Posibnik_Tikhonenko
.pdf121
ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ відбувається
на межі префікса й кореня: |
у збільшувально- |
|
|||
віддаль, піддашшя, |
|
підсилювальному суфіксі -енн-: |
|||
роззброїти, оббігати, ввічі, |
здоровенний, численний |
||||
вважати, ввічливий, |
|
|
|
||
переддень |
|
|
|
|
|
на межі кореня та суфікса: |
у прикметниках із |
|
|||
корінний, законний, годинник, |
наголошеними суфіксами -анн, |
||||
туманний, денний |
|
-янн-, -єнн-: несказанний, |
|||
|
|
|
|
незрівнянний, здійсненний, |
|
|
|
|
|
нескінченний і похідних від них: |
|
|
|
|
|
несказанно, незрівнянно, |
|
|
|
|
|
здійсненно |
|
на |
межі |
двох |
суфіксів: |
у прикметниках на -енн(ий), - |
|
письменник, іменник, прийменник |
янн(ий) старослов’янського |
||||
(але священик) |
|
|
походження: благословенний, |
||
|
|
|
|
блаженний, огненний, священний, |
|
|
|
|
|
мерзенний, спасенний, |
|
|
|
|
|
божественний, окаянний (але: |
|
|
|
|
|
свячений, хрещений, |
|
|
|
|
|
прокажений) |
|
на межі дієслівної основи та |
в іменниках і прислівниках, |
||||
постфікса |
-ся: |
зрісся, |
утворених від |
прикметників |
|
вознісся,обвисся |
|
численність, |
старанність, |
||
|
|
|
|
непримиренність, невблаганність |
|
на |
межі |
двох |
частин |
у таких словах, як бовван, |
|
складноскорочених |
слів: |
гаття, лляний, овва, панна, |
|||
міськком (міський комітет), |
ссати, ссавець |
|
|||
юннат (юний натураліст) |
|
|
Увага! Подвоєння зберігається у похідних від наведених слів.
|
|
|
|
122 |
|
|
||
|
|
ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ |
|
|||||
|
відбувається |
|
|
не відбувається |
|
|||
д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч, коли |
|
у таких словах: отой, оцей, |
||||||
вони стоять після голосного, |
|
|
отут, отам, отепер, отоді, |
|||||
перед я, ю, є, ї в усіх відмінках |
|
|
піти, званий, дані |
|
|
|||
іменників: |
|
|
|
|
якщо в Ор. відмінку іменників |
|||
а) середнього |
роду |
II відміни |
|
жіночого роду ІІІ відміни м'який |
||||
(крім |
Р. |
множини), |
що |
|
приголосний |
(зубний |
або |
|
закінчуються на -я: насіння, |
|
шиплячий) стоїть не між двома |
||||||
колосся, роздоріжжя, піддашшя, |
|
голосними: більшістю, областю, |
||||||
зілля, клоччя, сторіччя, а також у |
|
жовчю, Керчю, честю; радістю, |
||||||
похідних від них; |
|
|
|
кволістю, заздрістю, вірністю, |
||||
б) чоловічого, жіночого та |
|
молодістю, |
пошестю, |
|||||
спільного роду І відміни (за |
|
швидкістю, смертю |
|
|||||
винятком |
Р. |
множини |
із |
|
|
|
|
|
закінченням -ей): Ілля, рілля, |
|
|
|
|
||||
стаття, суддя (але: кутя, свиня, |
|
|
|
|
||||
попадя) |
|
|
|
|
|
|
|
|
перед ю в Ор. відмінку іменників |
|
|
|
|
||||
жіночого |
роду |
однини |
Ш |
|
|
|
|
|
відміни, якщо в Н. відмінку |
|
|
|
|
||||
основа їх закінчується на один |
|
|
|
|
||||
м'який |
або |
шиплячий |
|
|
|
|
||
приголосний: віссю, міддю, |
|
|
|
|
||||
міццю, намороззю, подорожжю, |
|
|
|
|
||||
річчю, розкішшю |
|
|
|
|
|
|
утаких прислівниках:
попідтинню, попідвіконню, зрання, спросоння, навмання
удієслові теперішнього часу
лити(литися): ллє, ллю, ллєш, ллється
якщо в Р. відмінку множини
іменники середнього роду (на -я) закінчуються на -ів: відкриттів,
почуттів, життів
Увага! Передмістя, тертя, повністю, зап’ястя, подільський (від
Поділля), трипільський (від Трипілля), поліський (від Полісся), але прусський (від Пруссія), марокканський (від Марокко), філіппінський (від Філіппіни).
