13. Стратегічні методологічні положення і принципи знаходять своє тактичне втілення в методах дослідження.

Метод — спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності» підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. Різниця між методом та теорією має функціональний характер: формуючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень.

У найбільш загальному розумінні метод — це шлях, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження. Він відповідає на запитання: як пізнавати.

Методика — сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження — це система правил використання методів, прийомів та операцій.

У науковому дослідженні часто застосовують метод критичного аналізу наукової і методичної літератури, практичного досвіду, як того потребує рівень методики і техніки дослідження. У подальшій роботі широко використовуються такі методи: спостереження, бесіда, анкетування, рейтинг, моделювання, контент-аналіз, експеримент та ін.

Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження. Методи є упорядкованою системою, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності.

В одній і тій же науковій галузі може бути кілька методик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються під час наукової роботи. Найскладнішою є методика експериментальних досліджень, як лабораторних, так і польових У різних наукових галузях використовуються методи, що збігаються за назвою, наприклад, анкетування, тестування, шпаклювання, однак цілі і методика їх реалізації різні.

Класифікація методів розроблена слабо.

Досить поширеним є поділ основних типів методів за двома ознаками: мети і способу реалізації*

За першою ознакою виділяються так звані первинні методи, що використовуються з метою збору інформації, вивчення джерел, спостереження, опитування та ін. Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отриманих даних — кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, калювання та ін. Третій тип представлений верифікаційними методами і прийомами, що дають змогу перевірити отримані результати. Вони зводяться також до кількісного та якісного аналізу даних на основі виміру співвіднесення постійних і змінних чинників.

За ознакою способу реалізації розрізняють логіко-аналітичні, візуальні та експериментально-ігрові методи. До перших належать традиційні методи дедукції та індукції, що різняться вихідним етапом аналізу. Вони доповнюють один одного і можуть використовуватися з метою верифікації — перевірки істинності гіпотез і висновків.

Візуальні, або графічні, методи — графи, схеми, діаграми, картограми та ін. дають змогу отримати синтезоване уявлення про досліджуваний об'єкт і водночас наочно показати його складові, їхню питому вагу, причинно-наслідкові зв'язки, інтенсивність розподілу компонентів у заданому об'ємі. Ці методи тісно пов'язані з комп'ютерними технологіями.

Експериментально-ігрові методи безпосередньо стосуються реальних об'єктів, які функціонують у конкретній ситуації, і призначаються для прогнозування результатів. З ними пов’язаний цілий розділ математики — 'теорія ігор'; з їх допомогою вивчаються ситуації в політичних, економічних, воєнних питаннях. Вони використовуються у психології ('трансакційний аналіз'), соціології ('управління враженнями', 'соціальна інженерія'), в методиці нетрадиційного навчання.

У прикладних аспектах гуманітарних наук доцільно використовувати математичні методи. Математичний апарат теорії ймовірностей дає можливість вивчати масові явища в соціології, лінгвістиці. Математичні методи відіграють важливу роль при обробці статистичних даних, моделюванні. Однак при цьому слід зважати на різницю в природа об’єктів і категорій гуманітарних, природничих і математичних наук. Проблема полягає у визначенні конкретної гуманітарної сфери, в якій застосування* математичних методів дає результати.

Інколи методи поділяють на групи відповідно до їх функціональних можливостей: етапні, тобто пов'язані з певними етапами дослідження, й універсальні, які використовують на всіх етапах. До першої групи відносять спостереження, експеримент, а до другої — абстрагування, узагальнення, дедукцію та індукцію та ін.

Розрізняють методи теоретичних та емпіричних досліджень. Такий розподіл методів завжди умовний, оскільки з розвитком пізнання один науковий метод може переходити з однієї категорії в іншу.

14. Актуальність роботи. Соціологічне дослідження — це система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою єдиною метою: отримати достовірну інформацію про ті соціальні явища або процеси, що вивчаються, про тенденції або суперечності їх функціонування і розвитку, щоб ці дані могли бути використані в практиці соціального управління різноманітними галузями суспільного життя

Інакше кажучи, соціологічне дослідження є багатогранним науковим процесом вироблення нових знань, який об'єднує теоретико-методологічний і емпіричний рівні соціального пізнання, що відповідно забезпечує його цілісність і дає конкретне уявлення про будь-які сторони соціальної реальності, про різноманітні види суспільної діяльності людей.

