Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

M00685(В.М.)

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
615 Кб
Скачать
☆

11

Для тригонометричних функцій залишаються вірними всі формули тригонометрії.

Гіперболічні функції визначаються рівностями

sh z =

ez −e−z

ch z =

ez + e−z

2

2

 

 

th z = chsh zz

Логарифмічна функція Ln z , де функція, обернена до показникової

Ln z = ln z +i(arg z + 2kπ),

cth z = chsh zz

z ≠ 0 , визначається як

k = 0; ±1; ± 2;...

Обернені тригонометричні функції

Arcsin z , Arc cos z ,

Arctg z , Arcctg z визначаються як функції,

обернені відповідно до

функцій sin w, cos w, tg w, ctg w .

Наприклад, якщо z = sin w , то w називається арксинусом числа z і позначається w = Arcsin z .

Ці функції багатозначні і їх можна виразити через логарифмічну

функцію

 

 

 

 

 

Arcsin z = −iLn(iz +

 

1− z2 )

Arccosz = −iLn(z +

z2 −1)

Arctgz = −

i

Ln

1

+iz

 

 

 

 

 

−iz

 

 

2

 

1

 

 

Arcctgz = −

i

Ln

z + i

 

 

 

2

 

 

z −i

Загальна степенева функція w = za , де a = α + βi – будь-яке комплексне число, визначається рівністю

za = ea Ln z

Якщо a = 1n , n N , то маємо багатозначну функцію – корінь

степеня n з комплексного числа

12

1

 

 

1

Ln z

1

(ln

 

z

 

+i(arg z + 2kπ ))

 

 

i

arg z + 2kπ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z n = n z = en

= en

 

 

 

 

 

 

= n

z e

 

n

=

 

 

 

arg z + 2kπ

 

+i sin

arg z + 2kπ

 

k = 0, n −1

= n z cos

 

 

 

n

 

 

 

n

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальна показникова

функція w = a z

( a ≠ 0 – будь-яке

комплексне число) визначається рівністю w = az = ez Ln a

Приклад 1.5

−1−i

Обчислити а) Ln 2

б) Arc cos 2i

Розв’язок

а) За означенням

Ln z = ln z +i(arg z + 2kπ), k = 0, ±1, ± 2,...

−1−i

=

 

1 2

 

1 2

=1

 

 

 

 

 

 

 

2

−

 

+ −

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−1−i

 

 

 

−

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

3π

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

= −π +arctg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arg

 

 

 

 

 

 

= −π +arctg1 = −π +

 

= −

 

 

 

 

 

1

 

 

4

4

 

 

2

 

 

 

 

−

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−1−i

 

 

3π

+ 2kπ

 

=

πi

(8k

−3), k = 0,

±1, ± 2,...

 

Ln

2

 

= ln1+i −

4

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) Arc cos z = −i Ln(z +

z2 −1)

 

 

 

−5)

 

 

Тоді Arc cos 2i = −i Ln(2i +

(2i)2 −1)= −i Ln(2i +

 

 

Тому що

−5 = ±

5i , отримаємо Arccos 2i = −i Ln(2 ±

5)i

(2 + 5)i = 2 + 5, (2 − 5)i = 5 −2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

 

 

 

 

 

 

arg(2 + 5)i =

π ,

 

 

 

 

arg(2 −

 

5)i = −

π

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

Ln(2 ± 5)i = ln(

 

 

±

π

 

= ln( 5 ±

2)+

π

i(4k ±1)

5 ± 2)+i

2

+ 2kπ

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 ±

2)+

π

 

 

 

π

 

(4k ±1)−i ln( 5 ± 2),

Arc cos 2i = −i ln(

 

2

i(4k ±1) =

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k = 0, ±1, ± 2,...

1.3 Аналітичні функції

Похідною функції комплексної змінної

w = f (z)

називається

 

 

∆w

 

f (z + ∆z) − f (z)

 

′

 

границя

lim

 

= lim

 

=

f (z)

при умові,

∆z

∆z

 

∆z→0

∆z→0

 

 

 

що ∆z прямує до 0 довільним чином.

Функція називається диференційовною в точці z, якщо існує похідна в цій точці. Якщо функція диференційовна як в самій точці z, так і в деякому її околі, то функція називається аналітичною в точці z.

