2. Особливості фінансового менеджменту у малому бізнесі.

Зміст фінансового менеджменту малого підприємства значно відрізняється від фінансового менеджменту великих підприємств. Перш за все треба враховувати специфічні властивості малих підприємств. Зокрема, недостатність або взагалі відсутність спеціалістів щодо управління фінансами. Хронічна недостатність фінансових ресурсів для організації господарської діяльності; відсутність фінансового прогнозування та планування; мета малого підприємства інколи є складною і суперечливою. 

Відсутність спеціалістів з фінансового менеджменту обумовлена критеріями, щодо які підприємства у відповідності з чинним законодавством належать до “малих”. Діюче законодавство передбачає такі критерії: 

1) середньо-облікова чисельність працюючих за рік не повинна перевищувати 50 осіб; 

2) обсяг виручки від реалізації продукції за рік не повинен перевищувати 1 млн. грн. 

Така обмежена кількість працюючих та реалізації продукції не дозволяє тримати достатню кількість спеціалістів з фінансового менеджменту. Інколи на малих підприємствах один працівник відповідає за таке коло обов’язків, які не в змозі виконати. У зв’язку з цим інколи деякі питання про організацію бізнесу вирішуються посилаючись на інтуїцію, тобто поверхнево не розроблюючи доскональні розрахунки щодо потреби грошових коштів. І бізнесмен стає перед фактом, коли у нього надходження коштів не покривають витрати.  Малі підприємства заінтересовані в одержані поточного прибутку, вони більш зацікавлені в аналізі руху готівки, в управлінні оборотним капіталом і по суті не займаються фінансовим прогнозуванням та плануванням. 

У відповідності з чинним законодавством основними критеріями, які визначають категорію “малі підприємства” є чисельність працюючих та обсяг виручки від реалізації продукції. 

Малий бізнес дає широку свободу ринкового вибору, забезпечує швидку окупність витрат виробництва, оперативно реагує на зміну споживчого попиту, дає можливість подолати галузевий монополізм виробництва, забезпечує конкуренцію на ринку, допомагає наповнити ринок товарами і послугами, які користуються попитом. 

Водночас в розвитку малого бізнесу є недоліки. Зокрема, низький, неадекватний великому виробництву рівень технології та управління виробництвом, недостатній рівень потенціалу науково-дослідних робіт, обмежений доступ до технології та технологічної інформації, використання неефективного устаткування, обмежений доступ до фінансових джерел. 

Основні фактори, які впливають на організацію управління фінансами малого підприємства: чисельність працюючих; їх склад; організаційна структура підприємства; галузь діяльності; асортимент продукції, форма власності; співвідношення попиту та пропозицій щодо вироблюваної продукції.

Тема 2. Державна фінансова підтримка розвитку малого бізнесу

2.1 Методи фінансової підтримки малого та середнього бізнесу України.

Державна фінансова підтримка малого підприємництва включає насамперед податкові та кредитні методи впливу на цей сектор економіки. Як засвідчує світовий досвід, виважена, диференційована податкова та грошово-кредитна політика справляє вирішальний вплив на формування та подальший розвиток суб'єктів малого підприємництва. Реальні труднощі з фінансуванням є сьогодні чи не найголовнішою проблемою для малого підприємництва України.

Одним із головних напрямів підтримки малого підприємництва є створення системи фінансово-кредитної підтримки. Найважливіші важелі державної фінансової підтримки малого підприємництва в Україні можна поділити на дві основні групи методів державної фінансової підтримки — прямі й непрямі.

Механізм прямих заходів включає такі основні форми державної фінансової підтримки малого підприємництва:

—надання субсидій;

—надання позик;

—формування державних фондів;

—створення спеціалізованих фінансових установ.

Заходам другої групи властивий непрямий характер, вони поступово витісняють важелі прямого адміністративного впливу. До основних форм такої державної фінансової підтримки підприємництва передусім слід віднести:

—податкові знижки (або повне звільнення від інших податків);

—податкові пільги;

—прискорену амортизацію;

—знижки на науково-дослідні витрати, на витрати, пов'язані з підготовкою кадрів для підприємницької діяльності тощо.

Зазначені форми державної підтримки тією чи іншою мірою використовуються в Україні і зарекомендували себе як ефективні гнучкі важелі державної допомоги, які мають в основному недискримінаційний характер.

Усі підприємства, навіть ті, справи яких ідуть досить успішно, на майбутнє потребуватимуть фінансування. Воно може використовуватись на такі потреби:

—розгортання нового підприємства;

—розвитку нових технологій та розробки випуску нових продуктів;

—поширення підприємництва (нові споруди, вдосконалення технології, найм кадрів);

—освоєння нових ринків.

Доступ до сталого фінансування за доступними процентними ставками залишається життєво важливим питанням для представників малих підприємств. До головних засобів, що створюють сприятливі умови для розвитку малих підприємств, належать:

—наявність доступного капіталу (суми, нагромаджені за рахунок приросту капіталу, які можуть бути використані малими підприємствами);

—відповідна структура установ (система комерційних банків, індустрія ризикового фінансування, фондові біржі та інші механізми, що дають змогу зв'язати постачальників капіталу з тими, хто має в ньому потребу);

—помірні проценти;

—відповідні фінансові механізми (різні види позик, відповідні форми інвестування акціонерного капіталу).

На доступність фінансування впливає система забезпечення позик, подібна до тієї, що діє в інших країнах. Замість того, щоб витрачати гроші на субсидії та дотації, уряд може сприяти наданню приватним сектором позик підприємствам, які мають у цьому потребу, гарантуючи повернення позики у разі неплатоспроможності їх. Таким чином, уряд зменшує ризик для позикодавця й усуває головну перешкоду на шляху надання позик малим підприємствам.

Щоб ця програма функціонувала, має існувати комерційна банківська система із зазначеним капіталом. Крім того, потрібно виділити певні державні ресурси, оскільки якусь частку позик не буде сплачено позичальниками, й уряд повинен буде повернути всю позику або її частин кредиторові. Чи є умови для такого підходу в Україні?

На жаль, кредитних джерел для малого підприємництва в Україні практично немає. Головна причина цього — незадовільний стан економіки: спад виробництва, інфляція, нестабільність у регулюванні фінансової і банківської діяльності. Тому банки видають лише короткострокові кредити (3—6 місяців) і під високі процентні ставки. Таким чином, банки в Україні не є джерелом кредитування підприємств і задовольняють лише незначну частку діючих бізнесменів.

Разом з тим, в Україні існує три потенційно доступних джерела одержання фінансів для малого підприємництва:

—Український фонд підтримки підприємництва;

—Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств;

—Державний інноваційний фонд України.