- •Методика викладання української мови в початкових класах
 - •Методика викладання української мови як науки
 - •Форма наукових досліджень і участь учителів у їх проведенні
 - •Мета,особливості і структура курсу методики мови
 - •Наукові основи методики початкового навчання української мови
 - •Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
 - •Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
 - •Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
 - •Аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
 - •Прийоми звукового аналізу
 - •Основні періоди й етапи навчання грамоти
 - •Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
 - •Букварний період
 - •Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
 - •Характеристика рукописного шрифту для навчання письма шестирічних першокласників
 - •Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
 - •Тема: Структура уроку букварного періоду.
 - •Орієнтовні дидактичні структури уроків рідної мови навчання грамоти
 - •Загальнодидактичні вимоги:
 - •Спеціальні (методичні) вимоги:
 - •1. Повторення вивченого на попередньому уроці.
 - •2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
 - •3. Ознайомлення з буквою.
 - •4. Вправи з читання.
 - •5. Робота з підручником.
 - •6. Творча робота.
 - •7. Підсумок уроку.
 - •V. Підсумок. Розділ іі Методика класного і позакласного читання
 - •Читання як навчальний предмет, його завдання
 - •Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
 - •Наукові засади методики читання в початкових класах
 - •З історії становлення методики читання. Основний метод навчання дітей читанню
 - •Завдання уроків класного читання
 - •Види читання
 - •Якості читання
 - •Вироблення якісних ознак читання
 - •Вироблення навичок швидкого читання
 - •Вироблення навичок виразного читання Що таке « виразне читання » вчителя?
 - •Передумови виразного читання учнів
 - •Шляхи розкриття учням поняття « виразне читання »
 - •Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
 - •Особливості виразного читання поетичних творів
 - •Уроки класного читання Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання
 - •Уроки ознайомлення з новим твором Визначення мети уроку
 - •Основні етапи читання
 - •Підготовка до сприймання твору
 - •Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
 - •Робота над перечитуванням тексту
 - •Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
 - •Навчання складати план прочитуваного
 - •Переказ прочитаного
 - •Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору
 - •Особливості вивчення творів різних жанрів Методика опрацювання оповідань
 - •Особливості роботи над казкою
 - •Особливості роботи над байкою
 - •Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями
 - •Особливості роботи над віршем
 - •Уроки узагальнення знань Завдання уроків узагальнення знань
 - •Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення
 - •Робота над загадками, прислів'ями і скоромовками
 - •Облік навичок читання
 - •1. Підсумковий етап.
 - •2. Бібліотечні уроки (повідомлення творчої групи).
 - •3. Перегляд відеозапису фрагменту уроку позакласного читання (Робота з дитячою періодикою, аналіз).
 - •V. Домашнє завдання.
 - •Структура уроку позакласного читання
 - •Уроки зустрічі з книжкою
 - •Методика вивчення граматики і лексики
 - •Методи навчання граматики
 - •Евристичний метод
 - •Проблемний метод
 - •Частково-проблемний метод
 - •Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи
 - •Методика формування граматичних понять
 - •Методика вивчення фонетики і графіки Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
 - •Вивчення теми « Голосні звуки і позначення їх буквами »
 - •Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »
 - •Вивчення теми « Дзвінкі і глухі приголосні »
 - •Вивчення теми « Склад. Наголос »
 - •Звуковий і звукобуквений аналізи, методика їх проведення
 - •Формування уявлень про мову і мовлення
 - •Формування уявлень про текст
 - •Урок у 3 класі
 - •Методика опрацювання елементів лексики Лінгводидактичні основи методики роботи над словом
 - •Робота над засвоєнням лексичного значення слова
 - •Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
 - •Робота над синонімами
 - •Наша Батьківщина
 - •Вивчення антонімів
 - •Види вправ з лексики й методика їх проведення
 - •Хто кричав?
