Білет 1

Передумови виникнення, світогляд, естетика бароко.

Історичні передумови:

Перші європейські революції (Нідерланди, Англія) – формування уявлення про світ, як хаотичний, непередбачуваний, мінливий + розчарування в гуманістичних ідеалах

Війни (громадянські та релігійні – 30-ти річна війна у Німеччині) – розчарування в гуманістичних ідеалах, породження невпевненості у завтрашньому дні, усвідомленість слабкості і безпомічності людини перед вищими силами

• Розвиток науки (мікроскоп Лівенгука, телескоп Галілея) мікроскоп – усвідомлення складності світу телескоп – довів ідею Бруно про безкінечність світів

Естетика бароко:

• Культ таємниці (на рівні сюжету через створення інтриги і недомовленості; на рівні стилю – через використання складних метафор, символів та алегорій)

• Гротескність (поєднання протиріч: реального і фантастичного, прекрасного і потворного, високого і низького, комічного і трагічного)

• Ускладненість композиції (багато сюжетних ліній, порушення хронологічних послідовностей подій)

• Використання системи образів, які виражають думку про мінливість світу (річка, водограй, райдуга, марево,театр)

• Монументальність стилю поєднана із використанням оригінальних художніх деталей, пишність художньої форми, складні стилістичні фігури

Світогляд (ідеї бароко):

1-Світ уявляється, як : а) безмежний і складний

б) мінливий у стані постійної зміни в) ілюзорний (світ як сон, як марево, як театр)

2- людина сприймається,як:

а) істота слабка, яка без божественної підтримки не здатна побороти свої тваринні інстинкти

б) людина не впевнена у завтрашньому дні, це «маленька пісчинка всесвіту», яка перебуває у постійному пошуку себе

в) людина має обрати смирення

1. Феномен двоєсвіту, філістери та ентузіасти у казкових новелах Е.Т.А. Гофмана

У творах Гофмана ми можемо зустріти романтичний феномен двоє світу. Романтичний двоє світ – це розділенність світу на 2 частини – світ одухотворений, світ мрії та матеріальний світ. Двоєсвіт – це зіставлення та протиставлення реального та уявного світів.

Двоєсвіт Гофмана трагічний: ідеал здається настільки віддаленим, що виникає сумнів а чи існує він взагалі?

Дійсність Гофмана виглядає карикатурно. Конфлікт між мрією, яка недосяжна та дійсністю, яка неприйнята, основний конфлікт романтизму Гофмана, які призводять до гротеску.

Романтичний двоє світ реалізується у повісті через пряме пояснення персонажами походження та устрою світу, в якому вони живуть. Є світ тутешній, земний, буденний та інший світ (Атлантида).

Людина на межі 2 світів: частково земна істота, частково духовна. В усіх творах Г. світ утворений саме таким чином. Двоєсвіт реалізується в системі персонажів, персонажі чітко розрізняються за належністю чи схильністю до сил добра і зла.

Двоєсвіт реалізується у образі дзеркала.

Філістери – міщани, люди без духовних потреб, з вузькими поглядами.

Ентузіасти («богом вдохновенні») – романтики, мрійники, які мають 6 почуття(вміли розмовляти з природою), бачити людину якою вона є насправді(Цахес)

« Золотий горщик» - філістери – Вероніка, Паульман, ентузіасти – Ансельм, Серпантина, відьма.

Білет 2

1. Передумови виникнення, естетика класицизму

Детермінація виникнення:

1. В Італії відродження цікавості до античності (успадкування ідей Ренесансу)

2. У Франції абсолютна монархія (правління Людовика 13 та 14-го) – нормативність та ієрархічність мистецтва

3. Ідеї раціоналізму Р. Декарта (культ розуму) – віра в силу людського розуму

4. Соціальні ідеї Дж. Локка і Т. Гоббса (основна ідея – віра в сильну державу, ідеали державності)

5. Діяльність французької академії

Естетика класицизму:

1. Орієнтація на зразки античності

2. Раціоналізм – культ розуму

3. Віра в людину та героїчне начало у ній

4. Ідеали державності

5. Типовий конфлікт – внутрішній: між пристрастю (-) і обов’язком (+) (трагедія)

6. Персонажі є типовими, статичним, чітко поділені на позитивних і негативних; їхні характери побудованні на виділенні однієї риси

7. Правило 3 єдностей : єдність часу (доба), єдність простору (1 місце) та єдність дії (1 сюжетна лінія)

8. Моралізаторство і дидактизм

9. Принцип «правдоподібності» (показує життя в ідеалі)

10. Жанрова ієрархія – розподіл жанрів на «високі» та «низькі»

2. «Життя – це сон» П. Кальдерона як зразок барочної драми

П. Кальдерон (1600 – 1653) – іспанський драматург, засновник літературної драми іспанського бароко. «Життя – це сон» - найбільш відомий твір : на прикладі життя одного персонажа Сехізмунду затверджується ідея про мінливість світу, про ілюзорність буття і про смиріння, як необхідний шлях до порятунку душі людини. Історія Сехізмунду – алегорія людського буття, яка демонструє непостійність будь-яких положень і досягнень. За стилістикою драма відповідає вимогам бароко : багато оригінальних розгорнутих порівнянь, оригінальної метафори, використання піднесеної лексики, створення жахаючих і шокуючи образів, використання стилістичних фігур.

