2. Поняття артефакту

За ознакою соціально-культурної значущості виділяють групу документів, що одержали назву артефакт (лат. arte - штучно, factus - зроблений)– документ, що володіє особливою соціально-культурною цінністю, не властивою документу в цілому. Артефактами є виготовлені людиною речі, народжені нею думки, винайдені та використані нею засоби та способи дії.

Різні тлумачення відносно даного поняття зведено в таблицю 1.

Таблиця 1

Основні тлумачення поняття «артефакт»

№	Поняття	Визначення
1.	Артефакт (археологія)	Предмет із іншої епохи; інколи невизначеного призначення
2.	Артефакт (шум)	Дефект, шум в зображенні, звукозаписі. Може утворюватися при переході від одного кольору до іншого або при неякісній компресії СТРУКТУР
3.	Артефакт (документалістика)	Шумові елементи на документі, не навмисно створені плями, випадкові риси, які, не будучи частиною документа, роблять його унікальним
4.	Артефакт (в експерименті)	Експериментальний результат, що виникає через відхилення в проведенні експерименту або через дефекти самої методики.

Артефакти – предмети культури, на підміну від явищ природи, мають подвійне значення.З одно­го боку, у них, як і в при­родних явиш, також є об'єктивна визначеність, тобто їх можна розглядати як реальність, яка існує са­ма по собі, окремо від лю­дини. Але,з іншого боку, артефакти мають ще й інше, суб'єктивне значення. У них утілено те, що назива­ють «змістом». Узяті відокремлено, поза їх відношення до людини, предмети ніякого змісту не мають.Наприклад, смисл собору існує не в ньому, тобто не у фізичних параметрах каменю, а в культурі, творінням якої вона є. Не камені визначають собор, а, навпаки, собор збагачує камені своїм особливим змістом: його камені об­лагороджені тим, що вони є складовою собору. Зміст ре­чей існує не в них, а в культурі, яка породила їх, і тих, хто цю культуру дослідив і сприйняв.

Артефактні документи– це документні пам’ятки, в т. ч. писемності, складова частина культурного надбання країни, народу, людства, зазвичай охоронювані спеціальними законами.

Пам’ятки виступають об'єктом науки пам'ятникознавства, яка поділяє їх на рухомі і нерухомі.До числа рухомихвідносять документні пам’ятки: рукописи і стародруки (манускрипти, палімпсести, інкунабули), раритети, рідкісні письмові та графічні видання, кінофотофонодокументи і т. п.

У середині 1980-х років поширення набуло поняття «книжкова пам'ятка», яке поступово стало узагальнюючим для таких понять, як «рідкісна» і «цінна книга» (особливо цінна, унікальна). Трактування цінної книги як якісної її характеристики належить І.М. Розанову, А.І. Маркушевичу, М.Н. Куфаеву, С.А. Соболевському (XIX - початок XX ст.).

Основою віднесення документа до артефакту (пам'ятника) може служити особлива цінність і унікальність змісту, передмови, супровідних статей, коментарів і т. п.Документи цього виду відрізняються за внутрішньою структурою (складом, підбору та організації повідомлення в ньому).

Артефактні документи оснащені особливо складним апаратом. Крім основного тексту, вони можуть включати науково-дослідні статті, що пояснюють текст, обширний текстологічний матеріал, історіографічні коментарі та різноманітні покажчики (тематичні, предметні, іменні). Як правило, артефактні документи мають особливу матеріальну основу, конструкцію, особливі умови побутування в зовнішньому середовищі. Вони виходять в покращеному оформленні, з численними ілюстраціями, часто в нестандартних формах, в палітурках. Для видання пам'яток нерідко використовують факсимільне відтворення.

Змістовна (інформаційна) цінність документа, його особливе історичне, художнє і культурологічне значенняє основною ознакою, що дозволяє віднести документ до розряду артефактних. Як уже зазначалося, це не просто джерело інформації, він має особливу соціально-культурну цінність.

Крім змісту, критерієм артефактних може служити іматеріальна основа документа, його форма:папір, плівка, шрифт, фарба, спосіб запису і відтворення інформації, обкладинка, палітурка, автор та ін

До артефактних також відносять документи за особливими умовами їх існування, шляхом вивчення їх «долі» чи легенди (термін архівознавства), первісної приналежності, зв'язку з історичними подіями, пам'ятними місцями і т. п.

Артефактні документи складають основу духовних і матеріальних цінностей людства і за сукупністю ознак, властивих кожному з артефактів, поділяються на документні пам'ятки світового, національного і місцевого значення.

Найважливіше завдання бібліотек та інших закладів культури країни полягає у створенні спеціалізованих фондів рукописних і стародруків, рідкісних і особливо цінних документів нового часу, в забезпеченні їх збереження і раціональної доступності для наукових, просвітницьких та виховних цілей. Це один з напрямів загальнодержавної діяльності з реалізації закону про охорону і використання пам'яток писемності, історії та культури.