58) Зовнішньополітичні пріорітети України за президенство л.М.Кравчука та л.Д.Кучми.

Розробка правової бази зовнішньої політики України: -Декларація про державниЙ суверенітет України (липень 1990 р.). - основні напрЯМКИ зовнішньої політики україни (липень 1993 р.). - воєнна доктрина України (жовтень 1993 р.). - конституція України (1996 р.) Основні засади зовнішньої політики: - Дотримання принципів рівноправності, взаємоповаги, взаємовиГОДИ, невтручання у внутрішні справи та іншиХ загальновизнаних принципів і норм міжнародногО права. - Вирішення всіх міждержавних суперечностей тількИ політичними засобами. скорочення всіх видів збройних сил і озброєнь, без'ядерний статус України. Дотримання позаблокового статусу (згодом керівництво країни переглянуло цей пункт). Відсутність територіальних претензій тощо. Участь України в міжнародних організаціях: - Активна участь у роботі всіх структур ООН. Член Організації з безпеки і співробітництва Європі (ОБСЄ), у 1992р Україна підписала її ключовий документ - Гельсінські угоди. Член Ради Європи ( 9 листопада 1995 р.). Одна з l1-ти країн-засновниць Чорноморського Економічного співробітництва. Член Європейського банку реконструкції та розвитку; співпрацює з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та ін. Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності - Європейська інтеграція (курс на вступ до Європейського Союзу (ЄС), у 1994 р. підписання угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС - Українсько-радянські відносини - Співробітництво із США - Поглиблення співробітництва з країнами ГУАМ - Стосунки з країнами СНД - Розширення відносин з НАТО

59). "Помаранчева революція". Внутрішня та зовнішня політика в.А.Ющенка.

Помаранчева революція — кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді — грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими переміг його суперник — Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004, як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів. Основним результатом революції було призначення Верховним судом повторного другого туру президентських виборів (не передбаченого прямо законодавством). Внаслідок компромісу, досягнутого фракціями Верховної Ради, після призначення повторного другого туру виборів були прийняті зміни до Конституції, які отримали назву Конституційна реформа 2004. Конституційна реформа зменшила повноваження президента, і, таким чином, знизила рівень значущості спірних президентських виборів. За результатами голосування у повторному другому турі виборів перемогу одержав Віктор Ющенко. Діяльність Ющенка як Президента України є досить суперечливою. У 2005 він зробив чимало кроків, таких як розпуск ДАІ, відміна візового режиму для громадян ЄС та США, введення значної матеріальної допомоги при народженні дитини. Ющенко не зміг припинити розбрат у стані своїх партнерів по Помаранчевій Революції. В зовнішній політиці України також залишалось чимало проблем. За час президентства Ющенка і за чималих його зусиль Україна вступила в Світову Організацію Торгівлі (СОТ). Хоча відносини з Росією формально залишалися добрими, реально Росія стала проводити надзвичайно агресивну політику економічного та інформаційного пригнічення України («Газова війна», антиукраїнська пропаганда на телебаченні тощо). 2 квітня 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 5-го скликання.