1. Основні етапи розвитку німецького романтизму.

Романтизм у Німеччині розпочав формуватися раніше, ніж в інших європейських країнах. Він набув надзвичайного розквіту на німецькому грунті, пройшовши у своєму розвитку кілька етапів. Перший (1796 - 1806) охоплює творчість існських романтиків і Ф.Гельдерліна. У цей час закладаються підвалини романтизму, вирізняються такі його риси, як універсальність та історизм. На другому етапі німецького романтизму (1806 - 1815) суспільно-політична ситуація в Європі істотно змінилася. У Німеччині поширився визвольний рух, а романтизм став своєрідним засобом утвердження ідей свободи та національної незалежності. На хвилі національного піднесення розвивається фольклорна течія романтизму (А. фон Арнім, Я. та В. Грімми). Третій етап німецького романтизму (1815 - 1830) зумовлений процесами Реставрації, що відбувалися в Німеччині. У цей період розвивається гротескно-фантастичний романтизм Е.Т.А. Гофмана. Четвертий етап німецького романтизму (1830 - 1848) тісно пов'язаний з проблемами сучасності. Романтизм у Німеччині набуває активного характеру, шукає нових засобів духовного перетворення дійсності (Г.Гейне, Г. Гервег).

2 . Філософський зміст « Фауста»

За жанром Фауст – є складним ліро – епічним з елементом драматичного твором. Сам Гете визначив жанр твору, як трагедію. Однак незважаючи на його діалогічну побудову твір не є трагедією в певному значенні цього слова. Оскільки не призначений для постановки на сцені. Сучасні дослідники характеризують твір, як ліро-епічну драматичну поему.

Твір має глибокий філософський зміст. Всі його образи мають символічне значення.

Фауст – втілення всього людства, яке прагне до істини і справжніх знань.

Мефістофель – це не просто Диявол спокусник, а втілення всіх цих перешкод., в житті людини, які необхідні для її внутрішнього розвитку і самовдосконалення.

Гротеск(Маргарита) – є втілення сімейного щастя.

Єлена – втілення абсолютної краси і гармонії, яким не має місце в реальному світі.

Особливе філософське значення має фінал.

У фіналі Фауст зупиняє мить. Але робить це не для себе а для всього людства.

Таке бажання рятує душу Ф від М.

Білет 12

1. Озерна школа англійського романтизму

Розвиток англійського романтизму починається 1798 року. В цей рік була видана збірка «Ліричні балади» В.Вордсворт. і С.Кольріджа, пізніше ця збірка була переведена з передмовою. Колрідж і Сауті – є представниками озерної школи. Озерна школа існувала в кінці 18 ст. Північ Англії – графство Кемберленд – дуже багато озер Сауті, Колрідж і Вордсворт були дуже дружні та були сімейно пов’язані. Вони не відносили себе до однієї школи.

У літературознавстві є 2 погляди:

1. Визнання існування цієї школи

2. Заперечення

Докази на користь 1 теорії: Спільні риси Вордсворта і Кольріджа

• Бунт проти норм класицизму

• Орієнтація на Шекспіра і Мільтона

• Орієнтація на фольклор

• Увага до зображення внутрішнього стану людини

• Психологічний пейзаж

• Реформування англ. віршування (наближення його до народного; використання народ.мови)

• Вони створюють поезію і теорію англ.віршування

Специфіка 2 теорії :

• Вордворт: мета – побачити і показати звичайне у незвичайному Колрідж: мета – звести незвичайне до рівня звичайного

• Вордворт: талант виростає «із землі» Колрідж : талант спускається з небес

• Вордворт: ліричні герої –звичайні люди. Вперше зробив життя простого народу у високій поезії Колрідж : ліричні герої – незвичайні особистості, незвичайні істоти

• Вордворт: краса природи

Колрідж: фантастика зображення незвичайних подій

• Вордворт: основний настрій – тихий сум і ностальгія Колрідж: основ.настрій – відчай і біль за все людство

Білет 13

1. Своєрідність та періодизація американського романтизму

Періодизація у 3 етапи:

1. 20-30 роки 19 ст., для цього періоду характерна взаємодія європ.традиції та національного американського колориту, поступове формування націонал.специфіки та головних націонал.тем американської літератури («Війна за незалежність», «Життя індіанців»), це світлий період розвитку романтизму (Купер,Вашингтон)

2. 40-50 роки 19 ст., це більш похмурий песимістичний період, характерне поглиблення філософського змісту, психологічного, містицизму, цікавість до вічних загальних проблем(Е.А.По, Лангфелло)

3. 60 роки 19 ст.

Специфіка:

1. Виникає і розвивається пізніше ніж європейський романтизм і знаходиться під його впливом

2. Зосереджений на національній тематиці та історії

3. Порівняно із європейським мало уваги приділяється релігійній тематиці

4. Провідними жанрами стають новела,роман та лірика

2. Жанр трагедії у літературі франц.класицизму

За жанром «Фауст» є складним ліро-епічним з елементами драматичного твору. Сам Гете визначив жанр твору, як трагедію, однак не зважаючи на його діалогічну побудову, твір не є трагедією в повному значенні цього слова, бо не предназначений для постанови на сцені. Сучасні дослідники характеризують твір як ліро-епічну драматичну поему.

Твір має глибокий філософський зміст.

Символічні значення персонажів:

-Фауст – втілення всього людства, яке прагне до істини і справжніх знань

-Мефістофель – це не просто диявол-спокусник, а втілення усіх тих перешкод в житті людини, які необхідні для її внутрішнього розвитку і самовдосконалення, в боротьбі з якими вона стає кращою і сильнішою.

-Гретхен- втілення сімейного щастя.

-Єлена- втілення абсолютної краси і гармонії, яким не має місця в реальному світі

Особливе значення у фіналі: Фауст зупиняє мить, але робить він це в той момент коли мріє не про власне щастя, а про щастя всього людства. Таке альтруїстичне бажання рятує душу Фауста від Мефістофеля.

Білет 14

1. Поломництво Чальд Гарольда

Ліро-епічна поема «Паломництво Чайльд-Гарольда»: жанрова своєрідність, романтичний герой, взаємовідношення героя, автора і ліричного персонажа, художнє і політичне значення.

Образ героя-бунтаря: проблема романтичного індивідуалізму. Контраст між споглядальністю Чайльд-Гарольда і бунтівним духом героїв «східних поем». Відношення героя з середовищем. Композиційні і стильові особливості. Герой Байрона і байронізм: похмурий песимізм, індивідуалізм, певний тип поведінки і відношення до життя, туга по неясному ідеалу.

2. Жанр історичного роману у літературу романтизму

Особливості історичного роману В. Скотта

o Поєднання правдивого зображення минулого життя і цікавої динамічної інтриги, рушійними силами якої були великі людські пристрасті - заздрість, ревнощі, мстивість, зажерливість і любов до свого краю, роду, сім'ї та ін.

o У романах В.Скота поєднано романтичні пригоди, високі почуття і ницість окремих героїв, які керувалися у своїх вчинках часто протилежними мотивами.

o Усіх героїв поділено на кілька груп:

o Виховання героя шляхом важких переживань, страждань, перевірки на мужність у пригодах і подорожах, сповнених випробувань і загроз.

o У романі відчутний тісний зв'язок історичного життя з особистим, історичної події з долею героя; але центральне місце у творі зайняло зображення історії, її руху і розвитку, розуміння письменником історичного процесу.

o Письменник далекий від ілюзій. Введений у розповідь авторський текст підводив читача до правильних суджень про цю епоху.

Білет 15