21

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський університет імені Бориса Грінченка

Університетський коледж

Циклова комісія викладачів української мови та літератури

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

з дисципліни «Історія видавничої справи»

на тему:

«Радянська цензура видавничої справи:

становлення і розвиток»

Студентки групи ВСмс-1-11-4.Од

Булигіної Анастасії Дмитрівни

Викладач:

Ярошенко Роман Васильович

Київ – 2012

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………...3

Розділ І. Радянські цензурні органи ………........................................................5

1. Створення перших цензурних органів ………………….............................5

2. ЦУД і ГУД………………...............................................................................6

3. Розподіл функцій між ЦУД і ДПУ………………………………………..11

Розділ ІІ. Цензурні органи і література………………......................................13

2.1. Особлива увага цензурних органів до української книги...…………………….......................................................................................13

2.2. Вилучення літератури...................................................................................16

Висновки…………………………………………………………….…….19

Список використаної літератури..............................................................21

Вступ

Жорсткі цензурні утиски є невід'ємною рисою будь-якого тоталітарного суспільства. Саме цензура — один із найефективніших засобів забезпечення цілковитої ідейної та духовної монополії пануючого режиму. Особливо гіпертрофованого вигляду цензурна система набула в умовах радянської влади, зокрема на теренах України. Тому студіювання феномену цензури, цензурних інституцій, їхньої політики і практичної діяльносте має на меті, насамперед, сприяти загальному науковому аналізу явища тоталітаризму.

У політичному словнику 1987 р. видання цензура (лат. сensurа – суворе судження, вимоглива критика) визначається як «система державного нагляду (контролю) за змістом, випуском у світ і розповсюдженням друкованих видань, театральних вистав, кінофільмів, радіо і телевізійних передач». Вказується, що цензура за своїм характером може бути загальною, військовою тощо.

Актуальність теми. Актуальність дослідження зумовлена значним впливом радянської цензури і цензурних органів на становлення і розвиток української видавничої справи в межах СРСР (УРСР) і, як наслідок, її сучасне становище.

Об’єкт дослідження: процес становлення і розвитку радянської цензури видавничої справи.

Предмет дослідження: Радянська цензура видавничої справи: становлення і розвиток.

Мета дослідження: описати становлення і розвиток радянської цензури видавничої справи.

Завдання дослідження:

• описати створення перших цензурних органів в Україні (УРСР);

• охарактеризувати функції, які були покладені на ЦУД, ГУД і ДПУ;

• простежити прояви уваги цензурних органів до української книги.

Методи дослідження: аналіз та синтез, індукція та дедукція, узагальнення, теоретичний аналіз літератури.

Структура ІНДЗ. Робота складається зі вступу, двох розділів, п’яти підрозділів, висновків та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ І. Радянські цензурні органи

Перший час після встановлення більшовицького режиму в Україні не існувало особливої цензурної системи. Відповідні функції виконували органи військової цензури та Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУЧК).

Створення окремої спеціалізованої державної цензури розгорнулося тільки у 20-ті роки. В офіційних документах її необхідність обґрунтовується тим, що з переходом до нової економічної політики, з розвитком приватних структур, у тому числі й у видавничій сфері, із поширенням впливу «буржуазної ідеології» розпочинається її «наступ на пролетаріат». Так, під прикриттям гасла захисту класових інтересів, створювалися нові охоронно-адміністративні органи, зміцнювався репресивний режим.