Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Posibnik_Tikhonenko

.pdf
Скачиваний:
34
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
1.44 Mб
Скачать

81

перетворюються мінеральні маси, гинуть одні мінеральні форми і формуються нові, розсіюються одні хімічні елементи і з’єднуються та концентруються інші.

2. Інтенсивно розвиваються промисловість і сільське господарство, зростає населення, освоюються нові території. У зв’язку з цими процесами різко збільшується споживання води. Унаслідок цього змінюються гідрологічний режим та стан водних ресурсів.

б) забезпечувати

1.Якщо ДНК стабільна, то генетична інформація передається досить точно.

2.Енергія Сонця безперервно надходить на Землю, завдяки чому біосфера функціонує нормально.

в) свідчити

1.На поверхні льодовика з’являються водорості, отже, умови фізико-географічного середовища відповідають вимогам цих рослинних організмів.

2.Залишок рідини у посудині мутніє, таким чином, відбувається бактеріальне забруднення препарату.

Завдання 9. Оформіть подані речення у вигляді мікротекстів індикативних рефератів, використовуючи пасивну форму дієслова, поданого в дужках, і слова для довідки.

Зразок: На процес ґрунтоутворення прямо й опосередковано впливають живі організми (довести). – Доведено прямий та опосередкований вплив живих організмів на процес ґрунтоутворення.

1.Властивості розчинів лужних металів у рідкому аміаку залежать від концентрації (довести).

2.Мікроорганізми здатні окислювати метан (встановити).

3.Азотні добрива впливають на метаболізм ґрунтових організмів

(вивчати).

Слова для довідки: здатність, залежність, вплив.

Завдання 10. Прочитайте тексти. Скоротіть їх, відповідаючи на запитання.

1) У чому полягає суть учення В.І.Вернадського про ноосферу?

82

Ноосфера – це біосфера, де досягнуте гармонійне співіснування природи і людини. При цьому відходи промислового виробництва не будуть шкідливими для навколишнього середовища, а стануть необхідним компонентом живлення мікроорганізмів, рослин тощо. Сільське господарство буде розвивтися інтенсивно на основі високопродуктивних порід і сортів на порівняно великих площах. Більша частина поверхні планети буде зайнята природними екосистемами або окультуреними ландшафтами (лісопарки тощо). Створення ноосфери – єдиний засіб проти екологічної катастрофи, до якої може призвести подальший хаотичний розвиток господарства.

2) Яка роль живих організмів у ґрунтоутворенні?

Ґрунт – верхній пухкий шар земної кори, який має властивість родючості. Він утворюється із продуктів руйнування поверхневих гірських порід під впливом мікроорганізмів, рослин і тварин. Рослини синтезують складні органічні сполуки за рахунок простих неорганічних, які вони поглинають із навколишнього середовища. Рослини частково поїдаються тваринами, а в основній масі відмирають. У вигляді відмерлих решток рослин і трупів тварин органічні сполуки надходять у ґрунт. Уся ця маса мертвої органіки є джерелом існування для тварин та мікроорганізмів, які населяють ґрунт. Під дією цих тварин – сапрофагів та мікроорганізмів, які здійснюють окислювальну функцію, органічні речовини мінералізуються, перетворюючись на двоокис вуглецю, аміак, воду та інші речовини.

Органічні сполуки, які утворюються на перших стадіях мінералізації, є енергетичним матеріалом для інших груп мікроорганізмів. Так відбувається багатоступенева реакція мінералізації. Самі організми з часом відмирають, їх тіла також або повністю мінералізуються, або розкладаються на сполуки, що містять азот. Із цих сполук та інших проміжних продуктів утворюється особлива органічна речовина – ґрунтогумус. Чим багатший ґрунт, тим він родючіший. Але гумус руйнується під дією мікроорганізмів. Таким чином, живі організми входять до складу ґрунту і керують процесами, які в ньому відбуваються.

83

ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО АПАРАТУ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Завдання 1. Зверніть увагу на зразки бібліографічного опису:

підручник, посібник, методична література

Ульянченко О. В. Дослідження операцій в економіці: підручник / О. В. Ульянченко. — Харків: Гриф, 2002. — 580 с.