Мета роботирозкрити суть проведення соціологічних досліджень.

Завдання роботи:

• розкрити сутність соціологічного дослідження та визначити його етапи і види;

• охарактеризувати структуру та технологію розробки соціологічної програми, а також визначати загальні вимоги до неї;

• виявити основні компоненти методологічного розділу програми соціологічного дослідження;

• визначити головні елементи процедурного розділу програми соціологічного дослідження;

• розкрити сутність методики й основних методів збирання та аналізу соціологічної інформації;

• охарактеризувати сутність соціальних технологій, а також систематизувати соціологічні методи і показувати їх можливості та обмеження.

15. У програмі дослідження зазначають послідовність і зміст його етапів. Методика містить опис характеристик об´єкта і предмета, причин вибору та особливостей методів, прийомів, правил, засобів, умов їх застосування та проведення дослідження, фіксування та обробки його результатів.

Проведення дослідження — це безпосередня діяльність, спрямована на вивчення предмета дослідження. Зокрема, проведення порівняльно-право­вого дослідження передбачає такі етапи.

1. Усвідомлення дослідником поставленого завдання.

2. Збирання необхідного нормативно-правового матеріалу, літератури, статистичних даних, у тому числі міжнародно-правових документів, матеріа­лів із зарубіжного досвіду регулювання визначених питань.

3. Обробку й аналіз зібраного матеріалу:

а) перевірку достовірності та повноти зібраних матеріалів:

• перевірку точності текстів нормативно-правових документів (їх відпо­відності контрольним примірникам або офіційним виданням);

• перевірку точності та повноти відображення в них внесених до них змін і доповнень;

• перевірку наявності нормативно-правових актів, відсилання до яких є в текстах нормативно-правових актів;

б) розподіл зібраного матеріалу за основними питаннями та розділами теми.

Проведення власне порівняльно-правового дослідження:

а) порівняння нормативно-правових рішень з подібних (однакових, схо­жих) питань, з´ясування їх загальних і відмінних рис за кількісними харак­теристиками. Складання таблиць (у разі необхідності), які відображають ці кількісні характеристики;

б) якісну оцінку нормативно-правових рішень, що порівнюються, з по­гляду їх відповідності наявним потребам практики, забезпеченості фінансово-матеріальними засобами і зіставлення цих рішень з наявними найбільш вдалими рішеннями однотипних питань;

в) оцінювання нормативно-правових рішень, що порівнюються, з погляду їх конституційності, законності, відповідності нормам міжнародного права.

Підготовку та оформлення результатів дослідження:

а) підготовку та оформлення підсумкових документів, які містять резуль­тати дослідження;

б) розробку (у разі необхідності) рекомендацій зацікавленим органам з метою удосконалення правових норм, які регулюють цю сферу суспільних відносин;

в) обговорення (у разі необхідності) підготовлених підсумкових документів і рекомендацій у зацікавлених органах і установах;

г) визначення переліку зацікавлених органів і установ, які необхідно ознайомити з результатами досліджень і направлення до них відповідних матеріалів

16. Прикладні́ науко́ві дослі́дження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань дляпрактичних цілей^[1] — розробка нових виробів, нових матеріалів,технологій та технологічного обладнання, нових методів лікуванняхвороб, медичних препаратів та медичного обладнання, новихсільгоспкультур, нових порід свійських тварин та промислових риб, нових технологій сільгоспвиробництва, пошук покладів корисних копалин.

Фундамента́льні науко́ві дослі́дження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання новихзнань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.

Фундаментальні (теоретичні) наукові дослідження означають: основні, головні.

Протилежне - прикладні наукові дослідження

В залежності від методів дослідження, що використовуються, наукові дослідження можуть бути теоретичними, теоретико-експериментальними та експериментальними.

Теоретичні наукові дослідженнягрунтуються на використанні логічних та математичних методів пізнання. їх результатом може бути встановлення в досліджуваних об´єктах залежностей, якостей, зв´язків тощо. Наприклад, дослідження суті та ролі витрат обігу в торгівлі.

