Всеукраїнський громадський центр «Волонтер»

1. Назва закладу: ВГЦ «Волонтер».

2. Дата, час: 10.01.13 і 17.01.13 час проходження практики 3 години.

3. Тема організаційної форми: практичне знайомство з діяльністю Всеукраїнського громадського центру «Волонтер».

4. Цільова аудиторія: студенти ІІ курсу спеціальності соціальна робота Інституту психології та соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка.

5. Кількість учасників: 12.

6. Мета заходу: ознайомитися з діяльністю Всеукраїнського громадського центру «Волонтер», настільними іграми і провести ігротеку в якості наочного прикладу.

7. Актуальність теми: зараз в Україні мешкає багато людей, які потребують допомоги, але наша держава не спроможна надати їм потрібні умови та допомогу, і тоді на допомогу цим людям приходять волонтери. А центр «Волонтер» координує волонтерів, що суттєво полегшує роботу.

8. Раціональність, логічність структури заходу: захід був раціональний і корисний для кожного з нас, також варто відзначити його логічність і необхідність, адже багато з нас вирішили стати волонтерами.

9. Раціональність використаного часу: час було використано раціонально, ми встигли здійснити весь запланований обсяг роботи.

10. Використання наочності: для наочності було використано презентації, фото та відеоматеріали, також ми змогли познайомитися з настільними іграми й провести їх для себе.

11. Виховна сторона заходу: сформувати позитивне ставлення до волонтерської діяльності і донести до нас, що та робота, яку роблять волонтери є корисною й необхідною.

12. Контакт ведучого з цільовою групою: ведучий не був пасивним, проявляв активність, долучався до ігор, розповідав цікаві випадки з власного досвіду.

13. Зворотній зв'язок: ми задавали уточнюючі питання, і прийняли участь в іграх.

14. Висновки та пропозиції: даний центр є дуже важливим для суспільства. Він здійснює допомогу великої кількості потребуючих людей, тому його існування – що не на є благо. Але існує він лише завдяки волонтерам, тому проводити практику в такого типу центрах є важливою складовою. Завдяки чому, можливо, з’явиться на якийсь відсоток більше добрих сердець, які зможуть допомагати людям, і зменшиться відсоток потребуючих допомоги людей.

Київський університет імені Бориса Грінченка Інститут психології та соціальної педагогіки

Кафедра соціальної педагогіки та корекційної освіти

Звіт про виконання програми професійно-орієнтованої безвідривної практики

Прізвище	Люблинська
Ім’я	Ангеліна
По батькові	Михайлівна
Курс	ІІ
Група	СРб-1-11-4.0д
Спеціальність	Соціальна робота
Освітньо-кваліфікаційний рівень (бакалавр, спеціаліст, магістр)	бакалавр
Керівник практики від Інституту (посада, П.І.Б)	Тимошенко Наталія Євгенівна
Звіт захищений	«___» __________ 20_ _ р.
Підсумкова оцінка за практику	(к-ть балів)	(EСTS)	(традиц. сис-ма)
Підпис практиканта

Київ – 2013

Термін проходження практики: з 18.09.12 до 17.01.13.

Місця проходження практики :

• КМЦСССДМ;

• Київський палац дітей та юнацтва;

• Православний центр розвитку сім’ї «Сім’я в радість»;

• Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1;

• Благодійна організація Фонд «Асперн»;

• Благодійна організація «Соціальна служба «Віфанія»

• Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда Україна»

• Київський міський правобережний центр для ВІЛ-інфікованих дітей і молоді;

• Всеукраїнський громадський центр «Волонтер».

Після проходження практики, я можу впевнено сказати, що дійсність перевершила мої очікування. Практика залишила лише гарні і приємні спогади. Такий успіх був зумовлений багатьма факторами.

По-перше, кожний вищеперерахований заклад дуже тепло прийняв своїх «наслідників», окрім, на жаль, Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 (якось співпраця з цим закладом не дуже вдалася). Всі фахівці намагалися надати повну інформацію стосовно закладу в якому вони працюють, розкрити діяльність даного закладу, з якою категорією населення вони працюють, посвятити у тонкості роботи соціального працівники а також і соціального педагога.

По-друге, ми мали можливість оцінити роботу закладу, беручи в його діяльності безпосередню участь. Так ми знайомилися з принципами та напрямками робіт певних організацій, і ці знання, що ми здобули – дуже корисні, вони знадобляться нам у подальшому житті, і також остаточно сфорумавили наші уявлення щодо майбутньої професії. Кожний заклад розкривав нові види діяльності, форми роботи. Не можна сказати, яка організація була найважливішою, але точно можу сказати, що Київський міський центр соціальних служб для сім’ї дітей та молоді – той заклад, який найґрунтовніше розкрив сутність роботи соціального працівника, надав необхідну для подальшої роботи інформацію. І завдяки цій організації, а конкретно Крисову Леоніду Петровичу, я змінила своє упереджене ставлення до ВІЛ-інфікованих людей, що стало поштовхом в переоцінці взагалі певних поглядів, на ті чи інші явища.

По-третє, особисто я набула навичок спілкування, а цей фактор посідає чи не найголовніше місце в моїй професійній діяльності. У цьому я преважно вдячна Київському міському правобережному центру для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, за те, що відкрив для мене існування таких відкритих та щирих фахівців, які дуже привітно нас зустріли, а також Благодійній організації Фонду «Асперн». Ці дві організації показали гарний приклад, як можна і потрібно звертатися до дітей та гостей, це справді справило гарне враження і залишило приємні спогди.

Також, вдячна координатору нашої практики – Тимошенко Наталії Євгенівні, вона зробила все для того, щоб проходження нашої практики було комфортним та успішним.

Отже, цілком практикою я дуже задоволена. Не найкращі враження залишилися лише після відвідування Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1. Надана інформація стосовно діяльності центру не була переконливою, так як по мірі її надання вона змінювалася. Але я не жалкую, що відвідала цей заклад, тому що, він привів мені яскравий приклад, як будуть почувати себе люди, якщо не надати їм повної інформації і намагатися приховати, щось важливе. Негативний досвід – також досвід, з якого слід зробити певні висновки.

2