Геологія з основами мінералогії: навч. посібник / [Д. Г. Тихоненко, В. В. Дегтярьов, М. А. Щуковський та ін.]; за ред. Д. Г. Тихоненка. — К.: Вища освіта, 2003. — 287 с.

Біотехнологія сільськогосподарських рослин: метод. вказівки до самостійної роботи [для студентів агрономічного фаху] / [укл: В. К. Пузік, В. М. Попов та ін.]. — Харків: ХНАУ, 2007. — 26 с.

словник, довідник

Єрмоленко С. Я. Культура української мови: довідник / С. Я. Єрмоленко; за ред. В. М. Русанівського. — К.: Либідь, 1990.

Словник труднощів української мови: Близько 15000 слів / [Д. Г. Гринчишин, А. О. Капелюшний, О. М. Пазяк]; за ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Рад. шк., 1989. — 336 с.

стаття з періодичного, продовжуваного видання

Дорошенко Т. В. Сутність інвестицій як економічної категорії / Т.В. Дорошенко // Фінанси України. — 2000. — №11.

— С.114-118.

Колупаєв Ю.Є. Вплив саліцилової і янтарної кислот на утворення активних форм кисню в колеоптилях пшениці / Ю. Є. Колупаєв, Т. О. Ястреб, М. В. Швиденко, Ю. В. Карпець // Укр. біохім. журн. — 2011. — Т. 83, № 5. — С.82-88.

Тихоненко Д. Г. Ґрунти долинних екосистем Лівобережного Лісостепу України (науковий доробок Докучаєвської кафедри ґрунтознавства) / Д. Г. Тихоненко, М. О. Горін, В. В. Дегтярьов // Агрохімія і ґрунтознавство: міжвідом. темат. наук. зб. [«Охороні ґрунтів – державну підтримку»]. — Харків, 2010 . — Кн. І. — С.151-163. — (Спец. випуск до VIII з їзду УТГА).

стаття з газети

Крикливий Ю. Як живеться на селі / Ю. Крикливий // Слобідський край. — 2004. — 17 черв. — С.4 .

 

 

84

 

 

Тараненко

О. І.

Лінгвістичні

проблеми

української

термінології // Уряд. кур’єр. — 1998. — №1. — 27 січня. — С. 8. Нагаєв В. М. Підвищуємо якість підготовки фахівців-

аграрників / В. М. Нагаєв // Знання. — 2012. — 30 квіт. — С. 3.

стаття зі збірника наукових праць

Дегтярьов В. В. Якісний склад колоїдних форм гумусу

чорноземів України

/ В. В. Дегтярьов // Вісник

ХНАУ.

Сер. «Ґрунтознавство,

агрохімія,

землеробство,

лісове

господарство». — 2009. — №1. — С.63-74.

 

автореферат дисертації

 

 

Філон В. І. Діагностика і еколого-безпечне спрямування трансформації ґрунтів при внесенні добрив: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.01.03 «Агроґрунтознавство і агрофізика» / В. І. Філон. — Харків, 2012.

— 44 с.

Тихоненко О. В. Становлення норм офіційно-ділового стилю української мови у 20 – 30-ті рр. ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. В. Тихоненко. — Харків, 2011. — 20 с.

нормативно-правові документи

Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24.06.2004 р. // Уряд. кур’єр. — 2004. — № 184.

— 29 верес. — С.5.

електронні ресурси

Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003”) [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник. — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.

Огієнко І. Історія української літературної мови: Українська літературна мова під совєтами/ Іван Огієнко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.narod.ru/ohukr/ohu18.htm.

Завдання 2. Наведіть приклади побудови (алфавітної, хронологічної, алфавітно-хронологічної, нумераційної, систематичної) бібліографічного списку.

 

85

 

 

 

 

Завдання 3. Складіть:

 

 

 

 

а) бібліографічний

опис

книги

(монографії)

за

спеціальністю;

 

 

 

 

 

б) аналітичний

бібліографічний

опис

статті

за

спеціальністю; в) бібліографічний список фахової літератури, що була

використана під час написання реферату або курсової роботи.

