1 СК - основы курса

Розділ 1. Політика підприємства в галузі якості продукції

¾метрологічна атестація вимірювальних і аналітичних лабо& раторій, випробувальних центрів та служб, вимірювальних та випробувальних стендів, систем і обладнання;

¾державний метрологічний нагляд за станом метрологічного забезпечення в країні;

¾реалізація потреб країни в метрологічному забезпеченні, зокрема, прокат засобів вимірювання, здійснення за заявками підприємств та організацій особливо точних вимірювань;

¾методичне керівництво діяльністю відомчої метрологічної служби та її координація;

¾державний нагляд за своєчасним зняттям із виробництва застарілих типів засобів вимірювання і розробка комплексних програм метрологічного забезпечення країни;

¾техніко&економічний аналіз стану і результатів роботи з метрологічного забезпечення країни;

¾розробка пропозицій і реалізація заходів із удосконалення організації та підвищення метрологічного забезпечення країни;

¾удосконалення державних перевірочних схем;

¾підвищення технічного рівня методів і засобів перевірки;

¾механізація і автоматизація перевірочних робіт;

¾систематична інформація Держстандарту, його метрологічних служб, місцевих органів про стан метрологічного забезпечення країни;

¾підготовка кадрів метрологів та поширення передового досвіду

робіт із метрологічного забезпечення.

Виробниче об’єднання “Еталон”, до складу якого входять про& мислові підприємства і майстерні, що виготовляють робочі еталони та перевірочне устаткування, які необхідні для обладнання метро& логічних служб, а також здійснюють ремонт та юстування засобів вимірювання, гарантійний ремонт та технічне обслуговування засобів вимірювання.

До відомчої метрологічної служби належать [118]:

1. Служба головного метролога відомства, яка здійснює орга& нізаційно&методичне керівництво діяльністю всіх ланок метро& логічної служби та контроль за виконанням робіт щодо:

¾визначення основних напрямів і розробки програм діяльності відомства з метрологічного забезпечення;

¾перспективного і поточного планування заходів із метро& логічного забезпечення діяльності відомства;

¾розробки пропозицій до планів державної і відомчої стан& дартизації з урахуванням науково&дослідних та дослідно& конструкторських робіт інших відомств;

31

Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів

¾проведення аналізу стану вимірювань та метрологічного забезпечення діяльності відомства;

¾перевірки, ремонту, метрологічної атестації, прокату засобів вимірювань;

¾здійснення точних та спеціальних вимірювань;

¾збирання матеріалів про технічний рівень і якість засобів вимірювання;

¾обліку парку засобів вимірювання;

¾розробки пропозицій із створення нових засобів і методів вимірювань, зокрема, перевірочного устаткування та розробки технічного завдання на його проектування;

¾створення метрологічної служби на підприємствах і в орга& нізаціях;

¾збирання та обробки матеріалів про стан метрологічного забезпечення в системі відомства, підготовки їх до розгляду керівництвом відомства і забезпечення ними зацікавлених організацій;

¾впровадження державних стандартів державної системи вимірювань, галузевих стандартів і нормативних документів на підприємствах і в організаціях та контролю за їх впро& вадженням і виконанням;

¾підготовки і підвищення кваліфікації працівників метро& логічної служби відомства.

2. Метрологічна служба підприємства (організації), на яку по& кладена:

¾координація і керівництво роботою різних підрозділів під& приємства, що спрямовані на забезпечення єдності і не& обхідної точності вимірювань;

¾впровадження сучасних засобів і методів вимірювання, стандартів та інших нормативних документів, що регла& ментують норми точності вимірювань, метрологічні ха& рактеристики засобів вимірювання, методики виконання вимірювань, методи і засоби повірки, вимоги до метро& логічного забезпечення підготовки виробництва і випуску нових видів продукції;

¾розроблення перспективних і річних планів робіт метро& логічної служби, складання заявок та придбання засобів вимірювання, укладання договорів на розробку і впро& вадження нової вимірювальної техніки і здійснення контролю за їх виконанням;

¾проведення метрологічної експертизи технічної документації на розроблювані вироби і вибір за даними експертизи засобів

32

Розділ 1. Політика підприємства в галузі якості продукції

вимірювання та методик виконання вимірювань, що забезпе& чують достовірний контроль технологічних процесів і якості продукції;

¾розроблення разом із проектно&конструкторськими, кон& структорськими і технологічними організаціями технічних завдань на проектування засобів вимірювань для даного підприємства;

