
- •3.Охорона навколишнього природного середовища
- •3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
- •3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •3.1.2 Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •3.1.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- •3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони
- •Забруднення середовища
- •Шкідливі речовини
- •Корисні копалини
- •3.3 Природоохоронна діяльність підприємств
- •3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •3.3.2. Екологічна паспортизація підприємств
- •3.4. Економічні аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю
- •3.4.2. Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища
- •3.4.3. Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів
- •3.4.4. Визначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу господарською діяльністю промислових підприємств
- •3.4.5. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- •3.5. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
- •3.5.1. Загальні положення
- •3.5.2. Вплив забруднення ґрунтів на здоров'я людей та його нормування
- •3.5.3. Порушення та рекультивація земель
- •3.6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
- •3.6.1. Загальні положення
- •3.6.2. Водокористування та водоспоживання
- •3.6.3. Джерела забруднення води
- •3.6.4. Контроль якості води
- •3.6.5. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •3.6.6. Способи очищення стічних вод
- •3.7. Визначення антропогенного впливу на повітряне середовище
- •3.7.1. Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров’я людей, рослинний та тваринний світ, ґрунт та водоймища
- •3.7.2. Визначення ступеня забрудненості атмосфери
- •3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •3.7.4.1. Розрахунок аерозольного виносу електроліту з акумуляторів
- •3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел
- •3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші
- •3.7.6.2. Холодна газоповітряна суміш
- •3.7.6.3. Джерела з прямокутним устям
- •3.7.6.4. Викиди з одиночного аераційного ліхтаря
- •3.7.6.5. Одиночне джерело, з котрого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією.
- •3.7.6.6. Група n одиночних джерел різної висоти, розташованих поряд
- •3.7.5.7.Багатоствольна8труба
- •3.7.6. Визначення тимчасово погоджених викидів та розрахунок поля концентрації для випадку одиночного джерела
- •3.7.6.1. Величина максимальної приземної концентрації шкідливих речовин від одиночного (точкового) джерела з круглим устям.
- •3.7.6.2. Максимальна приземна концентрація шкідливих речовин при викиданні холодної газоповітряної суміші з круглого устя одинарного джерела за несприятливих метеорологічних умов.
- •3.7.6.4. Максимальні приземні концентрації для близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші.
- •3.7.6.5. Максимальна концентрація для аераційного ліхтаря
- •3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела
- •3.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу
- •3.7.7. Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної системи
- •3.7.8. Очищення викидів в атмосферу
- •3.7.8.1. Методи та засоби очищення викидів в атмосферу
- •3.7.8.2. Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння
3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела
При
визначенні ГДВ та ТПВ для окремого
джерела слід встановити його зону
впливу. Радіус цієї зони приблизно
оцінюється як
найбільше з двох значень
та
.
В цьому випадку
,
де
визначається рівняннями (3.87) та (3.88), при
цьому
відповідає відстані, на якій С складає
приблизно 5% від
.
Величина
визначається
як відстань, починаючи з котрої
де
та
С задаються виразами (3.86) та (3.107). Значення
знаходять графічно як розв'язок рівняння
(3.116)
Для
цього на рис. 3.9 по осі ординат
відкладається відношення 0,05ГДК/С
та проводиться лінія, паралельна
горизонтальній осі, до її перетину з
кривою1
(для легкої фракції) або 2 (для важкої
фракції). Точки перетину цієї лінії з
кривими вважаються максимумом величини
.
З точки перетину опускається перпендикуляр
на горизонтальну вісь. Після цього
отримане значення х/х
множиться
на х
та
визначається значення х
,
що шукається. Якщо
,
то х
вважається рівним 0.
3.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу
Значення
максимальної концентрації сумішіпри викиді через багатоствольну трубу
(N
стволів) знаходять таким чином:
(3.117)
Відповідні
значення
віддалі хта небезпечна швидкість вітру u
,
при котрих досягається максимальна
концентрація, визначаються залежностями:
(3.118)
(3.119)
де
— максимальна концентрація шкідливої
речовини, що обчислюється при значеннях
параметрів викиду для одного ствола та
викиді М, що дорівнює сумарному викиду
а усіх стволів;
х
таu
— відповідно відстань, на якій
спостерігається максимальна концентрація
шкідливих речовин
та
небезпечна швидкість вітруu
при параметрах викидів для одного
ствола;
—
максимальна концентрація суміші (мг/м
),
що визначається при викиді М, що дорівнює
сумарному викиду з усіх стволів, і
значенні
),
рівному ефективному діаметру устя
джерела викиду
,
що розраховується за виразом (3.83).