Вправа 1. Відредагуйте бібліографічний список, записавши його в алфавітному порядку.

1. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції, практичний посібник; за редакцією Саблука П.Т., Київ: “ІАЕ УААН”. – 2000р., 256 С.

2. Якуба К. “Людський фактор у реформуванні аграрної економіки“/ Економіка України, 2004, № 5, С.7-9.

3.“Культура мови на щодень”: Н.Я.Дзюбишина-Мельник, Н.С. Дужик, С.Я.Єрмоленко та інші, За загальною ред. Єрмоленко С.Я.- К “Довіра”, 2000. 169 ст.

4.В.П. Галушко, Р.М.Чорний, Основи теорії управління в сільському господарстві. Довідник.К., УСГА, 1993. 73 стор.

5.Моссаковський В.Б. Види обліку в сучасних умовах та їх обґрунтування: Бухгалтерський облік і аудит, 2002, № 6, ст.22-29.

6.Автоматизація технологічних процесів сільськогосподарського виробництва// Мартиненко І.І., Головінський Б.Л., Лисенко В.П. та інші, За редакцією Мартиненко І.І. – К.”Урожай”:1995, 224 ст.

7.Гладких Д./ Государственное регулирование экономики при помощи ценообразующих факторов/ Экономика Украины.№ 1

2001, с. 47-52.

8.Т.В.Дорошенко “Сутність інвестицій як економічної категорії” журнал “Фінанси України”, 2000, № 11, ст. 114-118.

9.Мицай М.А. Формування землекористувань (землеволодінь) господарств фермерського типу// “Проблеми реформування земельних відносин в умовах Західного регіону України” (збірник наукових праць) / Львів.держ. аграр. ун-т. Львів-1997, с.119-123.

10.Я.В.Литвиненко “Податкова політика”/ навч. посібник/. К., “МАУП”: 2003. – С.171.

86

11.В.П. Ситник “Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази АПК в Україні”/ Економіка АПК,2003, №2, С.19-24.

12.Лактіонова Г.П. Реформування земельних відносин – головна складова сучасної аграрної реформи, Зб. наук. пр. Уманського. аграр. ун-ту, Умань.2003, вип. 57. С.286-294.

13.Н.С. Рязанова “Фінансове рахівництво”(навчальний посібник), Київ “Знання-Прес”. – 2002: 246 с.

14.Сайко В.Ф.” Організація наукового забезпечення агропромислового виробництва“// Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві: зб.наук.пр./ІАЕ УААН. ; К:1999. № 1. – 64-66 с.

15.„Російсько-український та українсько-російський словник фінансової термінології”: За загальною редакцією Афанасьєва М.В.- Х ”Прапор”. – 1997. 400 стор.

16.М.В. Вачевський, Організаційна структура системи управління інтелектуальною власністю. – „Актуальні проблеми економіки”, 2004, № 4, 156-162 с.

Вправа 2. Користуючись списком особливих випадків скорочення слів та словосполучень, які поширені в бібліографічному описі, скоротіть такі слова і словосполучення:

автореферат, анотація, бібліографія, бібліотека, глава, частина, випуск, видання, збірник наукових статей, університет, реферативний журнал, сільськогосподарський, таблиця, сторінка, Харків, Київ.

Завдання 4. Наведіть приклади оформлення посилання на джерело в тексті наукової роботи.

Питання для самоконтролю

1. Змістовою інформацією в науковому тексті є а) зовнішня, внутрішня; б) фактографічна, логіко-теоретична, оцінна;

в) діалогічна, монологічна.

2. Які словосполучення є сигналом висновку в науковій роботі?

а) тощо, і таке інше, і подібне; б) іншими словами, тобто; в) отже, таким чином.

87

3.Слова і словосполучення, що вказують на дублювання інформації –

а) інакше кажучи, іншими словами, тобто; б) наприклад, на зразок; в) очевидно, мабуть.

