4.4. Осмислення та реалізація політико-управлінською
елітою в Україні європейських демократичних цінностей
(за матеріалами соціологічних досліджень)
Демократизація суспільного розвитку в сучасний період
сприяє утвердженню загальнолюдських цінностей. Демократія
утверджується у суспільстві лише тоді, коли люди знають, за що
вони поцінують її, чого хочуть досягти і що захищатимуть. Ці ос-
новоположні риси демократії перетворили її на соціальну цінність
в уявленнях людей ХХ - початку ХХІ ст. Демократичні цінності -
це те, щоє уособленням гуманізму, духовності, толерантності, сво-
боди слова та інших цінностей, завдяки яким демократія здобуває
прихильників в усьому світі.
Незважаючи на несприятливі історичні умови й відставан-
ня України у впровадженні світових здобутків демократії, під час
помаранчевої революції (листопад-грудень 2004 р.) український
народ продемонстрував на практиці відданість демократичним
ідеям: волелюбність, повагу до людської гідності, толерантність
та значну міру демократизму. Він ніколи не забував про свою спо-
рідненість з вільним світом і прагнув активної політичної твор-
чості в контексті розвитку європейської цивілізації.
Україна, обираючи власнийшлях у цивілізований світ з часу
здобуття незалежності, задекларувала свої прагнення до європейсь-
кої інтеграції, входження в європейські та євроатлантичні струк-
тури і, врешті-решт, визначила метою державної політики набут-
тя повноцінного членства в Європейському Союзі.
Тому для політико-владної еліти України важливо з’ясувати
ступінь готовності українського суспільства до вступу в ЄС. Євро-
пейський вибір України означає і впровадження стандартів реаль-
ної демократії, інформаційного суспільства, соціально зорієнто-
ваного на демократичні цінності.
157
Стратегія роботи політико-владної еліти пов’язана з інтег-
рацією України до Євросоюзу, враховує положення ЄС щодо Ук-
раїни від 4 жовтня 1994 р., Спільної позиції ЄС щодо України від
28 листопада 1994 р., Спільної стратегії щодо України від 11 груд-
ня 1999 р., відповідних рішень Ради ЄС, декларацій та низки інших
документів ЄС, які стосуються України.
На сьогодні в рамках Угоди про партнерство та співробіт-
ництво (УПС) - правової основи відносин - виділено7 пріоритетів
співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції,
юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України
до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середови-
ща, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпра-
ця у сфері науки, технологій та космосу.
Останнім часом значно змінилися формат і якість співробіт-
ництва України з ЄС. Проте слід мати на увазі і перешкоди, щодо
інтеграційного процесу в ЄС, які має враховувати політико-влад-
на еліта України. Головні серед них такі:
1. Погіршення структури товарообміну України з ЄС. Ри-
нок ЄС залишається споживачем переважно низькотехнологічної
продукції проміжної обробки українського виробництва. Продук-
ція кінцевого споживання становить лише третину експорту в ЄС.
На ринок ЄС орієнтовано 16,9% від експорту продукції вітчизня-
ного машинобудування, 76,3% - продукції легкої промисловості.
2. Зберігається інвестиційна непривабливість для ЄС сфери
виробництва в Україні товарів з вищим вмістом додаткової вар-
тості, інноваційних та перспективних довгострокових проектів.
3. Повільне впровадження науково-технічної кооперації і
співробітництва в науковій сфері з ЄС.
4. Низька інтенсивність економічного співробітництва з но-
вими членами розширеного ЄС.
5. Недостатня підтримка конкурентоспроможності націо-
нальних виробників на ринку ЄС.
6. Відсутність стратегічного плану дій з визначенням інстру-
ментів та строків досягнення відповідності Копенгагенським кри-
теріям ЄС.
158
7. Неузгодженість позицій законодавчої і виконавчої влади
Українищодо напрямів та механізмів реалізаціїЄвропейської інтег-
рації та ін.
Виходячи із викладеного сучасній політико-владній еліті
України важливо не втратити час та можливості щодо досягнення
політичного успіху країни у відносинах з інститутами ЄС і Євро-
пейською Комісією та зміцнення її позицій стосовно:
- консультацій щодо ліквідації або послаблення діючих ан-
тидемпінгових заходівщодо українських виробників на ринку ЄС;
- захисту інтересів українських виробників на ринку ЄС;
- реалізації спільних інвестиційних проектів за участю євро-
пейського капіталу в стратегічних галузях української економіки;
- розширення наукового простору України в напрямі Євро-
пи та формування сприятливих умов для розміщення ключових
наукових центрів на території України;
- спільного вирішення проблем забезпечення енергетичної
безпеки ЄС;
- розробки спільної стратегії розширення промислово-тех-
нологічного співробітництва та науково-технічної кооперації Ук-
раїни з країнами ЄС;
- створення об’єднань фінансових установ для фінансуван-
ня спільних промислово-технологічних проектів тощо.
