ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ФАКУЛЬТЕТ РАДІОТЕХНІКИ І СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

КАФЕДРА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ І

ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

Конспект лекцій

з дисципліни

«Безпека життєдіяльності»

Розглянуто на засіданні кафедри «БЖД і ЦО»

Протокол № 2 від 06.09.2010 р.

Затверджено на засіданні

Навчально-видавничої ради ДонНТУ

Протокол № 4 від 7 жовтня 2010 р.

Донецьк – 2010

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ФАКУЛЬТЕТ РАДІОТЕХНІКИ І СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

КАФЕДРА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ І

ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«Безпека життєдіяльності»

ДОНЕЦЬК – 2010

УДК 62-785(071)

Конспект лекцій з дисципліни «Безпека життєдіяльності» призначений для самостійного вивчення дисципліни та підготовки до заліку. Конспект лекцій призначений для студентів заочної форми навчання.

Автори: Мокін М.А., Оніщенко В.А., Степанова О.О., Ігнатенко С.А., Зубков В.О.

Донецьк: ДВНЗ ДонНТУ, 2010 – 149 с.

Конспект лекцій з дисципліни «Безпека життєдіяльності» складають усі теоретичні питання, що розглядаються в навчальному процесі. В конспекті є потребуєма послідовність викладання теоретичного матеріалу, список літератури, що рекомендовано, надано питання для підготовки до заліку. Конспект лекцій призначений для студентів заочної форми навчання для самостійного вивчення дисципліни та підготовки до заліку.

Рецензент:

Заступник начальника науково-методичного центру ЦЗ і БЖД Донецької області начальник курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів Шиленко Є.О.

Передмова

В Концепції освіти з напрямку «Безпека життєдіяльності» основною метою є підготовка особи до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється.

Основними завданнями освіти з БЖД є:

• формування культури людини щодо небезпеки, її відповідних моральних цінностей, поглядів, поведінки тощо;

• забезпечення певного стану індивідуальної захищеності людини шляхом формування і розвитку тих якостей особи, що сприяють розвитку небезпеки, а також необхідних знань та умінь.

Даний Конспект лекцій відповідає програмі нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих навчальних закладів освіти. Для зручнішого користування матеріал у ньому викладений у вигляді лекцій.

Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності заняття 1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності Учбове питання 1. Основні поняття і визначення теоретичних основ бжд

У науковій теорії БЖД найважливішими поняттями є: середовище існування, діяльність, небезпека, ризик і безпека.

1. Середовище існування – це навколишнє нас природне середовище, в якому знаходиться людина і функціонують створені їм системи.

Включає виробничі, природні, побутові і ін. середовища. Ці середовища необхідно розглядати тільки в єдності і у взаємозв'язку, оскільки в процесі розвитку людства між людиною і середовищем незаселеного безперервно встановлювалася динамічна рівновага.

У теж час умови життєдіяльності людини визначаються станом навколишнього середовища незаселеного, наявністю шкідливих і небезпечних чинників.

Шкідливі чинники – негативні дії, від яких виникає поступово, протягом значного часу і приводить до погіршення самопочуття людини або захворювання.

Небезпечні чинники – негативні дії, від яких виникає швидко, іноді миттєво, викликаючи загибель людини.

Детальніше розглянемо «середовище існування» в темі 6.1.

2. Діяльність – це все різноманіття доцільних і усвідомлених дій людини у взаємодії з середовищем незаселеного.

Форми діяльності різноманітні: трудова, побутова, наукова, учбова, спортивна, ігрова, сценічна, творча, військова та інші. Діяльність – це необхідна умова існування людського суспільства.

Проте, будь-яка діяльність потенційно (приховано) небезпечна.

Життєдіяльність – це повсякденна діяльність і відпочинок, спосіб існування людини.

Аксіома про потенційну небезпеку.

Людська практика дає підстави для затвердження про те, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна (сидіти, стояти, йти, бігти, їхати і т.д.).

Небезпеки підстерігають людину не тільки на виробництві, але і у будь-якому вигляді діяльності в процесі життя – «від народження до вічності».

Ні у одному виді діяльності неможливо досягти абсолютної безпеки. Отже можна сформулювати наступний висновок: будь-яка діяльність потенційно небезпечна.

3. Небезпека – центральне поняття БЖД, під яким розуміються явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах завдавати збитку здоров'ю людини безпосередньо або побічно, тобто викликати небажані наслідки.