123
ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ СЛОВОТВОРЕННІ
-цьк- → -чч- при творенні |
|
у |
присвійних |
прикметниках |
від |
|||
іменників із суфіксом -ин (а): |
|
власних імен із групами -ск-,- |
||||||
донецький – Донеччина, |
|
ськ- зберігається на письмі с, а к |
||||||
|
→ ч: |
|
|
|
|
|||
вояцький – вояччина, козацький – |
|
|
|
|
||||
козаччина, німецький – |
|
Параска – Парасчин, Онисько – |
||||||
|
Онисьчин; |
|
|
|
|
|||
Німеччина, гайдамацький – |
|
|
|
|
|
|||
|
- |
шк-→ |
-щ-: Мелашка |
– |
||||
гайдамаччина, турецький – |
|
|||||||
|
Мелащин; |
|
|
|
|
|||
Туреччина (але галицький – |
|
|
|
|
|
|||
|
-чк- →-чч-: |
Наталочка |
– |
|||||
Галичина |
|
|
||||||
|
|
Наталоччин |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
-ськ-, -ск- → -щ- за |
зубні д, т перед свистячими й |
|||||||
аналогічних |
умов: |
шиплячими |
на |
письмі |
||||
полтавський |
– Полтавщина, |
зберігаються: |
|
|
|
|||
луганський – Луганщина, віск – |
сусід – сусідчин, тітці – тітчин, |
|||||||
вощина |
|
|
льотчик, погодься, вчиться, |
|||||
|
|
|
коротший, молодший |
|
|
|||
-ск-, -шк- → -щ- при творенні |
г, ж, з→ зьк, зтв: |
|
|
|||||
іменників та |
прикметників |
із |
Кривий Ріг – |
|
|
|
||
суфіксом -ан- (-ян-): |
|
криворізький,Запоріжжя – |
|
|||||
віск – вощанка – вощаний, |
запорізький, Кавказ – кавказький, |
|||||||
піски – піщаний, дошка- |
француз – французький, |
боягуз – |
||||||
дощаний |
|
|
боягузький – боягузтво |
|
|
|||
-ск-, -ст- →-щ- при творенні |
к, ч , ц → цьк, цтв: |
|
|
|||||
форм дієслів П дієвідміни: |
|
юнак – юнацький – юнацтво, |
||||||
вереск – верещатц верещу, |
молодець |
– |
молодецький |
– |
||||
верещіть; простити – прощу, |
молодецтво, ткач – ткацький – |
|||||||
прощаю, прощаєш |
|
ткацтво, Гадяч – гадяцький, |
||||||
|
|
|
свідок – свідоцтво |
|
|
|||
-зк- → -жч- за аналогічних |
х, ш→ ськ, ств: |
|
|
|||||
умов: |
|
|
птах - птаський – птаство, |
|
||||
брязк – бряжчати, бряжчу, |
чех – чеський, |
волох – волоський, |
||||||
бряжчить |
|
|
Сиваш – сиваський, товариш – |
|||||
|
|
|
товариський – товариство |
|
||||
Винятки: |
баскський, |
казахський, |
меккський, тюркський, |
|||||
цюріхський. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Увага! Якщо твірна основа закінчується на д або т, то у вимові відбуваються зміни, які на письмі не позначаються: людський,
людство, заводський, братський, інтелігентський, багатство), але: хвацький (хват), міський (місто), соцький (сотня).
