
- •1. Гомер «Іліада»: історична основа, проблематика, система образів, художні особливості. Гомерівське питання.
- •2. «Батько трагедії» Есхіл. Проблематика, система образів, літературне відлуння трагедії «Прометей прикутий»
- •3. Вергілій. «Енеїда»: творча історія, проблематика, система образів, літературне відлуння (Котляревський). Вергілій і Гомер.
- •5.Поема Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» - філософсько-художній синтез середньовічної культури
- •6. Роман Сервантеса «Дон Кіхот» як пародія на лицарські романи та трагікомічна епопея іспанського життя. Значення твору для розвитку нової європейської прози
- •10. «Робінзон Крузо» д.Дефо як реалістичний просвітницький роман.
- •11. Ідейно-художні особливості творчості Вольтера. Загальна характеристика філософської повісті «Простак».
- •12. Творча історія, проблематика та система образів філософської трагедії Гете «Фауст».
- •1.Творча історія
- •13. Особливості творчості е.Т.А. Гофмана (на матеріалі конкретних творів)
- •14. Загальна характеристика творчості Дж. Байрона (на матеріалі творів «Паломництво Чайльд-Гарольда» або «Мазепа»).
- •15. Історичний роман як жанр літератури романтизму (на матеріалі роману в.Скотта «Айвенго» або в.Гюго «Собор Паризької Богоматері»).
- •16. Російська література доби романтизму (на матеріалі творів о.Пушкіна, м.Гоголя, або м.Лермонтова).
- •17. Ідейно-художня своєрідність французького реалістичного роману (на прикладі творів Стендаля або о. Де Бальзака за вибором студента).
- •18. Специфіка англійського реалізму та її втілення у творчості ч.Діккенса (на матеріалі конкретних творів).
- •19 Питання: Ідейно-художня своєрідність російського реалістичного роману (на матеріалі творів л.Толстого або ф.Достоєвського).
- •3 Періоди:
- •8. Ознаки бароко у філософській драмі п. Кальдерона «Життя – це сон».
- •9. Ознаки класицизму у комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» (або іншої – за вибором студента).
- •20 Питання: Поняття про символізм у європейській літературі кінця хіх століття та його філософсько-естетичні засади.
- •21 Питання: Творчі пошуки та новаторські відкриття в драматургії кінця хіх – початку хх ст. (на матеріалі одного з творів г.Ібсена, б.Шоу або а.П.Чехова).
- •22. Загальна характеристика «срібної доби» російської поезії
- •23. Поняття про футуризм, його естетичні засади та експериментаторство у царині поезії.
- •24. Поняття про акмеїзм, його естетичні засади та художні здобутки представників цієї течії
- •25. Своєрідність світобачення та його художнє вираження в оповіданні ф. Кафки «Перевтілення».
- •26. Проблематика роману м.Булгакова «Майстер і Маргарита», традиції світової літератури у творі.
- •27. Бертольт Брехт: теорія «епічного театру» та її основні положення (на прикладі однієї з драм Брехта за вибором студента)
- •28. Філософія екзистенціалізму та її вплив на розвиток світової літератури. Проблеми вибору в творах Сартра та Камю.
- •29. Символіка змісту та образів філософської повісті-притчі е. Хемінгуея «Старий і море».
- •30. Латиноамериканський роман. Генеза та особливості поетики. Творчість г.Гарсіа Маркеса.
11. Ідейно-художні особливості творчості Вольтера. Загальна характеристика філософської повісті «Простак».
Франсуа-Мари Аруэ (Francois-Marie Arouet, 1694 — 1778), вошедший в историю под именем Вольтер Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVIII ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі.
Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальна рівність, починаючи з другої половини XVII ст. в Англії і до XIX ст. в Росії.
Вольтер - Великий французький письменник і вчений-енциклопедист. Автор філософських повістей, драматургії, казок.
Особливості творів Вольтера- проста, доступнамова, афористичність, гостра сатира та ін.Філософські повісті - найбільш значущі твори Вольтера. Вони мають публіцистичний характер, Де все діє згідно філософського тезису. Вольтер використовував пригодницько-авантюрні сюжети, східну екзотику, фантастику для опису дійсності. Іронія і сарказм притаманні його творам і служили метою сатиричного зображення феодальної Європи.
Вольтер вважає монархію соціальним злом, висвітлює її деспотизм і беззаконня, а також сатирично описує і представників релігії.
Разом з тим Вольтер демонструє складний шлях людини до своєї мрії, коли він може насправді вважати себе людиною. Вольтер вказує людству цей шлях - це культура. Читачі повинні приходити до висновку, що і влада, і освіта, і культура в майбутньому мають бути спрямовані на виховання ідеальної людини. «Історія - це перш за все картина злочинів і нещасть. Натовпи людей зникають на її великої сцені ... »
Світову літературну славу Вольтер здобув усе ж не стільки як поет чи драматург, а в першу чергу як прозаїк, один із творців нового прозового жанру — філософської повісті.
Філософська повість— це жанр, у якому змальовувана картина життя служить для доведення чи спростування істинності певної філософської концепції або громадсько-політичного гасла. Відповідно філософська повість поєднує, з одного боку, ознаки художнього твору, а з іншого — елементи філософської або публіцистичної праці, реалізуючи один з ключових принципів просвітників: «повчати, розважаючи». Філософські повісті Вольтера побудовані у формі розважальних пригодницьких історій, як правило, з великою кількістю дійових осіб і гострими конфліктами, що визначають їхні стосунки.
Філософська повість «ПРОСТАК» Тематична основа.Філософська повість «Простак» написана в 1761 р. Серед інших філософських повістей Вольтера «Простак» посідає особливе місце. Саме в цій повісті критика соціальних і моральних вад французького суспільства на-ш брала найбільшої сили, гостроти та безкомпромісності.
Вольтер послідовно розвиває головну ідею Просвітительства — ідею «природної людини, доводячи, що такій людині немає місця в суспільстві, до краю спотвореному «законом умовним».
Ідейний зміст повісті Вольтера— згубний вплив суспільства на «природну людину», що і зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею. Душа героя проста і щира, не позначена тавром лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми.
Погляди Вольтера близькідо філософських позицій одного з найвидатніших українських мислителів — Григорія Сковороди, творчість якого 50-80 рр. XVIII ст. («Сад божественних пісень», «Байки права») має певні елементи «природного права». Він утверджує вирішальне значення свободи для формування особистості, його гуманістичні ідеали базуються на моральних цінностях християнства, але так само як і Вольтер, український філософ протестує проти зловживань церковників і зовнішніх обрядових нашарувань. Ідеї Вольтера мають загальнолюдське значення. Вони не зникли разом із XVIII ст., а продовжують залишатися актуальними в наші дні.