З метою вивчення громадської думки політико-владної елі-
ти України з приводу демократичних цінностей в процесі осмис-
лення проблем вступу України в ЄС та НАТО нами 9 листопада
2007 р. проведено опитування близько 100 експертів, які навчали-
ся на курсах підвищення кваліфікації в ІПК НАДУ при Президен-
товіУкраїни. Цедаломожливість зробити певні висновки про став-
лення до досліджуваної проблеми. Наведемо окремі результати
експертного опитування. Так, на запитання: “В контексті яких сус-
пільно-демократичних цінностей Ви сприймаєте європейський
вибір України?” - отримані такі відповіді (табл. 3).
159
Таблиця 3
У контексті яких суспільно-демократичних цінностей
Ви сприймаєте європейський вибір України? (%)
Проаналізуємо думки експертів відповідно до значущості
цінностей, виділених ними в процесі здійснення європейського
вибору України.
Під час експертного опитування на запитання: “В контексті
яких суспільних цінностей Ви сприймаєте Європейський вибір
України?” виявилося, що із 100 експертів 61% сприймають най-
вищою цінністю “суспільний добробут народу” (1) як “дуже акту-
альну”, 19% - актуальну”, 6% - “неактуальну” і 14% - “не відпові-
ли”. У країнах ЄС ця цінність має вагомі показники, тому відпо-
відний досвід цих країн для України є корисним і високо оцінений
експертами.
На другому місці за кількістю обраних експертами ціннос-
тей стоїть “здоров’я людини та нації” (8); 49% експертів визнали
“дуже актуальною”, 26%- “актуальною”, 6%- “неактуальною”, 2% -
вказали, що “важко відповісти”, 17% - “не відповіли”. В країнах
№
Суспільні цінності Дуже
актуальні
Актуальні Не-
актуальні
Важко
відпо-
вісти
Всього
відповіли
Не
відпо-
віли
1 Суспільний добробут 61 19 6 0 86 14
2 Національна культура 30 37 17 4 88 12
3 Міжнародна співпраця 35 43 4 3 82 18
4 Розвиток науки та освіти 24 40 12 0 76 24
5 Розвиток туризму 21 36 22 0 79 21
6 Рівність статей 6 19 35 5 65 35
7 Суспільна етика та мораль 12 34 25 4 75 25
8 Здоров’я людини та нації 49 26 6 2 83 17
9 Духовність 20 40 13 2 75 25
10 Міжнаціональна, міжетнічна та
міжконфесійна злагода
16 32 25 2 75 25
11 Подолання безробіття,
злочинності та наркоманії
27 43 12 2 84 16
12 Покращення екології 26 35 20 0 79 21
13 Зміцнення миру 22 49 12 1 84 16
14 Громадянська політична культура 11 47 18 0 16 24
15 Права і свободи громадян 29 46 5 1 81 19
16 Соціальний захист суспільства 42 28 15 0 85 15
17 Добробут родини, материнство та
дитинство
38 30 15 0 83 17
18
Інше (допишіть): корупція,
бюрократична тяганина
(дописати)
160
ЄС більш ефективним є не тільки соціальний захист людини, а й
організація медичного страхування та інші чинники, що є свідчен-
ням турботи про здоров’я людини, нації.
На третьому місці, за даними експертів, є “соціальний за-
хист суспільства” (16). З приводу даної цінності думки експертів
такі: 42% - “дуже актуально”, 28% - “актуально”, 15% - “неакту-
ально”, 15% - “не відповіли”. Саме така цінність, як “соціальний
захист”, у країнах Євросоюзу утвердилася як критерій демокра-
тичності та гуманізму, який в українському суспільстві впровад-
жується надто повільно.
Четверте місце посіла така цінність, як “добробут родини,
материнство та дитинство” (17); 38%, респондентів визначило її
як “дуже актуальну”, 30% - “актуальну”, 15% - “не відповіли”. В
цьому напрямі в Україні вжиті певні заходи, зокрема щодо підтрим-
ки матері та дитини. Добробут родини теж визнано вагомою
цінністю, але при кризовому стані розвитку суспільства цю про-
блему складно вирішити.
Досить важливою цінністю вважають експерти “міжнарод-
ну співпрацю” (3). Таку цінність 35% респондентів вважають
“дуже актуальною”, 43% - “актуальною”, 4% - “неактуальною” і
3% зазначили, що “важко відповісти”, 18% “не відповіли”. Досвід
упровадження ринкових відносин, які утвердилися в країнах Євро-
союзу, може запозичити Україна. Україну в 2006 р. визнано краї-
ною з ринковою економікою. Проте в системі країн з ринковою
економікою є теж різні підходи до цього, оскільки у різних краї-
нах різні рівні економічного розвитку.
Такий чинник, як “національна культура” (2), теж отримав висо-
кий рейтинг, а саме: 30% вважають його - “дуже актуальним”, 37% -
“актуальним”, 17% - “неактуальним”, 4% -”важко відповісти” і 12%
“не відповіли”. Розвиток національної культури - вагомий чинник
прогресу нації, тому для України це важливо, оскільки культура є
складовою іміджунації, аджевід культури суспільства залежить куль-
тура особистості, повага до держави і прогрес суспільства.
