Система заходів для захисту пшениці від найголовніших шкідників

Пор. №	Заходи	Назва шкідника і фаза його розвитку	Строки проведення		Примітка
			Календарні	Фенологічні
1	2	3	4	5	6
1	Обприскування	Клоп шкідлива черепашкапроти зимуючої стадії (імаго)	Квітень ІІІ д.,	кущіння пшениці	2-4 екз./м2
2	Обприскування по периметру поля ярих полів	Попелиця (імаго)	І д. травня,	вихід в трубку	10 екз/стебло при 50 % заселеності
3	Обприскування	Клоп шкідлива черепашка (імаго)	ІІ д. травня,	виколошування	2-4 екз./м2
4	Обприскування	Клоп шкідлива черепашка (личинки)	ІІ-ІІІ д. червня	Молочно-воскова стиглість	2-3 шт/м2
		Жужелиця (імаго)			3-5 екз/м²
		Попелиця (імаго)			20 екз/м²
		Хлібні жуки			3-5 екз/м²
		Злакові клопи			2-3 шт/м2

4.3. Робочий план захисту пшениці від шкідників

Шкідник (стадія)	Приблизні строки проведення заходів (календарні або за фенофазами розвитку рослини)	Заходи	Обсяг робіт, га	Пестициди			Потреба в апаратурі та робочий силі				примітка
				Препарати	Норма витрати на одиницю площі (га), або т	Загальна потреба, кг	Найменування агрегату (машина для захисту рослин, трактор)	Продуктивність за зміну	Потрібно
									агрегатоднів	людиноднів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Клоп шкідлива черепашкапроти зимуючої стадії (імаго), попелиці, личинки, хлібні жуки	Квітень ІІІ д.,	Обприскування	80 га	Бі-58 новий, к.е.	1,5	120	ОПШ-1200 + МТЗ 80	60	2	5	15 га/год; 4 год.
Попелиця (імаго)	І д. травня,	Обприскування	80 га	Бі-58 новий, к.е.	1,5	120	ОПШ-1200 + МТЗ 80	60	2	5	15 га/год; 4 год.
Жужелиця (імаго) Попелиця (імаго), хлібні жуки, злакові клопи	ІІ-ІІІ д. червня	обприскування	80 га	Децис, 2,5%-й к.е.	0,25	20	ОПШ-1200 + МТЗ 80	60	2	5	15 га/год; 4 год.

(Войтюк, 1994)

Висновок

Постійна загроза посівам озимої і ярої пшениці у весняно-літній період вегетації в господарствах Степу і Лісостепу виникає від пошкодження рослин хлібними клопами, хлібними жуками, злаковими трипсами, злаковими попелицями. В окремі роки господарського значення набувають такі фітофаги, як злакові мухи, совки, блішки, хлібні пильщики.

Зараз сільськогосподарське виробництво щорічно втрачає від

шкідників, хвороб та бур’янів до 30 відсотків валових зборів і, зокрема, зерна 25-30%. Захист рослин від шкідливих організмів займає одне з провідних місць серед технологічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур.

Тема моєї курсової роботи «Захист посівів злакових культур від шкідників в фазу наливу зерна: звичайна злакова попелиця, хлібна жужелиця та клоп шкідлива черепашка.» проти цих шкідників ефективними є такі заходи захисту:

1. Одним із найважливіших прийомів зниження шкодочинності клопа шкідливої черепашки є збирання врожаю у ранні і стислі строки, у продовж 7-8 діб, яке скорочує період живлення клопів зерном. Це позбавляє їх джерел живлення, накопичення життєво необхідних речовин. Застосовують позакореневе підживлення пшениці сечовиною (50-60 кг/га) у фазу молочної стиглості для поліпшення якості зерна.

Основним методом захисту врожаю є обприскування посівів інсектицидами. Проти клопів, що перезимували посіви обприскують за наявності 2-4 екз./м².

2. Заходи захисту від попелиці. Використання ранньостиглих сортів, внесення азотних добрив. Крайові обробки інсектицидами за наявності 150 екз/м² в осередках та у фазі наливання зерна при заселенні 50 % і більше колосся з чисельністю понад 20 екз/м² на 1 колос.

3. Велике значення в зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи, насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стернових попередників під озиму пшеницю до 5 – 10 %, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків. При розміщенні пшениці після стернових попередників за умов достатньої вологості ґрунту в шарі розміщення насіння (не вище 14 – 15 %) — ефективна таксація рослин шляхом обробки насіння інсектицидами.

Під час вирощування зернових колосових культур найефективнішого захисту від шкідливих організмів можна досягти за своєчасного і якісного поєднання організаційних, агротехнічних, біологічних заходів та застосування хімічних засобів на основі знання біологічних особливостей культури й шкідливих організмів, з урахуванням їхніх економічних порогів шкодочинності (ЕПШ) й механізмів саморегуляції в агроценозі. За вмілого використання інтегрованого захисту рослин зібрана продукція має задовольняти найвищі вимоги якості, що є актуальним для товаровиробників України перед вступом країни до Світової організації торгівлі.