Философия
.pdf71
6.Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.
7.Петрушенко В.Л. Формування вихідних засад середньовічного філософствування. – Львів, 2000.
8.Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.
9.Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.
До теми 6.
1.Бруно Дж. Диалоги. – M., 1949.
2.Баткин Л.M. Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления. – M., 1978.
3.Гарэн Э. Проблемы итальянского Возрождения. – M., 1986.
4.Горфункель А.X . Философия эпохи Возрождения. – M., 1986.
5.Кузанский Н. Об ученом незнании // Сочинения: B 2 т. – M., 1979.
6.Мор Т. Утопія. Кампанелла Т. Місто сонця. – K., 1988.
7.Рутенбург В.И. Титаны Возрождения. – Л., 1976 .
8.Cочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV
века). – M., 1985.
9.Соколов В.В. Европейская философия XV – XVII веков. – M., 1984.
10.Тажуризина З.А. Философия Николая Кузанского. – M., 1972.
До теми 7.
1.Асмус В.Ф. Декарт. – М., 1956.
2.Бэкон Ф. Сочинения: В 2 т. – М., 1971-1972.
3.Беркли Дж. Сочинения. – М., 1978 .
4.Гусев В.И. История западноевропейской философии XV - XVII вв.
– К., 1994.
5.Декарт Р. Сочинения: В 2 т. – М., 1989.
6.Лейбниц Г. Сочинения: В 4 т. – М., 1982-1989.
7.Локк Дж. Сочинения: В З т. – М., 1985-1988.
8.Спиноза Б. Избр. произведения: В 2 т. – М., 1957.
9.Соколов В.В. Спиноза. – М., 1973.
10.Субботин А.Л. Фрэнсис Бэкон. – М., 1974.
11.Толанд Дж. Письма к Серене. // В кн..: Английские материалисты
XVIII в.: В 3 т. – М., 19б7. – Т. 1.
72
12.Философия эпохи ранних буржуазных революций. – М., 1983.
13.Юм Д. Сочинения: В 2 т. – М., 1966.
До теми 8.
1.Введение в философию. / Под ред. Фролова И.Т.: В 2 т. - М., 1990.
2.Зинченко П.А. Дж. Локк. – М., 1973.
3.Макаров А.Д. Историко-философское введение. – М., 1967.
4.Мировский В.В. Гоббс. – М., 1975.
5.Соколов В.В. Европейская философия. XV-XVII вв. – М., 1984.
6.Философия для технических вузов. – Р.-на-Д., 2001.
7.Философия: Учебн. / Под ред. проф. Лавриненко В.Н. – М., 2002.
До теми 9.
1.Антология мировой философии. В 4-х т. – К., 1991.
2.Гулыга А.В. Кант. – М., 1981.
3.Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.
4.История диалектики: Немецкая классическая философия. – М., 1978.
5.Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия. – М., 1989.
6.Маркс К. Тези про Фейєрбаха. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 3.
7.Философия Гегеля: проблемы диалектики. – М., 1987.
8.Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.21.
До теми 10.
1.Барулин В.С. Социальная философия: Учебник для вузов. – М., 2000.
2.Введение в философию: Учебник для вузов / Фролов И.Г. и др. –
М., 1990.
3.Голубинцев В.О., Данцев А.А., Любченко В.С. Философия для технических вузов. – Р.-на-Д., 2001.
4.Горский Д.П. Учение Маркса об обществе: критический анализ. –
М., 1994.
5.Радугик А.А. Философия: курс лекций. – М., 2000.
6.Философия: Курс лекций /Под общ. ред. Калашникова В.Л. – М., 2001.
73
7.Философия: Учебник. / Под ред. проф. Лавриненко В.Н. – М. ,2002.
8.Кириленко П.Г. Проблема человека в марксистской философии – М., 1991.
9.Шваргервальд Р. Введение в марксистскую философию. – М., 1982.
До теми 11.
1.Алексєєв М.М. Діалектика процесу пізнання. – М., 1985.
2.Алексєєва І.Ю. Знання як об'єкт комп'ютерного моделювання. // Вопросы философии. – 1987. – №5.