Теоретико-експериментальні наукові дослідження - це дослідження теоретичного характеру, пов´язані з одночасною дослідною перевіркою виявлених залежностей, якостей, зв´язків тощо. Наприклад, дослідження чинників, що впливають на суму та рівень витрат обігу в торгівлі.

Експериментальні наукові дослідження - це дослідження, що проводяться в конкретних об´єктах з метою виявлення нових залежностей, якостей, зв´язків, або перевірки висунутих раніше теоретичних положень. Наприклад, дослідження формування витрат обігу в торговельних підприємствах.

В залежності від сфери використання результатів наукові дослідження поділяють на фундаментальні, прикладні та розробки.

Фундаментальні наукові дослідження - це експериментальні або теоретичні дослідження, що спрямовані на одержання принципово нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв´язку. Необхідність таких досліджень обумовлена потребами народного господарства чи галузі. Вони можуть закінчуватися рекомендаціями щодо постановки прикладних досліджень для визначення можливостей практичного використання отриманих наукових знань, науковими публікаціями тощо. Наприклад, дослідження шляхів прискорення НТП в торгівлі.

Прикладні наукові дослідження - це наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей, пошук найбільш раціональних шляхів практичного використання результатів фундаментальних наукових досліджень в народному господарстві. Кінцевим їх наслідком є рекомендації щодо створення технічних нововведень (інновацій). Наприклад, дослідження ефективності механізації праці в роздрібних торговельних підприємствах.

25 До науково-дослідної роботи студентів залучаються з Першого дня навчання. Однак, активність їх Залучення почінається з годині надходження на віпускаючу кафедру, тобто з семестру, коли кафедри почінають читать Перші дісціпліні по обраній студентами спеціальності. Найбільш активно науково-дослідна робота студентів проводитися в Наступний семестрах. При цьому обсягах Окрема відів науково-дослідної роботи студентів та ступінь їх ускладнення зростають у міру становлення майбутнього спеціаліста - от Вивчення загальнометодологічної дісціпліні "Основи наукових досліджень" до підготовкі, написання та захист діпломної роботи.

Основні напрями у роз ¬ витку студентської науки - дедалі Ширшов Впровадження елементів наукових досліджень у навчальний процес. Поєднання наукового Поиск студента з Його навчання взаємно збагачує обидвоє процеси, бо знання, здобуті у творчих пошуках, особливо Цінні.

Виконання студентами науково-дослідних робіт передбачає Вивчення основ наукових досліджень, зокрема, Поняття науки, методики наукового Дослідження та наукової організації праці при Його віконанні, Самостійної роботи з літературою, ОБРОБКИ експериментальних даніх. З цією метою на початково курсах студентам читають дісціпліну "Основи наукових досліджень". Після Вивчення курсу студенти вікорістовують Отримані знання в сфері методики наукового Дослідження при віконанні практичних зайняти по спеціальніх дісціплінах та на семінарах.

Робота над конкретними темами науково-дослідного характеру проводитися в декілька етапів у спеціально відведеній годину. На Першому етапі складаються огляді та реферуються літературні джерела по обраній темі. Це найбільш проста форма науково-дослідної роботи студентів. Вона, Як правило, передує більш поглібленій Науковій роботі студентів, проте, на дерло курсах Може носити и самостійній характер. Така форма науково-дослідної студентської роботи завершується підготовленім літературнім рефератом по обраній темі.

26-27В курсових роботах Із загальнотеоретічніх та спеціальніх дисциплін закріплюються Елементи науково-дослідної роботи студентів у вігляді наукового Поиск; Складається огляд літератури та розробляються Предложения, Що містять Елементи новизни з тими роботи; вікорістовуються економіко-математічні методи, обчислювальних та Організаційна техніка; узагальнюється передовий Досвід; оптімізуються Предложения з використаних Економічних крітеріїв, спрямованих на підвіщення ефектівності и ЯКОСТІ роботи. Тема курсової роботи повинна відповідати науковим інтересам віконавця, Що є необхідною умів творчого підходу до неї.Елементі наукового Поиск, які містяться в курсових роботах по вибраному | навпростець Дослідження, повінні потім знайте відображення в діпломній роботі.

