3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела

При визначенні ГДВ та ТПВ для окремого джерела слід встановити його зону впливу. Радіус цієї зони приблизно оцінюється як найбільше з двох значень та. В цьому випадку, девизначається рівняннями (3.87) та (3.88), при цьомувідповідає відстані, на якій С складає приблизно 5% від. Величинавизначається як відстань, починаючи з котроїдета С задаються виразами (3.86) та (3.107). Значеннязнаходять графічно як розв'язок рівняння

(3.116)

Для цього на рис. 3.9 по осі ординат відкладається відношення 0,05ГДК/Ста проводиться лінія, паралельна горизонтальній осі, до її перетину з кривою1 (для легкої фракції) або 2 (для важкої фракції). Точки перетину цієї лінії з кривими вважаються максимумом величини . З точки перетину опускається перпендикуляр на горизонтальну вісь. Після цього отримане значення х/хмножиться на х та визначається значення х, що шукається. Якщо  , то хвважається рівним 0.

3.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу

Значення максимальної концентрації сумішіпри викиді через багатоствольну трубу (N стволів) знаходять таким чином:

(3.117)

Відповідні значення віддалі хта небезпечна швидкість вітру u, при котрих досягається максимальна концентрація, визначаються залежностями:

(3.118)

(3.119)

де — максимальна концентрація шкідливої речовини, що обчислюється при значеннях параметрів викиду для одного ствола та викиді М, що дорівнює сумарному викиду а усіх стволів; хтаu — відповідно відстань, на якій спостерігається максимальна концентрація шкідливих речовин та небезпечна швидкість вітруu при параметрах викидів для одного ствола; — максимальна концентрація суміші (мг/м), що визначається при викиді М, що дорівнює сумарному викиду з усіх стволів, і значенні), рівному ефективному діаметру устя джерела викиду, що розраховується за виразом (3.83).

Об'єм газоповітряної суміші V, що викидається, при цьому вважається рівним її ефективному об'єму V , що визначається за залежністю (3.80); х та uвідповідно відстань, на якій спостерігається максимальна концентрація С, та небезпечна швидкість вітру, що визначаються залежностями (3.87) та (3.88), (3.91) і (3.92), при. Безрозмірні коефіцієнтита dвизначаються за виразами (3.84) та (3.85). Примітка. При 1, щобільше або рівне ,для юагатоствольної труби в розрахунках повинні прийматися значення,,.

У випадку, коли (де С— фонова концентрація) значно перевищує ГДК, необхідно знизити значення Сдо деякого значення Спри знайденому ТПВ необхідно проаналізувати, за рахунок яких параметрів викиду, в тому числі і висоти труби, можна досягти зниження концентрації викидів.

3.7.7. Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної системи

При розробці заходів щодо скорочення викидів не рекомендується передбачати викиди шкідливих речовин через велику кількість низьких труб, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних ліхтарів тощо. Необхідно спрямувати ці викиди в якомога меншу кількість труб, висота котрих H не менше ніж в 2,5 рази повинна перевищувати висоту прилеглих до них будівель в радіусі 4 – 5 Н.

Значення висоти викиду (труби) Н при знайденому викиді шкідливих речовин М – ГДВ, при котрій забезпечується значення суми С_М + С_Ф максимальних приземної та фонової концентрацій шкідливої речовини, що не перевищуюсь ГДК, визначається таким чином.

Значення Н визначається приблизно, коли викид розглядається як холодний:

, (3.120)

Якщо розрахованому за цим рівнянням значенню Н відповідає значення V_M > 2 м/c, де V_M визначається за виразом (3.75), і, крім того, , то отримане значення Н є шуканою мінімальною висотою викиду, що не вимагає подальшого уточнення. Якщо ж знайденому в першому наближенні значенню Н відповідає значення V_M < 2 м/с, необхідно уточнити отримане значення Н. Для цього необхідно знайти безрозмірний коефіцієнт n в залежності від значення V_M за виразами (3.69) – (3.71). Потім мінімальна висота викиду уточнюється згідно з рекурентною залежністю

, (3.121)

де n_i, n_i-1 – значення коефіцієнта n, знайдені відповідно за значеннями Н_i та H_i-1.

Значення Н слід уточнювати до тих пір, доки два послідовно знайдені значення H_i та H_i-1 практично не будуть відрізнятися одне від одного. Якщо при цьому розраховане значення Н менше або рівне , то воно визначає шукану висоту труби.

Якщо знайдене значення Н більше або для даного типу джерела це перевищення очевидне, то для визначення попереднього значення висоти викидів (труби) використовується залежність

, (3.122)

За розрахунковим значенням Н визначаються значення f та V_M, і уточнюється у першому наближенні добуток безрозмірних коефіцієнтів m та n. Подальший розрахунок Н викидів (труби) виконується за формулою

, (3.123)

де m_i та n_i відповідають H_i, а m_i-1, n_i-1 – H_i-1.

Якщо джерело викидає декілька різних шкідливих речовин, то при встановленні ГДВ за мінімальну висоту викиду повинне прийматися найбільше із значень Н, котрі визначені для кожної шкідливої речовини зокрема та для кожної групи речовин з ефектом сумації за шкідливим впливом.

Зокрема, якщо з труби викидається дві шкідливі речовини, для котрих значення M, F, ГДК і С_ф відповідно рівні M₁, F₁, ГДК₁, та С_ф1 і M₂, F₂, ГДК₂, і С_ф2, то при

, (3.124)

величина Н визначається за викидом першої шкідливої речовини, а при

, (3.152)

знаходиться за викидом другої шкідливої речовини.