- •Тема 1. Основи фінансового менеджменту у малому бізнесі
- •2. Особливості фінансового менеджменту у малому бізнесі.
- •Тема 2. Державна фінансова підтримка розвитку малого бізнесу
- •2.1 Методи фінансової підтримки малого та середнього бізнесу України.
- •2.2. Міжнародний досвід фінансової підтримки малого бізнесу.
- •Тема 3. Особливості оподаткування малого бізнесу
- •3.1. Сутність спрощеної системи оподаткування доходів малих підприємств.
- •3.2. Порядок нарахування і строки сплати до бюджету фіксованого податку
- •Тема 5. Управління формуванням фінансових ресурсів малих підприємств
- •Тема 6. Управління формуванням активів суб’єктів малого підприємництва
- •2. Особливості управління формуванням оборотних активів суб’єктів малого підприємництва
- •Тема 7. Управління формуванням і розподілом прибутку малих підприємств
- •Тема 8. Управління витратами підприємств малого бізнесу
- •1. Економічний зміст витрат малого підприємства.
- •Тема 9. Особливості інвестиційного аналізу для малого бізнесу
- •Тема 10. Фінансова стратегія суб’єктів малого підприємництва
- •Тема 11. Фінансове планування діяльності малих підприємств
- •Тема 12. Бюджетування у системі оперативного фінансового планування малого бізнесу
2.2. Міжнародний досвід фінансової підтримки малого бізнесу.
Аналіз світового досвіду свідчить, що виконання малим підприємством своєї суттєвої економічної та соціальної ролі можливе лише за умов виваженої державної політики всебічної підтримки цього сектору економіки.
Сприяння та підтримка малого підприємництва є самостійною складовою державної економічної політики в багатьох країнах. Тому існують спеціальні державні (урядові) органи управління (координації) та підтримки малого бізнесу. Наприклад: у Канаді — Міністерство у справах малого бізнесу; в Японії — Національна адміністрація малого бізнесу; в Росії — Державний комітет Російської Федерації з підтримки та розвитку малого підприємництва (створений в червня 1996 року); у США — Адміністрація малого бізнесу; в Бельгії, Люксембурзі — Міністерство середнього класу; у ФРН, Франції, Італії — підрозділи (департаменти) міністерств економіки, промисловості або торгівлі тощо.
Поряд із центральними органами місцеві органи влади (штатів, земель, муніципалітетів) надають всебічну підтримку малим підприємствам.
Центральні органи влади виконують, як правило, загальні стратегічні та координаційні функції:
—розробка загальної концепції та принципів відносин держави і малого підприємництва;
—формування певних засад діяльності, що сприяють адаптації малого підприємництва до умов жорсткої конкурентної боротьби;
—розробка цільових програм підтримки малого підприємництва, які спрямовані на певний сектор економіки або відповідний регіон.
Для здійснення державної політики діє спеціальне законодавство, яке врегульовує комплекс питань підтримки малого підприємництва. Реалізується також система державних програм фінансового, технологічного, зовнішньоекономічного, консультаційного, кадрового сприяння малим підприємствам.
Слід зазначити, що важелі, які застосовуються в економічній політиці розвинених країн, є дійовими лише за умов ринкового середовища, яке наближається до досконалого. Тому застосування світового досвіду для перехідних суспільств, яким є українське, досить обмежене. Це стосується не лише досвіду підтримки малого підприємництва, а й взагалі всіх сфер та аспектів щодо регулювання ринкової економіки.
Крім того, слід враховувати особливості моделей ринкової економіки. У сучасній економічній літературі розрізняють кілька моделей розвиненого ринкового господарства. Зокрема, виділяють моделі: ліберальну (американську), неоліберальну (німецьку), європейсько-кейнсіанську, шведську (соціал-демократичну), японську.
Тому аналіз світового досвіду слід розглядати через певну модель господарського розвитку, яка є сукупністю елементів, що забезпечують функціонування економіки (технологічних, економічних, соціальних, політичних, психологічних, релігійних тощо) в їхньому взаємозв'язку та взаємодії. Критеріями класифікації виступають, як правило, питома вага державної власності, її якісний склад, напрямки і засоби здійснення державної політики, форми ринкових відносин тощо.