Ознаки, по яких визначається небезпека: загроза для життя, можливість нанесення шкоди здоров'ю, порушення умов нормального функціонування організму людини, нанесення шкоди навколишньому середовищу.

Небезпека за своєю природою буває потенційною (тобто прихованою), перманентною (постійною, безперервною) і тотальною (загальною, всеосяжною). На Землі не існує людини, якій не загрожувала б небезпека. Проте 99,99% людей про це не здогадуються. Їх свідомість працює в режимі відчуження від реальної дійсності.

Сфера небезпек визначається в основному сферою практичної діяльності людини (виробничою, гуманітарною, побутовою, спеціальною) і сукупністю природних і екологічних небезпек.

Небезпека є поняттям складним, таким, що має багато ознак, що і грають важливу роль в організації наукового знання у області безпеки діяльності:

Таксономія (від грецького - «класифікація») – це наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять, об'єктів.

Це можливість провести за певними ознаками класифікацію, що вносить певний порядок і строгість при вивченні такого складного поняття як небезпека. Оскільки небезпека є поняттям складним, таким, що має багато ознак, класифікація їх виконує важливу роль в організації наукового знання у області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати природу небезпеки. Так, наприклад, небезпека класифікується:

За характером виникнення небезпеки діляться на 6 груп: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні.

За характером впливу на людину: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

За ступенем і місцем локалізації: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом.

Номенклатура небезпек – перелік назв, термінів, систематизованих за певною ознакою. В даний час представляється можливим представити загальну номенклатуру небезпек в алфавітному порядку.

При виконанні конкретних досліджень складається номенклатура небезпек для окремих об'єктів (виробництв, цехів, робочих місць, процесів, професій і т.д.).

Така номенклатура включає повний перелік потенційних небезпек, що полегшує процес їх ідентифікації.

Ідентифікація небезпек – процес виявлення і встановлення кількісних, тимчасових, просторових і інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних і оперативних заходів, направлених на забезпечення життєдіяльності.

В процесі ідентифікації виявляються: номенклатура небезпек, вірогідність їх прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і інші параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання.

Квантифікація – введення кількісних характеристик для оцінки складних, якісно визначуваних понять.

Застосовуються чисельні, бальні та інші прийоми квантифікації.

Найбільш поширеною оцінкою небезпеки є ризик.

4. Ризик – це кількісна оцінка небезпеки або рівень небезпеки, частота небезпеки. Ризик, не дивлячись на різноманітність чинників, має єдиний теоретичний базис і динамічний цикл виникнення і розвитку небезпеки. Це невід'ємний супутник суспільства і людини. Рівнем небезпеки можна управляти. Це твердження призвело до Концепції прийнятного ризику, яка заснована на розумінні недосяжності абсолютної безпеки.

Вона дозволяє визначити ризик (R) загибелі людини на виробництві, транспорті, в побуті і інших сферах.

5. Безпека – це стан діяльності, при якій з певною вірогідністю виключається прояв небезпек.

Безпека – це стан об'єкту захисту, при якому дія на нього всіх потоків речовини, енергії і інформації не перевищують максимально допустимих норм.

Реально існують системи безпеки: охорона праці, охорона природного середовища, БЖДЛ, захист в НС, пожежний захист, радіаційний захист, хімічний захист, національна безпека, глобальна безпека.

Безпека – це мета БЖД, а БЖД - це шляхи, засоби, методи її досягнення.

Поняття і визначення теоретичних основ БЖД дозволяють:

• організувати наукові пізнання у області безпеки життєдіяльності;

• глибоко вивчити природу небезпек і причинно-наслідковий зв'язок між небезпеками і небажаними наслідками;

• представити перелік систематизованих небезпек за певними ознаками і кількісними характеристиками для розробки профілактичних і оперативних заходів щодо забезпечення життєдіяльності.

Учбове питання 2. Основні цілі і завдання БЖД як науки

Учбова дисципліна «Безпека життєдіяльності» (БЖД) введена в учбовий процес вищих навчальних закладів наказом Міністерства освіти і Начальника Штабу цивільної оборони України № 182/200 20 червня 1995 року.

Безпека життєдіяльності – це наука, що вивчає проблеми перебування людини в навколишньому середовищі під час трудової і іншої діяльності.