Об'єм
газоповітряної суміші V,
що викидається, при цьому вважається
рівним її ефективному об'єму V
, що визначається за залежністю (3.80);
х
та u
відповідно відстань, на якій спостерігається
максимальна концентрація С
,
та небезпечна швидкість вітру, що
визначаються залежностями (3.87) та (3.88),
(3.91) і (3.92), при
.
Безрозмірні коефіцієнти
та d
визначаються за виразами (3.84) та (3.85).
Примітка.
При 1, щобільше або рівне
,для
юагатоствольної труби в розрахунках
повинні прийматися значення
,
,
.
У
випадку, коли (де С
— фонова концентрація) значно перевищує
ГДК, необхідно знизити значення С
до деякого значення С
при знайденому ТПВ необхідно проаналізувати,
за рахунок яких параметрів викиду, в
тому числі і висоти труби, можна досягти
зниження концентрації викидів.
3.7.7. Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної системи
При розробці заходів щодо скорочення викидів не рекомендується передбачати викиди шкідливих речовин через велику кількість низьких труб, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних ліхтарів тощо. Необхідно спрямувати ці викиди в якомога меншу кількість труб, висота котрих H не менше ніж в 2,5 рази повинна перевищувати висоту прилеглих до них будівель в радіусі 4 – 5 Н.
Значення висоти викиду (труби) Н при знайденому викиді шкідливих речовин М – ГДВ, при котрій забезпечується значення суми СМ + СФ максимальних приземної та фонової концентрацій шкідливої речовини, що не перевищуюсь ГДК, визначається таким чином.
Значення Н визначається приблизно, коли викид розглядається як холодний:
,
(3.120)
Якщо
розрахованому за цим рівнянням значенню
Н відповідає значення VM
>
2 м/c,
де VM
визначається за виразом (3.75), і, крім
того,
,
то отримане значення Н є шуканою
мінімальною висотою викиду, що не вимагає
подальшого уточнення. Якщо ж знайденому
в першому наближенні значенню Н відповідає
значення VM
< 2 м/с, необхідно
уточнити отримане значення Н. Для цього
необхідно знайти безрозмірний коефіцієнт
n в залежності від значення VM
за
виразами (3.69) – (3.71). Потім мінімальна
висота викиду уточнюється згідно з
рекурентною залежністю
,
(3.121)
де ni, ni-1 – значення коефіцієнта n, знайдені відповідно за значеннями Нi та Hi-1.
Значення
Н слід уточнювати до тих пір, доки два
послідовно знайдені значення Hi
та Hi-1
практично не будуть відрізнятися одне
від одного. Якщо при цьому розраховане
значення Н менше або рівне
,
то воно визначає шукану висоту труби.
Якщо
знайдене значення Н більше
або для даного типу джерела це перевищення
очевидне, то для визначення попереднього
значення висоти викидів (труби)
використовується залежність
,
(3.122)
За розрахунковим значенням Н визначаються значення f та VM, і уточнюється у першому наближенні добуток безрозмірних коефіцієнтів m та n. Подальший розрахунок Н викидів (труби) виконується за формулою
,
(3.123)
де mi та ni відповідають Hi, а mi-1, ni-1 – Hi-1.
Якщо джерело викидає декілька різних шкідливих речовин, то при встановленні ГДВ за мінімальну висоту викиду повинне прийматися найбільше із значень Н, котрі визначені для кожної шкідливої речовини зокрема та для кожної групи речовин з ефектом сумації за шкідливим впливом.
Зокрема, якщо з труби викидається дві шкідливі речовини, для котрих значення M, F, ГДК і Сф відповідно рівні M1, F1, ГДК1, та Сф1 і M2, F2, ГДК2, і Сф2, то при
,
(3.124)
величина Н визначається за викидом першої шкідливої речовини, а при
,
(3.152)
знаходиться за викидом другої шкідливої речовини.