|
124 |
СПРОЩЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ |
|
відбувається |
не в ід бу ва єт ься |
ж(д)н |
тиждень - тижні, |
|
з ( д) н |
проїзд -проїзний, |
|
с(т)н |
якість - якісно, якісний; |
|
с(т)л |
лестощі - улесливий, |
|
с(т)ц |
містити - місце, |
|
р(д)ц |
серденько - серце, |
|
с (л) н |
масло-масний, |
|
|
|
|
з(к)н |
брязк - брязнуло, |
|
|
|
|
с(к)н |
брязнути, брязне тиск - |
|
|
|
|
|
тиснуло, тиснути, |
|
|
тисне |
|
|
|
|
стл |
кістлявий, пестливий, |
|
стн |
хвастливий шістнадцять, |
|
зап’ястний, хворостняк, |
||
стс |
||
шістсот, буквалістський |
||
|
||
скн |
випускний, вискнути, |
|
|
затискний, тоскно |
|
стц |
невістка - невістці, |
|
стч |
||
невістчин, артистка - |
||
|
||
|
артистці, пустка - у |
|
|
пустці, хустка - у хустці |
у словах іншомовного походження,
що мають кінцеві приголосні:
агент – агентство, студент – студентський, гігант – гігантський, курсант - курсантський, парламент
– парламентський, баласт – баластний, контраст –
контрастно, нацист – нацистський, компост – компостний, форпост – форпостний
УЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ
З великої літери пишеться перше слово в назвах
міністерств та їх |
Державна |
інспекція Міністерства |
головних управлінь |
освіти і |
науки, Управління кадрів |
|
Міністерства транспорту, Верховний |
|
|
суд США |
|
автономних країв, |
Єврейська автономна область |
|
округів, областей |
|
|
органів державної |
Харківська обласна рада народних |
|
влади, установ |
депутатів, Академія наук України |
|
громадських та інших |
Спілка підприємців, Партія зелених |
|
організацій, партій |
|
|
навчальних закладів |
Харківський національний аграрний |
|
|
університет, Роганський аграрний ліцей |
|
125 |
|
|
|
|
|
|
||||
заводів, фабрик, |
Харківський завод „Електроважмаш”, |
||||
виробничих об’єднань |
ЗАТ „Поділля ” |
|
|
|
|
музеїв, вокзалів, |
Художній музей, Південний вокзал |
||||
вулиць тощо |
|
|
|
|
|
конгресів, |
Конституція України, Потсдамська |
||||
конференцій, |
угода, Конгрес захисту культури, але: |
||||
найважливіших |
указ Президента України, постанова |
||||
документів |
Кабінету Міністрів України |
||||
історичних подій, |
Паризька комуна, Полтавська битва, |
||||
епох, знаменних дат, |
епоха Відродження, День студента, |
||||
свят, пам’яток |
Золоті ворота |
|
|
|
|
архітектури |
|
|
|
|
|
фірм, компаній, |
фірма „Злата”, банк |
„Фінанси і |
|||
банків (власні назви |
кредит», |
компанія „Козак” |
|||
пишуться в лапках) |
|
|
|
|
|
художніх, музичних та |
роман „Собор ”, поема „Енеїда”, |
||||
ін. творів, історичних |
журнал „Землевпорядник” |
|
|||
пам’яток тощо |
|
|
|
|
|
орденів (без лапок), |
орден Дружби народів, але: орден |
||||
медалей (у лапках) |
„Мати-героїня”, медаль „За відвагу” |
||||
літаків, автомобілів, |
літак „Антей”, цукерки„ Білочка”, вино |
||||
продуктів, інших |
„Кіндзмараулі” |
|
|
|
|
виробів |
|
|
|
|
|
у прикметниках, |
Шевченківські |
читання, |
|
||
якщо вони входять |
Нобелівська премія, але: піфагорова |
||||
до складу власних |
теорема, шекспірівські сонети, |
||||
назв, що означають |
ахіллесова п’ята |
(наукові |
терміни, |
||
належність („чиє?”, |
фразеологізми |
— з |
малої літери) |
||
або „імені когось”) |
|
|
|
|
|
сортів фруктових |
Антонівка |
(яблуня), |
Лісова красуня |
||
дерев, кущів у |
(груша), але: шпанка, угорка (у |
||||
спеціальній літературі |
загальному ужитку) |
|
|
||
скорочень |
Укркоопспілка, Мінфін, Кабмін, |
||||
одиничних установ, |
але: медінститут, житлокооператив; |
||||
абревіатури, утворені |
СНД, МАГАТЕ, але: ЗАГС і загс |
||||
з власних і загальних |
|
|
|
|
|
назв |
|
|
|
|
|
З малої літери пишуться назви
посад, титулів, рангів, учених, військових, наукових, почесних звань
генеральний директор, імператор, князь, академік, генерал-майор, лауреат, народний артист
|
126 |
|
|
традиційні, неофіційні |
парламент, сейм, народні збори, |
закордонних |
державна дума, великий народний хурал, |
державних органів |
сенат, бундестаг |
періодичного |
|
скликання |
|
(парламенти) |
|
порід тварин, комах, |
вівчарка (порода собак), молдова (сорт |
сортів рослин у |
винограду), але: Молдова (у спеціальній |
загальному |
літературі) |
вжитку |
|
утворені від |
Сен-Бернар (монастир) — сенбернар |
географічних |
(порода собак), Рентген (прізвище) — |
найменувань, імен, |
рентген (аппарат) |
прізвищ назви тварин, |
|
страв тощо |
|
у складі |
ахіллесова п’ята, прокрустове ложе, |
фразеологізмів, |
піфагорова теорема, базедова хвороба |
наукових термінів |
|
сторін світу (основні і |
південь, північний схід, норд-норд-ост |
проміжні) |
|
СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
ипишеться
за правилом „дев’ятки” – після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р
(Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу?)
