3.1. Сутність спрощеної системи оподаткування доходів малих підприємств.

Спрощена система оподаткування передбачає введення єдиного пода­тку для суб'єктів підприємницької діяльності, які мають відповідні розмі­ри їх параметрів.

Єдиний податок - це податок, який вводиться замість декількох ви­дів діючих прямих і непрямих податків і розраховується у встановленому розмірі від відповідних доходів його платників.

У відповідності до Наказу Президента України від 28.06.99 р. Спро­щену систему оподаткування та сплату єдиного податку можуть застосо­вувати юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньо-облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг не перевищує 1 млн грн.

Спрощену систему оподаткування можуть застосовувати також фізи­чні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, і кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, за рік не перевищує 10 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг не перевищує 500 тис. Грн.

При цьому виручкою від реалізації товарів, робіт, послуг вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточ­ний рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції, товарів, робіт, послуг.

Юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розраху­нків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розра­хунків коштами.

Не поширюється спрощена система оподаткування на:

• суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Зако­ну України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», в частині придбання спеціального торгового патенту;

• фізичних осіб, які відповідно до законодавства України сплачують відповідний фіксований податок;

• довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

• суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам і засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%;

• фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійс­нюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування).

Спрощена система оподаткування суб'єктами підприємницької діяль­ності обирається самостійно.

Для переходу до спрощеної системи оподаткування, обліку та звітнос­ті суб'єкт підприємництва подає письмову заяву встановленого зразка до органу Державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) пері­оду за умови сплати всіх встановлених податків і обов'язкових платежів у поточному періоді.

Податковий орган після перевірки правильності заповнення наданої заяви, виконання умов переходу на спрощену систему оподаткування за­явника та сплату ним відповідних податків і платежів у поточному році вирішує питання щодо переведення цього суб'єкта підприємницької діяль­ності на спрощену систему оподаткування. У випадку виконання суб'єктом підприємницької діяльності всіх умов йому протягом 10 днів з дня подання заяви податковий орган зобов'язаний видати безкоштовно свідоцтво на право сплати єдиного податку встановленої форми.

Свідоцтво видається суб'єкту малого підприємництва терміном на один рік і є документом суворої звітності. Після закінчення терміну дії свідоцтва на право сплати єдиного податку воно підлягає поверненню до органу Державної податкової служби, який його видав.

Отримане суб'єктом підприємницької діяльності свідоцтво є основою для сплати ним єдиного податку.

Об'єктом оподаткування є виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

Розрахунок податку проводиться за однією з наступних ставок, яка самостійно обирається платником цього податку:

• 6% суми виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без урахування акцизного збору у випадку сплати податку на додану вар­тість у відповідності до чинного законодавства;

• 10% суми виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без урахування акцизного збору у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

• податку на додану вартість, крім випадку, коли платник обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%;

• податку на прибуток підприємств;

• плати (податку) за землю;

• збору на спеціальне використання природних ресурсів;

• збору на обов'язкове соціальне страхування;

• комунального податку;

• податку на промисел;

• збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• збору на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

• внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

• внесків до Державного Фонду сприяння зайнятості населення;

• плати за патент та ін.

Ще одним представником спрощеної системи оподаткування є фіксований сільськогосподарський податок. Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного законодавством терміну й справляється з одиниці земельної площі.

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом Укра­їни «Про систему оподаткування», сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку й розмірах, визначених законодавчими ак­тами України.