
- •52.Загальна характеристика вуглеводів. Значення для живих організмів, їх класифікація.
- •53.Характеристика моносахаридів. Їх фізичні та хімічні властивості (явище таутомерії, мутаротації). Оксикарбонільні та циклічні форми. Представники.
- •54.Характеристика дисахаридів. Їх фізичні та хімічні властивості. Представники.
- •55.Характеристика полісахаридів (крохмаль, целюлоза, гепарин).
- •57.Постійність концентрації глюкози та механізми, які забезпечують цю постійність.
- •60.Нервова та ендокринна регуляція вуглеводного обміну.
- •61.Синтез глікогену. Розщеплення глікогену (глікогеноліз).
- •65.Дихальний ланцюг. Характеристика та структура носіїв протонів водню та електронів дихального ланцюга.
- •71.Утворення аміаку. Шляхи переносу його в печінку та нирки з периферійних тканин та з м’язів.
- •72.Біосинтез сечовини. Орнітиновий цикл.
- •73.Виведення амінного азоту із організму – складна біохімічна проблема. Класифікація живих організмів по виведенню амінного азоту.
- •74.Обмін протеїдів (нуклеопротеїдів, хромопротеїдів).
- •75.Класифікація і номенклатура ліпідів
- •79.Будова та властивості фосфоліпідів і гліколіпідів.
- •80.Перетравлення жирів у шлунково-кишковому тракті.
- •81.Роль жовчі в травленні жиру.
- •82.Всмоктування ліпідів.
- •84.Окислення вищих жирних кислот. Енергетичне значення процесу окислення жирних кислот.
- •85.Роль різних органів та тканин в обміні ліпідів.
- •86.Розщеплення та синтез фосфатидів
- •87.Синтез та обмін холестеролу.
- •88.Взаємозв'язок між обміном білків, вуглеводів та ліпідів.
- •89.Біологічне значення води та її обмін.
- •90.Біологічне значення мінеральних солей та їх обмін.
- •91.Загальна характеристика крові.
- •92.Фізико-хімічні властивості крові.
- •93.Хімічний склад крові.
- •94.Основні функції крові.
- •95.Здатність крові до згортання. Механізм згортання крові.
- •96.Принцип методу визначення холестеролу в сироватці крові
- •97.Будова мембран та роль ліпідів, білків і вуглеводовмісних сполук в їх організації.
- •98.Модифікуюча та пошкоджуюча дія спиртів на біологічні мембрани
- •99.Будова м’язів. Механізм м’язового скорочення.
84.Окислення вищих жирних кислот. Енергетичне значення процесу окислення жирних кислот.
Жирова
тканина, що складається з адипозоцитів,
виконує специфічну роль у ліпідному
обміні. Близько 65% маси жирової тканини
припадає на частку відкладених у ній
триацилгліцеролів (ТАГ) - вони являють
собою форму запасання енергії та
виконують в обміні жирів таку ж функцію,
як глікоген печінки в обміні вуглеводів.
Відкладені жири в жировій тканині
служить джерелом ендогенної води і
енергетичним резервом для організму
людини. ТАГ використовується в організмі
після попереднього розщеплення
(ліполізу), в ході якого звільняються
гліцерин і вільні жирні кислоти.
У
клітинах жирової тканини за участю
ліпаз відбувається розпад ТАГ. Ліпаза
знаходиться в неактивній формі, вона
активується гормонами (адреналіном,
норадреналіном, глюкагоном, тироксином,
глюкокортикоїдами, СТГ, АКТГ) у відповідь
на стрес, голодування, охолодження
продуктами реакції є моноацілгліцерінов
і ВЖК.
ВЖК
за допомогою альбумінів переносяться
кров'ю до клітин тканин, органів, де
відбувається їх окислення.
Окислення
вищих жирних кислот.
Джерела
ВЖК:
-
Ліпіди жирової тканини
-
Ліпопротеїни
-Тріацілгліцеріни
-Фосфоліпіди
клітинних біомембран
Окислення
ВЖК відбуваються в мітохондріях клітин,
і називається бетта окисленням. Доставка
їх до тканин і органів відбувається за
участю альбуміну, а транспорт з цитоплазми
в мітохондрії за участю карнітину.
Процес
бета-окислення ВЖК складається з
наступних етапів:
-Активація
ВЖК на зовнішній поверхні мембрани
мітохондрій за участю АТФ, конзіма А та
іонів магнію з утворенням активної
форми ВЖК (ацил - КоА).
-Транспорт
жирних кислот всередину мітохондрій
можливий при приєднанні активної форми
жирної кислоти до карантину, що знаходиться
на зовнішній поверхні внутрішньої
мембрани мітохондрій. Утворюється
ацил-карнітин, що володіє здатністю
проходити через мембрану. На внутрішній
поверхні комплекс розпадається і
карнітин повертається на зовнішню
поверхню мембрани.
-Внутрімітохондріальное
окислення жирних кислот складається з
послідовних ферментативних реакцій. В
результаті одного завершеного циклу
окислення відбувається відщеплення
від жірой кислоти однієї молекули
ацетил-КоА, тобто вкорочення жирнокислотного
ланцюга на два вуглецевих атома.Пріетом
в результаті двох дегідрогеназну реакцій
відновлюється ФАД до ФАДН 2 і
НАД + до
НАДН 2.
рис.
Окислення вищих жирних кислот
Т.ч.
завершуючи 1 цикл бігу - окислення ВЖК,
в результаті якого ВЖК вкоротити на 2
вуглецевих ланки. При бета-окисненні
виділилося 5АТФ і 12АТФ виділилося при
окисленні ацетил-КоА в ЦТК і зв'язаних
з ним ферментів дихального ланцюга.
Окислення ВЖК буде відбуватися циклічно
однаково, але тільки до останньої стадії
- стадії перетворення масляної кислоти
(БУТІРІЛ-КОА), яка має свої особливості,
які необхідно враховувати при підрахунку
сумарного енергетичного ефекту окислення
ВЖК, коли в результаті одного циклу
утворюється 2 молекули ацетил-КоА , одна
з них проходила бета-окислення з
виділенням 5АТФ, а інша ні.
рис.
Остання стадія окислення вищих жирних
кислот
^
ОКИСНЕННЯ ВЖК, що має непарний кількість
вуглецевих ланкою в ланцюзі
Такі
ВЖК надходять в організм людини в складі
їжі з м'ясом жуйних тварин, рослин,
морських організмів. Окислення таких
ВЖК відбувається також як і ВЖК, які
мають парну кількість вуглецевих ланок
у ланцюзі, але тільки до останньої стадії
- стадії перетворення пропіонов-КОА.
яка має свої особливості.
Т.ч.
утворюється сукцініл-КоА, який в
подальшому окислюється в мітохондріях
за участю ферментів ЦТК Кребса і зв'язаних
з ним ферментів дихального ланцюга.