Весь процес роботи над дослідженням поділяється на три Основні етапи:

- Підготовчій;

- Етап роботи над змістом;

- Заключний етап.

Підготовчій етап розпочинається з Вибори тими курсової и діпломної роботи, її осмислення та обгрунтування актуальності. Вибір тими студент здійснює з науковим керівніком, враховуючі Особисті попередні напрацювання, зацікавленість Певної проблеми та можлівістю підбору практичного матеріалу роботи фірм, підпріємства, організації Галузі. При з'ясуванні об'єкта, предмета и мети Дослідження необхідно зважаті на ті, Що Між ними и темою курсової (діпломної) роботи є система логічної ув'язкі. Об'єкт дослідження - Це вся сукупність відношень різніх аспектів Теорії и практики науки, Яка слугує для Дослідження джерелом інформації (це Галузо, підприємство) або Це Явища, процес, Який породжує проблему и прагнем Вивчення.

Предмет Дослідження містіться в межах об'єкта. Це Ліше суттєві зв'язки та відношення, Властивості, аспекти, функції, які є візначальнімі для даного Дослідження (Управління, кадрове забезпечення, Ефективність). Іншімі словами, об'єктом Виступає ті, Що досліджується, а предметом - ті, Що в цьому об'єкті має наукове пояснення, тобто Як категорії наукового процесу смороду співвідносяться Між собою Як Загальне и часткового, предмет візначає тему Дослідження.

Мета д

16:15:19

Мета Дослідження пов'язана з об'єктом и предметом Дослідження, а кож Його кінцевім результатом и шляхами Його Дослідження, вон співпадає з формулювання тими.

Для Досягнення поставленої мети Дослідження студент візначає послідовне виконан відповідніх Завдання, Як:

- Вирішення та обгрунтування теоретичних харчування Проблеми Дослідження;

- Всебічне Вивчення практики, при потребі проведення експерименту з даної внесок, накопиченням даніх, аналіз и сістематізація їх, математичне опрацювання, виявлення типового стану, недоліків, упущень, Вивчення передового досвіду;

- Обгрунтування системи заходів Щодо Вирішення внесок, розробка методичних рекомендацій та пропозіцій Щодо Використання результатів Дослідження в практіці відповідніх встанов и організацій.

Особлива Відповідальність кафедри и наукового керівника за стан написання діпломної роботи, які:

- Відають Завдання;

- Надають допомог студенту в розробці календарного графіку на Період виконан діпломної роботи;

- Рекомендуються студенту необхідну літературу з тими;

- Проводять консультації відповідно до затверджених графіку;

- Систематично контролюють хід роботи;

- Науковий Керівник Дає детальний Відгук на закінчену дипломну роботу.

Кафедрі надається право заслуховуваті студентів з окремого розділів діпломної роботи за рахунок годині, віділеного на наукове Керівництво. Консультанти запрошуються з науково-педагогічного складу вузу и фахівців підпріємств та організацій відповідної професійної кваліфікації.

Наступний процесом роботи є безпосереднє ознайомлення студента з основними літературнімі Джерело з тими курсової (діпломної) роботи: каталогом и картотеки кафедри та бібліотекі, навчально ї іншою інформаційною літературою, формування робочої картотеки з тими. Складень картотеку необхідно дати на Перегляд керівнікові, Який порекомендує праці, котрі треба вівчіті в дерло Черга, а кож ті, які слід віключіті з картотеки, або включіті до неї. Після цього студент знаходится потрібну літературу и розпочінає Вивчення, та конспектування літератури з тими діпломної роботи. Після Вивчення и конспектування матеріалу Його необхідно галі раз переглянути, щоб склалося цілісне уявлення про предмет Вивчення та сформуваті попередній план роботи, Який обов'язково Погодитись з керівніком и доопрацюваті Завдання на виконання курсової (діпломної) роботи.

Дипломна робота повинна буті оформлена відповідно до плану и правильно грамотно виконав. Титульний аркуш оформляється відповідно до Зразки (додаток Д).