3.Волинка Г.І., Гусєв В.І. Вступ до філософії. – К., 1999.
4.Ільїн В.І. До питання про критерій науковості знання. Питання філософії. №11. – 1987.
5.Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії. // Маркс К. і Енгельс Ф.: Твори. – Т. 21. – с. 283-284; 302-304.
6.Енгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К. і Енгельс Ф.: Твори. – Т. 20.
– С. 80.
7.Карпенко С.Х. Концепції сучасного природознавства. – М., 2000.
8.Радугин А.А. Філософія. Курс лекцій. – М., 2000.
До теми 12.
1.Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій) – К., 1996.
2.Грушевський М.С. Нарис історії українського народу. – К., 1991.
3.Гумильов Л. Географія етносу та історичний період. – Л. 1990.
4.Історія української філософії. Хрестоматія. – К., 1993.
5.Огородник І.В. Огородник В.В. Нариси історії філософської думки на Україні. – К., 1991.
6.Огородник В.В., Огородник І.В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій. – К., 1999.
7.Пертов Н.І. Київська академія в другій половині XVIII ст. – М., 1995.
74
До теми 13.
1.Аббаньяно Н. Введение в экзистенциализм. / Пер. с итал. – СПб., 1998.
2.Всемирная энциклопедия. Философия. ХХ век. – М., 2002.
3.Витгенштейн Л. Философские работы. – М., 1994.
4.Гурман Б.Л. Современная католическая философия: человек и история. – М., 1988.
5.Долгов К.М. От Киркегора до Камю. – М., 1990.
6.Зарубіжна філософія ХХ ст. (читанка). – Кн.. 1-6. – К., 1998.
7.Зотов А.Ф., Менвиль Ю.К. Западная философия ХХ века. – М., 1994.
8.Камю А. Бунтующий человек: Пер. с франц. – М., 1990.
9.Кимелев Ю.А. Современная западная философия религии. – М., 1989.
10.Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977.
11.Лейбин В. Фрейд: психоанализ и современная западная философия. – М., 1990.
12.Лук’янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн: Навч.
пос. – К., 1998.
13.Малахов В.С. До характеристики герменевтики як способу філософствування. // Філос. і соціол. думка. – 1991. – № 6.
14.Мареев С.Н., Мареева Е.В., Арасланов В.Г. Философия ХХ века (истоки и итоги): Учебн. пос. – М., 2001.
15.Маритен Ж. Философ в мире. – М., 1994. – С. 5-23.
16.Ницше Ф. Сочинения: в 2 т. / Сост. Свасьян К.А. _ М., 1990.
17.Основы современной философии: Учебн. для вузов. – СПб., 1999.
18.Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1989.
19.Проблема сознания в современной западной философии. / Под ред. Кузьмина А.В. – М., 1989.
20.Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. – СПб., 1994.
21.Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1991.
22.Соболь О.М. Постмодернізм і майбутнє філософії. – К., 1997.
23.Современная западная философия: словарь-справочник. – М., 1991.
24.Современная философия: словарь и хрестоматия. / Отв. ред. Кохановский В.П. – Р.-н-Д., 1997.
25.Социальная философия в конце ХХ века: Сб. научн. ст. – М., 1991.
75
26.Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.
27.Философия ХХ века: Учебн. пос. – М., 1997.
28.Философская антропология ХХ века. – М., 1989.
29.Философы ХХ века. – М., 1999.
30.Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. М., 1992.
31.Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1991.
32.Хюбшер А. Мыслители нашего времени: Справочник по философии Запада ХХ века. – М., 1994.
76
ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ
з курсу “Філософія” для студентів заочної форми навчання
1.Міфологія, релігія, філософія, як історичні типи світогляду.
2.Філософія, її предмет та роль у суспільстві; структура філософського знання.
3.Філософія Давнього Китаю (конфуціанство, даосизм).
4.Філософія стародавньої Індії (буддизм, джайнізм).
5.Антична філософія: космологізм, натурфілософія філософів – досократиків (Фалес, Анаксімен, Анаксимандр).
