![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Методичні рекомендації і контрольні завдання до виконання семінарських занять
- •Херсон 2014
- •Розподіл навчального часу за темами в тематичному плані
- •Теми семінарських занять
- •Контроль знань студентів денної форми навчання
- •Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Семінарське заняття № 1 Тема: «Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 2,3 Тема: «Філософія античного світу»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 4 Тема: «Філософія Середньовічного суспільства»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 5 Тема: «Філософія Відродження та Реформації»
- •Контрольні запитання
- •Навчальне завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 6 Тема: «Філософія Нового часу та доби Просвітництва»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 7 Тема: «Німецька класична філософія та марксизм»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 8,9 Тема: «Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні»
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 10 Тема: «Сучасна світова філософія»
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 11,12 Тема: «Онтологія»
- •Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 13,14 Тема: «Гносеологія»
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 15 Тема: «Антропологія»
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 16 Тема: «Соціальна філософія»
- •Контрольні запитання
- •Навчальні завдання
- •Список літератури
Список літератури
Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Кальний та ін./ За ред. Г.А. Заїченка та ін.-К.: Вища шк., 1995. - С. 30 - 35.
Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2001. - С. 73 - 107.
Філософія: Навчальний посібник / Губернський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В.П. та ін. - К.: Вікар, 2003. – С. 39 - 46.
Лузан, А. А. Философия : учебное пособие по подготовке к семинарским занятиям (для студентов всех специальностей и всех форм обучения) / А. А. Лузан, А. В. Бородай. – Краматорск : ДГМА, 2012. – 96 с.
Миголатьев, А.А. Философия: Учебник для вузов. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - С. 63-69.
Философия: курс лекций: Учеб. пособие для студ. вузов / Под общей ред. В.Л. Калашникова. - М. : Гумант. Изд. центр ВЛАДОС, 1999. – С. 31-57.
Семінарське заняття № 5 Тема: «Філософія Відродження та Реформації»
Філософія Відродження являє собою опосередковану ланку між середньовічною схоластикою і науково-філософським мисленням Нового часу. Це у всіх відношеннях була перехідна епоха з властивими їй змішаними розумовими устремліннями. Цю змішаність і синкретизм визначав сам історичний період: ще не склалися буржуазні відносини, молодий соціальний організм щойно виростав із надр феодальної суспільно-економічної формації. Для нього були характерні незавершеність соціальної структури та неоднорідність ідеологічних орієнтацій. Також незавершеністю і неоднорідністю характеризується й теоретична свідомість Відродження. Філософія Відродження поборола схоластику, але у той же час успадкувала більшість характерних їй ознак. Поряд з цим розвиток ренесансної культури призводить до зміни перш за все методологічної стратегії мислення (схоластичний раціоналізм поступається безпосереднім, вільним від зовнішнього авторитету формам пізнання); логіка формальних доказів витісняється самоочевидністю неупередженої інтуїції (санкційоване церквою поклоніння перед Арістотелем замінюється повагою до Платона, зокрема у флорентійській філософській школі). Одночасно відбувається радикальний перелом у поглядах на природу. Всесвіт із свідчення божественної могутності стає предметом дослідницького інтересу, міфологема про творення світу із нічого поступається натурфілософському вченню про безмежність і нестворюваність світу. Формується філософія природи (Джордано Бруно, Бернардіно Телезіо), яка спирається на визначне відкриття теоретичного природознавства того часу − геліоцентричну систему світу Миколи Коперніка (1473−1543).
Особливо великої перебудови у добу Відродження зазнають погляди на людину, її місце у світобудові. Середньовічний геоцентризм витісняється антропоцентризмом (людина в центрі філософських роздумів). Ідеологію Відродження називають гуманізмом, розуміючи під цим «відкриття людини» як вільної і необмеженої у своїх можливостях істоти. Людина виводиться із сфери релігійної компетенції і перетворюється у вищу смислотвірну цінність.
Філософія Відродження переглядає також традиційні погляди на суспільство. Паралельно з боротьбою світських правителів проти папської політики церковного абсолютизму робляться перші спроби ідеологічного і теоретичного обґрунтування ідеї громадянського суспільства, незалежного від релігійно-теологічних санкцій (Ніко Макіавеллі, Томас Мор, Томазо Кампанелла).
І все ж філософія Відродження не в змозі ще повністю звільнитись від схоластичних стереотипів світорозуміння. Прикладом цього можуть бути філософські погляди Миколи Казанського, які, з одного боку, звернені до схоластики, а з другого, − до майбутньої філософської класики XVII ст. Філософи доби Відродження категорично заперечували католицьку доктрину і замінювали її науково-раціональними і натуралістичними теоріями. Поряд з цим, вони майже повністю зберігають термінологічний і частково смисловий інструментарій (наприклад, поняття Бога). Зберігається і традиційна ідея Бога, хоча й отримує тут свою інтерпретацію. Бог розглядається у філософії Відродження у двох зрізах: він або розчиняється в природі, натуралізується, або піддається етично-раціоналістичній обробці, і тоді вчення про нього виливається в концепцію християнського гуманізму (Еразм Роттердамський).
Філософія доби Відродження не тільки дала поштовх до подальшого звільнення думки від середньовічної схоластики, але й теоретично підготувала ґрунт реформації (національно-визвольний рух, який знаменував перехід від Середньовіччя − Відродження до Нового часу, від феодального часу до буржуазного).
План
|