
- •3.Охорона навколишнього природного середовища
- •3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
- •3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •3.1.2 Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •3.1.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- •3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони
- •Забруднення середовища
- •Шкідливі речовини
- •Корисні копалини
- •3.3 Природоохоронна діяльність підприємств
- •3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •3.3.2. Екологічна паспортизація підприємств
- •3.4. Економічні аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю
- •3.4.2. Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища
- •3.4.3. Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів
- •3.4.4. Визначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу господарською діяльністю промислових підприємств
- •3.4.5. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- •3.5. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
- •3.5.1. Загальні положення
- •3.5.2. Вплив забруднення ґрунтів на здоров'я людей та його нормування
- •3.5.3. Порушення та рекультивація земель
- •3.6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
- •3.6.1. Загальні положення
- •3.6.2. Водокористування та водоспоживання
- •3.6.3. Джерела забруднення води
- •3.6.4. Контроль якості води
- •3.6.5. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •3.6.6. Способи очищення стічних вод
- •3.7. Визначення антропогенного впливу на повітряне середовище
- •3.7.1. Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров’я людей, рослинний та тваринний світ, ґрунт та водоймища
- •3.7.2. Визначення ступеня забрудненості атмосфери
- •3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •3.7.4.1. Розрахунок аерозольного виносу електроліту з акумуляторів
- •3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел
- •3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші
- •3.7.6.2. Холодна газоповітряна суміш
- •3.7.6.3. Джерела з прямокутним устям
- •3.7.6.4. Викиди з одиночного аераційного ліхтаря
- •3.7.6.5. Одиночне джерело, з котрого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією.
- •3.7.6.6. Група n одиночних джерел різної висоти, розташованих поряд
- •3.7.5.7.Багатоствольна8труба
- •3.7.6. Визначення тимчасово погоджених викидів та розрахунок поля концентрації для випадку одиночного джерела
- •3.7.6.1. Величина максимальної приземної концентрації шкідливих речовин від одиночного (точкового) джерела з круглим устям.
- •3.7.6.2. Максимальна приземна концентрація шкідливих речовин при викиданні холодної газоповітряної суміші з круглого устя одинарного джерела за несприятливих метеорологічних умов.
- •3.7.6.4. Максимальні приземні концентрації для близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші.
- •3.7.6.5. Максимальна концентрація для аераційного ліхтаря
- •3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела
- •3.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу
- •3.7.7. Визначення висоти труби або висоти розташування витяжного каналу вентиляційної системи
- •3.7.8. Очищення викидів в атмосферу
- •3.7.8.1. Методи та засоби очищення викидів в атмосферу
- •3.7.8.2. Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння
3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
Переважна більшість підприємств має парк автомобілів різних типів, у зв’язку з чим виникає необхідність розрахунку річного викиду шкідливих ре-човин автомобільним транспортом та включення цих даних у планові форми з метою здійснення державного обліку цих викидів та розробки заходів щодо їхнього зниження на всіх рівнях планування, контролю та обліку.
В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автомо-більним транспортом покладено середній питомий викид автомобілів окре-мих груп (вантажні, автобуси, легкові). При цьому викид шкідливих речовин коректується в залежності від технічного стану автомобілів, їхнього серед-нього віку, а також від впливу природних кліматичних умов.
Для
автомобілів парку підприємства маса
викидів за розрахунковий пері-од t
часу j–ї
речовини ()
при наявності в групі автомобілів з
різними ти-пами двигунів внутрішнього
згоряння (ДВЗ) – бензиновими, дизельними,
га-зовими тощо – визначається за формулою
де i – кількість груп автомобілів;
mjik – питома вага викиду j-ї шкідливої речовини автомобілем, i-ї групи з двигуном k-го типу на розрахунковий період (включаючи про біговий викид з врахування картерних викидів і випаровувань пального), г/кг;
Ljk – пробіг автомобілів i-ї групи з двигуном k-го типу на розрахунковий період, млн. км;
речовини автомобіля i-ї групи з двигуном k-го типу.
Коефіцієнт впливу визначається за табл. 3.14.
Таблиця 3.14. Коефіцієнт впливу для різних груп автомобілів
Групи автомобілів |
Коефіцієнт впливу викидів | |||||||
окису вуглецю |
вуглеводнів |
окисів азоту | ||||||
СВП |
РТС |
СВП |
РТС |
СВП |
РТС | |||
Вантажні й вантажні спеціальні з бензиновим ДВЗ Вантажні і вантажні спеціальні з дизельним ДВЗ Автобуси з бензиновим ДВЗ Автобуси з дизельним ДВЗ Легкові службові й спеціальні Легкові індивідуального користування |
1,33
1,33 1,32 1,27
1,28
1,28 |
1,69
1,80 1,69 1,80
1,63
1,62 |
1,20
1,20 1,20 1,17
1,17
1,17 |
1,86
2,0 1,86 2,0
1,83
1,78 |
1,0
1,0 1,0 1,0
1,0
1,0 |
0,8
1,0 0,8 1,0
0,85
0,9 |
Примітка: СВП – середній вік парку, РТС – рівень технічного стану.
Наведений в табл. 3.14 склад шкідливих речовин не відбиває повною мі-рою кількісного складу шкідливих домішок у відпрацьованих газах автомо-білів з ДВЗ дизельного типу (табл. 3.15).
Таблиця 3.15. Кількісний склад шкідливих домішок, мг/м3 у відпрацьованих газах
Компонент |
Двотактні дизелі |
Чотиритактні дизелі | ||
Холостий хід |
100% навантаження |
Холостий хід |
100% навантаження | |
Двоокис вуглецю |
1,70 |
2,20 |
1,20 |
2,10 |
Монооксид вуглецю |
1100,00 |
1100,00 |
700,00 |
1300,00 |
Акролеїн |
24,00 |
31,20 |
2,90 |
0,86 |
Оксиди азоту |
650,00 |
900,00 |
90,00 |
87,00 |
Двоокис сірки |
1600,00 |
1700,00 |
1800,00 |
1800,00 |
Сажа |
0,18 |
0,09 |
0,12 |
0,07 |
Пари палива |
3,00 |
25,00 |
3,00 |
25,00 |
Примітка: для діоксиду вуглецю якісний склад наведено у відсотках.
Частку шкідливих домішок, що проникають у повітряне середовище че-рез нещільність двигуна та його газоповітряний тракт, встановлюють за до-помогою замірів у реальних умовах або розрахунковим методом.
Однак не для всіх типів двигунів існують аналітичні залежності для виз-начення концентрацій шкідливих речовин, тому реальні концентрації шкід-ливих домішок визначаються замірами в реальних умовах або розрахунковим методом. Зокрема, кількість шкідливих домішок, які виділяються при роботі швидкохідних не газощільних дизелів потужністю до 735,5 кВт, визначається за залежністю
P = Ne (3Kц + 30Kк), (3.61)
де P – кількість газу, мг/год;
Ne – ефективна потужність дизеля за мінімальної кількості обертів, кВт;
Kц, Kк – вміст окремих складових (газів) у відпрацьованих газах циліндра і картера, мг/л (табл. 3.16).
Таблиця 3.16. Вміст окремих складових, мг/л у відпрацьованих газах і в картері
Шкідливі домішки |
Відпрацьований газ |
Картер |
Монооксид вуглецю Акролеїн Вуглеводні Оксиди азоту |
0,80 0,90 0,71 0,61 |
1,3 0,04 0,03* – |
*Приведена сумарна концентрація