lebedeva_n_i_kartografichni_metodi_v_ekologii_navchalnii_pos
.pdf
|
прямокутні координати об’єктів або наносити об’єкти на карту за їх |
|
прямокутними координатами. |
Координати |
числа, якими визначають положення точки на прямій або кривій лінії, |
|
на площині або на поверхні, в просторі тощо. |
Координати |
кутові величини, які визначають положення точок на земній поверхні |
географічні |
відносно екватора (широта) і нульового (Гринвіцького) меридіана |
|
(довгота). |
Крутизна |
кут, утворений напрямом схилу з горизонтальною площиною в даній |
(крутість) схилу |
точці. |
Легенда карти |
зведення використаних на карті умовних позначень із необхідними до |
|
них поясненнями. |
Масштаб |
1) відношення лінійних розмірів об’єкта, зображеного на креслені, |
|
плані, чи карті, до його розмірів у натурі; |
|
2) масштаб топографічної карти – відношення довжини лінії на карті |
|
(плані) до довжини горизонтальної проекції відповідної лінії на |
|
місцевості. |
Математична |
сукупність математичних елементів карти, які визначають |
основа карти |
математичний закон її побудови та геометричні властивості карти. |
|
Математичну основу карти утворюють геодезична основа, застосована |
|
при побудові карти, масштаб і картографічна проекція (і пов’язана з |
|
нею картографічна сітка). |
Меридіан |
лінії на земній поверхні, всі точки якої мають однакову астрономічну |
астрономічний |
довготу. |
(істинний) |
|
Меридіан |
астрономічний меридіан, який проходить через Гринвіцьку |
Гринвіцький |
обсерваторію (поблизу Лондона в Великобританії), від якого ведеться |
(початковий, |
відлік довгот від 0° до 360° в напрямі із заходу на схід чи в обидва |
нульовий) |
боки від 0° до 180° з припискою відповідно слова «східна» чи |
|
«західна». |
Меридіан осьовий |
меридіан, який зображається на площині прямою лінією і є віссю |
|
симетрії картографічної сітки. |
Місцевість |
частина (ділянка, район) земної поверхні зі всіма її елементами. |
Окомірне знімання |
спрощений спосіб топографічного знімання з метою швидкого |
|
отримання наочного і виразного, але наближеного за точністю |
|
схематичного плану місцевості. |
Палетка |
нанесена на прозорому папері, склі чи целулоїдній пластинці сітка |
|
ліній, яка утворює квадрати певних розмірів, за допомогою яких |
|
визначаються площі ділянок на карті чи плані. |
Паралель |
лінія перетину поверхні еліпсоїда площиною, паралельною площині |
географічна |
екватора; всі точки, які лежать на одній паралелі, мають однакову |
|
географічну широту. |
Планіметр |
картографічний механічний прилад для вимірювання площ плоских |
|
географічних об’єктів. |
Профіль місцевості |
вертикальний розріз рельєфу місцевості. |
111
Рамка карти |
лінія або система ліній, що облямовують картографічне зображення. |
|||
|
Внутрішня рамка обмежує картографічне зображення; градусна (на |
|||
|
топокартах – мінутна) служить для визначення географічних |
|||
|
координат точок чи нанесення на карту за їх географічними |
|||
|
координатами; зовнішня облямовує саму карту і відділяє її від |
|||
|
елементів оснащення і елементів додаткової характеристики. |
|||
Референц-еліпсоїд |
земний еліпсоїд з визначеними розмірами відповідно орієнтований в |
|||
|
тілі Землі так, щоб його поверхня найближче підходила до поверхні |
|||
|
геоїда. |
|
|
|
Розграфлення карт |
система поділу багатоаркушевої карти на аркуші, в результаті якого |
|||
|
визначається положення рамок аркушів, розміри і число аркушів. |
|||
Рози |
графічне зображення повторюваності напрямів в даному пункті за |
|||
|
певний період, наприклад напрямів і сили вітрів за рік, місяць, сезон, |
|||
|
напрямів і швидкості течій тощо. |
|
|
|
|
Для побудови роз від центра діаграми у вибраному масштабі по 8 або |
|||
|
16 румбах відкладають вектори, величини яких пропорційні |
|||
|
повторюваності і силі даного явища. Кінці відрізків можуть бути |
|||
|
з’єднані прямими лініями. |
|
|
|
Румб |
кут між ближчим напрямом (північним чи південним) меридіана і |
|||
|
напрямом на даний предмет (не перевищує 90°). Розрізняють румби |
|||
|
географічні (відлік ведеться |
від географічних меридіанів), магнітні |
||
|
(відлік ведеться від магнітних меридіанів) і румби, які відраховують |
|||
|
від вертикальних ліній сітки. |
|
|
|
Спосіб ареалів |
картографічний спосіб зображення області поширення певного |
|||
|
явища – неперервного, суцільного чи розосередженого через показ |
|||
|
граничної лінії, фарбування ареалу, штрихування, ареал-знак, напис |
|||
|
ареалу тощо; на карті можуть супроводжуватися кількісними |
|||
|
показниками, які характеризують сумарну величину явища всередині |
|||
|
кожного ареалу або його середню інтенсивність. |
|
||
Спосіб знаків руху |
картографічний спосіб зображення переміщення природних і |
|||
|
соціально-економічних явищ (морських течій, вітрів, перельотів |
|||
|
птахів, міграцій населення, перевезення пасажирів і вантажів та ін.). |
|||
|
Також використовується для показу транспортних, економічних, |
|||
|
торгових, політичних та інших зв’язків. |
|
|
|
|
Основні графічні засоби – вектори (напрямлені |
стрілки) і смужки |
||
|
(епюри), відмінності в малюнку яких (за величиною чи шириною, |
|||
|
кольором, внутрішньою |
структурою |
тощо) |
характеризують |
|
особливості явища (швидкість, потужність, склад, пройдений шлях |
|||
|
тощо). |
|
|
|
Спосіб значків картографічний спосіб зображення, який використовується для показу на картах об’єктів, які не виражаються в масштабі карти або займають площу меншу, ніж картографічний знак, а також передачі явищ, локалізованих в пунктах. За формою значки можуть бути геометричними, буквеними і наочними (символічними і художніми).
