Тема 1. Документальна база соціальної політики

Класифікація нормативно-правових актів

Групи документів, що визначають державну соціальну політику та її реалізацію (на прикладі України)

Класифікація нормативно-правових актів

Як уже зазначалося в розділі 1, державна політика - це ідея, що втілена в конкретний документ. Це означає, що політика обов'язково має бути зафіксована в письмовій формі та ратифікована однією з владних струк­тур - законодавчою, судовою, виконавчою. Саме тому знання складових документальної бази та їх чинності важливе для розуміння формування та реалізації як політики взагалі, так і соціальної політики зокрема.

Усі документи (нормативно-правові акти) можна класифікувати за та­кими критеріями [2, 28-29]:

За юридичною силою

• закони (акти вищої юридичної сили, що ухвалюються органами законодавчої влади);

• підзаконні акти (акти, що ухвалюються відповідальними органами державної влади, місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами на основі законів та на виконання останніх, мають відповідати нормам, зафіксованим у законах).

За суб'єктом ухвалення (на прикладі України)

• акти глави держави (укази, розпорядження);

• акти законодавчого органу (закони, постанови);

• акти уряду (постанови, розпорядження);

• акти інших органів виконавчої влади (накази, інструкції, постанови, вказівки тощо);

• акти органів місцевого самоврядування (постанови, рішення).

За сферою дії

• загальнообов'язкові;

• спеціальні;

• локальні.

За рівнем загальності правових норм

— загальні;

-конкретизаційні.

За часом дії

- визначено-строкові;

невизйачено-строкові.

Чинність нормативно-правовых актів означає їх фактичний вплив на суспільні відносини, обмежений трьома параметрами:

1. терміном чинності (часом, протягом якого нормативно-правовий акт діє, тобто має юридичну силу);

2. простором (тобто територією, на яку поширюється дія нормативно-правового акта);

3. колом осіб, які підпадають під вплив нормативно-правового акта й на його основі набувають юридичних прав та обов'язків [2,29].

Групи документів, що визначають державну соціальну політику та її реалізацію (на прикладі України)

Конституція

Конституції більшості країн .проголошують права громадян ти обов'язки держави забезпечити чи підтримати певні умови життя.

Конституція України - основний закон держави - нормативно-право­вий акт найвищої сили, що визначає найважливіші засади організації су­спільства, а також встановлює права та свободи людини, їхні гарантії, які, в свою чергу, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Зокре­ма у ст. 46 встановлюється право на соціальний захист.

Декларації, хартії, конвенції та інші міжнародні угоди стосовно прав людини

У багатьох країнах громадяни захищені міжнародними чи регіональними хартіями або біллями про права від певних державних дій, а також від дій приватних осіб (наприклад, антидискримінаційні положення). Вони також можуть встановлювати чіткі права та критерії для проголо­шення в країні базових соціальних заходів, обов'язкових для держави і здат­них пристосувати або анулювати законодавство. Рівність прав, приміром, може ставитися вище якоїсь правової норми [1,17].

Ступінь же зв'язку конвенцій з місцевим законодавством може бути різним. Скажімо, країна може ратифікувати конвенції, але вони не набе­руть чинності в країні, доки не будуть закріплені спеціальним місцевим зако­нодавством. Конвенції можуть мати статус моральних стандартів або вико­ристовуватися для подібних формулювань у місцевому законодавстві, але вони не забезпечені правовою санкцією [1,17].

Приклади: Загальна декларація прав людини; Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права; Європейська соціальна хартія; Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до жінок; Конвенція про права дитини.

Нормативно-правова база діючої системи загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування створена відповідно до вимог Європейсь­кого кодексу соціального забезпечення (1964р.) та рекомендацій Міжна­родної організації праці № 67 (1944р.).

Міжнародні та міжурядові угоди

Угоди з міжнародними організаціями або окремими країнами, що регламентують співпрацю та взаємодопомогу або забезпечення окремих прав та гарантій громадянам, наприклад щодо працевлаштування, пенсійного забезпечення.

Приклади: Міжурядові конвенції про уникнення подвійного оподаткування; міжурядові угоди про гарантії прав у галузі пенсійного забезпечення, про взаємне працевлаштування громадян. У 1998 р. було укладено Угоду між Урядом України та Урядом Швейцарської Конфедерації про надання безповоротної фінансової допомоги на Проект «Охорона здоров'я матерів та дітей (неонатологія)». Угода про співробітництво між Дитячим фондом ООН та Урядом України.