“Права і свободи громадян” (15) - вагомий суспільний чин-
ник, оскільки 29% опитаних вказало на нього як на “дуже актуаль-
161
ний” і 46% - “актуальний”, 5% - “неактуальний”, 1% вказав, що
“важко відповісти”, 19% “не відповіли”.
Саме утвердження цієї цінності та європейський досвід є ваго-
мим і корисним для України. Від того, наскільки швидко буде цей
чинник утверджуватися в українському суспільстві, настільки пози-
тивно світ сприйматиме Українську державу та її демократизацію.
Чинник “покращення екології” (12) не набрав відповідно
високої оцінки щодо вступу до ЄС, адже екологія погіршилася у
всьому світі та і люди зневірилися у попередніх обіцянках допо-
могти Україні після Чорнобиля США та інших країн, тому і
відповіді виявилися такими: 26% визнали його “дуже актуальним”,
35% - “актуальним”, 20% - “неактуальним”, 21% “не відповіли”.
Проте турбота про довкілля, екологічно чисті продукти, чистоту
рік, озер є важливим напрямом екологічної політики будь-якої дер-
жави, тим більше України.
“Розвиток науки і освіти” (4) є вагомим чинником виходячи
із вимог Болонського процесу, до якого Україна залучилася у 2005 р.
та її прагнень до демократичних перетворень. Тому і відповіді є
такими: 24% - “дуже актуально”, 40% - “актуально”, 12% - “неак-
туально” і 24% - “не відповіли”. Для молодого покоління освіта є
вкрай необхідною оскільки, воно житиме в інформаційному про-
сторі. Країни, вкладаючи великі кошти в науку, нові технології,
забезпечують собі добробут і щасливе майбутнє. Цей досвід Ук-
раїні також варто запозичити.
На “зміцнення миру” (13) як суспільний чинник експерти
відреагували таким чином: 22% визнали його “дуже актуальним”,
49%- “актуальним”, 12%- “неактуальним”, 1% зазначив, що “важко
відповісти” і 16% “не відповіли”. Додавши перші дві позитивні
відповіді (22 і 49%), отримаємо 71%, тобто стільки респондентів вва-
жають, що спільно із країнами ЄС Україна має надію на захист та
зміцнення миру, адже це необхідно для демократичних перетворень.
Така суспільна цінність, як “розвиток туризму” (5), отрима-
ла не зовсім позитивну оцінку експертів: 21% вважають її “дуже
актуальною”, 36% - “актуальною”, 22% - “неактуальною”, і 21%
“не відповів”. Підсумовуючи негативні відповіді (22% + 21%), от-
162
римаємо 43%. Це засвідчує, що в Україні туристична галузь слаб-
ко розвинута, а експерти-управлінці у цій сфері працюють неефек-
тивно. Але, використовуючи досвід країн ЄС у цій сфері, Україна
могла б не тільки заробити великі кошти, а й побудувати дороги
та відродити культурні центри.
“Подолання безробіття, злочинності та наркоманії” (11)
розглядається експертами як вагомий чинник, про щосвідчать такі
показники: 27% визнали його “дуже актуальним”, 43% - “неакту-
альним”, 12% - “актуальним”, 2% зазначили, що “важко відпові-
сти” і 16%- “не відповіли”. Сума позитивних відповідей 27 + 43%,
свідчить про те, що 70% респондентів сподіваються, що вступ
України в ЄС допоможе вирішити ці проблеми в нашому
суспільстві. Зокрема, досвід країн ЄС можна раціонально викори-
стати в Україні та утверджувати правову культуру в суспільних
інститутах та в українському соціумі взагалі.
Феномен “духовності” (9) на даномуетапі розвитку суспільств
є дуже важливим, а в країнах пострадянського простору, зокрема в
Україні - вкрай важливим. Респонденти дали такі відповіді: 20%
визнали його “дуже актуальним”, 40%- “актуальним”, 13%- “неак-
туальним”, 2% зазначили, що “важко відповісти” і 25% “не відпові-
ли”. На наш погляд, сума негативних відповідей (13 + 25% = 38%)
свідчить, що для управлінців така суспільна цінність, як “ду-
ховність”, не відіграє значної ролі, що є тривожною ознакою.
Ще тривожнішою є ситуація з оцінкою такої суспільної
цінності, як “суспільна етика та мораль” (7), щодо якої відповіді
були такими: 12% вважають її “дуже актуальною”, 34% - “акту-
альною”, проте 25% - “неактуальною”, 4% зазначили, що “важко
відповісти” і 25% “не відповіли”. Якщо підсумувати негативні
відповіді (25+25+4), то одержимо 54%. Це є свідченням того, що
стільки респондентів-управлінців не переймаються роздумами про
суспільну мораль і не вважають, що вступ в ЄС щось може зміни-
ти. Жахливим наслідком нехтування цією цінністю стало в ХХ ст.
панування фашистських та тоталітарних режимів. Без культиву-
вання цієї цінності суспільство приречено на деградацію.