6.Філософія французького Просвітництва.
7.Філософські ідеї Сократа.
8.“Лінія Платона (античний ідеалізм) – “лінія Демокріта” (античний матеріалізм) в філософії Давньої Греції.
9.Філософія Платона – вчення про ідеї.
10.Філософське вчення Аристотеля.
11.Політична філософія Нового часу (Н. Макіавеллі, Т.Гоббс, Дж.Локк).
12.Філософія епохи Відродження: загальна характеристика.
13.Діалектичний закон заперечення заперечення.
14.Філософія Нового часу: Ф. Бекон і вчення про науковий метод пізнання.
15.Філософія Нового часу: Р. Декарт та вчення про природжені ідеї.
Принцип “codjto erdo sum” (“мислю, отже, існую”).
16.Німецька класична філософія. І.Кант – вчення про світ “явищ” та про світ “речей в собі”.
17.Німецька класична філософія – система і метод філософії Г.Гегеля.
18.Німецька класична філософія – антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
19.Діалектичний закон кількісних та якісних взаємоперетворень.
20.Проблема людини в філософії.
21.Діалектика як теорія: принципи, категорії, закони.
22.Філософія про історичний розвиток та роль науки і техніки в суспільстві. Співвідношення соціального та науково-технічного прогресу.
77
23.Коло філософських проблем: проблема матеріального і ідеального. Основне питання філософії.
24.Суспільство як система. Основна проблематика соціальної філософії.
25.Проблема пізнання в філософії. Структура пізнавального процесу (джерела, предмет, методи, суб’єкт – об’єкт пізнання).
26.Вчення про істину (діалектика абсолютної та відносної істини).
27.Структура пізнання. Чуттєве і раціональне, форми пізнання.
28.Основні історичні етапи розвитку філософії.
29.Діалектика як теорія: система категорій діалектики.
30.Сутність філософії історії марксизму.
31.Політична організація суспільства. Типи держави і форми правління (по Платону). Вчення про “ідеальну державу” Платона.
32.Структура, форми та методи наукового пізнання.
33.Коло філософських проблем: проблема буття та свідомості. Категорії “буття”, “свідомість”, “самосвідомість”.
34.Основні філософські школи та напрямки в філософії ХХ ст.: загальна характеристика.
35.Розвиток як взаємодія протилежностей, діалектичний закон єдності та боротьби протилежностей.
36.Категорія матерії та її наукове огрунтуванняя. Проблема матеріальності світу.
37.Рух, простір та час, як засоби та загальні форми існування матерії.
38.Практика – основна усіх форм життєдіяльності.
39.Специфіка і особливості вітчизняної філософії.
40.Що таке філософія та навіщо вона. Функції філософії.
78
ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
для студентів заочної форми навчання з дисципліни «Філософія»
Комплекс варіантів № 1 .
Варіант 1.1.
1.Філософія, її специфіка та виникнення. Особливість філософських проблем.
2.Філософія Нового часу: вихідні принципи (Р.Декарт, Ф.Бекон).
3.Поясніть центральний тезис філософії Г.Гегеля: «думка управляє
дійсністю на засадах принципу дійсності логіки». Що мав на увазі К.Маркс, протиставляючи йому принцип «логіки дійсності»?
Варіант 1.2.
1.Предмет філософії та її функції. Особливість формулювання й вирішення філософських проблем.
2.Проблема соціальної рівності, волі й справедливості у світовій історико-філософській думці: критерії, можливі підходи до її вирішення на прикладі ідей про справедливе суспільство Т.Мора і Т.Кампанелли.
3.Чому «розвиток» (як діалектична категорія) має задовольняти
наступні критерії: незворотність, закономірність, спрямованість? Варіант 1.3.
1.Поняття світогляду. Філософія як форма світогляду.
2.Філософія Середніх віків: два варіанти ортодоксії у середньовічній філософії – Блаженний Августин та Хома Аквінський.
3.«Істина вийде назовні і без нас» – «Назовні виходить рівно стільки істини, скільки ми виводимо» /Б.Брехт/. Проаналізуйте ці вислови
з позицій філософської теорії пізнання. Варіант 1.4.
