Вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Трудове право” узгоджено з Державним стандартом України 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

У методичних вказівках використано досвід роботи кафедри правознавства зі студентами щодо підготовки курсових та дипломних робіт. Дотримання методичних вказівок до виконання курсової роботи з дисципліни „Трудове право” допоможе студентові уникнути помилок, для виправлення яких необхідні додаткові зусилля і час.

Організаційні вказівки

Виконання курсової роботи з трудового права складається із таких етапів:

• вибір теми й об’єкта курсового дослідження;

• розробка плану роботи й узгодження його з викладачем;

• збір, обробка інформації та її аналіз;

• написання та оформлення курсової роботи;

• перевірка та захист курсової роботи.

Керуючись затвердженою тематикою курсових робіт, а також порадами викладачів, студент здійснює вибір теми курсового дослідження з переліку, що запропонований у Додатку А.

Тема курсової роботи має бути цікавою для студента, пов’язаною з його діяльністю і сприяти максимальному використанню здобутих знань і практичного досвіду з трудового права.

Студент має право запропонувати власну тему дослідження, у роботі над якою він зможе найповніше використати свої знання з трудового права, здобуті у практичній діяльності. Запропоновану студентом тему розглядає керівник і визначає її відповідність навчально-методичним вимогам та дає дозвіл на виконання такої курсової роботи.

Основні критерії вибору теми: актуальність; новизна; перспективність; відповідність профілю навчання; можливість розробити тему в обмежений час і дібрати необхідну інформацію.

Закріплення за студентами тем курсових робіт розглядається на засіданні кафедри. У разі необхідності студент може поміняти тему курсової роботи за письмовою заявою і тільки з дозволу завідуючого кафедри не пізніше одного місяця до закінчення терміну її виконання.

Студент повинен дотримуватися визначених навчальним планом строків виконання курсової роботи. У такому разі створюються умови для належного рецензування курсової роботи, її доопрацювання і захисту.

Наступний етап виконання курсової роботи – розробка розгорнутого плану із зазначенням основних його розділів і підрозділів. План – це основа роботи, відбиття її структури. Правильність його складання обумовлює повноту розкриття змісту теми, логічний зв’язок окремих частин роботи. Питання плану повинні бути чітко сформульовані, не дублювати назву теми, доповнювати одне одного. Перш ніж скласти план, студент повинен ретельно вивчити літературні джерела з даної теми та провести дослідницьку роботу, тобто визначити об’єкт і предмет дослідження. План студент подає на розгляд керівнику і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і в разі потреби доопрацьовує. До складеного плану дозволяється вносити певні зміни, але після узгодження з керівником. План курсової роботи розміщується на окремій сторінці – відразу після титульної і входить у зміст роботи.

Збір, обробка інформації та її аналіз – це підготовчий етап до написання курсової роботи. Студент повинен самостійно або консультуючись з керівником роботи підібрати літературу, визначити найважливіші праці, на яких ґрунтуватиметься дослідження. Є дуже важливим збір інформації в повному обсязі, адже її нестача не надасть можливості дослідити на належному рівні обрану тему, зробити обґрунтовані висновки і слушні пропозиції. В свою чергу, занадто значний обсяг інформації, неправильна методика її збору, відсутність чіткого зв’язку із обраною темою можуть також привести до негативних наслідків, до порушення термінів виконання курсової роботи, перевантаження її первинним інформаційним матеріалом.

У курсовій роботі студент обов’язково повинен використати нормативно-правові акти, які безпосередньо стосуються досліджуваної теми, спеціальну літературу, періодичні видання. Доцільно також ознайомитися із судовою практикою, проектами законів за темою дослідження, міжнародними документами. При цьому важливо не тільки опрацювати певну літературу, а й на її підставі визначити ступінь вивченості обраної теми, виявити дискусійні та невирішені питання, проблеми, спробувати висловити своє ставлення до них, аргументувати свою точку зору або зазначити, якої з існуючих точок зору дотримується виконавець роботи і чому. Це потребує від студента значної попередньої підготовки, а також самостійності мислення, творчого та сумлінного ставлення до виконання курсової роботи.

Написання курсової роботи здійснюється після вивчення літературних джерел, обробки і систематизації зібраного матеріалу. Матеріал роботи студент повинен викладати послідовно, логічно пов’язувати окремі його частини, повністю розкрити тему роботи. Важливо приділити увагу не тільки логіці, а й мові, стилю викладу.

У тексті необхідно виокремити питання плану. Виокремлення допомагає студенту розподілити матеріал за логічними частинами, визначити зв’язки між ними, уникати повторень, відповідно до частин змісту викладати матеріал і краще засвоїти зміст своєї роботи.

Розкриваючи питання, бажано наводити фактичний матеріал і дані статистики. Такий підхід поглибить розуміння студентом теоретичних положень, продемонструє його вміння бачити зв’язок теорії і практики, застосовувати чинне законодавство України, реально розв’язувати правничі питання.

Складність виконання студентом курсової роботи полягає в тому, що потрібно самостійно, грамотно, юридичною мовою і своїми словами викласти знання, водночас уникаючи поверхневого, ненаукового тлумачення тих або інших питань теми дослідження. Не можна дослівно копіювати прочитану літературу, бо це суперечить меті виконання курсової роботи, заважає розвитку здібностей, формуванню переконань, врешті-решт прикриває неуцтво.

Найбільш складним на етапі написання курсової роботи є обґрунтування висновків і рекомендацій. Перед тим, як робити висновки, тобто стисло викласти одержані результати, студенту потрібно ще раз перевірити завершеність кожної окремої частини роботи і доказовість аргументації у цілому по роботі. Лише після цього слід формулювати висновки по суті досліджуваної теми, з окремих питань, що мають практичне значення, і з використання одержаних результатів. Висновки потрібно формулювати лаконічно, точно, не перевантажуючи їх даними і подробицями. Обґрунтування висновків повинне міститися у попередньому викладенні матеріалу у відповідних розділах курсової роботи. При формулюванні висновків необхідно уникати переказу норм чинного законодавства про працю.

Рекомендації щодо вирішення конкретних завдань, окремих питань доцільні за умови їх перспективності. Тому в розробці рекомендацій слід враховувати не лише існуючі умови, а й ті зміни, які можуть відбутися найближчим часом. Висновки і рекомендації можуть бути спрямовані як на вирішення окремих теоретичних питань, так і проблем практичного значення.

Завершальна процедура – належне оформлення курсової роботи. Адже змістовна, але неохайно оформлена робота не може претендувати на високу оцінку.