4.Правильно оформлено бібліографічний опис:

а) Рослинництво: практикум / [О.І. Зінченко, А.В. Коротєєв, С.М. Каленська та ін.]; за ред. О.І. Зінченка: Вінниця : Нова книга, 2008: 536с.; б) Практикум з ґрунтознавства: навч. посібник /

[Д.Г.Тихоненко, В.В. Дегтярьов, С.В. Крохін та ін.]; за ред. Д.Г. Тихоненка, В.В. Дегтярьова. – Вінниця: Нова книга,

2008. – 448 с.;

в) П.П. Надточій «Екологія ґрунту та його забруднення» П.П. Надточій; В.Ф. Вольвач; В.Г. Гермашенко/ - К.: Аграр. наука, 1997. 286 с.

5.Правильно оформлено аналітичний бібліографічний опис:

а) В.В. Дегтярьов «Характеристика гумусу цілинних і орних чорноземів лівобережного лісостепу і степу України»/Дегтярьов В.В// «Вісник ХНАУ», 2008, №1. С.85–

102;

б) А.О. Христенко «Проблеми підвищення точності точного землеробства» / А.О. Христенко // Вісник аграр. науки. 2009. № 6. С. 18-21; в) Філон В.І. Вплив різних форм мінеральних добрив на

органічну речовину ґрунтів / В.І. Філон // Вісник аграрної науки. –1998. – № 8. – С.5-9.

6. Видом побудови бібліографічного списку є а) алфавітний, б) бібліографічний, в) логічний.

7. Подана анотація «У монографії розкрито еволюцію основних мовних норм. З’ясовано позамовні причини спотворення української мовної норми впродовж ХХ ст. Більшість практичного матеріалу почерпнуто з усного та писемного мовлення українських посадовців. Задля кращого сприйняття матеріалу в праці запропоновано афористичні думки про мовну норму, веселі бувальщини, філологічні анекдоти та мовні плакати (на компакт-диску). Призначено для публічних людей, студентів вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться культурою українського мовлення» належить до

а) оглядової, б) довідкової, в) рекомендаційної.

88

ТЕМА 8. КУЛЬТУРА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

Завдання 1. За текстом визначте роль і функції, які виконує комунікація в житті людини.

Життя і діяльність суспільства неможливі без спілкування людей, оскільки воно є необхідною умовою будь-якої діяльності. Наприклад, фахівці в галузі створення та впровадження нової техніки вважають, що сама технічна ідея лише на 20 % забезпечує успіх нової розробки; 80 % успіху залежить від спілкування: слід довести нову ідею до спеціалістів, переконати, що вона є новою та ефективною, одержати дозвіл на апробацію, знайти охочих взяти участь у впровадженні, "проштовхнути" в реалізацію, використовуючи рекламу та інші засоби тощо. А успіх у вихованні дітей, нормальне функціонування сім'ї залежать саме від спілкування, його якості й організованості.

Спілкування в сучасному інформаційно насиченому суспільстві виконує такі функції: контактну (встановлення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати повідомлення та підтримувати взаємний зв'язок до завершення акту спілкування); інформативну (обмін інформацією, описами, запитаннями та відповідями); спонукальну (заохочення співрозмовника, аудиторії або ж самого себе до виконання певних дій); координаційну (взаємне орієнтування й узгодження дій учасників спілкування щодо їхньої спільної діяльності); пізнавальну (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень, а також взаємне розуміння намірів, станів один одного); емотивну ("обмін" емоціями, збудження у співрозмовника чи аудиторії певних переживань, психічних станів тощо); впливову (спрямування на зміну стану, поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери партнера: намірів, поглядів, смаків, норм поведінки тощо).

Завдання 2. Назвіть текст і поділіть його на абзаци. Дайте відповідь на запитання: що таке логічність мовлення?

Діалогічна мова є основою такої форми ділового спілкування, як бесіда, від майстерності проведення якої залежить успіх справи й репутація фахівця, що брав у ній участь. Через бесіду реалізується прагнення однієї людини або групи людей спонукати співрозмовника або співрозмовників до дій, які б вплинули на певну ситуацію, що існує на момент спілкування,

89

або налагодили б чи зміцнили стосунки між учасниками бесіди. Ділові бесіди відіграють важливу роль як у зовнішній діяльності установи, так і у внутрішній. Ділова бесіда належить до міжособистісного типу спілкування й передбачає різноманітні способи мовного і немовного взаємовпливу учасників.