Спосіб ізоліній спосіб картографічного зображення, який застосовується для картографування величини (чи інтенсивності) неперервних і поступово змінних в просторі та часі явищ, їх переміщення, повторюваність тощо.
112
Спосіб кількісного картографічний спосіб для поділу (районування) території за певним фону кількісним показником (чи показниками), при цьому на карті виділяються відносно однорідні ділянки відповідно до шкали, які
зафарбовуються чи заштриховуються.
Спосіб крапковий картографічний спосіб зображення масових розосереджених явищ (точковий) (населення, особливо сільське, посівні площі, поголів’я худоби) через точку однакового (чи різного) розміру, розташовану на карті там, де відповідне явище фактично розміщене. В результаті на карту наносять певну кількість крапок (точок) одного розміру і значення, густота яких дає наочну картину розміщення явища, а число дозволяє визначити його розміри (кількість об’єктів), колір точок дозволяє розрізнити якісні особливості явища (національний склад населення) чи його
динаміку (приріст населення за певний час).
Спосіб лінійних картографічний спосіб зображення ліній в їх геометричному розумінні знаків (вододільних ліній, границь, ЛЕП), об’єктів лінійного простягання,
ширина яких не виражається в масштабі карти (ріки, дороги).
Спосіб якісного |
картографічний спосіб зображення для поділу території на групи |
||||
фону |
однорідних в якісному відношенні ділянок, виділених за тими чи |
||||
|
іншими природними, соціально-економічними чи політико- |
||||
|
адміністративними |
ознаками. |
Спосіб |
використовують |
для |
|
характеристики явищ, які мають на земній поверхні суцільне (ґрунти, |
||||
|
ландшафти), значне (ліси) чи масове (населення) поширення. |
|
|||
Сфероїд |
сплющений еліпсоїд обертання з малим стисненням; у загальному |
||||
|
випадку сфероїдом називають будь-яку поверхню, схожу на сферу; |
||||
|
використовується для характеристики фігури Землі. |
|
|||
Топографічні плани |
найбільші крупномасштабні карти, які характеризуються практично |
||||
|
повною геометричною відповідністю (подібністю) зображення |
||||
|
місцевості і постійністю масштабу (відсутністю спотворень) за будь- |
||||
|
яким напрямом. |
|
|
|
|
Топографія |
1) наука, предметом якої є теорія і практика детального вивчення |
||||
|
земної поверхні в геометричному відношенні, дослідження і розробка |
||||
|
способів зображення цієї поверхні на площині у вигляді топографічних |
||||
|
карт і планів; |
|
|
|
|
|
2) наука, яка вивчає місцевість в географічному та геометричному |
||||
|
відношенні шляхом створення топографічних карт і планів на основі |
||||
|
знімальних робіт. |
|
|
|
|
Точність лінійного |
відстань на місцевості, яка відповідає найменшій поділці лівої основи |
||||
масштабу |
лінійного масштабу. |
|
|
|
|
Умовні знаки |
позначення, застосовані на картах для зображення різних об’єктів та їх |
||||
(топографічні й |
якісних та кількісних характеристик; умовні знаки передають зміст |
||||
картографічні) |
карти, позначають предмети, явища, процеси – реальні (населені |
||||
|
пункти, шляхи сполучення) чи абстрактні (щільність населення). |
|
|||
Широта |
одна із географічних координат; кут між прямовисною лінією в даній |
||||
|
точці земної поверхні і площиною екватора. |
|
|
||
113
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:
1.Артамонов Б.Б., Штангрет В.П. Топографія з основами картографії. Навч. посібник. – Львів: Новий світ, 2006. – 248 с.
