ОСНОВИ БУДОВИ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ

3.2.2. Склад і призначення елементів вогневого кола підривників

Капсуль-підпалювач призначений для отримання початкового теплового імпульсу при наколі його жалом ударника. Найчастіше до його складу входить гримуча ртуть, завдяки цьому він дуже чутливий до зовнішнього впливу та особливо до наколу.

Сповільнювач призначений для уповільнення дії підривника, затримки під час передачі променя вогню від капсуль-підпалювача на капсуль-детонатор або порохову петарду. Він виготовляється з димного рушничного пороху або дистанційного піротехнічного вмісту у вигляді пресованих елементів або різноманітного роду запресовок, наприклад, у дистанційних кільцях піротехнічних трубок.

Капсуль-детонатор призначений для отримання початкового детонаційного імпульсу під час дії на нього променевого імпульсу або жала ударника. Він має ініціювальний склад на основі азиду або тринiтрорезорцинату свинцю. Ініціювальний склад кап- суль-детонатора менш чутливий до зовнішнього впливу, ніж ініціювальний склад капсуль-пiдпалювача.

Передаточний заряд призначений для передачі імпульсу детонації від капсуль-детонатора на детонатор у підривниках запобіжного типу. Виготовляється у вигляді пресованої шашки із чутливих бризантних підривних речовин типу тетрил, ТЕН, гексоген.

Детонатор призначений для посилення імпульсу детонації для того, щоб забезпечити безвідмовність у збудженні детонації бризантної вибухової речовини. Виготовляється у вигляді пресованої шашки з тих самих бризантних вибухових речовин, що і передаточний заряд.

Порохова петарда призначена для посилення променевого імпульсу для того, щоб забезпечити безвідмовність запалювання та стійке горіння пороху вибивного заряду

183

снаряда. Виготовляється пресуванням з димного рушничного пороху.

Крім елементів детонаційного та вогневого кіл, підривники мають багато деталей, зібраних в окремі механізми та пристрої, призначені забезпечити безпеку у поводженні та безвідмовність у дії по різноманітних цілях. Наявність тих чи інших механізмів та пристроїв або деталей у складі підривника визначається їх типом, вимогами до них, а також силами, що діють на них.

3.2.3. Типи сучасних підривників і вимоги до їх конструкції

У наш час на озброєнні сучасної артилерії є велика кількість підривників різноманітних конструкцій, що пояснюється різноманітністю завдань, які вирішує артилерія різних калібрів із різноманітними за призначенням боєприпасами, а також прийняттям на озброєння нових зразків гармат з підвищеною балістикою. Щоб забезпечити вивчення будови та правильно оцінювати якості підривників, користуються їх класифікацією за важливими і загальними ознаками (рис. 3.25).

Під час більш детального вивчення підривників класифікація їх може бути продовжена за менш важливими ознаками.

Незалежно від типу до підривників, як і до снарядів та інших елементів артилерійських пострілів, ставлять ряд тактико-технічних та виробничо-економiчних вимог.

До основних тактико-технічних вимог, які визначають бойові та експлуатаційні якості підривників, належать: безпека у службовому поводженні під час пострілу та під час польоту; безвідмовність дії; простота поводження перед заряджанням; стійкість при тривалому зберіганні.

Безпека – це відсутність передчасних вибухів снарядів та мін з причин передчасного спрацьовування підривників.

184

Безпека у службовому поводженні забезпечується використовуванням у підривниках запобіжних пристроїв, що надійно утримують їх деталі на місці під час дії зусиль, що виникають у результаті поштовхів, ударів та різкого гальмування при поводження з боєприпасами, та їх транспортуванні.

І. За призначенням

Рисунок 3.25 - Класифікація підривників

Безпека під час пострілу під час руху снаряда або міни по каналу ствола та безпосередньо за дульним зрізом забезпечується ізоляцією капсулів один від одного або від

185

передаточного заряду i детонатора, а також установленням контрзапобiжних пристроїв, сповільнювачів, механізмів далекого зведення i ретельною перевіркою справності мембран підривників.

Безвідмовність досягається застосуванням у підривниках досить чутливих ударних механізмів та надійним зведенням запобіжних пристроїв, використанням дублюючих механізмів та пристроїв, а також ретельною перевіркою перед стрільбою якісного стану підривів.

Чутливість підривників під час удару об перешкоду оцінюється здатністю безвідмовно діяти при найменших кутах зустрічі з перешкодою якомога меншої міцності.

Надійне зведення підривників під час стрільби досягається у тому разі, якщо рухомі деталі будуть звільнятися запобіжними пристроями під впливом сил, що виникають при пострілі та в польоті.

З викладеного випливає, що безпека та надійне зведення (безвідмовність) забезпечуються використанням спеціальних пристроїв, приладів i механізмів, які повинні здійснювати переведення підривника зі стану безпеки у стан готовності після вильоту снаряда або міни з каналу ствола або після віддалення їх на безпечну відстань від гармати або міномета.

Простота у поводженні перед заряджанням зводиться до скорочення часу на виробництво скомандуваних установок при підготовці підривників до стрільби, що забезпечується застосуванням у них відносно простих установочних та запобіжних пристроїв, що не потребують складного інструменту для роботи з ними.

