- •Основи Психології і педагогіки
- •Рецензенти:
- •Зміст передмова 11
- •Основи психології 13
- •Основи педагогіки 117
- •Передмова
- •Модуль 1 основи психології Лекція1 введення в психологію
- •1. Предмет, принципи і галузі психології
- •Галузі психології
- •2. Етапи становлення і напрями психологічної науки
- •Основні напрями психологічної науки
- •3. Методи психологічного дослідження
- •1. Організаційні методи
- •2. Емпіричні методи
- •3. Методи обробки даних: кількісний і якісний аналіз.
- •4. Інтерпретаційні методи:
- •4. Поняття про психіку. Класифікація психічних явищ
- •Класифікація психічних явищ
- •Основні форми прояву психіки людини
- •5. Свідомість як вищий ступінь розвитку психіки
- •Взаємозв'язок свідомої, підсвідомої і несвідомої в психіці людини
- •6. Особливі стани психіки і свідомості людини
- •Лекція2 психологія особистості
- •1. Поняття про особистість в психології
- •2. Темперамент Поняття про темперамент і його фізіологічні основи
- •Типи темпераменту і їх психологічна характеристика
- •Характеристики типів темпераменту
- •Облік темпераменту в трудовій діяльності
- •3. Характер Поняття про характер
- •Властивості характеру
- •Риси вдачі
- •Типи характеру
- •4. Здібності
- •Види здібностей
- •Класифікація здібностей
- •5. Спрямованість
- •””Піраміда” потреб а.Маслоу
- •Лекція 3 Психічні Процеси
- •1. Пізнавальні процеси
- •Відчуття
- •Види відчуттів
- •Загальні властивості відчуттів
- •Сприйняття
- •Основні якості сприйняття
- •Види сприйняття
- •Пам'ять
- •Види пам'яті
- •Процеси пам'яті
- •Мислення і Уява
- •2. Увага
- •3. Емоційно-вольові Процеси Емоції і відчуття
- •Емоційні стани
- •Загальні закономірності емоцій і відчуттів
- •Вольові стани і якості особи
- •Лекція 4 комунікація, взаєморозуміння і взаємодія в спілкуванні людей
- •1. Психологія спілкування
- •1.1. Загальна характеристика спілкування
- •2. Спілкування як взаємодія людей.
- •3. Спілкування як сприйняття один одного.
- •1.2. Види, стратегії і тактики спілкування Види спілкування
- •Стратегії і тактики спілкування
- •Відносини людей при спілкуванні
- •1.3. Механізми спілкування
- •2. Психологія групи
- •2.1. Індивіди, групи, суспільства
- •2.2. Групова динаміка
- •Конфлікти і зміни
- •1) Особистісний конфлікт
- •1) Утворення підгруп
- •2.3. Управління групами Якості керівника
- •Здійснення управління Директивна модель управління
- •Кооперативна модель управління
- •“Недирективна ” модель управління
- •Стереотипи
- •Лекція5 психологія конфлікту
- •1. Поняття ”конфлікт”. Види і фази конфлікту
- •Види і фази конфлікту
- •2. Передумови конфлікту
- •3. Управління конфліктом
- •Модуль 2 основи педагогіки лекція 6 Загальні основи педагогіки
- •1. Педагогіка як наука, її предмет і основні категорії
- •Основні етапи розвитку педагогіки
- •Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками
- •Роль і місце педагогіки в системі підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації сучасних фахівців
- •2 Учень або Той, хто вчиться як суб'єкт діяльності
- •Проблема вікових і індивідуальних особливостей розвитку і виховання особи в педагогіці. Вікова періодизація
- •3. Основи організації педагогічного процесу
- •Компоненти педагогічного процесу
- •Закономірності педагогічного процесу
- •Етапи педагогічного процесу
- •4. Освіта. Зміст освіти Предмет дидактики
- •Поняття ”Зміст освіти”
- •Характеристика освіти в Україні
- •Принципи побудови освіти
- •Вимоги, що пред'являються до змісту освіти
- •Структура, види і рівні освіти
- •Основні типи учбових закладів, їх характеристика.