Цілі дисципліни БЖД – озброїти майбутніх фахівців і інженерні кадри теоретичними знаннями і практичними навиками, необхідними:

• створення безпечних умов життєдіяльності;

• проектування нової техніки і технологій відповідно до сучасних вимог з безпеки їх експлуатації і екології;

• прогнозування можливої обстановки в НС мирного і військового часу і ухвалення грамотних рішень з захисту населення і персоналу об'єктів від можливих наслідків НС.

Завдання дисципліни БЖД:

• розробка методів прогнозування і ухвалення рішень в умовах НС природного, техногенного і військового характеру з захисту населення і об'єктів від можливих наслідків, а також в ході їх ліквідації;

• виявлення шкідливих, небезпечних і вражаючих чинників, вивчення їх впливу на людину і навколишнє середовище;

• розробка заходів і способів захисту в умовах НС природного, техногенного і військового характеру.

Основою БЖД людини є Концепція ООН про постійний розвиток людства.

Метою Концепції ООН є створення умов для збалансованого, безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь.

Концепція ООН, сучасний незадовільний рівень безпеки людей вимагають істотних змін у всіх сферах забезпечення безпеки життя і діяльності людини, установах і органах управління, що дає можливість освіті бути такою, що випереджає на шляху рішення проблеми безпеки людини в умовах постійного розвитку людства.

У концепції БЖД людини розглядаються багатогранність сфер діяльності людини в середовищах існування: природному, виробничому, побутовому, міському, в НС мирного і військового часу і процесі пізнання складних зв'язків людського організму і середовища існування.

Дія людини на середовище існування, згідно законам фізики, викликає у відповідь протидії всіх її компонентів.

Організм людини безболісно переносить ті або інші дії до тих пір, поки вони не перевищують межі адаптації.

Ці сфери діяльності людини досліджуються в цілях забезпечення безпеки життєдіяльності.

БЖД як наукова дисципліна має власну теорію, методологію і методи і базується на досягненнях таких дисциплін, як інженерна психологія, фізіологія людини, екологія, охорона праці, цивільна оборона, ергономіка і ряду інших.

БЖД як наукова дисципліна ширша, універсальніша вищезгаданих дисциплін, які можна розглядати як окремі випадки забезпечення безпеки в конкретних ситуаціях.

А це означає, що БЖД не тільки наукова дисципліна, що вивчає небезпеки і захист від них, це інтегральна наука, що передбачає процес пізнання складних зв'язків людського організму і середовища існування, яке розглядає:

• безпеку в природному навколишньому середовищі;

• безпеку в побутовому середовищі;

• безпеку у виробничому середовищі;

• безпеку в міському середовищі;

• надзвичайні ситуації мирного і військового часу.

Інтегральним показником БЖД – є тривалість життя людини.

Методологічною базою БЖД є системний аналіз, це сукупність методологічних засобів, використовуваних для підготовки і забезпечення рішень з складних проблем безпеки людини.

З розвитком промисловості і людського суспільства, завдання забезпечення безпеки людини зажадало спеціальних знань.

Збереження біосфери, забезпечення безпеки і здоров'я людини – рішення цих проблем повинне бути метою фахівця в будь-якій сфері діяльності при виконанні професійних обов'язків.

Особливе значення освіта і виховання у області безпеки набуває в технічних вищих навчальних закладах, де досягнутий в процесі навчання рівень професіоналізму майбутніх розробників нової техніки і технології, керівників виробництва багато в чому визначатиме ефективність рішення проблем безпеки безпосередньо в джерелах їх виникнення.

Програма дисципліни БЖД охоплює теоретичні основи і науково-методологічні принципи забезпечення безпеки життєдіяльності в системі «людина – середовище існування - машина».

У програмі розглядаються загальні питання:

• безпека людини і екології;

• взаємодія людини з середовищем існування;

• анатомо-фізіологічні наслідки дії на людину небезпечних, шкідливих і вражаючих чинників НС;

• розробка заходів щодо захисту населення і виробничого персоналу об'єктів господарювання, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;

• правові, нормативно-технічні і організаційні основи безпеки життєдіяльності;

• контроль і управління умовами безпечної життєдіяльності.

У програмі розглядаються також методи дослідження стійкості функціонування об'єктів господарювання і технічних систем в надзвичайних ситуаціях, прогнозування НС і розробка моделей їх наслідків.

Вивчення дисципліни БЖД направлене на підвищення гуманітарної підготовки випускників технічних вищих навчальних закладів, базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні фундаментальних, професійно-орієнтованих, соціально-економічних, загальнонаукових і суспільно-інженерних дисциплін.