Білет 3

1. Естетика сентименталізму:

1. Культ почуття і чуттєвості

2. Психологізм і увага до внутрішнього світу людини

3. Психологічний пейзаж (природа – дзеркало душі, герой в гармонії з природою)

4. Епістолярна і мемуарна форми оповіді, авто психологічна проза Ж.Руссо «Сповідь»

5. Елегія

6. Герої – це звичайні люди, часто бідні, зображенні в своєму приватному житті, тема нещасливого або нерівного кохання

7. Мета: розчулити читача, змусити співчувати героям

2. Своєрідність історизму В.Гюго

• Настанова на правдоподібність поданих подій ( дати. Напис на фургоні. Опис корбки)

• Зображення клубів аристократів

• Сатири проти аристократів

• Зображення парламенту

• Опис королеви Англії

• Історичні особистості зображені, як звичайні люди.

• Незважаючи на те, шо роман історичний, то історичні постаті і події другорядні, а на першому місті видумані.

• Відсутність автора та роздумів про історію.

• Порівнює гігант – народ. Карлик – король.

Білет 4

1. Естетика рококо:

1. .. Відсутня увага до глобальних громадянських проблем, натомість цікавість до подій приватного життя

2. Увага психології людини, переважно розкривається у любовних стосунках

3. Рококо – це світ неглибоких почуттів і несерйозних тем «пригоди, інтриги»

4. Змінюється увага про прекрасне на категорію милого, вишуканого, крихкого

5. Жанри: казка, фантастична повість, еротичні повісті, любовні та авантюрні романи

6. Мета : розважити читача і відволікти від серйозних проблем

7. Представники: П. Маріно, Д.Дідро та інш. 2. Риси класицизму у комедії Ж.Б. Мольєра «Тартюф»

По формі «Тартюф» строго витримує правило класицизму – 3 єдностей: дія займає 1 день та цілком розгортається в 1 місці- вдома у Оргона, єдиний відступ від єдності дії – лінія любовних непорозумінь між Валером та Маріаною

-комедія написана простою ясною мовою

- статичні персонажі (Тартюф-лицемір)

- сюжет має повчальний характер . в комедії не висвітлюються аристократи, а висвітлюються буржуа

- культ розуму (розумна людина не повинна довіряти «Татрюфам»)

- низький стиль (просторіччя), в творі звучить жива народна мова

Білет 5

1. Загальна характеристика літератури Просвітництва

Просвітництво – ідейно – філософський і культурний рух у країнах Західної Європи 18 ст.

Риси Просвітництва:

1. Природність – існує єдиний порядок природи на пізнанні якого засноване благополуччя суспільства

2. Культ розуму (емпіричний сенсуалізм), гармонія: розуму і серця, інтелекту і почуттів

3. Соціально – критичне спілкування (неутство, неосвідченність) проти церкви, забобонів, проти соціальної нерівності

4. Необхідність правильного виховання

Представники: Франція (Вольтер, Д.Дідро, Ж.Расін), Англія ( Л. Стерн, Д. Дефо, Г. Фільдинг), Німеччина (Шиллер, Гьоте)

Ознаки літератури:

1. Зміст головніший за форму (твори будуються у формі доказу або заперечення певної філософської ідеї, персонажі – рупори ідей

2. Соціально-критичне спрямування (оцінювання вад сучасного суспільства)

3. Фантастика практично відсутня, якщо ж є фантастичні образи, вони використані як алегорія

4. Утопічний характер ідеалів (утопія – неіснуюче місце)

5. Твори мають інтелектуальний характер, дидактичне спрямування

2. Антитеза та гротеск у романах Гюго

Гротеск у Гюго можна побачити у

• Іменах персонажів (людина) Урсус – Ведмідь, (вовк) Гомо – людина.

• У описі персонажів (Баркильфедро был ирландец, отрекшийся от Ирландии, - самый дрянной человек. Только одно говорило в пользу Баркильфедро - его большой живот. Большой живот обычно считается признаком доброты. Но чрево Баркильфедро

было сплошным лицемерием: он был злым человеком.

