісту прочитаного. Але ж і робота над його скла­данням допомагає глибше усвідомити прочитане. У цьому його навчальний сенс.

Не всякий твір можна і слід використовувати для нав­чання складати план, і не до всякого твору необхідно вима­гати створення плану. Цей етап вилучається з уроків чи­тання ліричних творів, невеликих за обсягом статей. Не­має потреби витрачати час на складання плану до творів зі складною композицією.

Навчання учнів складати план слід ґрунтувати на умінні поділити твір на частини. Це — важливий підготов­чий етап до виділення пунктів плану. На цьому етапі виправ­довує себе застосування малюнкового плану.

Роботу над малюнковим планом можна проводити по-різному. Ось кілька її варіантів. Перший: учитель звер­гає увагу до малюнків під текстом, наприклад, казки «Коло­сок», і запитує: «До яких частин казки ви віднесете кожен із малюнків?» Діти повинні відшукати відповідний текст і прочитати його. Другий: показати дітям кілька ілюстра­цій до казки і запропонувати розмістити їх у порядку роз­гортання подій даної казки, а потім довести це читанням твору за частинами. Третій: роботу над малюнковим планом поєднати з розвитком творчої уяви, зокрема, пере­дати у власних малюнках послідовність подій. Щоб обме­жити кількість малюнків, учитель разом з учнями обгово­рює і встановлює пункти плану, їх втілення — це індивіду­альна дитяча творчість, її вони можуть виявити, наприклад, аналізуючи російську казку «Лисичка». При читанні ж казки «Лисичка і Журавель» діти легко вкажуть, яку ча­стину казки ілюструє малюнок, представлений у «Читанці»: Лисиця безнадійно заглядає у горнятко. Ілюстрацію до іншого пункту плану хай придумають самі учні.

Своєрідною підготовкою до виділення пунктів плану може стати формулювання заголовків до частин, на які автор поділив свій твір. Так, після ознайомчої роботи над оповіданням «Як Олексійкові вчитися набридло» (за С. Баруздіним) можна запропонувати учням дати заголовок кожній з виділених письменником частин. Не виключений варіант, що учні назвуть їх однотипне, а саме: «Розмова Олексійка з мамою» і «Розмова Олексійка з татом». З цим слід погодитись. Важливо, що учні усвідомлять можливість озаглавити частину. На створенні заголовків вони формува­тимуть уміння будувати речення. А це теж цінно для уроків читання, які покликані розвивати учнівське мовлення.

Робота над добором заголовків до частин творів продов­жується також в 3 та 4 класах. Матеріал читанок створює таку можливість. На частини розбиті оповідання М. Коцю­бинського «Харитя», К. Гогіашвілі «Золотий сад», Марка Вовчка «Удовина хатка» та ін.

Але набуття умінь давати заголовки частинам твору — це лише перший крок до словесного оформлення плану, який у методиці іменується логічним. Його найперша ви­мога — уміти сформулювати пункт плану незалежно від того, чи автор поділив свій твір на частини, чи ні. У пси­хології цей процес оцінюють як перехід від аналізу (поділ на частини) до синтезу (формулювання пункту плану). І це так, адже, виділивши частину твору і усвідомивши її смисл, учні повинні знайти узагальнену його формулу. Словесне оформлення плану рекомендується починати з 3 класу, коли учні навчаються виявляти послідовність подій, знаходити причинові зв'язки їх. Можна спиратися на те, що їм відомо. А відомо їм те, що твір має початок, виклад і завершення. Тому цілком правомірно поставити запитання, які спонукають дітей до розміркування: 3 чого починається розповідь у творі? Що сталося потім? Чим за­кінчується? Саме такого типу запитання підійдуть до казки С. Вяльял «Юсіке і його семеро друзів». За ними можуть бути складені й пункти плану: 1. Юсіке найбільше полюб­ляв неділю. 2. Юсіке іде до країн Понеділка, Вівторка, Середи, Четверга, П'ятниці, Суботи. 3. Усі дні стали дру­зями Юсіке.

Вимоги до плану: 1) усі його пункти повинні передавати логіку розгортання подій; 2) вони мають бути спрямовані на розкриття головної думки.

Пункти плану можуть оформлятися у вигляді двосклад­них речень, як це показано вище. Доцільно пропагувати й інші типи формулювання пунктів плану, зокрема номіна­тивними і питальними реченнями. План до твору В. Бороздіна «На рідній землі» може складатися з номінативних речень: 1. Кінець польоту. 2. Рідна земля. 3. Допомога космонавтові.

На уроці читання твору В. Сухомлинського «Батьків заповіт» можна спрямувати учнів на складання плану твору питальними реченнями на зразок: 1. Що сказав батько ма­тері, Ідучи на фронт? 2. Чому плакали мати й Сергійко? 3. Які слова були в листі-заповіті батька? 4. Що сказав Сергійко у відповідь?

Застосування питальних речень як пунктів плану дає змогу активізувати роботу учнів. Питання змушують ді­тей шукати відповідні на них, у них виявляється послі­довність викладу подій, їх взаємозв'язок. Але не мож­на зловживати ними.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]