- •Спостереження уроку природознавства у 2-а класі проведеного Кребель ю.
- •Спостереження уроку основи здоров’я у 2-б класі проведеного Бойко о.
- •Спостереження уроку природознавства у 2-б класі проведеного Бойко о.
- •Спостереження уроку трудового навчання у 2-б класі проведеного Бойко о.
- •Спостереження уроку Основи здоров’я у 4- а класі проведеного Свиридовой к.
- •Спостереження уроку читання у 2-а класі проведеного Кребель ю.
- •Спостереження уроку читання у 4- а класі проведеного Свиридовой к.
Спостереження уроку Основи здоров’я у 4- а класі проведеного Свиридовой к.
Тема: Іменники - синоніми, іменники - антоніми. Пряме і переносне значення іменників.
Мета: актуалізувати знання учнів про синоніми, антоніми, багатозначні іменники, пряме й переносне значення слів, вчити добирати іменники-синоніми й антоніми, визначати пряме й переносне значення; розвивати мислення, уяву і мову учнів; виховувати любов до мови.
Обладнання: Мовне дерево "Іменник" (схема-малюнок), малюнки, комп’ютери, комп’ютерна гра «Куди податись вояку» (Програма «Сходинки до інформатики»
Хід заняття, зміст роботи |
Особисте враження, зауваження |
|
Х х х х х х х Механік [механ’ік], кожух
1.Картки для індивідуального опитування Картка 1. Прочитай текст. Випиши іменники, що вжиті в однині, в один стовпчик, а у множині – в другий. Картка 2. Випиши іменники, що вживаються лише в множині. Картка 3. Прочитай. Випиши в перший стовпчик іменники жіночого роду, у другий – чоловічого, а у третій – середнього..
(На дошці прикріплено мовне дерево "Іменник" (схема-малюнок))
IV. Вивчення нового матеріалу 1. Робота з підручником (виконання вправи 103) Словникова робота. Байрак - це невеликий лісок за балкою, горбом. Чорноліс - густий зарослий ліс, чагарник. 2. Фізкультхвилинка Вправи для стомлених пальчиків. 3. Робота з таблицею: пряме і переносне значення слів. Робота над вправою 105.
VI. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок учнів
VII. Підсумок уроку
Розкажіть. З якими групами іменників ми працювали. Які слова називаються синонімами (антонімами, багатозначними)? Висновок 2. Повідомлення домашнього завдання.
|
Раціонально, вдумливо й дидактично грамотно визначена основна мета уроку, вона випливає зі змісту навчального матеріалу, відповідає віковим та інтелектуальним особливостям учнів класу і несе в собі інформацію про кінцевий результат уроку. Уміло проводиться мотивація навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку, що сприяє збудженню їх інтересу до вивчення нової теми, творчої діяльності. Робота з вивчення нового матеріалу характеризується конкретністю і чіткістю реалізації основних завдань уроку. Виклад нового матеріалу відзначається логічністю, вмілим виділенням головного, істотного. У ході подачі нового матеріалу проводиться безпосередня перевірка якості розуміння його учнями. Засвоєння нового матеріалу школярами на уроці є оптимальним. Постановка студенткою питань стимулює розвиток розумових сил, не налаштовує на заучування, збуджує думку, виховує інтерес до навчання. Запитання, які ставить студентка, вимагають вдумливого читання, розуміння та осмислення матеріалу, але не його механічного заучування. Найбільш вдалими методами були словесні та наочні. Це дозволило студентці раціонально організувати роботу учнів на всьому на етапі вивчення нового матеріалу та в повній мірі здійснювати контроль за рівнем сформованості знань та умінь учнів. Використання наочності, застосування її дозволило не тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його, але й зекономити час на вироблення практичних умінь і навичок в учнів на самому уроці. Майстерність студентки виявлялася в тому, що знання, набуті учнями на попередніх уроках, вдало застосовуються на цьому, повторення оптимально співвідноситься з вивченням нового матеріалу таким чином, що для повторення не потрібно спеціально виділяти час. Увесь клас працював активно та з інтересом. Урок проведено в досить високому темпі, раціонально використано час.
|
Спостереження уроку природознавства у 2-А класі проведеного Кребель Ю.
Тема. Живописне яблучко.
Мета. Вчити рівномірно заповнювати поверхню аркуша, познайомити з жанром живопису – натюрмортом. Формувати охайність, самостійність, бажання творити прекрасне довкола себе. Виховувати любов до природи, чуйне і бережливе ставлення до неї.
Обладнання: Таблиці, малюнки
Хід заняття, зміст роботи |
Особисте враження, зауваження |
1. Привітання. Усміхнулися гарненько. Сіли. Настрій на урок взяли Й працювати почали.
«Яблуко» Наталія Бойко - Сьогодні на уроці ми ознайомимося ще з одним жанром образотворчого мистецтва - натюрмортом і спробуємо самі його створити.
1. Відгадування загадок.
IV.Робота над темою. 1. Розповідь. Натюрморт – картина, на якій зображено групу неживих предметів. Натура – дійсність, те, що малює художник. Світ речей у натюрморті — це завжди і світ людини, бо речі розповідають про свого хазяїна, його думки, почуття, відношення до життя. Малюючи натюрморт (якісь предмети побуту), художник може відтворити характер їхнього власника, зовнішні риси життя певної історичної епохи. Натюрморти виконуються в різноманітних техніках: мозаїкою, аквареллю, гуашшю, кольоровими і простими олівцями, тушшю, олійними фарбами.
2. Перегляд демонстраційного матеріалу. - Давайте ми придумаємо власний натюрморт з овочів і фруктів, як показано на таблиці, та спробуємо його намалювати.
3. Практична діяльність учнів і вчителя (колективна робота).
V. Підсумок уроку. 1. Підсумкова бесіда. – Що нового на уроці ми дізналися? – З яким новим жанром малювання ви познайомилися? – Що вам сподобалось?
2. Перегляд та оцінювання малюнків. Міні виставка робіт. 3. Прибирання робочого місця.
|
Раціонально, вдумливо й дидактично грамотно визначена основна мета уроку, вона випливає зі змісту навчального матеріалу, відповідає віковим та інтелектуальним особливостям учнів класу і несе в собі інформацію про кінцевий результат уроку.
Уміло проводиться мотивація навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку, що сприяє збудженню їх інтересу до вивчення нової теми, творчої діяльності. У ході подачі нового матеріалу проводиться безпосередня перевірка якості розуміння його учнями. Засвоєння нового матеріалу школярами на уроці є оптимальним. Постановка студенткою питань стимулює розвиток розумових сил, не налаштовує на заучування, збуджує думку, виховує інтерес до навчання. Запитання, які ставить студентка, вимагають вдумливого читання, розуміння та осмислення матеріалу, але не його механічного заучування. Найбільш вдалими методами були словесні та наочні. Це дозволило студентці раціонально організувати роботу учнів на всьому на етапі вивчення нового матеріалу та в повній мірі здійснювати контроль за рівнем сформованості знань та умінь учнів.
Активна робота учнів у ході уроку дозволяє зробити висновок про те, що матеріал з теми засвоєно і мети досягнуто.
|