- •52.Загальна характеристика вуглеводів. Значення для живих організмів, їх класифікація.
- •53.Характеристика моносахаридів. Їх фізичні та хімічні властивості (явище таутомерії, мутаротації). Оксикарбонільні та циклічні форми. Представники.
- •54.Характеристика дисахаридів. Їх фізичні та хімічні властивості. Представники.
- •55.Характеристика полісахаридів (крохмаль, целюлоза, гепарин).
- •57.Постійність концентрації глюкози та механізми, які забезпечують цю постійність.
- •60.Нервова та ендокринна регуляція вуглеводного обміну.
- •61.Синтез глікогену. Розщеплення глікогену (глікогеноліз).
- •65.Дихальний ланцюг. Характеристика та структура носіїв протонів водню та електронів дихального ланцюга.
- •71.Утворення аміаку. Шляхи переносу його в печінку та нирки з периферійних тканин та з м’язів.
- •72.Біосинтез сечовини. Орнітиновий цикл.
- •73.Виведення амінного азоту із організму – складна біохімічна проблема. Класифікація живих організмів по виведенню амінного азоту.
- •74.Обмін протеїдів (нуклеопротеїдів, хромопротеїдів).
- •75.Класифікація і номенклатура ліпідів
- •79.Будова та властивості фосфоліпідів і гліколіпідів.
- •80.Перетравлення жирів у шлунково-кишковому тракті.
- •81.Роль жовчі в травленні жиру.
- •82.Всмоктування ліпідів.
- •84.Окислення вищих жирних кислот. Енергетичне значення процесу окислення жирних кислот.
- •85.Роль різних органів та тканин в обміні ліпідів.
- •86.Розщеплення та синтез фосфатидів
- •87.Синтез та обмін холестеролу.
- •88.Взаємозв'язок між обміном білків, вуглеводів та ліпідів.
- •89.Біологічне значення води та її обмін.
- •90.Біологічне значення мінеральних солей та їх обмін.
- •91.Загальна характеристика крові.
- •92.Фізико-хімічні властивості крові.
- •93.Хімічний склад крові.
- •94.Основні функції крові.
- •95.Здатність крові до згортання. Механізм згортання крові.
- •96.Принцип методу визначення холестеролу в сироватці крові
- •97.Будова мембран та роль ліпідів, білків і вуглеводовмісних сполук в їх організації.
- •98.Модифікуюча та пошкоджуюча дія спиртів на біологічні мембрани
- •99.Будова м’язів. Механізм м’язового скорочення.
93.Хімічний склад крові.
Кров складається з міжклітинної рідини — плазми і зважених у ній клітин — формених елементів, серед яких розрізняють еритроцити — червоні кров’яні тільця, лейкоцити — білі кров’яні тільця і тромбоцити — кров’яні пластівці.
Розділити кров на складові можна центрифугуванням або сепаруванням. Отриману в результаті розділення надосадову рідину світло-жовтого кольору називають плазмою крові.Осад, який містить еритроцити, лейкоцити та тромбоцити, називають форменими елементами. Усереднене співвідношення між плазмою крові і форменими елементами для різних видів тварин подано в табл. 4.14.
Таблиця 4.14. Співвідношення основних складових крові, % |
Якщо дати крові згорнутися і відокремити згусток, то отримаємо злегка жовтувату, прозору рідину — сироватку крові. Жовтий відтінок сироватки та плазми крові свідчить про наявність невеликої кількості жовчного пігменту білірубіну і каротиноїдів.
Згусток, що утворюється при згортанні крові, складається з формених елементів, занурених у сітку ниткоподібних тяжів фібрину. Отже, плазма крові — це кров, з якої виділені клітинні елементи, сироватка крові. Крім цього, вона звільнена від білка фібриногену — попередника фібрину. Хімічний склад крові коливається залежно від віку та вгодованості. Так,чим старіша тварина, тим менше води в її крові; чим має більшу вгодованість, тим більше в крові загального білка. Сухий залишок крові зі збільшенням вгодованості також має тенденцію до збільшення.
Крім білка кров містить потрібні організму біологічно активні захисні речовини, мінеральні солі, ферменти, вітаміни, цукри, жири. Усереднену масову частку хімічних речовин у крові тварин подано в табл. 4.15.
Таблиця 4.15. Масова частка хімічних речовин у крові тварин, г/кг крові |
Продовження табл. 4.15 |
За вмістом білка кров наближається до м’яса, проте за збалансованістю незамінних амінокислот йому поступається завдяки лі- мітованості гемоглобіну за незамінною амінокислотою — ізолейцином. Основні фізико-хімічні складові крові сталі: питома вага крові становить 1,05 - 1,065 г/см3, еритроцитів — 1,085 - 1,09, лейкоцитів — 1,028 - 1,033, фібрину — 0,7 - 0,8, плазми — 1,028 - 1,03 г/см3.
В’язкість крові приблизно в 5 - 6 разів більша за в’язкість води і для крові коней становить 3,2 - 4,6 Па-с, ВРХ — 3,3 - 4,3, свиней — 5,1 - 6,4, овець — 3,4 - 4,2, кіз — 5,0 - 5,6 Па-с. В’язкість крові залежить від кількості еритроцитів та концентрацій білка в плазмі.
Нативна кров має злегка солонуватий присмак через наявність у ній хлориду натрію.
Осмотичний тиск крові дорівнює 0,9%-му розчину хлориду натрію (фізіологічний розчин кухонної солі) і становить близько
7,7 - 8,08-105 Па.
Реакція середовища крові слабколужна, майже нейтральна і є величиною досить сталою внаслідок високої буферної ємності крові. Буферна ємність крові залежить від карбонатної та фосфатної систем, вмісту та складу білків крові.
Для великої рогатої худоби рН крові становить 7,4 - 7,52; ДРХ — 7,46 - 7,65; свиней 7,4 - 7,5; коней — 7,3 - 7,5.
Молекулярна маса білків крові коливається в досить широких межах: найбільша у р-глобулінів плазми крові — до 1 300 000, найменша у альбумінів — 69 000, молекулярна маса фібриногену дорівнює 400 000. Найменший розмір молекул має альбумін (150 х 38-10-10 м), а найбільший — фібриноген (700 х 38-10-10 м).
Амінокислотний склад крові та деяких білків наведено в табл. 4.16.
Електропровідність крові становить 40 - 60-10-4 См-1, плазми — 104 - 109-10-4, формених елементів — 1,64 - 1,9-10-4 См-1. Коефіцієнт термовологопровідності крові за різного вмісту вологи:
Тут— тангенс кута нахилу температурної прямої;— тангенс прямої вологості продукту. |
Таблиця 4.16. Амінокислотний склад крові та деяких білків |
Поріг теплової коагуляції крові для альбуміну 67 °С, для глобуліну — 69 — 75, для фібриногену — 56 °С. Випадання білків в осад відбувається послідовно і закінчується за температури 80 °С. Теплоємність фібрину, який отримують при дефібруванні, дорівнює 0,88, питома теплоємність крові — 0,9.