- •Методика викладання української мови в початкових класах
 - •Методика викладання української мови як науки
 - •Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
 - •Мета,особливості і структура курсу методики мови
 - •Наукові основи методики початкового навчання української мови
 - •Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
 - •Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
 - •Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
 - •Аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
 - •Прийоми звукового аналізу
 - •Основні періоди й етапи навчання грамоти
 - •Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
 - •Букварний період
 - •Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
 - •Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
 - •Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
 - •Тема: Структура уроку букварного періоду.
 - •Орієнтовні дидактичні структури уроків рідної мови навчання грамоти
 - •Загальнодидактичні вимоги:
 - •Спеціальні (методичні) вимоги:
 - •1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
 - •2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
 - •3. Ознайомлення з буквою.
 - •4. Вправи з читання.
 - •5. Робота з підручником.
 - •6. Творча робота.
 - •7. Підсумок уроку.
 - •V. Підсумок. Розділ іі Методика класного і позакласного читання
 - •Читання як навчальний предмет, його завдання
 - •Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
 - •Наукові засади методики читання в початкових класах
 - •З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
 - •Завдання уроків класного читання
 - •Види читання
 - •Якості читання
 - •Вироблення якісних ознак читання
 - •Вироблення навичок швидкого читання
 - •Вироблення навичок виразного читання Що таке « виразне читання » вчителя?
 - •Передумови виразного читання учнів
 - •Шляхи розкриття учням поняття « виразне читання »
 - •Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
 - •Особливості виразного читання поетичних творів
 - •Уроки класного читання Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
 - •Уроки ознайомлення з новим твором Визначення мети уроку
 - •Основні етапи читання
 - •Підготовка до сприймання твору
 - •Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
 - •Робота над перечитуванням тексту
 - •Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
 - •Навчання складати план прочитуваного
 - •Переказ прочитаного
 - •Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору
 - •Особливості вивчення творів різних жанрів Методика опрацювання оповідань
 - •Особливості роботи над казкою
 - •Особливості роботи над байкою
 - •Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
 - •Особливості роботи над віршем
 - •Уроки узагальнення знань Завдання уроків узагальнення знань
 - •Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення
 - •Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
 - •Облік навичок читання
 - •1. Підсумковий етап.
 - •2. Бібліотечні уроки (повідомлення творчої групи).
 - •3. Перегляд відеозапису фрагменту уроку позакласного читання (Робота з дитячою періодикою, аналіз).
 - •V. Домашнє завдання.
 - •Структура уроку позакласного читання
 - •Уроки зустрічі з книжкою
 - •Методика вивчення граматики і лексики
 - •Методи навчання граматики
 - •Евристичний метод
 - •Проблемний метод
 - •Частково-проблемний метод
 - •Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
 - •Методика формування граматичних понять
 - •Методика вивчення фонетики і графіки Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
 - •Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
 - •Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
 - •Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
 - •Вивчення теми « Склад. Наголос »
 - •Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
 - •Формування уявлень про мову і мовлення
 - •Формування уявлень про текст
 - •Урок у 3 класі
 - •Методика опрацювання елементів лексики Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
 - •Робота над засвоєнням лексичного значення слова
 - •Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
 - •Робота над синонімами
 - •Наша Батьківщина
 - •Вивчення антонімів
 - •Види вправ з лексики й методика їх проведення
 - •Хто кричав?
 - •Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
 - •Вивчення основи слова і закінчення
 - •Вивчення кореня слова
 - •Вивчення префікса
 - •Вивчення суфікса
 - •Методика вивчення частин мови
 - •Система вивчення іменника
 - •Формування загального поняття про іменник
 - •Методика вивчення числа іменників
 - •Методика вивчення роду іменників
 - •Методика вивчення відмінювання іменників
 - •Система вивчення прикметника
 - •Формування загального поняття про прикметник
 - •Методика вивчення роду і числа прикметників
 - •Система вивчення дієслова
 - •Формування загального поняття про дієслово
 - •Методика вивчення числа і роду дієслів
 - •Методика вивчення часових форм дієслів
 - •Формування поняття про дієвідмінювання
 - •Вивчення займенника
 - •Вивчення числівника
 - •Вивчення прислівника
 - •Вивчення прийменника
 - •Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення Морфемний розбір
 - •Морфологічний розбір
 - •1. За дидактичною метою
 - •3. За характером розумових операцій
 - •4. За формою навчальної діяльності
 - •5. За діяльністю учнів
 - •6. За рівнем самостійності
 - •7. Цікаві вправи з граматики
 - •Значення знань з синтаксису в початкових класах
 - •Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
 - •Формування поняття про речення
 - •Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
 - •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
 - •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
 - •Вивчення однорідних членів речення
 - •Ознайомлення зі складним реченням
 - •Види вправ із синтаксису й пунктуації
 - •Орфографія як предмет вивчення
 - •Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
 - •Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
 - •Психологічна природа орфографічної навички
 - •Аналіз лінгвістичної природи написань
 - •Залежність методики від лінгвістичної природи написань
 - •Вивчення фонетичних написань
 - •Вивчення морфологічних написань
 - •Вивчення семантичних написань
 - •Вивчення історичних написань
 - •Методика роботи над орфографічним правилом
 - •Умови успішного формування орфографічних навичок
 - •Орфографічні вправи Системність вправ
 - •Види вправ
 - •Орфографічний розбір та його види
 - •Словникова робота в процесі навчання орфографії
 - •Вимоги до уроків навчання орфографії
 - •Значення формування умінь літературної вимови
 - •Особливості й умови становлення літературної вимови
 - •Методика формування умінь літературної вимови
 - •Навчальні диктанти
 - •Способи виправлення помилок у контрольних диктантах
 - •Аналіз опрацювання помилок
 - •Норми оцінювання результатів диктантів
 - •Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
 - •Оцінювання контрольних письмових робіт
 - •Розділ V Методика опрацювання розділу "Мовленнєва діяльність".