Документи, що визначають напрями державної політики

Документи, що передбачають визначення основних принципів державної політики та пріоритетних напрямів дій у певній сфері або галузі та які є основою для планування реалізації політики у цій сфері або галузі. Можуть затверджуватися постановами Верховної Ради України, указами Президента України.

Приклади: Основні напрями соціальної політики на період до 2004 р. Концепція державної сімейної політики. Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999-2005 pp. Концепція розвитку охорони здоров'я населення України.

Законодавство

Законодавство надає і гарантує спеціальні права (але в законах не завжди чітко визначається, як саме можна домагатися цього права) або надає уповноваження певним міністерствам чи урядовим організаціям [1,17].

Приклади: Основи законодавства України про охорону здоров'я. Закони України «Про соціальний статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», «Про зайнятість населення».

Правила тлумачення законодавства

Це правила, згідно з якими застосовуються правові норми. Вони пояснюють процедурні умови та порядок, а також визначають, які витрати І і за яких умов можуть бути здійснені [1,18]. Тобто це конкретизаційні документи, що ухвалюються урядом. В Україні вони, як правило, затверджу­ються постановами Кабінету Міністрів.

Приклади: Положення щодо застосування Закону України «Про зайнятість насе­лення»: Положення про порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю; Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ве­дення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови надання матеріальної допо­моги в період професійної підготовки та перепідготовки.

Документи, що регламентують реалізацію державної політики у певній сфері або галузі щодо окремої групи громадян або певної проблеми

Президент, уряд, уповноважені міністерства або інші урядові організації в межах власних повноважень застосовують свою владу щодо:

• визначення заходів реалізації політики та програм у певній галузі, сфері щодо окремої групи громадян або певної проблеми;

• затвердження соціальних норм та нормативів;

• прийняття рішень про створення закладів та затвердження положень, що регламентуватимуть діяльність закладів.

Ці дії визначаються указами, розпорядженнями Президента України і закріплюються постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів Украї­ни, наказами, розпорядженнями, постановами відповідних міністерств та відомств.

Приклади: Комплексні заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації дер­жавної молодіжної політики в Україні. Міжгалузева комплексна про­грама «Здоров'я нації», затверджена постановою Кабінету Міністрів. Інструкція про порядок надходження, обліку і витрачення коштів Фонду України соціального захисту інвалідів, затверджена наказом Міністер­ства праці та соціальної політики України. Тимчасові норми (норма­тиви) забезпечення неповнолітніх у центрах медико-соціальної реабі­літації харчуванням, одягом, взуттям, предметами для навчання, доз­вілля, комунально-побутовими послугами, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України. Положення «Про створення Українського державного центру соціальних служб для молоді», за­тверджене наказом Міністерства у справах сім "і та молоді України.

Угоди між окремими юрисдикціями про фінансування або проведення тієї чи іншої політики та програм

Рішення на урядовому рівні щодо проведення тієї чи іншої полі­тики, розподілу повноважень, коштів на соціальні програми або заходи. Приклад: Тарифна угода між представниками уряду, об'єднань профспілок та ро­ботодавців.

Документи, що регламентують діяльність у соціальній сфері на місцевому рівні

Акти органів місцевого самоврядування (постанови, рішення) локальної дії, що діють у сфері законодавчої влади. Стосуються проведення

тієї чи іншої політики на місцевому рівні: запровадження місцевих про­грам, заходів, встановлення окремих видів соціальної допомоги, що фінансуватимуться з місцевого бюджету.

Приклад: Рішення Київської міської державної адміністрації «Про надання адрес­ної грошової допомоги малозабезпеченим сім'ям у зв'язку з народжен­ням дитини».

Контрольні запитання

1. За якими критеріями можна класифікувати нормативно-правові акти?

2. Що означає поняття чинності нормативно-правових актів?

1. На які групи можна поділити документи, що визначають державну соціальну політику та її реалізацію?

2. Наведіть приклади документів, що визначають напрями проведення державної політики. Якими органами вони ухвалюються?

3. Наведіть приклади документів, що визначають правила тлумачення законодавства. Якими органами вони ухвалюються?

4. Наведіть приклади документів, що регламентують реалізацію державної політики у певній сфері або галузі, щодо окремої групи громадян або певної проблеми. Якими органами вони ухвалюються?

Література

1. Ганслі Теренс М. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки.- К.: Основи, 1996.- 237 с.

2. Головко М., Німецький С., Пастухов В., Пвньківський В. Основи правознавства: Навч. посіб.- К.: Четверта хвиля, 1998.- 300 с.