1.3 Загальні зауваження до виконання індивідуальних завдань

Запропоновані для синтезу функціональні вузли належать до КС із декількома входами (Х= x₁…x_m) і виходами (Y= у₁…у_n), кожний з яких описується своєю булевою функцією у вигляді ДНФ (КНФ). Оптимальна схема вузла може бути отримана лише при мінімізації системи булевих функцій (див. відповідний розділ математичної логіки [1-12]), тобто виявлення спільних компонент (простих імплікант) для різних об'єднань цих функцій і їхньою мінімізацією. Тому ідеальна КС може збігатися з отриманими в лабораторній роботі рішеннями КС (на основі обраного логічного базису − а, б, в або їхній комбінації). У той же час у зв'язку з використанням конкретних цифрових ІС із складу БМ програми EWB (з жорстко заданими: базисами й архітектурою внутрішньої побудови) отримані КС у вигляді їхніх електричних схем не завжди будуть збігатися з ідеальними рішеннями для зазначених в індивідуальних завданнях.

1.4 Порядок виконання роботи

Перш ніж приступити до завдання по створенню, реалізації, моделюванню й дослідженню КС на екрані ПК за допомогою програми EWB 5.12, доцільно виконати ряд дій:

- ознайомиться із вступним описом користувача програми EWB 5.12 «ЭЛЕКТРОННАЯ ЛАБОРАТОРИЯ НА IBM PC»;

- виконати необхідні етапи синтезу комбінаційної схеми індивідуального завдання, з огляду на заданий логічний базис (а, б, в або ін.). Якщо базис не заданий, то проектант вільний у виборі елементів базису із БМ EWB 5.12;

- виконати показові приклади моделювання КС у програмі EWB 5.12 на основі обраних цифрових ІС, що є в каталозі Work_ewb512.

1.5 Зміст звіту

1.5.1 Короткий теоретичний огляд по пристроям КС, що досліджуються у ЛР №1, їх ТІ.

1.5.2  Тип схем, їхнє призначення, особливості з погляду виконуваних функцій.

1.5.3 Назви серій цифрових ІС (типономінал), що реалізують зазначені КС і представлені в декількох видах (ЕЗЛ, ТТЛ, ТТЛШ, МО(Э)П, КМОН,И²Л, ін.).

1.5.4 Етап аналізу, синтезу й мінімізації отриманих ДНФ (КНФ) з поясненнями.

1.5.5 Файл(и) моделювання розробленої схеми (на основі логічного базису) за варіантами ЛР із необхідними роздруківками графічних матеріалів, що переконливо й повно ілюструють функціонування КС відповідно до ТІ.

1.5.6  Виводи за отриманим даними з аналізом функціональних, часових характеристик, а також типу логіки (струми споживання схеми, напруга живлення, ін.).

1.6 Література

1. Каган Б.М.Электронные вычислительные машины и системы: Учебное пособие для вузов. – М.: Энергоатомиздат, 1991.-592 с.: ил.

2. Угрюмов Е. П. Проектирование элементов и узлов ЭВМ: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высшая Школа, 1987.-318 с.: ил.

3. Потемкин И. С. Функциональные узлы цифровой автоматики. – М.: Энергоатомиздат, 1988.-320 с.: ил.

4. Зельдин Е. А.Цифровые интегральные микросхемы в информационно-измерительной аппаратуре. – Л.: Энергоатомиздат, 1986.-280 с.: ил.

5. Пухальский г.и., Новосельцева Т. Я. Проектирование дискретных устройств на интегральных микросхемах: Справочник. -М.: Радио и связь, 1990.-304 с.: ил.

6. Цифровые ЭВМ: Практикум/ К.Г.Самофалов, В.И.Корнейчук, В.П.Тарасенко; Под общ. ред. К.Г.Самофалова. - К.: Выща шк.,1990.-225с.: ил.

7. Скляров В. А. Синтез автоматов на матричных БИС / Под. Ред. С. И. Баранова. – Минск: Наука и техника, 1984.-288 с.: ил.

8. Угрюмов Е. П. Цифровая схемотехника.- СПб.: БХВ – Санкт-Петербург, 2000. – 528 с.: ил.

9. Бабич М.П., Жуков І.А.Комп`ютерна схемотехніка.-Київ.:МК-Прес, 2004.-412 с.: іл.

10. Буняк А.Електроніка та мікросхемотехніка.-Київ-Тернопіль:СМП «Астон», 2001.-382 с: іл.

11. Кудерметов Р.К., Щербаков А.М., Грушко С.С..Прикладна теорія цифрових автоматів. Навчальний посібник.-Запоріжжя, ЗНТУ, 2009.-190 с.: іл.

12. Афанасьев В.А. ПТЦА. Лабораторные работы, 2002: www.yroka.net.ru;

13. Нефедов А.В.Интегральные микросхемы и их зарубежные аналоги: Справочник в 16 томах-М.: «КУбК-а», 1996-2001гг.

14. Электронные каталоги, справочники по микросхемам: www.chipdocs.ru, www.chipinfo.ru, www.electroscheme.ru, др.