¾здійснення метрологічного забезпечення при створенні і випробовуванні нових видів продукції;

¾здійснення контролю за станом і зберіганням засобів ви& мірювання, що знаходяться в усіх підрозділах підприємства, правильністю використання методик виконання вимірювань і аналізу якості сировини, матеріалів, півфабрикатів, пра& вильністю монтажу і налагодження засобів вимірювань;

¾складання планів і календарних графіків ремонту та повірки засобів вимірювання, що підлягають обов’язковій державній або відомчій повірці в організаціях державної чи відомчої метрологічної служби, і контроль за їх виконанням;

¾організація ремонту засобів вимірювання силами підпри& ємства, використання прокатного і обмінного фондів засобів вимірювання;

¾визначення потреби підприємства в зразкових і робочих засобах вимірювань, стандартних зразках складу та власти& востей речовин і матеріалів;

¾проведення метрологічних випробувань нестандартизованих засобів вимірювання, що виготовлені в одиничних ек& земплярах або разовими партіями для потреб підприємства;

¾організація підготовки та підвищення кваліфікації працівників підприємства з метрологічного забезпечення виготовлення продукції;

¾подання у вищі організації і територіальні органи Держ& стандарту України відомостей про діяльність метрологічної служби підприємства;

¾сприяння органам Держстандарту України і відповідним

організаціям міністерств та відомств при здійсненні ними державного нагляду і відомчого контролю за метрологічним забезпеченням розробки, виробництва і випробувань про& дукції та діяльності метрологічної служби підприємства.

Державний метрологічний контроль і нагляд здійснюються Дер& жавною службою законодавчої метрології згідно з процедурами, встановленими Держстандартом, з тим, щоб забезпечити до& держання вимог законів щодо метрології, інших законодавчих

33

Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів

актів та нормативних документів. Головні напрями її діяльності та основні цілі такі:

¾введення супровідних засобів вимірювальної техніки та систем одержання даних із вимірювань;

¾методологія вимірювання та нормативні документи, які визначають вимоги вимірювань;

¾інші об’єкти, які передбачені метрологічними регламентами. Державний метрологічний нагляд охоплює вимірювання, які

застосовуються під час:

¾діагностики та лікування захворювань людини;

¾контролю якості ліків;

¾забезпечення безпеки праці;

¾геодезичних та гідрометеорологічних робіт;

¾торгівлі, комерційних операцій та вирішення проблем, що включають персональні та громадські служби;

¾фіскальних, банківських та митних операцій;

¾обліку енергії та матеріальних ресурсів (електрики, газу, води, нафти тощо), за винятком внутрішньої реєстрації, яка ведеться підприємствами, організаціями та громадянами як суб’єктами підприємництва;

¾робіт, що проводяться з надання інструкцій судам, адво& катським конторам та іншим громадським органам;

¾обов’язкової сертифікації продуктів;

¾реєстрації національного і міжнародного регістру.

Створено такі типи державного метрологічного контролю та

нагляду за засобами вимірювальної техніки:

¾державні випробування та схвалення типів;

¾метрологічна сертифікація;

¾повірка;

¾акредитація на право здійснювати державні випробування, повіряти засоби вимірювань, виконувати вимірювання та атестування процедури вимірювань тощо.

Державний метрологічний нагляд спрямований на:

¾додержання метрологічних законів, інших законодавчих актів та нормативних документів, які охоплюють міністерства, відомства, підприємства, організації та громадян як суб’єктів підприємницької діяльності;

¾забезпечення контролю кількості розфасованих продуктів, який здійснюється під час фасування пакетів будь&якого типу, упаковки, зберігання та продажу цих пакетів у тих випадках, коли маса пакетів не може бути змінена без відкриття їх або розриву, та кількості продукції, яка реалізується в одиницях маси, об’єму або інших одиницях.

34

Розділ 1. Політика підприємства в галузі якості продукції

Номінальна кількість продукції має бути вказана на пакеті, як і межі відхилення, що дозволяються від номінальної кількості, або повинно бути посилання на нормативний документ, яким визначені ці відхилення.

Службовці Держстандарту та його територіальні органи, які здійснюють метрологічний нагляд, повинні бути атестовані згідно з процедурою, встановленою Держстандартом, та мати статус держав& ного повірника з метрологічного нагляду.

