Тема 1. Соціальне страхування: основні питання політики

Поняття соціального страхування

Соціальне страхування: основні питання політики

Поняття соціального страхування

Соціальне страхування - одна з форм соціального захисту на­селення. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - систе­ма прав, обов'язків і гарантій, яка надає соціальний захист. Соціальний за­хист виявляється в матеріальному забезпеченні громадян у разі хвороби, втрати працездатності (повної, часткової чи навіть тимчасової) або году­вальника, у разі безробіття з незалежних від цих осіб обставин, а також у забезпеченні цих осіб на старість та в інших випадках, передбачених у за­конодавстві. Такі соціальні виплати здійснюють із спеціальних грошових фондів. Джерелами формування цих фондів є страхові внески, що їх спла­чує або власник, або його уповноважений орган (працедавець), або сам працівник, а також бюджетні та інші кошти [2, 2].

Чому йдеться про необхідність соціального страхування, якщо у людей існують інші можливості отримання доходів, а саме в результаті індивіду­альних та неформальних дій, а також, у крайньому випадку, отримання со­ціальної допомоги?

МОЖЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ ДОХОДІВ ЛЮДЬМИ

1. Індивідуальні дії

• отримання доходу внаслідок індивідуальних дій: трудової діяльності та нетрудової діяльності, як-от здачі майна в оренду; отримання прибутків від інвестування коштів, цінних паперів тощо;

• економія коштів протягом економічно активного періоду життя.

2. Неформальні дії

> перерозподіл коштів серед членів сім'ї.

3. Формальні колективні дії

• участь у програмах соціального страхування;

• отримання соціальної допомоги.

Основні аргументи за необхідність державного соціального страхування:

• необачливість (деякі люди внаслідок необачливості не накопичують кошти на старість шляхом індивідуальних дій і можуть стати тягарем для сім'ї та інших членів суспільства внаслідок того, що потребуватимуть підтримки і допомоги);

• відсутність стабільних механізмів накопичення (недостатній розвиток ринку капіталу, нестабільність макроекономічних умов);

• численні ризики (інвалідність, хвороба, багатодітність, безробіття, довголіття, інфляція, інвестиційні помилки тощо);

• неможливість передбачити довгострокову платоспроможність недержавних ощадних та страхових компаній (втрата приватних заощаджень унаслідок банкрутства таких компаній);

• хронічна бідність (не всі заробляють достатньо коштів протягом економічно активного періоду свого життя для того, щоб відкладати їх на старість) [3, 8].

НЕОБХІДНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

• Необачливість.

• Існування численних ризиків.

• Відсутність стабільних механізмів накопичення.

• Неможливість передбачити довгострокову платоспроможність недержавних ощадних та страхових компаній.

• Хронічна бідність.

З економічної точки зору соціальне страхування являє собою механізм перерозподілу прибутків.

Існують три види перерозподілу прибутків:

1. перерозподіл прибутків особи між різними періодами її життя (пенсійне фондоване страхування; медичне страхування, страхування безробіття, тимчасової втрати працездатності);

2. перерозподіл прибутків між генераціями (між працюючими та старшими за працездатний вік: пенсійне страхування «солідарності поколінь»);

1. перерозподіл прибутків у межах генерації:

• горизонтальний - від однієї частини суспільства до іншої, оскільки обставини життя групи одержувачів не відповідають їхнім прибуткам (соціальне страхування витрат, зумовлених народженням трансферт прибутків від усього населення до сімей, які мають дітей; страхування інвалідності, втрати годувальника);

• вертикальний — між людьми з різним рівнем доходів задля зменшення нерівності шляхом вирівнювання розміру доходів (ті, хто мають більші доходи, і сплачують більше, але не завжди виплати соціального страхування, які вони отримують, за розміром співвідносяться з їх внесками).

ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Накопичення коштів. Вирівнювання розподілу доходів особи протягом її життя: накопичення коштів за час економічно активного періоду життя для використання їх у похилому віці.

Перерозподіл коштів. Перерозподіл доходів однієї особи на користь іншої.

Страхування. Захист на випадок численних ризиків: хвороби, інвалідності, довголіття, втрати накопичень унаслідок інвестиційної помилки або інфляції, втрати годувальника тощо.

