Тема 11. Політична свідомість План

1. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості.

2. Структура і типологія політичної свідомості.

3. Формування політичної свідомості громадян у сучасному українському суспільстві.

1. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості

Свідомість – це вища, властива лише людині, форма відображення об’єктивної дійсності. Це відображення відбувається у вигляді ідей, уявлень, переконань, вірувань на ін., які засвідчують об’єктивне становище індивіда, соціальних спільнот, суспільства у цілому. Політична свідомість є однією з форм суспільної свідомості.

Політична свідомість – це відображення політичного буття людей, що являє собою сукупність знань, ідей, поглядів, орієнтацій та установок індивідів і соціальних спільнот стосовно політичної системи та їхнього місця в ній.

Політична свідомість складається з різноманітних уявлень людей про політику і політичні відносини, вона відображає інтереси і потреби суб’єктів політики, різних соціальних груп та індивідів. У політичній свідомості містяться породжені історичними і соціальними умовами міфи, традиції, звичаї, стереотипи, а також наукові і буденні уявлення про політичну дійсність.

Формування політичної свідомості відбувається під впливом різноманітних об’єктивних і суб’єктивних чинників.

До об’єктивних чинників відносяться реальні умови життєдіяльності людей, які складаються на основі економічних, політичних, культурних відносин, матеріальних умов людського існування, функціонування політичних інститутів та ін.

Суб’єктивні чинники включають у себе потреби, інтереси, духовні цінності і політичні пріоритети, індивідуальні соціально-психологічні особливості індивіда.

Значний вплив на формування політичної свідомості має процес політичної соціалізації.

Політична соціалізація – це процес засвоєння індивідом політичних знань, норм і цінностей суспільства, формування політичного досвіду загалом, що здійснюється протягом усього життя людини.

Важливість формування політичної свідомості громадян для будь-якого суспільства полягає в тому, що вирішення цього завдання є необхідною умовою функціонування політичної системи.

Формування політичної свідомості є складним і суперечливим процесом, оскільки суперечливими є інтереси різних соціальних груп і спільнот, а узгодження приватних і загальнолюдських інтересів є однією з найактуальніших проблем політики.

2. Структура і типологія політичної свідомості

Структуру політичної свідомості утворюють дві складові: політична психологія і політична ідеологія.

Політична психологія – це сукупність настроїв, почуттів, емоцій, думок, особливих рис характеру індивідів і соціальних спільнот, зо виражають їх ставлення до політичних інститутів і здійснення влади.

Політична психологія має певну будову. Вона містить у собі політичні потреби, інтереси, почуття, настрої, традиції тощо.

Політичні потребиє базовим елементом політичної психології. Це ті потреби, задоволення яких пов’язане із здійсненням влади. Вони можуть лише тією чи іншою мірою стосуватись влади, а можуть безпосередньо виявитись у прагненні до її здобуття і реалізації.

Політичні інтереси– це усвідомленні політичні потреби. Вони є справжніми причинами діяльності учасників політичного процесу.

Політичні настрої– це стан почуттів людей щодо тих чи інших політичних явищ і процесів. Вони можуть бути як позитивними, так і негативними, і справляють значний вплив на політичну поведінку людей.

Політичні традиції– це усталені норми політичної поведінки, цінності, ідеї, звичаї, щ передаються від покоління до покоління. Вони є найбільш стійким структурним елементом політичної психології. Змінюються або поступово (в процесі історичного розвитку), або швидко (у період докорінних суспільних перетворень).

Другою складовою у структурі політичної свідомості є політична ідеологія.

Політична ідеологія – це система ідей і поглядів на політичне життя, яка відображає інтереси, світогляд та ідеали соціальних спільнот, націй, класів як суб’єктів політики.

Структурними елементами політичної ідеології є політичні ідеї та теорії, концепції політичного розвитку, соціально-політичні ідеали, цінності, політичні програми, символитощо.

Відмінності політичних ідеологій зумовлені відмінностями у соціальних інтересах різних суб’єктів політики.

Політична психологія та політична ідеологія перебувають у єдності і взаємодії, оскільки виражають інтереси одних і тих самих соціальних спільнот, але з різним ступенем глибини та узагальнення. Якщо політична психологія відображає політичне буття безпосередньо, то політична ідеологія – опосередковано, через політичну психологію і систему соціально-економічних відносин. Політична ідеологія спирається на політичну психологію, інакше вона перетвориться на відірвану від життя систему ідей.

У політичній свідомості розрізняють також два рівні – буденнийітеоретичний.

Буденна політична свідомість – це несистематизовані масові уявлення про політику.Вона виникає стихійно, ґрунтується на повсякденному практичному досвіді суб’єкта і відображає політичні явища і процеси поверхово, не проникаючи в їх суть.

Теоретична політична свідомість – це сукупність ідей, поглядів, теорій, що виникають на основі наукового дослідження політичних явищ і процесів.Завдяки цьому вона дає можливість пізнавати глибинні взаємозв’язки і закономірності розвитку суспільства.

Залежно від суб’єкта політичної свідомості виокремлюють індивідуальну, групову і масову політичну свідомість.

Індивідуальна політична свідомість– це свідомість окремого індивіда як учасника політичного процесу.

Групова політична свідомість– це свідомість різних соціальних спільнот (соціально-класових, етнічних, демографічних, професійних, територіальних).

Масова політична свідомість– це свідомість сукупності індивідів (маси), що належать до різних соціальних спільнот. Вона виявляється у громадській думці, що підтримується різними верствами і групами щодо оцінки певних явищ і процесів громадсько-політичного життя.

За ставленням суб’єктів політики до держави як політичного інституту розрізняють етатистський(від фр.etat– держава) тип політичної свідомості, що ґрунтується на визнанні активної ролі держави у суспільних процесах, іанархістський(від грец.anarhia– безвладдя) тип політичної свідомості, для якого характерна орієнтація на бездержавне регулювання суспільних процесів (насамперед у сфері матеріального виробництва).

За прихильністю людей до відповідних політичних цінностей розрізняють:

- ліберальнуполітичну свідомість, для якої пріоритетними у політиці є принципи свободи індивідів;

- консервативнуполітичну свідомість, спрямовану на збереження традиційних суспільних цінностей;

- соціалістичнуполітичну свідомість, що ґрунтується на принципах колективізму, соціальної рівності і справедливості;

- соціал-демократичну, що прагне реалізувати ідеї демократичного соціалізму в усіх сферах життя суспільства.

За прихильністю до відповідного політичного режиму виділяють демократичний, авторитарний і тоталітарнийтипи політичної свідомості.