1.4. Концепція поліпшення якості продукції в Україні

Слід зазначити, що серед стратегічних проблем національного відродження і соціально&економічного розвитку нашої держави проблема якості продукції є однією з найвагоміших, практично вона визначає внутрішню і зовнішню незалежність, реальну економічну безпеку. Питання поліпшення якості продукції повинне розгля& датись як засіб підвищення конкурентоспроможності, як неодмінна умова подолання труднощів перехідного періоду до ринкової економіки.

Однією з умов подолання кризи, забезпечення стабільного розвитку національної економіки є вдосконалення структурно& функціональної організації та системи управління процесами якості продукції. Це обумовлено такими основними причинами: від& сутністю єдиної стратегії взаємодії і взаємного впливу органів виконавчої влади, громадських організацій, спеціалістів про& мислових підприємств на питання якості і, як наслідок, – на економічні, соціальні та інші чинники забезпечення національної безпеки України, загальною відсутністю державної інформаційної інфраструктури, яка б забезпечувала повну, достовірну і оперативну інформацію із зазначеної проблеми.

На думку авторів, процеси розвитку якості, механізми та умови на макрорівні мають відповідати таким критеріям: визначення цілей і завдань у галузі якості, аналіз ресурсних можливостей та їх реалізація. Наразі здійснити якісний та кількісний аналіз продукції підприємств, систем якості практично неможливо. Крім інформації Комітету з питань стандартизації, сертифікації і метрології, про кількість сертифікованої продукції, про кількість центрів серти& фікації та відсутність коштів ніякої інформації більше немає.

Нині в державі діє велика кількість законів і підзаконних нормативних актів, які мають відношення до проблем якості продукції (послуг), захисту прав споживачів і навколишнього середовища. Проте ці закони та нормативні акти фактично не узгоджені між собою, вони не створюють цілісної системи, яка б

35

Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів

забезпечувала високу якість продукції (послуг). Практично не створені умови, які б були орієнтовані на допомогу вітчизняним товаровиробникам. Не побудована інфраструктура сприяння підприємствам у розв’язанні проблем якості. Чинна система державного регулювання спрямована лише на контроль якості продукції (послуг), на примус та покарання підприємств.

У зв’язку з цим у 1999 році Міністерством економіки України було розроблено концепцію забезпечення належної якості про& дукції, товарів і послуг. Основна мета концепції – вирішення проблеми створення ефективної системи і механізму управління безпечністю, якістю та конкурентоспроможністю продукції, товарів і послуг підприємств України; формування та нарощування їх експортного потенціалу, а також створення на цих засадах передумов для залучення стратегічних інвестицій у перспективні види економічної діяльності і формування та здійснення політики управління безпечністю, якістю, конкурентоспроможністю продукції, товарів і послуг.

Основними засадами цієї концепції є [116]:

1.Формування та нарощування експортного потенціалу шляхом створення на системних скоординованих засадах відповідних економічних, організаційних, науково&технічних, інформа& ційних та соціальних передумов.

2.Створення для поступового зменшення залежності України від імпорту стратегічно важливих видів товарів, технологій та послуг за рахунок раціонального використання і на& рощування власного науково&технічного та виробничого потенціалу, швидкого впровадження сучасних технологій, зокрема, імпортованих в основні види економічної діяль& ності.

3.Створення передумов, розроблення та впровадження функці& онально&організаційних схем і механізмів управління, які сприяють формуванню та посиленню зацікавленості під& приємств і промисловців у підвищенні рівня якості та кон& курентоспроможності продукції як найважливішого елементу їх ділового успіху.

4.Розробка та впровадження механізмів захисту внутрішнього ринку України від неякісної продукції та послуг, недобро& совісної конкуренції і реклами.

5.Підготовка та впровадження в Україні нормативно&пра& вових, нормативно&технічних документів у сфері без& печності і якості, вимог, які гармонізовані з визнаними міжнародними стандартами та європейськими правовими і технічними нормами.

36

Розділ 1. Політика підприємства в галузі якості продукції

6.Створення економічних, організаційних та соціальних передумов і механізмів широкого впровадження на ба& зисному рівні економіки підприємств України професійних систем якості та систем управління навколишнім середо& вищем як найбільш ефективного інструмента забезпечення якості і конкурентоспроможності продукції.

7.Забезпечення задоволення вимог споживачів у формуванні експортного потенціалу, сприяння пошуку та залучення стратегічних інвесторів, раціонального використання ресурсів.

8.Вдосконалення та розвиток науково&методичної бази робіт з управління якістю і конкурентоспроможністю продукції, створення на державному та інших рівнях системи ін& формаційного забезпечення робіт у сфері якості та кон& курентоспроможності за допомогою застосування сучасних інформаційних технологій.