 - •Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова
 - •Вивчення основи слова і закінчення
 - •Вивчення кореня слова
 - •Вивчення префікса
 - •Вивчення суфікса
 - •Методика вивчення частин мови
 - •Система вивчення іменника
 - •Формування загального поняття про іменник
 - •Методика вивчення числа іменників
 - •Методика вивчення роду іменників
 - •Методика вивчення відмінювання іменників
 - •Система вивчення прикметника
 - •Формування загального поняття про прикметник
 - •Методика вивчення роду і числа прикметників
 - •Система вивчення дієслова
 - •Формування загального поняття про дієслово
 - •Методика вивчення числа і роду дієслів
 - •Методика вивчення часових форм дієслів
 - •Формування поняття про дієвідмінювання
 - •Вивчення займенника
 - •Вивчення числівника
 - •Вивчення прислівника
 - •Вивчення прийменника
 - •Морфемний і морфологічний розбори. Методика їх проведення Морфемний розбір
 - •Морфологічний розбір
 - •1. За дидактичною метою
 - •3. За характером розумових операцій
 - •4. За формою навчальної діяльності
 - •5. За діяльністю учнів
 - •6. За рівнем самостійності
 - •7. Цікаві вправи з граматики
 - •Значення знань з синтаксису в початкових класах
 - •Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
 - •Формування поняття про речення
 - •Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
 - •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
 - •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
 - •Вивчення однорідних членів речення
 - •Ознайомлення зі складним реченням
 - •Види вправ із синтаксису й пунктуації
 - •Орфографія як предмет вивчення
 - •Орфографія як предмет вивчення. Поняття про орфограму
 - •Граматичний і антиграматичний напрями в методиці навчання орфографії
 - •Психологічна природа орфографічної навички
 - •Аналіз лінгвістичної природи написань
 - •Залежність методики від лінгвістичної природи написань
 - •Вивчення фонетичних написань
 - •Вивчення морфологічних написань
 - •Вивчення семантичних написань
 - •Вивчення історичних написань
 - •Методика роботи над орфографічним правилом
 - •Умови успішного формування орфографічних навичок
 - •Орфографічні вправи Системність вправ
 - •Види вправ
 - •Орфографічний розбір та його види
 - •Словникова робота в процесі навчання орфографії
 - •Вимоги до уроків навчання орфографії
 - •Значення формування умінь літературної вимови
 - •Особливості й умови становлення літературної вимови
 - •Методика формування умінь літературної вимови
 - •Навчальні диктанти
 - •Способи виправлення помилок у контрольних диктантах
 - •Аналіз опрацювання помилок
 - •Норми оцінювання результатів диктантів
 - •Орієнтовний обсяг письмових робіт з рідної мови
 - •Оцінювання контрольних письмових робіт
 - •Розділ V Методика опрацювання розділу "Мовленнєва діяльність".
 - •Аудіювання на уроках української мови
 - •2. Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.
 - •Рекомендації вчителеві початкових класів щодо організації процесу аудіювання
 - •Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням
 - •"Мозаїка"
 - •Розвиток діалогічного мовлення у школярів на уроках української мови
 - •Оцінювання.
 - •Теми для діалогів
 - •Прийоми навчання зв'язним висловлюванням
 - •Мотивація мовлення. Типи мовленнєвих ситуацій.
 - •Прийоми активізації мовленнєвої творчості
 - •Уміння розкривати тему і основну думку висловлювання
 - •Спостереження за зв’язком між змістом тексту і заголовком
 - •Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання
 - •Уміння збирати матеріал для висловлювання
 - •Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язку
 - •Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю
 - •Добір матеріалу за картиною
 - •Добір матеріалу за текстом
 - •Уміння систематизувати зібраний матеріал (структурно-композиційні уміння)
 - •Формування уявлень про семантико-композиційну структуру тексту
 - •Мовні засоби зв’язку речень у тексті
 - •Слова, найважливіші для вираження думки
 - •Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
 - •Уміння знаходити потрібні мовні засоби у висловлюваннях різник видів
 - •Особливості роботи з розвитку зв'язного мовлення
 - •Аспекти роботи над зв'язним мовленням
 - •Особливості підготовчої роботи до написання твору
 - •1. Створення емоційного фону до написання твору
 - •2. Збирання фактичного матеріалу
 - •3. Робота над лексикою
 - •Балакуни
 - •Робота з антонімами
 - •Робота з порівняннями
 - •Робота з фразеологічними зворотами
 - •4. Складання плану творчої роботи
 - •Орієнтовна структура уроку з розвитку мовлення (написання твору)
 - •Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
 - •Критерій оцінок такий:
 - •Критерії форми оцінювання учнівських переказів і творів
 - •Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
 
Критерії форми оцінювання учнівських переказів і творів
Письмові перекази
2-й клас. Протягом року учні пишуть тільки навчальні перекази. У І півріччі для цього пропонують тексти розповідного характеру за поданим планом у вигляді питальних речень. Обсяг тексту для такого переказу - 30-, 35 слів. У II півріччі дають письмові перекази розповідних і описових текстів за колективно складеним планом та опорними словосполученнями, з використанням картини чи кадрів діафільм)1. Обсяг вихідного тексту - 40-45 слів.