Функція f(z), що однозначна та диференційовна в кожній точці

області D, називається аналітичною в області D.

 

Для того, щоб функція

f (z) = u(x, y) + iv(x, y)

була

аналітичною в області D, необхідно і достатньо існування в цій

області неперервних частинних похідних u(x, y) і v(x, y) ,

що

задовольняють умовам Коші-Рімана:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂u

=

∂v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂x

∂y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂u = − ∂v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∂y

 

 

∂x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

′

∂u

+i

∂v

 

∂u

 

∂u

=

∂v

−i

∂u

=

∂v

∂v

та при цьому f (z) =

∂x

∂x

= ∂x

−i ∂y

∂y

∂y

∂y +i

∂x .

14

Приклад 1.6

Знайти аналітичну функцію f (z) = u(x, y) + iv(x, y) по відомій уявній частині v(x, y) = 3x + 4 yx .

Розв’язок

Використаємо умови Коші-Рімана:

∂u

=

∂v =

∂(3x + 4 yx)

= 4x

∂x

 

∂y

 

∂y

 

 

∂u

= − ∂v

= −

∂(3x + 4 yx)

= −3 −4 y

∂y

 

∂x

 

∂x

 

 

Проінтегруємо перше з відношень по х. u(x, y) = ∫ 4xdx +ϕ( y) = 2x2 +ϕ( y)

Для знаходження функції ϕ( y) продиференціюємо отриману рівність по у і підставимо в другу умову Коші-Рімана

∂u

′

′

 

∂y =ϕ ( y),

ϕ ( y) = −3 −4 y

 

ϕ( y) = ∫ (−3 −4 y)dy = −3y −2 y2 +C ,

де C – const.

Таким

чином,

дійсна частина

невідомої функції

u(x, y) = 2x2 −3y −2 y2 +C.

Тоді f (z) = u +iv = 2x2 −3y −2 y2 +C +i(3x + 4 yx) = = 3i(x +iy) + 2(x2 − y2 + 2ixy) +C = 3iz + 2z2 +C

1.4 Інтегрування функції комплексної змінної

Нехай функція f (z) визначена і неперервна в області D, а L –

кусково-гладка замкнена або незамкнена крива, що належить області D.

Якщо z = x + iy , f (z) = u(x, y) +iv(x, y) , то обчислення

інтеграла зводиться до обчислення двох криволінійних інтегралів другого роду

15

∫ f (z)dz = ∫udx − vdy +i∫ vdx +udy

L L L

Звідки випливає, що взагалі інтеграл ∫ f (z)dz залежить від лінії

L

інтегрування L.

Приклад 1.7

Обчислити інтеграл ∫ (2z + Im z2 )dz

L

а) по прямій у=х від точки z1 = 0 до точки z2 =1+i

б) по параболі y = x2 від точки z1 = 0 до точки z2 =1+i .

Розв’язок:

Знайдемо дійсну та уявну частини підінтегральної функції: f (z) = 2z + Im z2 = 2(x −iy) + Im(x2 − y2 + 2ixy) = 2x + 2xy −i 2 y

u(x, y) = 2x(1+ y) v(x, y) = −2 y

∫ f (z)dz = ∫ 2x(1+ y)dx + 2 ydy +i∫ −2 ydx + 2x(1+ y)dy

L L L

а) L – пряма у=х, dy=dx, x змінюється від 0 до 1.

 

1

 

 

 

1

 

∫ f (z)dz = ∫ (2x(1+ x)+ 2x)dx +i∫ (−2x + 2x(1+ x))dx =

L

0

 

 

 

0

 

 

1

1

8

 

2

 

= ∫ (2x2 + 4x)dx +i∫ 2x2dx =

+

i

3

3

 

0

0

 

 

б) L – парабола

y = x2 , dy=2xdx, х змінюється від 0 до 1.