2.Берлянт А. М. Картография. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 336 с.
3.Божко А.П., Осауленко Л.Є., Пастух В.В. Картографія. – Київ: Фітосоціоцентр, 1999. – 252 с.
4.Войславський Л.К. Основи картографії. – Харків: ХНАМГ, 2005. – 39 с.
5.Гусев А.П. Экологическое картографирование: Курс лекций. – Гомель, 2002.
– 48 с.
6.Загородній В.В. Картографія з основами топографії. – К.: ДНПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. – 159 с.
7.Карабцова З.М. Геодезия. – Владивосток, 2002. – 151 с.
8.Картоведение: Учебник для вузов / Под ред. А.М. Берлянта. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 477 с.
9.Ляшенко Д.О. Картографія з основами топографії: Навч. посібник для вищих навчальних закладів. – К.: Наук. думка, 2006. – 109 с.
10.Матучевич К.М., Матусевич М.К. Основи топографії. – Рівне.: «Волинські обереги», 2001. – 164 с.
11.Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 208 с.
12.Стурман В.И. Экологическое картографирование: Учебное пособие. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 251 с.
Додаткова:
1.Банникова И.А., Белов А.В. Принципы и методы экологического картографирования // География и природные ресурсы. – 1992. – №3. – стр. 177-178.
2.Берлянт А.М. Картографический метод исследования. – М.: Изд-во Моск.
ун-та, 1978. – 257 с.
3.Берлянт А.М.Карта рассказывает. – М.: Просвещение, 1978. – 144 с.
4.Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. – М.: Мысль, 1986.
– 240 с.
5.Берлянт А.М. Виртуальное картографирование // Вестник Московского университета. Серия 5. География. – 2000. – №5. – стр. 3-8.
6.Берлянд А.М. Картографический метод исследования. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 252 с.
7.Геоинформатика / Под ред. В.С. Тикунова. – М.: Академия, 2005. – 480 с.
8.Колотуха О. В. Картографія з основами топографії (практичний курс). – Кіровоград: ПП «Центнер оперативної поліграфії Авангард», 2009. – 84 с.
9.Корепанова Т.В. Методические указания к выполнению лабораторных работ по экологическому картографированию: Учебно-методическое пособие. – Ижевск: Издательский дом «Удмуртский университет», 2000. – 48 с.
114
10.Методичні розробки до вивчення проблем математико-картографічного моделювання в сучасній географії / І.П. Рибак, І.М. Грод, І.М. Пушкар, Ін.М. Грод. – Тернопіль, 1992. – 30 с.
11.Моделирование территориальных комплексов / Под ред. А.Т. Ващенко. – Львов, Вища школа, 1981. – 136 с.
12.Плишкина О.В. Методическое пособие. Практикум по картографии. – УланУдэ: Изд-во ВСГТУ, 2006. – 64 с.
13.Приседько В.П. Практикум з картографії: Навчально-методичний посібник.
– К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. – 68 с.
14.Салищев К.А. Картоведение. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 400 с.
15.Топографія з основами геодезії / Під ред. А.П. Божок. – К.: Вища школа, 1995. – 280 с.
115
Зміст
Вступ …………………………………...……………………………………... |
3 |
Модуль 1. Картографічні образно-знакові моделі ……………………... |
4 |
Предмет та задачі картографії в екологічному моніторингу ……………... |
4 |
Картографічні образно-знакові моделі …………………………………….. |
8 |
Математична основа географічних карт …………………………………… |
22 |
Системи координат ………………………………………………………….. |
30 |
Картографічна генералізація ………………………………………………... |
36 |
Зміст топографічних карт …………………………………………………… |
46 |
Модуль 2. Поняття про знімання місцевості …………………………… |
55 |
Знімання місцевості …………………………………...…………………….. |
55 |
Модуль 3. Картографічні методи досліджень в екології ……………… |
69 |
Картографічні методи досліджень ...……………………...………………… |
69 |
Екологічне картографування ...……………………………………………… |
76 |
Картографування екологічних проблем та ситуацій ……………………… |
84 |
Складання карт екологічних проблем і ситуацій ………………………….. |
100 |
Прогнозне екологічне картографування …………………………………… 103
Терміни та визначення ……………………...……………………………….. 107
Література …………………………………...……………………………….. 114
116
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
(українською мовою)
Лебедєва Наталія Іванівна
Картографічні методи в екології
Навчальний посібник
для студентів напряму підготовки «Екологія, охорона навколишнього середовища та
збалансоване природокористування»
Рецензент К.О. Домбровський
Відповідальний за випуск Н.В. Колісник
Коректор С.А. Хмель
117