9.Підтримка, вдосконалення та розвиток системи навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців і персо& налу, зайнятого у сфері забезпечення та поліпшення якості, управління якістю та конкурентоспроможністю продукції.

10.Створення системи зв’язків із товариствами, асоціаціями захисту прав споживачів, товаровиробників, іншими громадськими організаціями щодо проблем безпечності та якості продукції.

Реалізація концепції дасть змогу створити та поступово впро& вадити системи управління і механізми координації робіт із розробки та виконання програм забезпечення і підвищення безпечності, якості та конкурентоспроможності продукції, ство& рення умов і механізмів збільшення обсягів виробництва на підприємствах України високоякісної та конкурентоспроможної продукції, скорочення обсягу імпорту товарів (послуг), аналоги яких виготовляються в Україні.

Слід сформувати та інтегрувати на рівні підприємств професійні, міжнародно визнані системи якості, системи управління ресурсо& збереженням і навколишнім середовищем, гармонізувати норма& тивно&правові та нормативно&технічні документи з відповідними документами міжнародних і європейських організацій з торгівлі та тарифів, а також даними спеціалізованих організацій стандартизації, сертифікації, акредитації, випробувань, метрології, охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища, інформаційних технологій, енергетики, інших пріоритетних напрямів.

Виходячи з того, що категорія якості є складною і суперечливою з погляду різних її аспектів, розглянемо проблему поліпшення якості в розрізі економічного та соціологічного аспектів [81].

37

Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів

Передусім, слід зазначити, що з економічного погляду не кожний високий відносний технічний рівень виробів є благом. Виробництво продукції вищого технічного рівня, а отже, складнішого, ніж це необхідно, має для суспільства ті ж негативні наслідки, що й виробництво надлишкової кількості продукції попередньої якості. Використання продукції високого технічного рівня там, де в цьому немає прямої необхідності, призводить до омертвління коштів, зменшує фонд нагромадження, стримує зростання суспільної продуктивності праці. За своїми економічними наслідками цей процес тотожний процесові економічного знецінення нових виробів, які мають вищий відносний технічний рівень, цілком визначається умовами їх продуктивного використання або конкретною потребою.

З цього приводу Я. Плоткін вважає, що при оцінці доцільності поліпшення якості виробів слід виходити не тільки, а точніше, не стільки з її технічного рівня, скільки з конкретних умов використання цих виробів споживачем. Інакше кажучи, потрібно враховувати споживчу вартість нових виробів за окремими типовими сферами її використання. Економічний бік якості виробів виявляється тільки в процесі їх використання споживачем. Споживча вартість зумовлена фізичними, хімічними й іншими природними властивостями речі, а також властивостями, що їй надані внаслідок доцільної діяльності людини. Економічна наука, на відміну від технічних дисциплін, досліджує не саме споживання, а результат споживання тієї чи іншої споживної вартості, тобто з економічного погляду суттєвими є не самі властивості виробів, а те, якою мірою вони задовольняють певну потребу. Споживача не цікавить природа предмета споживання як така; йому важливо, щоб предмет споживання мав потрібні йому властивості. Сукупність певних властивостей і робить річ предметом споживання. Але одні й ті самі вироби, які характеризуються однаковою сукупністю споживчих властивостей, по&різному за& довольняють потреби споживачів. Один вид виробу може мати інтенсивніші корисні властивості, які цікавлять споживача, ніж інший. У зв’язку з цим він більшою мірою буде задовольняти потребу споживача [81].

Оцінка одиниці споживчої вартості за ступенем задоволення певної потреби, врешті&решт, і характеризує її якість. Оскільки потреба в даних виробах надто різноманітна, то ці вироби будуть по& різному оцінюватись споживачем, тобто мати різну якість. Тому, коли ми говоримо про якість виробів, то маємо на увазі певні умови її споживання. Це, звичайно, не означає забезпечення якості в її технічному розумінні як визначеності властивостей речі. Але з економічного погляду важливо ще знати, наскільки ці властивості відповідають потребі. Таким чином, якість продукції пов’язана зі

38

Розділ 1. Політика підприємства в галузі якості продукції

ступенем задоволення конкретної потреби тим чи іншим видом виробу. Під якістю продукції слід розуміти ступінь задоволення цим виробом конкретної потреби. Основним моментом в цьому визна& ченні є вимога, щоб якість оцінювалась тільки у зв’язку із заданою конкретною потребою.