 - •Аудіювання на уроках української мови
 - •2. Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
 - •Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
 - •Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
 - •"Мозаїка"
 - •Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
 - •Оцінювання.
 - •Теми для діалогів
 - •Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
 - •Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
 - •Прийоми активізації мовленнєвої творчості
 - •Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
 - •Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком
 - •Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
 - •Уміння збирати матеріал для висловлювання
 - •Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
 - •Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
 - •Добір матеріалу за картиною
 - •Добір матеріалу за текстом
 - •Уміння систематизувати зібраний матеріал (структурно-композиційні уміння)
 - •Формування уявлень про семантико-композиційну структуру тексту
 - •Мовні засоби зв’язку речень у тексті
 - •Слова, найважливіші для вираження думки
 - •Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
 - •Уміння знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різник видів
 - •Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
 - •Аспекти роботи над зв'язним мовленням
 - •Особливості підготовчої роботи до написання твору
 - •1. Створення емоційного фону до написання твору
 - •2. Збирання фактичного матеріалу
 - •3. Робота над лексикою
 - •Балакуни
 - •Робота з антонімами
 - •Робота з порівняннями
 - •Робота з фразеологічними зворотами
 - •4. Складання плану творчої роботи
 - •Орієнтовна структура уроку з розвитку мовлення (написання твору)
 - •Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
 - •Критерій оцінок такий:
 - •Критерії форми оцінювання учнівських переказів і творів
 - •Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
 
1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
Види робіт: читання учнями напам'ять віршів, скоромовок про вивчену «букву, розгадування загадок, словниково-логічні вправи, розв'язуванні фонетичних задач з якісною характеристикою звуків, конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень, алфавітне називання вивчених літер, розпізнавання знайомих літер серед інших і т. ін.
2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
Види робіт: заучування напам'ять (загадки, прислів'я, скоромовки), виділення звуків із зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків; спостереження за артикуляційними особливостями (якими мовними органами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря); віднесення виділених звуків до голосних чи приголосних (якщо приголосні звуки, то зіставлення твердого і м'якого звуків на слух та за способом вимовляння); позначення звуків умовними значками (фішками): о, о', —, =; вправи на впізнавання звуків у заданих учителем словах; самостійний добір учнями слів із звуками в різних позиціях; аналітичні і синтетичні вправи із звуками (на утворення та аналіз складів-злиттів).
3. Ознайомлення з буквою.
Види робіт: алфавітна назва букви; демонстрація малої і великої літери, їх структурний аналіз; ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки; друкування букви на дошці (зошитах, повітрі); ігрові вправи.
4. Вправи з читання.
Види робіт: складання складів, слів із букв розрізної азбуки демонстраційного характеру та в індивідуальних касах; читання складових таблиць; читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі; читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці, картки); читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком.
5. Робота з підручником.
Види робіт: читання колонок слів за букварем; аналіз ілюстрацій; робота з моделями слів, речень, їх аналіз; бесіда-аналіз на тему тексту; читання тексту вчителем (учнями); колективне (індивідуальне) читання — аналіз речень, тексту.
6. Творча робота.
Види робіт: складання моделей складів, слів, речень за ознакою, вказаною учителем; читання-прогнозування; піктографічне читання; гра-мініатюра; складання речень за малюнком (предметним, сюжетним); словниково-логічні вправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, на підведення родових понять під видові і навпаки; впізнавання літери за описом; утворення складів, слів за вказаною ознакою, добір до моделей складів слів, речень; складання розповіді (казки) про букву і т. ін.
7. Підсумок уроку.
Види робіт: алфавітне називання вказаних літер; читання прямих і обернених складів із вивченою літерою; розгадування фонетичних задач; порівняльна характеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів); аналітико-синтетичні вправи; гра; знаходження на сторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою; розповідь учнів про найцікавіші завдання уроку; пригадування вивченого напам'ять і т. ін.
Орієнтовна структура заняття (уроку) вивчення нового звука і букви
І. Артикуляційно-слухові вправи (у визначеній послідовності).
Виділення звука.
Вимовляння і спостереження за його артикуляцією.
Віднесення виучуваного звука до голосного чи приголосного.
Впізнавання звука у словах, названих учителем (вихователем).
Добір дітьми слів з виучуваним звуком.
Синтетичні, аналітичні, аналітико-синтетичні звукові вправи.
II. Ознайомлення з буквою.
• Показ букви.
Засвоєння образу букви (називання предметів, що схожі на букву; називання букв, на які схожа виучувана; розфарбування букв; маніпуляції).
Розміщення букви в набірному полотні.
Друкування великої і малої літер. Ш. Варіанти вправ із читання.
Читання складів:
зразкове читання;
індивідуальне читання дітьми;
напівголосне, хорове читання;
читання "ланцюжком".
• Читання слів:
зразкове читання, пояснення і уточнення значень слів;
напівголосне читання дітьми;
індивідуальне голосне читання дітьми;
вибіркове читання;
читання "ланцюжком".
Читання речень:
читання речення вчителем/вихователем;
перевірка розуміння;
напівголосне читання;
читання "ланцюжком".
• Читання тексту:
підготовка до сприймання (розгляд малюнка);
читання вчителем (вихователем);
перевірка сприймання;
голосне індивідуальне читання учнями;
бесіда за змістом прочитаного:
напівголосне читання;
вибіркове читання;
читання "ланцюжком";
інтонаційне читання (при потребі).
IV. Розвиток зв'язного мовлення. (Розповідь за малюнком, розповідь за прочитаним, розповідь за аналогією, словниково-логічні вправи тощо).