1.Можливі варіанти систем знання про світ – філософія, міфологія, релігія, наука: загальні та відмітні риси. Показати специфіку філософського знання.
2.Проблема «людина – світ» у розумінні східної філософії. Особливості філософствування у Давній Індії та у Давньому Китаї.
3.Поясніть механізм дії третього закону діалектики – закону заперечення заперечення. Чому тільки два заперечення дають розвиток?
79
Варіант 1.5.
1.Походження філософії, її історичні типи. Місце й роль філософії в культурі.
2.Соціальна філософія як складова філософії: бачення «проблеми людини» через призму соціальної філософії.
3.Розкрийте діалектику взаємозв’язку категорій: «одиничне – особливе – загальне», «ціле – частина».
Варіант 1.6.
1.Коло основних філософських проблем: проблема буття та свідомості (мислення), проблема матеріального та ідеального.
2.Політична філософія Нового часу (Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, Дж.Локк).
3.Галілео Галілей дивиться у телескоп і бачить там універсальні закони світу, які до Галілея не бачив ніхто, а після Галілея побачили усі. Звідки вони взялися? – дати відповідь з позицій
філософської теорії пізнання. Варіант 1.7.
1.Коло основних філософських проблем: проблема людини в філософії.
2.Проблема методу в філософії: ідеалістична діалектика Г.Гегеля та діалектико-матеріалістична методологія К.Маркса.
3.Дайте порівняльний аналіз східної та західної філософії в плані розкриття їх єдності й відмінностей.
Варіант 1.8.
1.«Людина – світ» як предмет філософії. Показати специфіку саме філософського підходу до аналізу проблеми взаємозв’язку людини і світу.
2.Філософія Нового часу: раціоналістично-дедуктивна програма освоєння світу Р.Декарта. Принцип «cogito ergo sum» («мислю, отже, існую»).
3.Розкрийте діалектику взаємозв’язку категорій: «необхідність – випадковість», «неможливість – можливість – дійсність».
Варіант 1.9.
1.Коло основних філософських проблем: проблема пізнаваності світу. Основні положення філософської теорії пізнання.
2.Німецька класична філософія: Іммануїл Кант.
80
3. Свідомість, самосвідомість, мислення – як фундаментальні філософські атрибути (якості) людини. Дайте визначення цим категоріям та розкрийте їх зміст.
Варіант 1.10.
1.Філософія Давньої Індії: основні філософські школи (ведизм, санкхья, ньяя, вайшешика, міманса, йога і ін.).
2.Діалектика процесу пізнання: суб’єкт – об’єкт пізнання; чуттєве та раціональне пізнання і його форми; вчення про істину.
3.Розкрийте основне питання філософії з точки зору можливих в історії філософії варіантів його вирішення – матеріалізму,
ідеалізму, агностицизму. Варіант 1.11.
1.Філософія Давнього Китаю: основні філософські школи (конфуціанство, даосизм, легізм).
2.Коло філософських проблем: проблема матеріального та ідеального. Основне питання філософії.
3.Що означає фраза давньогрецького філософа Піфагора, – який першим назвав себе філософом, – «філософія починається із
здивування»? Дайте пояснення з позицій розуміння сутності філософії та суті філософствування.
Варіант 1.12.
1.Філософія епохи Античності (Давньої Греції): основні філософські проблеми античної філософії.
2.Німецька класична філософія: Георг Гегель.
3.Обґрунтуйте (філософськими аргументами) той факт, що людина
різних епох відрізняється одна від одної. Варіант 1.13.
1.Філософія епохи Античності (Давньої Греції): філософська постановка питань про світ філософами-досократиками (Фалес, Анаксимен, Анаксимандр; Піфагор; Геракліт).
2.Проблема буття в філософії. Специфіка соціального буття та його виміри.
3.Розкрийте діалектику взаємозв’язку категорій: «причина – наслідок», «необхідність – випадковість».
Варіант 1.14.
1.Філософія епохи Античності (Давньої Греції): народження філософії людини (софісти, Сократ).