Соціальне страхування: основні питання політики

Кожна країна має свою систему соціального страхування, яка є частиною загальної системи соціального захисту, що діє в країні. Створен­ня системи соціального страхування, яка діятиме в країні, вимагає від роз­робників визначення ролі держави та форм регулювання нею системи стра­хування, видів страхування та ретельної розробки механізмів їх дії.

ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ |СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ [3, 8]

> Оподаткування.

> Виділення коштів із загальних доходів держави.

> Регулювання недержавних фондів, установ та організацій, що здійснюють соціальне страхування.

> Вимога обов'язкового накопичення коштів.

> Введення податкових стимулів.

> Створення правової системи, яка б забезпечувала гарантію виплат та надійність фінансових установ.

> Заходи по зменшенню інфляції.

Для того щоб мати уявлення про те, які аспекти мають бути розглянуті у процесі розробки державної системи соціального страхування, пропонує­мо перелік основних запитань, на які необхідно дати відповіді. Цей перелік запитань стосується передусім розробки загальної моделі страхування. До того ж необхідною є побудова економічної моделі (її ми залишимо поза увагою, оскільки це виходить за межі предмета курсу). Вона передбачає довгостроковий прогноз щодо стану та стабільності страхової системи і базується на актуарних розрахунках-фінансовому аналізі наслідків майбут­ніх подій за допомогою математичних і статистичних методів: врахування розміру внесків, часу знаходження грошей на рахунках, прибутків від інве­стування коштів, .ймовірності настання страхової ситуації, ризику інфляції, розміру та умови виплат тощо. Такі розрахунки дають змогу визначити опти­мальний розмір внесків та наслідки будь-яких змін у страховій системі,

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Які види соціального ризику мають страхуватися?

• Хвороба, тимчасова непрацездатність;

• інвалідність;

• нещасний випадок на виробництві, професійне захворювання, втрата працездатності;

• вагітність, пологи, материнство;

• безробітті,

• старість;

• смерть (втрата годувальника, поховання).

Які види соціального страхування впроваджувати?

• Пенсійне страхування;

• медичне страхування;

• страхування безробіття;

• страхування тимчасової непрацездатності;

• страхування нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання, спричиненої ними втрати працездатності.

Якою буде роль держави у соціальному страхуванні?

• Безпосередня: створює державні соціальні страхові фонди;

• роль нагляду та контролю над недержавними соціальними страховими фондами, установами та організаціями, що здійснюють соціальне страхування.

Які інституції можуть здійснювати страхування?

• Цільові страхові фонди (відкриті, корпоративні, професійні);

• банківські установи;

• страхові організації;

• довірчі та взаємні фонди.

ВИДИ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ [1, 8-9]

Відкриті пенсійні фонди засновуються будь-якими юридичними особа­ми (як правило, банками або страховими компаніями) для широкого кола учасників, які залучаються через мережу відділів фонду або агентів. Усі внески до фонду складаються у «спільний казан» та інвестуються. На інди­відуальному рахунку кожного учасника враховується сума внесків та на­лежні йому частки інвестиційного доходу на пенсійні активи фонду мінус адміністративні витрати. Корпоративні пенсійні фонди створюються роботодавцями або група­ми роботодавців для своїх працівників. Як і у відкритих фондах, внески, сплачені до корпоративних фондів на користь працівників самими пра­цівниками, складаються й інвестуються. На індивідуальному пенсійному рахунку учасника відображається сума внесків та належна йому частка | інвестиційного доходу. Адміністративні витрати корпоративних пенсій-1 них фондів можуть фінансуватися роботодавцями. У цьому випадку вони І не вираховуються з накопичень, належних учаснику.

Професійні пенсійні фонди аналогічні корпоративним фондам, за ви­нятком того, що вони засновуються не роботодавцями, а об'єднаннями юридичних осіб або громадян за родом їхньої професійної діяльності для членів таких професійних об'єднань.

Хто сплачуватиме внески в систему соціального страхування?

• їїрацюючі;

• працедавці;

• держава.

Якою має бути частка кожного з платників?

Участь у страхуванні буде обоє 'язковою чи добровільною?

• Обов'язкова;

• добровільна.

Чи слід вводити податкові стимули для заохочення участі в недер­жавних програмах соціального страхування?

Яким має бути механізм надходження коштів на соціальне страху­вання?