Завдання 3. Із поданих ознак виберіть ті, які характеризують діалогічне мовлення.

Значна тривалість у часі; відбувається обмін інформацією між двома учасниками; швидкий обмін репліками; наявність випадкових слухачів; важлива роль невербальних засобів комунікації; однобічний характер висловлювання; непідготовленість спілкування; можливість зміни теми висловлювання; небажання слухати та сприймати інформацію; наявність трьох і більше співрозмовників.

Завдання 4. Прочитайте й запам’ятайте.

Спілкування включає цільові настанови, специфічні для кожного мовця, який розпочинає мовленнєву дію. Ділове спілкування неможливе без урахування правил мовної етики. Це найбільш уживані слова та вирази, якими люди звертаються одне до одного, виявляючи ввічливість, повагу, стриманість, такт. Нам по декілька разів на день доводиться вітатися, прощатися з людьми, бажати успіху, просити вибачення, співчувати комусь, радити, просити, запрошувати. Мовна етика є тією сукупністю мовних засобів, що регулюють нашу поведінку в процесі

спілкування.

Для високоосвіченої людини врахування норм мовної етики обов’язкове, тому що цим вона виявляє власну вихованість, культуру та представляє категорію людей, що виражає й захищає волю держави, й робить це коректно, виявляючи увагу та повагу до кожного відвідувача.

Уміння володіти словом – велика майстерність. Не секрет, що не завжди на належному рівні ведуться ділові переговори, виступи перед співробітниками чи незнайомою аудиторією. І, на жаль, частково огріхи припадають на невдало дібрані й промовлені слова. Наприклад, доповідачі у своїх виступах часто вживають російські слова в українському варіанті й навпаки (тобто калькують їх), або насичують мовлення просторіччям,

90

регіональними, діалектними словами, професіоналізмами, нехтують правилами вимови.

Поширеним є вияв мовної некомпетентності – порушення структури слів. Іноді вимовляють: лєкція (правильно лекція), тєма (правильно тема), проблєма (правильно проблема), навєрно (правильно мабуть), поощряє (правильно заохочує), конєшно (правильно звичайно). Інколи плутають наголошення слів, що призводить до порушення смислу: Прошу (будь ласка) і прошу (звертаюся з проханням), шкода (про жалість, втрати) і шкода (даремно, не варто). З’явилася проблема й з використанням звука [Ґ]. Дехто намагається вживати його взагалі замість [Г], або, навпаки, зовсім ігнорувати. У такому разі треба звертатися до орфографічного словника чи правопису.

Іноді мовці у виступах використовують книжні слова, складні терміни та граматичні звороти. Таке мовлення не сприймається слухачами, стомлює, створює дискомфорт, що засвідчує низький рівень підготовки доповідача.

Трапляється, що доповідач чи лектор нав’язливо звертається до слухачів «Вам ясно?», «Вам зрозуміло?». Запитання такого типу вказують на нешанобливе ставлення до слухачів й ображають їх. Отже, необхідно дотримуватися мовної етики.

Правила мовної етики залежать від мовних ситуацій, кожна з яких вимагає використання характерних для неї засобів. Наприклад, згоду виражаємо словесними формулами: Із задоволенням! З радістю! Будь ласка! Відмову – на жаль, не можу тощо; прохання – зробіть, будь ласка… Коли ваша ласка, допоможіть…

Найголовніші вимоги мовної етики – ввічливість, чемність, уважність і стриманість. До засобів мовної етики належать словесні формули висловлення ввічливості, особливі форми звертання, вживання пошанної множини (займенника Ви).

Звертання – найяскравіший і часто вживаний етикетний знак. Його специфіка полягає в тому, що воно називає співрозмовника й привертає його увагу. Для ділового спілкування форми звертання мають особливе значення, адже в одних випадках (з великою пошаною) ми звертаємося: пане міністре,

пане Бойко, пані Шевчук, в інших – добродію Коваль, добродійко Величко, в особливих ситуаціях – громадянине Михайленко, громадянко Волкова.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]