• У зовнішності 9 Описує зовнішність Баркільфердо (Морщины и седина придавали ему старческий вид, Он был и ловок и неповорот лив)

• Характери (он был скромен, скрытен, но всегда ставил себе определенную цель. Он все хранил про себя и копил в себе злобу.)

• В поведении Урсуса ( коли він взяв хлопчика на плечі, й штовхнув його да печі)

Антитезу можна побачити в образах

• Баркильфедро та Урсуса

Білет 6

1. Передумови виникнення, світогляд романтизму

Передумови виникнення:

1. Події Великої Французької революції 1789-1830 і Наполеонівської війни Наслідки Ф.Р. : - ідеали бунтарства - бажання порвати зв’язки з реальністю цілковито поринувши у світ творчості вигадки і фантазії - культ незвичайної сильної особистості

2. В Німеччині на формування ідей романтизму вплинув національно-визвольний рух – цікавість до національної історії і до національного фольклору

3. В Англії на розвиток романтизму певною мірою впливають також бурхливий розвиток промисловості і занепад с/х господарства – бунтарські наслідки, туга за минулою Англією

Філософські передумови:

• Розчарування і ідеології просвітництва і культу розуму

• Філософія німецького ідеалізму (І.Кант, Гегель,Братів Шлегелів)

Естетичні передумови:

• В Німеччині це «рух бурі і натиску»

• У Франції – сентименталізм

• В Англії – сентименталізм + преромантизм

Світогляд (ідеї):

1. Культ ірраціонального (таємниця, непізнаваність світу)

2. Культ інтуїції (не розум, а інтуїція є основним засобом пізнання світу, наближення до істини)

3. Особлива концепція мистецтва и митця – це особлива людина обрана вищими силами для передачі істини мистецтво – не є сліпим наслідуванням природи, воно творчо трансформує дійсність, власну реальність (Шлегель «Передмова до драми Гете») Концепція світу і людини:

Світ є таємничим, складним і цілісним. Не існує меж між реальністю і вигадкою, мрією і дійсністю. Людина – це незвичайна особистість. Часто бунтівна, здатна на надсильні почуття і пристрасті. Це людина в гармонії з собою.

2. Рух «Буря і натиск» у німецькій літературі…

Літературний гурток «Буря і натиск» виник в німецькій літературі в кінці 18 ст. і є перед течією

Німецького романтизму. Назва гуртка походить від однойменної драми німецького письменника Клінгера. До складу гуртка входила обдарована творча молодь, серед них були Гете и Шиллер. Новаторство: 1-здійняли в літературі бунт проти норм класицизму 2-збагатити німецьку літературу образами персонажів бунтівників 3- збагатили літературу надбаннями фольклору і народним духом Основні твори: Шиллер «Розбійники», «Підступність і кохання», Гете «Страждання юного Вертера»

Білет 7

1. Єнський романтизм

Август Вільям Шлегель – був першим представником. Новаліс, Тік, Фіхте, Шеллінг - представники. Близькими були Гете та Шиллер.

Представники Єнського гуртка

• Видавали журнал «Атеней».

• Створили філософію і теорію німецького романтизму.

1. Вони визначили мистецтво, як силу, що творчо пере відтворює дійсність ( Шлегель)

2. Обгрунтували доцільність нової романтичної л-ри та виділили її риси ( таємничість, містичність, фантастичність. Науковість)

3. Вони затвердили особливий статус митця, творчої особистості. Фрідріх Шлегель – наполягав на цьому. Вони зблизили поезію з релігією, проротством.

• Концепція романтичної іронії (наступна філософська система, що ґрунтувалася на іронічному принципі, з'явилася у Європі вже після народження лібералізму – в середовищі єнських романтиків. Для Фрідріха Шлеґеля нескута, натхненна іронія є передумовою будь-якої творчості. При цьому німецький теоретик відмежовує риторичну іронію, що "тяжіє до ефекту... щоби справити враження і показати себе"5, від справжньої, "романтичної", котра є потоком "... дотепів та жартів, серйозного гумору в дотепності, їдкої пародії на гумор і ще більш високої іронії, що духовно вивищується над обома і над цілим твором і всім іншим, взагалі над усім універсумом"6. "Романтична" іронія, на думку Шлеґеля, бере свій початок від Сократа і найвищого вияву досягає у творчості Сервантеса, Шекспіра та Стерна. Шлеґель розрізняє скептичний та ігровий типи романтичного іронізування, які виявляються у творах мистецтва в різних пропорціях.)

Найяскравішим представником був – Новаліс. Його збірки « Гімн ночі», « Духовні пісні».

Блакитна квітка – це символ незалежного ідеалу. Якого прагне романтик.

Білет 8