в основах слів (загальні назви) |
динаміка, фортисимо, фізика, |
перед наступним |
символ, цитата, джинси, чипси, |
приголосним (крім й) |
шифр, режим, ритм (але: місіс) |
|
|
у складних словах з першою |
дилема, дифтонг, диптих; дилогія, |
частиною ди-; що означає |
династія, дизайн |
„двічі” |
|
у префіксі анти- |
антибіотик, антипод, антициклон |
після ц у словах, що |
децибел, дециметр, децилітр |
починаються на деци- |
|
127
у географічних назвах та |
Атлантида, |
Антарктида, |
|
прізвищах, які закінчуються |
Флорида, |
Арктика, |
Америка, |
на –ида, -ика |
Балтика, Корсика, Мексика |
||
після літер, що позначають |
Алжир, Цицерон, Шиллер, |
||
шиплячі приголосні |
Вашингтон, Йоркшир, Чилі |
|
|
|
|
||
у звукосполученні –ри- перед |
Маврикій, Мадрид, Париж, Рим, |
||
приголосними |
Кембридж, Велика Британія, |
||
|
|
||
в інших власних назвах, які |
Аргентина, Бразилія, Жигулі, Сирія, |
||
підпадають під правило |
Скандинавія, |
Сицилія |
(але: |
„дев’ятки” |
Антананаріву, Діксон, Сідней, |
||
|
Сілезія, Сінгапур, Сімферополь, |
||
|
Ріца, Тітікака, Тіроль) |
|
після приголосних, що не належать до „дев’ятки” згідно з традиційною вимовою
у деяких власних назвах Єгипет, Єрусалим, Вавилон, Вифлеєм, Китай, Пакистан, Узбекистан, Серафим
у давнозапозичених скипидар, графин, єхидна, імбир, кипарис, словах лиман, лимон, миля, бурмистер (але
бургомістр), вимпел, кит, спирт, химера
у словах, запозичених башкир, гиря, калмик, кизил, кинджал, зі східних мов, киргиз, кисет, кишлак, шпинат
переважно тюркських
у словах церковного |
єпископ, камилавка, митра, |
вжитку |
митрополит, християнство |
|
|
|
і пишеться |
|
|
на початку слова |
історія, інцидент, імпорт, ідеал, |
|
інфляція, ідилія, імітатор |
після приголосного |
авіатор, соціолог, радіус, пріоритет, |
перед голосним та й |
тріумф, Греція, тріо, тріада (але: |
|
триазин, триатлон), Трієст, дієз, |
|
дивізія, клієнт, цезій, Горацій |
128
у власних назвах після приголосних (крім „дев’ятки”) перед іншим приголосним та в кінці невідмінюваних слів
Кіпр, Гвінея, Лісабон, Міллер, Візантія, Монтевідео, Капрі, Сочі, Сомалі, Паґаніні, Джерсі, Нагасакі, Дебюссі, Бредбері, Пуччині
У в а г а! Дізель (прізвище) – дизель (двигун)
у кінці |
|
візаві, колібрі, поні, журі, мерсі, |
|
невідмінюваних |
|
конфеті, жалюзі, шасі |
|
загальних назв |
|
|
|
|
|
|
|
у загальних назвах |
|
бізнесмен, піанісимо, пірат, пюпітр, |
|
після б, п, в, м, ф, г, г, |
вітраж, мінор, міф, філателія, фільтр, |
||
к, х, л, н перед |
|
фінал, гіпотеза, гід, кіно, хімія, ліра, німб |
|
наступним |
|
|
|
приголосним |
|
|
|
|
|
|
|
після префікса дез- |
|
дезінфекція, дезінформація, |
|
|
|
|
дезінтеграція |
|
|
|
|
|
|
|
ї пишеться |
|
|
|
|
після голосних |
|
конвоїр, сюїта, Каїр, атеїзм, прозаїк, |
|
(але в складних словах і |
круїз, альтруїзм(але: |
||
після префіксів |
|
староіспанський, новоіндійський, |
|
пишеться і) |
|
поінформувати, доісторичний) |
|
|
|
|
|
у кінці власних назв |
Гімалаї, де Віньї |
||
(після голосного чи |
|
||
м’якого приголосного) |
|
||
|
|
|
|
Написання е, є підлягає різним принципам української |
|||
|
|
|
орфографії. |
|
|
|
е пишеться |
|
|
|
|
на початку слова |
|
енергія, екватор, епос, епізод, Еквадор, Ері, |
|
|
|
Еней, епітет |
|
після голосного, |
|
поезія, дуель, Рафаель, фаетон, каное (але : |
|
крім є та ї |
|
траєкторія) |
|
після твердих |
|
декан, інтелект, референдум, вето, лекція, |
|
приголосних |
|
пінцет, мер, Мадейра |
|
129 |
|
|
у префіксах де-, |
дестабілізація, декомпресор, регенерація, |
ре- |
рекультивація |
|
|
у кінці |
кафе, турне, кашне, Данте, Ґете |
невідмінюваних |
|
слів |
|
Увага! Написання префіксів де-, дез-, диз-, дис- залежить від значення слова.
