- •13 Зміст
- •Розділ 1. Слово як мовна одиниця і внесок її в скарбницю мудрості українського народу.
- •Розділ 2. Місце і роль елементів лексики в програмі початкової школи.
- •Розділ 3. Робота над словом як лінгводидактична проблема.
- •Розділ 4. Використання вправ з лексики:
- •4. 1 За дидактичною метою.
- •4. 2 За характером розумових операцій.
- •Місячної ночі
- •3 За ступенем самостійності у виконанні.
- •4. 4 За формою виконання.
- •Розділ 5. Методика опрацювання елементів лексики в початкових класах.
- •1 Робота над переносним значенням слів.
- •5. 2 Робота з багатозначними словами.
- •3 Робота над синонімами.
- •Хто дід?
- •5. 4 Робота над антонімами.
- •5.5 Робота над засвоєнням явищ омонімії.
- •6 Робота над засвоєнням елементів фразеології.
- •Розділ 6. Методичні рекомендації до уроків з навчання лексики.
- •1 Фрагменти уроків на введення лексичних одиниць.
- •Хід уроку
- •III. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.
- •Хід уроку
- •6. 2 Фрагменти уроків на закріплення елементів лексики.
- •Хід уроку
- •Хід уроку
- •IV. Закріплення вивченого матеріалу.
- •Хід уроку
- •IV. Вивчення нового матеріалу.
- •Висновки
- •Список використаної літератури
4. 2 За характером розумових операцій.
II. За характером розумових операцій, які здійснюють учні під час роботи зі словом, слід розрізняти.
Аналітичні вправи (аналіз текстів та їх уривків, уточнення відтінків у значенні слова, з’ясування мети вживання слова з тим чи іншим значенням тощо). Наприклад: Прочитати уривок з вірша. Знайти в ньому близькі за значенням дієслова. Поміркувати, чому автор не скористався тільки словом ходити.
Місячної ночі
В тихім гаї, над ярком, перепел в степу ночує.
Походжає кіт Мурко. Стиглим просом навпрошки
Повний місяць степ оглянув. Ходять ситі кулики.
Вибіг зайчик на галяву Спритний коник в житі цвірка,
Через межі і покіс А із мишачої нірки,
чимчикує хитрий лис, озираючись довкруж,
чимчикує носом чує. тихо виповзає вуж.
Синтетичні вправи (складання речень з поданим чи дібраним словом, ужитим у певному значенні, дописування (закінчення) речень, виконання різних творчих вправ тощо):
Дібрати синонім до слова нероба, виправити речення, використовуючи дібрані синоніми:
Ледар усе життя ледарює. Тільки нероба нічого не робить;
До виділених слів дібрати антоніми та поставити їх у тексті замість крапок:
У великої річки був брат - …струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різними. Струмок вузенький, а річка… . Струмок швидко мчав з гори, а річка… несла свої води. Та все ж мілководий струмок і …річка були вірними друзями.
Вправи на порівняння текстів чи речень, у яких відбувалася зміна одних слів іншими (усунення недоречних повторювань, уживання емоційно забарвленої та образної лексики тощо). Наприклад: Прочитати речення у стовпчиках ліворуч та праворуч, з’ясувати, які з них потребують редагування, а які – ні. Чому?
Батьки навчають нас любити Батьки навчають нас любити
Батьківщину. Вітчизну.
Будівельники будують новий Будівельники споруджують новий кінотеатр. кінотеатр.
За селом починався березовий ліс. За селом починався березовий гай.
3 За ступенем самостійності у виконанні.
III. За ступенем самостійності у виконанні слід розрізняти:
Репродуктивні вправи, розраховані на спостереження за вживанням і значення слів у готових реченнях чи текстах:
з казки «Рукавичка» виписати синоніми до слова прийти;
пояснити значення прислів’їв або відгадати загадку і виписати антоніми парами:
Не хвались, як починаєш, а хвались, як кінчаєш.
У вогні я розмокаю, у воді я висихаю.
2. Конструктивні вправи (складання словосполучень із поданих слів, уведення з речення антонімів, зміна одних слів іншими). Наприклад:
- прочитати текст, замінити підкреслені слова антонімами. Яку пору року буде тепер описано?
Прийшла весна. Зазеленіли дерева. Дні стали довшими, а ночі короткими.
Прилетіли перелітні птахи. У полях починається гаряча пора.
скласти можливі словосполучення зі словами багряний, багровий (мак, рубець);
доповнити речення порівняннями: Усе було вкрите білим снігом, мов…
3. Творчі вправи ( самостійне складання словосполучень, речень із потрібним словом, текстів за опорними словами тощо). Наприклад:
скласти словосполучення з багатозначними словами (за вибором учнів);
скласти текст – розповідь, опис чи міркування за малюнком, на основі власних спостережень тощо.