- •Нормативна і учбово-матеріальна база освіти
- •Лекція7 Теорія навчання
- •1. Процес навчання
- •Рушійні сили учбового процесу
- •Функції процесу навчання
- •Структура процесу навчання
- •2. Принципи навчання
- •3. Методи навчання
- •Методи організації учбово-пізнавальної діяльності учнів
- •Методи стимулювання учбової діяльності учнів
- •Методи контролю і самоконтролю в процесі навчання
- •4. Форми організації учбової роботи
- •Урок — основна форма організації навчання
- •Інші форми організації навчання
- •5. Діагностика навчання
- •Функції контролю
- •Принципи діагностування і контролю
- •Методи контролю
- •Система перевірки знань, умінь і навиків
- •Системи оцінювання
- •6. Засоби навчання
- •Класифікація засобів навчання
- •Характеристика засобів навчання
- •Лекція8 теорія і практика виховання
- •1. Виховання як Цілеспрямована Діяльність педагога
- •2. Принципи виховання
- •1. Принцип цілеспрямованості і ідейності виховання
- •2. Принцип обліку державних і національних інтересів у вихованні
- •3. Принцип гуманності виховання
- •4. Принцип демократизації виховання
- •5. Принцип виховання особи в колективі
- •6. Принцип індивідуального підходу у вихованні
- •7. Принцип опори на позитивне у вихованні
- •8. Принцип зв'язку виховання з навчанням
- •9. Принцип єдності і узгодженості виховних дій
- •10. Принцип зв'язку виховання з життям, працею, реаліями суспільства
- •3. Методи виховання
- •1. Метод прикладу
- •2. Метод вправи
- •3. Метод привчання
- •4. Метод переконання
- •5. Метод навіювання
- •6. Метод змагання
- •7. Метод заохочення
- •8. Метод примушення
- •4. Складові частини виховання
- •1. Етичне виховання
- •2. Естетичне виховання
- •3. Національне виховання
- •4. Військово-патріотичне виховання
- •5. Екологічне виховання
- •6. Правове виховання
- •7. Трудове виховання
- •8. Економічне виховання
- •9. Фізичне виховання
- •5. Форми організації і контролю виховної роботи
- •6. Самовиховання
- •Методи самовиховання
- •7. Сімейне виховання
- •Традиції сімейної педагогіки
- •Роль отця як вихователя
- •Виховна сила материнства
- •Цілі і етапи сімейного виховання
- •Основи психології і педагогіки
Облік темпераменту в трудовій діяльності
Роль темпераменту в праці і навчанні полягає в тому, що від нього залежить вплив на діяльність різних психічних станів, що викликаються обстановкою і діями.
Існує чотири шляхи пристосування темпераменту до вимог діяльності.
Перший шлях – професійний відбір, одне із завдань якого — не допустити до даної діяльності осіб, які не володіють необхідними властивостями темпераменту.
Другий шлях пристосування темпераменту до діяльності полягає в індивідуалізації вимог, що пред'являються до людини, умов і способів роботи (індивідуальний підхід).
Третій шлях – подолання негативного впливу темпераменту за допомогою формування позитивного відношення до діяльності.
Четвертий – формування індивідуального стилю діяльності, індивідуальної системи способів дій, характерної для людини і необхідної для досягнення успішного результату.
3. Характер Поняття про характер
Аналізуючи поведінку людини, можна виявити, що далеко не всі якості людини стійко виявляються в поведінці. Говорять, що людина володіє характером.
Характер (грецьк. – чеканка, монета, печатка, риса) – це сукупність індивідуально-своєрідних властивостей особи, які визначаються її відносинами і виявляються в типових способах діяльності.
У історії психології на природу характеру існує три точки зору:
— одні вважають, що він спадково обумовлений
— інші — що він цілком визначається умовами життя
— треті — що характер має і спадково обумовлені, і придбані властивості.
Реальніше відображає природу характеру третя точка зору, згідно якої характер не природжений, але в його проявах позначаються і особливості природної організації (нервової системи).
Система відносин особи підрозділяється на наступні групи:
1. Відношення людини до суспільства, мікросередовища, до окремих людей. Вони визначають моральну спрямованість: чуйність, гуманність, альтруїзм або асоціальність, агресивність, егоїзм;
2. Відношення людини до самого собі — його самосвідомість. В процесі самопізнання особа визначає свою роль в суспільстві. На цій основі формуються такі якості, як скромність, самокритичність, самоповага, відчуття власної гідності, егоцентризм, егоїзм;
3. Відношення до праці і інших видів діяльності — працьовитість, наполегливість, сумлінність, лінь, безвідповідальність, пасивність.
4. Відношення до речей як продуктів людської праці — акуратність або неохайність, дбайливе або недбале поводження з речами.
Характер не є спадково придбаним комплексом властивостей особи. Але індивідуальна своєрідність способів дії до певної міри залежить від особливостей типу вищої нервової діяльності.
Тип нервової системи впливає на характер в двох відносинах: по-перше, він може допомагати або утрудняти виховання певних властивостей характеру (товариськість швидше формується і яскравіше виявляється у сангвініка, стриманість — у флегматика);по-друге, від типу нервової системи залежать способи дії, за допомогою яких чоловік виражатиме відносини до суспільства, самому собі, речам.
Характер людини формується поступово (в процесі діяльності) або стрибкоподібно (в результаті психічних потрясінь). Основа характеру в процесі життя зміцнюється і стає типовою для даної людини, а конкретні прояви характеру можуть змінюватися: залежно від ситуації, під впливом людей, з якими спілкується, під впливом психічних станів, вікових змін організму. Характер знаходить свій вираз не тільки у вчинках і діях, але і в міміці, пантомимике, в особливостях мови, тобто накладає відбиток на зовнішній вигляд людини.