4.2. Система заходів для захисту від шкідників пшениці

Заходи захисту від клопа шкідливої черепашки.

Відомо, що шкідник озимої пшениці клоп шкідлива черепашка завдають шкоди до самого збирання врожаю. Так, личинки черепашки III–V віків й окрилені клопи нового покоління пошкоджують зерно до повної стиглості на пні, а також у скошених валках.

Відтак ранні й стислі строки збирання врожаю пшениці дають змогу істотно знизити пошкодженість зерна клопом черепашкою, позбавити шкідника джерела живлення й тим самим надалі знизити його чисельність. Ефективніше збирати хліб прямим комбайнуванням. За сухої спекотної погоди й низької вологості для скорочення строків збирання врожаю доцільне роздільне збирання, воно не повинно бути великого розриву в часі між скошування хлібів і підбиранням валків. Насамперед збирають на полях, більшою мірою заселених черепашкою, й там, де прогнозують отримання високоякісного зерна.

На опалих колосках та зерні догодовуються клоп черепашка. Тому лущення стерні відразу ж після збирання врожаю пшениці дає змогу скоротити строки й погіршити умови нажировочного живлення шкідника, внаслідок чого частина його популяції, яка недоживилася, гине під час зимівлі. (Курть, 2004)

Під час планування й освоєння сівозмін слід звертати увагу на біологічні основи обмеження втрат від шкідника. Кращими попередниками вважаються у Лісостепу вважають зайняті та сидеральні пари, зернобобові, багаторічні трави, картопля раннього строку збирання.

Поля, що йдуть під озимі колосові культури, мають бути чистими від бур’янів, добре забезпечені вологою й поживними речовинами, мати нейтральну або слабкокислу реакцію грунтового розчину. (Ольховська-Буркова, 1990)

Важлива роль належить вибору й сівбі стійких або витривалих сортів до комплексу шкідливих організмів.

У відношенні шкідливої черепашки біологічні засоби і ентомофаги в реальний час не знаходять широкого застосування, хоч і пропонуються окремі прийоми, наприклад, обробки клопів біопрепаратами на посівах і в місцях зимівлі, випуски яйцеїд та ін... Таким чином, для біологічного контролю цього шкідника є певні перспективи, що вимагає підтримки ефективності та чисельності природних ентомофагів шкідника.

Проте основним заходом захисту зернових від шкідливої черепашки є обприскування посівів одним із таких інсектицидів: Актара, 25% в.г. (0,10–0,14 л/га); Альфагард, 10% к.е. (0,15 л/га); Арріво, 25% к.е. (0,20 л/га); Базудин (Діазинон), 60% (1,5–1,8 л/га); БІ-58 новий (Данадим, Диметрин), 40% к.е. (1,5 л/га); Бульдок, 2,5% к.е. (0,25 л/га); Децис, 2,5% к.е. (0,25 л/га); Децис форте, 12,5% к.е. (0,05–0,08 л/га); Карате, 5% к.е. (0,2 л/га); Кінмікс, 5% к.е. (0,2-0,3 л/га); Парашут, 45% мк.с. (0,25–0,50 л/га); Сумі-альфа, 5% к.е. (0,2–0,25 л/га); Сумітіон, 50% к.е. (0,6–1,0 л/га); Фастак, 10% к.е. (0,1–0,15 л/га); Фуфанон, 57% к.е. (1,2 л/га); Ф’юрі, 10% к.е. (0,07 л/га). Першою умовою доцільності застосування інсектицидів є економічні пороги шкодочинності. Шкідлива черепашка після зимівлі спочатку концентрується переважно по краях поля, що дає змогу замінити суцільні обробки крайовими завширшки 100–150 м. При цьому використовують наземну апаратуру. Для збереження хлібопекарських та насіннєвих кондицій зерна в фазу формування молочної стиглості в степовій зоні і прилеглих районах південного Лісостепу проводять обприскування посівів проти личинок з урахуванням чисельності шкідника та очікуваної кондиції урожаю. При цьому застосовують ті ж інсектициди, що і проти дорослих клопів. Норми витрат препаратів можуть бути диференційовані з урахуванням чисельності личинок, їх вікового складу, цільового призначення захисту. Для підвищення ефективності обробки посівів для захисту пшениці від дорослих клопів та їх личинок можна застосувати суміші інсектицидів. Позитивні результати одержані при застосуванні суміші БІ-58 новий (0,7 л/га) з Карате (0,05 л/га), Децисом (0,1 л/га) або Фастаком (0,05 л/га). Така суміш розрахована на високу початкову токсичність піретроїда та тривалу захисну дію навіть за високих температур фосфорорганічного препарату. Одночасно хімічними обробками захищаються посіви від пшеничного трипса, попелиць, які також завдають значної шкоди зерну пшениці. (Ящук, 2010)

Заходи захисту від хлібної жужелиці.

Найбільш раціональні заходи боротьби з хлібною жужелицею полягають, на думку більшості дослідників, в деяких культурних прийомах, що стосуються обробки хлібних полів, і взагалі ведення польового господарства. 1. Дотримання сівозміни. Найбільш страждає від жужелиці яра пшениця; тому скорочення її посіву із заміною озимої може опинитися до певної міри вигідним, причому в цьому випадку сприятливим моментом є також і та обставина, що таким шляхом скорочується площа, на якій доводиться, головним чином, боротися з жуком (а також і з його личинкою). Найбільш істотним прийомом боротьби з тими стадіями розвитку шкідника, які живуть у землі, є відповідна механічна обробка полів.2. Найбільш згубна для жука оранка полів у наступні періоди: А) коли жук знаходиться в стадії лялечки (у середині травня); лялечки надзвичайно чутливі до висихання і інших зовнішніх впливів. Оранка парових полів, приурочена до часу залялькування жука, безсумнівно, може знищувати безліч його лялечок. Б) Оранка полів безпосередньо після збирання хліба, коли в землі знаходяться ніжні яєчка жука, повинна бути дуже згубна для них, але на практиці важко застосовна з різних причин і навіть може бути в інших відносинах не вигідною; до певної міри корисною може бути також оранка тільки околиць полів, зайнятих ярою пшеницею, так як переважно тут жук відкладає свої яєчка. В) Нарешті, оранка полів на початку серпня, коли личинки жуків линяють (1-я і 3-я линьки відрізняються млявістю і нерухомістю і бувають чутливі до всяких зовнішніх впливів). У цей час личинки швидше отримують механічні пошкодження при оранці і, будучи викинуті на поверхню землі, можуть бути знищувані комахоїдними птахами. 3. Крім того, корисно скорочення польової лінії полів з огляду на те, що жуки особливо сильно нападають на краї їх і тут же відкладають яєчка, тому рекомендується не дробити поля на дрібні ділянки, а давати їм форму квадрата. 4. Були зроблені спроби винищення жука штучним поширенням хвороби личинок – мюскардіни;

Крім вказаних агрозаходів, важливе значення в боротьбі зі шкідниками має впровадження сортів озимої пшениці, стійких проти пошкоджень та несприятливих для розмноження комах.

Вносити інсектициди доцільно у поєднанні з іншими пестицидами. Це дає змогу економити кошти і зменшити пестицидне навантаження посівів

Заходи захисту від звичайної злакової попелиці. Використання ранньостиглих сортів, внесення азотних добрив. Крайові обробки інсектицидами за наявності 150 екз/м² в осередках та у фазі наливання зерна при заселенні 50 % і більше колосся з чисельністю понад 20 екз/м² на 1 колос (Байдик, 2005).