Префікс де- означає:
1)віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення чого-небудь: демонтаж;
2)рух донизу, зниження: девальвація.
Префікс дез- означає знищення, видалення, відсутність чи спотворення чогось: дезактивація, дезорієнтація.
Префікси диз-і дис- означають подію, розлад, позбавлення, утруднення, утрату, надають поняттю негативного або протилежного змісту: дизасоціація, дизартрія, дислокація, дискваліфікація, дисгармонія
єпишеться
на початку слова Європа, Ємен, Євангеліє, Єва, єзуїт,
залежно від вимови в єпископ, єфрейтор давно запозичених словах
після є, і, й, |
конвеєр, плеєр, реєстр, феєрверк, феєрія, |
м’якого знака, |
ієрархія, гієна, дієта, Орієнтир, трієр, |
апострофа |
трієра, спанієль, фієста, фойє, Фейєрбах, |
|
Мольєр, портьєра, жульєн, кондотьєр, |
|
вольєра, інтер’єр |
|
|
у кінці |
Готьє, Лавуазьє, ательє, куртьє, |
невідмінюваних |
конферансьє, досьє, Барб’є, круп’є |
слів після м’яких |
|
приголосних та |
|
апострофа |
|
Увага! Після префіксів і споріднених із ними елементів пишеться е: діелектрик, діерез, поліетилен, реевакуація, реекспорт, рееміграція тощо.
130
ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
|
відбувається |
|
не |
відбувається |
|||
при |
збігу |
однакових |
у загальних назвах: |
|
|||
апеляція, |
бароко, |
беладона, |
|||||
приголосних префікса й кореня: |
|||||||
белетристика, бравісимо, інкасо, |
|||||||
аддукція, апперцепція, |
|
||||||
|
інтелект, |
інтермецо, |
колектив, |
||||
ірраціонально, інновація, |
|
||||||
|
комісія, |
лібрето, |
піанісимо, |
||||
імміграція (але еміграція), |
|
||||||
|
стакато, токата, фін (фіна), |
||||||
контрреволюція, контррозвідка, |
|||||||
фортисимо, хобі, шасі та ін. |
|||||||
сюрреальний, сюрреалізм та ін. |
|||||||
|
|
|
|||||
в географічних, особових та |
|
|
|
||||
інших власних назвах: Апенніни, |
|
|
|
||||
Ассирія, Аддис-Абеба, Андорра, |
|
|
|
||||
Аттика, |
Брюссель, |
Бонн, |
|
|
|
||
Бессарабія, |
Веллінґтон, |
|
|
|
|||
Голландія, Еллада, Йоганнесбург, |
|
|
|
||||
Канни, Калькутта, Марокко, |
|
|
|
||||
Міссісіпі, |
Міссурі, |
Ніцца, |
|
|
|
||
Оттава, |
Пруссія, |
|
Таллінн, |
|
|
|
|
Яффа, Аллах, Будда, Ганнібал, |
|
|
|
||||
Гіппократ, Макіавеллі, Муссоліні, |
|
|
|
||||
Одіссей, Руссо, Теккерей |
|
|
|
Винятки: аннали, бонна, білль, брутто, булла, ванна, вілла, донна, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панно, пенні, тонна.
Увага! Подвоєння зберігається в усіх похідних від початкової форми словах. Наприклад: ассирієць, бессарабський, буддист, даккський, еллінізм, прусський.