До економічного аспекту якості виробів належить також розгляд співвідношення між категоріями “корисність” виробів і їх “вартість”. Корисність відбиває ступінь задоволення суспільної потреби, тобто споживчу вартість у суспільному масштабі. Безумовно, на величину корисності впливає якість виробів, але з цього не випливає, що вироби вищої якості мусять мати і більшу корисність. Величина корисності, крім якості, залежить і від затрат на виробництво та споживання виробів (так званої ціни спо& живання). Отже, корисність виробу, який має вищу якість, але потребує більших затрат, може для суспільства взагалі і для конкретного споживача, зокрема, виявитися меншою, ніж виробу з нижчою якістю, але виготовленого з меншими затратами.

Співвідношення між категоріями “корисність” і “вартість”, яке є вирішальним у конкурентоспроможності продукції, набагато складніше. Воно зумовлене взаємозв’язками між категоріями “технічний рівень” – “якість” – “корисність” – “економічна ефективність” – “ціна продажу” – “ціна використання” (останні дві в сумі становлять “ціну споживання”). Ці взаємозв’язки можуть відбуватися в будь&яких напрямах – прямих і зворотніх [81]:

ТРв Як Крс Е Ц Ксп .

Умовні позначення:

ТРв – технічний рівень продукції; Як – якість продукції; Крс – корисність продукції;

Е – сумарний економічний ефект підвищення ТРв (або Як) продукції;

Ц – ціна продажу продукції; – підвищення або зниження показника, що характеризує

відповідну категорію; Ксп – конкурентоспроможність продукції.

Взаємозв’язки між категоріями, які зумовлюють конкуренто& спроможність продукції, можуть бути збіжними ( або ) і

протилежними (або ), тобто комбінуватися між собою у будь& якому співвідношенні. Завдяки цим комбінаціям зв’язки між елементами системи (Ксп, ТРв , Як і т.д.) набагато складніші, і це значно ускладнює всю систему.

39

Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів

На конкурентоспроможність продукції останнім часом все більше впливає можливість виробника постачати споживачу продукцію раніше від своїх конкурентів і забезпечувати краще обслуговування, сервіс. Вироби можуть виявитися конкурентоздатними і випадково. Така ситуація, зазвичай, виникає в умовах малого бізнесу. Крупні ж компанії вже давно не розраховують на випадкову конкуренто& спроможність своєї продукції. Вони ретельно займаються вивченням сегментів ринку, потреб і можливостей споживачів (покупців), проводять маркетингові дослідження. Якщо, припустимо, товаро& виробнику пощастило, і його продукцію визнано конкуренто& спроможною, то йому, по&перше, слід виявити причини, які обумовили такий випадок, а по&друге, встигнути вжити заходів щодо збереження свого становища.

І ще одна теза, яка характеризує економічний аспект якості виробів і від розуміння якої значною мірою залежить вирішення питання про конкурентоспроможність продукції: краще – це завжди (або майже завжди) більше. Ця теза сприймається переважно як аксіома, але ми вважаємо за доцільне довести це.

При визначенні економічного ефекту у споживача від поліпшення якості продукції треба користуватися так званим правилом то& тожності ефектів, суть якого полягає в коригуванні (помноженні) витрат у споживача при користуванні виробом нижчої якості. Це стосується всіх параметрів (властивостей) якості, але питання про коригування вирішено на сьогодні тільки відносно двох, щоправда, найважливіших параметрів – продуктивності й довговічності (терміну).

Соціологічний аспект проблеми якості пов’язаний з вирішенням відношення суб’єкта до такої об’єктивної властивості виробу, як його безпосередня споживча якість. З соціологічних позицій якість розглядається як категорія, що відповідає закономірностям розподілу населення за доходами, формування попиту на окремі види виробів тощо. До соціологічного аспекту якості близько примикає психо& логічний; більше того, дехто з авторів вважає останній різновидом першого. Доцільніше розглядати його як окремий аспект. І ось деякі міркування щодо цього.

Є такі сторони відношення суб’єкта до якості виробів, які не залежать від його (суб’єкта) категорії в соціологічному розумінні, тобто ці сторони виявляються “всередині” соціологічної категорії суб’єкта або незалежно від цієї категорії і тому вони можуть бути віднесені до психологічного аспекту. Прикладом, який підтверджує цю думку, є така ситуація.

Як вже згадувалося, вирішальним моментом у створенні кон& курентоспроможної продукції є співвідношення між категоріями

40