Стійкість при тривалому зберіганні повинна забезпечувати незмінність бойових властивостей підривників, що досягається підбором матеріалів для їх виготовлення, відповідних якостей та надійної їх ізоляції від зовнішнього середовища.

Виробничо-економiчні вимоги передбачають швидке розгортання масового виробництва підривників у воєнний

186

час. До них належать: простота конструкцій та уніфікація механізмів і деталей, мала витрата коштів на виробництво підривників, можливість застосування прогресивної технології виготовлення.

Виконання тактико-технічних та виробничо-еконо- мiчних вимог є обов'язковою умовою під час проектування та виготовлення підривників.

3.2.4. Сили, що діють на підривник при пострілі, в польоті та під час удару об перешкоду. Характеристика

сил

При пострілі, під час руху снаряда або міни по каналу ствола при польоті у повітрі й під час удару їх об перешкоду на деталі підривників діють сили інерції, опору повітря i реакція перешкоди, які або використовуються для приведення в дію механізмів i пристроїв, або враховуються під час конструювання підривників. Розглянемо дію цих сил.

Сили, що діють на деталі підривника під час пострілу

Під час руху снаряда або міни по каналу ствола зі зростаючою швидкістю з’являються позитивні прискорення, які приводять до появи сил інерції, що діють на всі деталі підривників. У цей період на деталі підривників діють такі сили інерції:

1. Сила інерції S від лінійного (поступального) при-

скорення j1 діє в напрямку, протилежному напрямку руху снаряда по каналу ствола та у період післядії газів, викликає усідання рухомих деталей підривників: інерційних гільз та стопорів; розгиначів; ударників або капсулів запалювальних механізмів, а також інших інерційних деталей. Числова величина цієї сили досягає великих значень, а тому вона використовується як рушійна сила для спрацьовування запобіжних пристроїв у процесі

187

зведення підривників. Величина цієї сили визначається за формулою

Рисунок 3.26 - Сили, що діють на деталі підривника при пострілі

Крім того, на деталі підривників обертальних снарядів діють сили інерції від дотичного та доцентрового прискорень.

2.Сила інерції К від дотичного прискорення j2 діє у напрямку, протилежному напрямку обертання снаряда, намагається повернути деталі, центр тяжіння яких знаходиться на осі обертання снаряда. Ця рушійна сила – невелика, і тому вона мало використовується у сучасних підривниках. Але її слід враховувати, оскільки вона намагається збити установку, надану дистанційному підривнику поворотом установочних кілець. Цим пояснюється використовування масивних латунних гайок у піротехнічних дистанційних підривниках, які під дією сил інерції деформують алюмінієву різьбу головок корпусів, чим i підтискують алюмінієві дистанційні кільця до тарелі корпусу, забезпечуючи надійну фіксацію установок.

3.Відцентрова сила інерції С від доцентрового при-

скорення j3 спрямована від осі обертання по радіусу, який з'єднує центр мас деталі і вісь обертання і є рушійною си-

188

лою, що прагне перемістити деталі підривників у напрямку її дії. Числова величина цієї сили може бути досить значною, особливо при стрільбі із сучасних гармат. Тому вона частіше використовується в механізмах підривників для спрацювання відцентрових стопорів, повороту або переміщення відцентрових повзунів, дисків та втулок пристроїв для ізоляції капсулів, видалення стопорних кульок та інших відцентрових пристроїв, тобто вона використовується у процесі зведення підривників у снарядах з гіроскопічною стабілізацією. Величина цієї сили визначається так:

При стрільбі снарядами з аеродинамічною стабілізацією (ствольної та реактивної артилерії) та мінами діє тільки сила інерції від лінійного прискорення, що й зумовлює своєрідність конструкцій механізмів і пристроїв підривників, якими комплектуються такі снаряди та міни.

Сили, що діють на деталі підривника при польоті у

повітрі

Під час польоту снаряда або міни у повітрі на деталі підривника діють сили опору повітря та сила набігання.

1. Сила опору повітря R діє тільки на зовнішні деталі підривників, викликаючи втрату швидкості руху снаряда або міни, а отже, й інерційної сили набігання деталей, які знаходяться у їх корпусах. На практиці як рушійна сила підривника наземної артилерії та мінометів вона не використовується. Але її слід враховувати, і при пошкодженні мембрани вона перемістить ударник, викликаючи накол капсуля запалювача, а отже, передчасний розрив снаряда. Тому при огляді снарядів необхідно ретельно перевіряти

189

стан мембран i підривників i не допускати до стрільби снаряди, у яких підривники мають пошкоджені мембрани.

R

Рисунок 3.27 - Сили, що діють на деталі підривника у польоті

2. Сили набігання Fн виникають унаслідок втрати снарядом швидкості за рахунок опору повітря. Інерційна сила набігання, яка є рушійною силою відносно малої величини, використовується у підривниках досить рідко і в основному для подачі реакційних ударників уперед до мембрани при їх зведенні. Але її також слід враховувати, оскільки вона прагне перемістити вперед деталі ударних механізмів, що може призвести до передчасного наколу капсуль-підпалювача, а отже, і до розриву снаряда або міни на траєкторії. Для запобігання цього у підривниках використовують контрзапобіжні пристрої.

Сили, що діють на деталі підривника при ударі об

перешкоду

У момент удару снаряда або міни об перешкоду на деталі підривників діють сили реакції перешкоди та сили інерції.

190