∫ f (z)dz = ∫1 (2x(1+ x2 )+2x2 2x)dx +i∫1 (−2x2 +2x(1+ x2 )2x)dx =

L

0

 

0

 

= ∫1 (6x3 +2x)dx +i∫1 (4x4 +2x2 )dx =

5

+

22 i

0

0

2

 

15

16

Якщо лінія L задана

x = x(t)

,

t0 ≤t ≤ t1 ,

параметрично

 

y = y(t)

 

 

причому значення параметра t=t0 i t=t1 відповідають початковій та кінцевій точкам кривої L, то

 

t1

 

 

 

 

′

деz(t) = x(t) +i y(t)

∫ f (z)dz = ∫ f (z(t)) z (t)dt,

L

t0

 

Приклад 1.8

 

 

∫e

 

dz , де L – відрізок прямої у = –х, який з’єднує

Обчислити

z

 

L

 

точки z1 = 0 і z2 =π −iπ .

Розв’язок:

Запишемо рівняння лінії L в параметричній формі x = t, y = −t

В комплексно-параметричній формі рівняння прямої буде мати вигляд z =t −it , де t змінюється від 0 до π .

z

= t +it,

dz = (1−i)dt

 

 

 

 

∫ ez dz = π∫ et +it (1−i)dt = (1−i)π∫ e(1+i)t dt =

1−i

e(1+i)t

 

π

 

 

=

 

L

0

0

1+i

 

0

 

= −i(e(1+i)π −e(1+i)0 )= (eπ +1)i

Якщо L – коло або частина кола з центром в точці z0 і радіусом R, то зручно використовувати рівняння виду

z = z + Reit

(0 ≤ t < 2π)

0

 

Приклад 1.9

Обчислити ∫ (2iz + z z)dz , де L – дуга кола |z|=2, 0 ≤ arg z ≤ π .

L

Розв’язок:

 

it

 

 

 

−it

′

it

 

 

Нехай z = 2e

, z = 2e

dt, 0

≤ t ≤ π .

 

 

, dz = z (t)dt = 2ie

 

 

 

17

Тоді

∫(2iz + z

 

)dz = π∫(2i 2eit + 2eit 2e−it ) 2ieitdt =

z

 

L

0

π

(ie2it +eit )dt = (4ie2it +8eit )π = −16

= 8i ∫

0

 

0

 

 

 

Якщо f(z) – аналітична функція в однозв’язній області D, то

інтеграл не залежить від лінії інтегрування L.

В цьому випадку

∫ f (z)dz = 0 ,

L

де L – будь-який замкнений кусково-гладкий контур в області D. Також, якщо f(z) – аналітична функція, то має місце формула

Ньютона-Лейбниця:

z∫1 f (z)dz =Ф(z1) −Ф(z0 ) , z0

де Ф(z) – первісна до функції f(z), тобто Ф′(z) = f (z) в області D, z0 , z1 D .

Приклад 1.10

Обчислити інтеграл ∫ cos zdz , де L – відрізок прямої, що

L

з’єднує точки z1 = π2 і z2 =π +i .

Розв’язок:

Підінтегральна функція f(z)=cosz аналітична всюди, тому застосовуємо формулу Ньютона-Лейбниця:

π +i

 

 

ππ+i = sin(π +i) −sin

π = −sin i −1 = −(1 +ish1)

∫cos zdz = sin z

 

 

π

 

 

2

2

2

 

 

 

 

Якщо f(z) іϕ(z) – аналітичні функції в однозв’язній області D, а

z0 , z1 – довільні

точки цієї області,

то має місце формула

інтегрування частинами:

18

 

z1

 

 

 

 

 

 

 

z1

 

z1

 

 

 

 

 

′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫ f (z) ϕ (z)dz = ( f (z)

ϕ(z))

 

z0

− ∫

ϕ(z) f (z)dz

 

 

 

 

 

 

 

 

z0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z0

 

 

 

 

 

Приклад 1.11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислити інтеграл ∫i z cos zdz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язок:

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і ϕ(z) = cos z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функції f(z)=z

всюди

аналітичні, тому можна

проінтегрувати частинами:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

i

′dz = (z sin z)

 

i

 

 

i

 

 

 

 

i

 

∫

z cos zdz = ∫ z(sin z)

 

 

− ∫sin zdz = i sin i +cos z

 

=

0

0

 

 

0

 

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= −sh1+ch1−1 = 1−e e .