• Обов'язкові страхові внески від оподаткування прибутків працюючих; фондів оплати праці роботодавців; споживання;

• внески (на особисті пенсійні рахунки);

• субсидії / видатки з бюджету (на основі загальних податків).

Яким має бути механізм формування внесків?

• Фіксовані відсотки (приміром, 2 % від заробітної плати);

• фіксовані внески (приміром, 10 грн щомісяця);

• прогресивні відсотки (розмір відсотка визначається залежно від розміру бази оподаткування: приміром, якщо заробітна плата не перевищувала 150 грн - 1 % від її розміру, якщо більше 150 грн - 2 %);

• прогресивні внески (розмір внеску визначається залежно від розміру бази оподаткування);

• індивідуально розраховані внески (сума внеску розраховується індивідуально для кожного застрахованого залежно від терміну страхування, ризику настання страхової події для нього особисто).

На якій фінансовій системі (схемі) буде базуватися страхування (на прикладі пенсійного страхування)?

• Солідарності поколінь (пенсії поточного року сплачуються за рахунок відрахувань працюючих у пенсійний фонд у поточному році).

• Фондованій (особа протягом трудового життя накопичує гроші на спеціальному індивідуальному рахунку):

- із заздалегідь визначеними внесками (пенсія залежить від загальної суми реальних внесків до фонду та інвестиційного доходу, одержаного від їх інвестування; ризик інфляції несе особа);

- із заздалегідь визначеними виплатами (пенсія залежить від стажу, розміру зарплати, але не залежить від загальної суми пенсійних внесків особи до пенсійного фонду; ризик інфляції розподілено між особою та страхувальником).

Яке буде співвідношення збережень та перерозподілу в загальнообов'язковому пенсійному страхуванні?

Хто має нести ризик по страхових внесках у разі інфляції?

• Застраховані;

• страхувальник;

• держава.

Які мають бути виплати за розміром?

• Фіксовані (обумовлені законодавством при загальнообов'язковому державному страхуванні, приміром, одноразові виплати при народжені дитини, на поховання);

• залежні від розміру заробітної плати, стажу (по вагітності та пологах, тимчасовій непрацездатності, безробіттю);

• залежні від внесків (при фондованому пенсійному, медичному страхуванні);

• із заздалегідь визначеним розміром виплат (при фондованому пенсійному, медичному страхуванні);

• залежні від характеру та наслідків страхового випадку (медичне страхування, страхування нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання).

Які виплати мають бути за терміном? ,

• Одноразові (при народженні дитини, на поховання);

• короткотермінові (по тимчасовій втраті працездатності, безробіттю);

• довготермінові (пенсії по старості, інвалідності, у разі втрати годувальника);

• довічні (пенсії по старості, інвалідності).

Визначеність терміну виплат:

• На заздалегідь визначений термін (термін може бути визначений договором страхування або законодавством, як, приміром, тривалість виплат по вагітності та пологах, догляду за дитиною);

• невизначений термін - залежно від страхового випадку (страхування від нещасного випадку на виробництві, в Україні - по тимчасовій втраті працездатності, хворобі, хоча в деяких країнах встановлюється граничний термін з цього виду страхування).

Контрольні запитання

1. Чому необхідні програми із соціального страхування?

2. Що таке державне соціальне страхування?

3. Які функції соціального страхування?

4. Які існують види перерозподілу прибутків?

5. Які можуть бути форми державного регулювання системи соціального страхування?

6. Які види ризику підлягають соціальному страхуванню?

7. Які можуть бути види соціального страхування?

8. Які інституції можуть здійснювати соціальне страхування?

9. . 9. Які бувають види недержавних пенсійних фондів?

10. Яким може бути механізм формування внесків соціального страхування?

11. Які можуть бути фінансові схеми пенсійного страхування?

12. Від чого залежить розмір виплат соціального страхування?

13. Як відрізняються виплати соціального страхування за терміном?

Література

1. Недержавне пенсійне забезпечення в запитаннях та відповідях.- ПАДКО, 2002.- 32с.

1. Поняття і терміни пенсійного забезпечення.- ПАДКО, 2002.- 8 с.

2. Предупреждение кризиса старения населения: Политика защиты престарелых и содействия экономическому росту. Доклад по изучению политики, подготовленный Всемирным банком. Резюме.- Вашингтон, О. К.: Всемирный банк, 1994.-47 с.