3-й клас. У 1 півріччі пишуть навчальні перекази текстів розповідного та описового характеру обсягом 45-55 слів за колективно складеним планом та опорними словами і словосполученнями.
У II півріччі поряд з навчальними практикують і контрольні перекази текстів за поданим або колективно складеним планом, опорними словами і словосполученнями. Обсяг тексту для контрольного переказу - до 60 слів.
4-й клас. Застосовують навчальні і контрольні письмові перекази. На початку навчального року для них добирають розповідні або описові тексти на 60-75 слів. Протягом року вони ускладнюються за змістом і будовою (вводяться елементи опису і міркування). Обсяг текстів становить 75-100 слів, З II півріччя, крім переказу за колективним планом, практикують перекази, план до яких школярі складають самостійно.
Письмові твори
Письмові твори у початкових класах проводять тільки з навчальною метою.
2-й клас. У І півріччі на основі усного зв'язного мовлення в учнів формуються тільки елементи письмового зв'язного мовлення, їм пропонують, наприклад, записати заголовок складеної розповіді, її зачин або закінчення чи колективно складений план. У II півріччі школярі будують письмову розповідь з трьох-чотирьох речень за картиною, опорними словами та зачином; складають найпростіші описи за аналогією, доповнюють міркування (з опорою на описовий чи роз повідний текст).
3-й клас. Учні будують розповідь за картиною, опорними ловами з чотирьох-п'яти речень; складають описи за аналогією, будують міркування за початком і опорними словосполученнями, за спостереженнями.
4-й клас. Школярі складають розповіді за опорними словами і картиною, за аналогією із прочитаним, за окремими епізодами кінофільму, сценами дитячого спектаклю (обсягом сім-вісім речень); будують порівняльні наукові і художні описи за опорними словами, заданим початком.
Оцінювання письмових творчих робіт (переказів і творів)
За навчальні перекази і твори виставляють тільки позитивні оцінки.
Над незадовільною роботою учень повинен попрацювати, удосконалюючи її зміст і виправляючи допущені помилки. Таку роботу потрібно повторно перевіряти п оцінювати.
Під час оцінювання творчих робіт (переказів, розповідей, міркувань, листів, привітань, запрошень, листівок тощо) потрібно враховувати їх загальний зміст, мовне оформлення, орфографічну та пунктуаційну грамотність, каліграфічність письма й охайність.
За письмову творчу роботу виставляють дві оцінки - за зміст і мовне оформлення; за орфографічну і пунктуаційну грамотність з урахуванням каліграфії письма. Учитель повинен уточнити, виставляючи оцінку, наприклад: за зміст - «4», за грамотність - «З», пишучи ці слова в зошиті, а в журналі виставляючи оцінки у двох різних колонках. На місці негативної оцінки залишають порожню клітинку журналу.
Якщо учень не заслуговує позитивну оцінку за творчу роботу, вчитель ставить під нею тільки свій підпис з письмовим зауваженням або порадою.
Оцінку «5» ставлять, якщо зміст тексту відповідає темі, заголовку, у ньому розкрито головну думку, наявні зачин, основна частина і кінець; твір написано за планом, складові частини тексту виділено абзацами; будова речень граматично правильна, між реченнями є
логічні зв'язки; слова дібрано залежно від мети висловлювання; допущено одну-дві помилки у добудові речень або у вживанні слів; немає орфографічних і пунктуаційних
помилок на вивчені правила.
Оцінка «4» - у тексті розкрито головну думку і загальний зміст, є всі складові частини, але допущено дві-три помилки у будові речень і вживанні «слів та одну-дві орфографічні і одну пунктуаційні помилки на вивченні правила.
Оцінка «З» - у роботі наявні відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); неповно розкрито головну думку, є недоліки в структурі тексту (відхилення віл плану, відсутні зачин або кінцівка); допущено три-чотири помилки у будові речень, у
зв'язках між ними або вживанні слів та три-п'ять орфографічних і одну-дві пунктуаційні помилки.
Примітка самостійні виправлення у творчих роботах зроблені школярем акуратно, не впливають на загальну оцінку.
Підсумкова оцінка знань, умінь і навичок
За чверть і за рік учневі виставляють оцінку на основі обліку його знань і вмінь за поточними підсумковим й письмовими контрольними роботами (диктант, переказ, і граматичні завдання, самостійне виконання вправ тощо) і за усним опитування.