1.5 Інтегральна формула Коші

Якщо функція f(z) є аналітичною в замкненій області D та l – границя D, тоді значення функції f(z) в будь-якій точці z0 області D можна обчислити за формулою Коші:

f (z0 ) =

1

f (z)dz

(1.12)

 

2πi ∫l

z − z0

 

Де контур l проходиться таким чином, що область D

залишається зліва.

 

 

 

Для похідної n-го порядку аналітичної функції:

 

f (n) (z0 ) =

n!

f (z)dz

(1.13)

 

2πi ∫l (z − z0 )n+1

 

Для використання інтегральної формули Коші може бути корисною наступна теорема.

 

 

 

 

 

19

 

Теорема.

Якщо

f (z) – аналітична в

С2

багатозв′язній

області

D,

обмеженій

контуром

C0

і

внутрішніми по

D

С1

відношенню

до

нього

контурами

С3

C1, C2, K,Cn (рис. 1.4), то

 

 

С0

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

f (z)dz = ∑

∫ f (z)dz

(1.14)

Рисунок 1.4

C0

 

k =1Ck

 

 

 

Приклад 1.12

 

 

 

 

Обчислити інтеграл ∫ sin z +1 dz , якщо l:

 

 

 

 

l

z 2 −4z

 

а) z −1 = 0,5

б) z −1 = 2 в) z −1 = 4

Розв’язок:

а) В замкненій однозв’язній області z −1 = 0,5 підінтегральна

функція є аналітичною, тому

∫

sin z +1

dz = 0

 

z

2

−4z

б) в

 

 

 

 

z −1

 

= 2 є

z −1

=0,5

 

 

 

z0 = 0 , в якій знаменник

колі

 

 

одна

 

точка

 

 

 

обертається в нуль

 

 

 

 

 

 

 

 

sin z +1

 

 

 

 

 

sin z +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

dz = ∫

 

z −4

 

 

 

dz

 

 

z

2

−4z

 

 

(z −0)

 

 

 

 

z −1

=2

 

 

 

 

 

z −1

=2

 

 

 

 

 

Так як

 

f (z)

=

sin z +1

 

– аналітична в області, що обмежена

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z −4

 

 

 

 

 

 

 

 

колом z −1 = 2 , можна використати формулу Коші (1.12):

20

 

 

 

 

 

 

 

 

sin z +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin z +1

 

 

 

 

 

 

 

 

πi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

z −4

 

 

 

dz = 2πi

 

 

 

 

= −

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(z −0)

 

 

 

z −4

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z −1

 

=2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z =0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = 0 та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в) в області, обмеженій колом

 

z −1

 

= 4

 

є дві точки

 

 

z = 4 , в яких знаменник обертається в нуль.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 спосіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розкладемо дріб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на прості:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2 −

 

4z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

=

 

1

 

 

 

 

−

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2 −4z

 

4(z −4)

4z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

∫

 

 

sin z +1

dz = ∫

 

sin z +1

dz −

 

∫

 

 

 

 

sin z +1

dz =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z−1

 

=4 z2 − 4z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z−1

 

=4

 

4(z − 4)

 

 

 

z−1

 

=4 4z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2πi

sin 4 +1

−

2πi

sin 0 +1

 

=πi

sin 4

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 спосіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z −1

 

=4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Застосуємо останню теорему. Для

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

цього введемо в розгляд 2 контури: γ1 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

який містить

 

особливу точку z = 0 та

γ2

-3

 

 

0

 

 

 

 

 

4

 

5

 

 

 

 

 

 

 

з особливою точкою z = 4 всередині (рис.

 

 

 

 

 

γ1

 

 

 

 

 

 

γ2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.5).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin z +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція

 

f (z) =

 

 

 

аналітична

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2 − 4z

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в заштрихованій частині, тому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin z +1

 

sin z +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫

 

sin z +1

 

dz =

 

∫

 

dz + ∫

dz =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z−1

 

=4 z2 − 4z

 

 

 

 

 

γ1

 

z(z − 4)

 

 

 

 

 

 

 

γ2

z(z − 4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin z +1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin z +1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

sin 4 +1

 

 

sin 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

2πi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

2πi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

2πi −

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

= πi

 

 

.

 

z −

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

z=0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z=4

 

 

 

 

4

 

 

 

4

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]