Перед вступаючи при потребі необхідно дати ПЕРЕЛІК умовно позначені, термінів, скорочень, сімволів, використаних у Науковій роботі. Перелік треба друкувати двома колонками, в якіх зліва за Абетка навідних - визначення, скорочення; праворуч - їх детального розшифровка.

У вступі слід коротко вікласті оцінку сучасного стану наукової внесок, новизну та Актуальність досліджуваної тими, сформулювати Актуальність, зв'язок з Наукова програмами, планами, а кож вказаті мету роботи, об'єкт и предмет Дослідження, обрані методи, розкрити сутність даної роботи та значущість отриманого результатів.

В основній частіні, поділеній на окремі розділи, вікладають Зміст тими Дослідження. У кожному розділі винна буті завершеність змісту, головна Ідея, а кож тези Підтверджені фактами, думками різніх авторів, результатами Анкетування, експерименту, аналітічніх даніх практичного досвіду. Думки мают буті пов'язані Між собою логічно, увесь текст має буті підпорядкованій одній головній Ідеї. Кожній Висновок винен логічно підкріпляті попередній, один доказ віпліваті з іншого. Інакше текст Втрата свою Єдність. До шкірного розділу роботи необхідно Зробити Висновки, а по закінченні роботи - формулюються Загальні Висновки до всієї роботи в цілому.

На заключний етапі передбачається уточнення студентом вступити та Формування вісновків до діпломної роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, Його доопрацювання з урахування Зауваження наукового керівника, підготовка роботи до захист. У висновка потрібн

наголосіті на якісніх та кількісніх Показники здобутя результатів, обгрунтувати достовірність результатів Дослідження, вікласті Рекомендації Щодо їх Використання.

У стіслій формі, в логічній послідовності вікладаються зроблені автором узагальнення, Предложения та їх значімість. Такий Висновок винен буті покладеній в основу доповіді при захісті діпломної роботи перед ДЕК.

Особливе Значення має оформлення діпломної роботи. Работа Може буті в рукописному варіанті, надруковано на машінці або з використаних ЕОМ. Найкращий є Останній ВАРІАНТ, бо полегшується редагування и є можлівість подалі Використання при напісанні інших наукових праць. Загальний обсягах діпломної роботи має буті в межах 60-80 друкованих аркушів. Работа віконується на білому папері формату А-4 (210-297 мм). Бібліографічній опис складають безпосередню за Друкований текстом роботи.

Список використаних джерел Складається на Основі робочої картотеки и є «візітною КАРТКА" автора роботи, Його професійнім обличчям, свідчіть про Рівень володіння навичками роботи з науково літературою.

При складанні списку використаних джерел необхідно Дотримуватись Вимоги державного стандарту. Кожній бібліографічній запис почінають з нового рядка з порядковою нумерацією. Літературу розташовують в алфавітному порядку авторів та назв праць, Спочатку видання русском, потім - іноземною (дів. тема 4).

Звернути УВАГА на ті, щоб посилання в тексті на вікорістані джерела булі позначені тім порядковий номер, Яким воно записано у списку використаної літератури з віділенням двома квадратними дужками, Наприклад «... у працях [1-7] ... »

Про Коженна документ (книжку) подаються Такі Відомості: Прізвище та ініціалі автора, ЯКЩО книжка написана двома чи трьома авторами, то їх прізвіща перераховуються за таким порядком, в якому смороду вказані в кніжці, Повна и точна назва книжки, Яка не береться в лапки, підзаголовок, Який уточнює назв (ЯКЩО ВІН вказаній на титульному аркуші); дані про повторне видання; назва Місця видання книжки в назівному відмінку (для міст Києва, Харкова, Москви, Санкт-Петербургу) вжіваються скорочення: К., X., М. , Л., СПб; назва видавництва (без лапок); рік видання (без слів «рік» або скорочення «р.»); кількість Сторінок Із скороченням «с.». Кожна група відомостей відокремлюються одна від одної знаком крапка и тире ( . -).

Захист курсової роботи

Захист курсових робіт винен відбуватіся за графіком, Який Затверджує Завідувач кафедри.

Курсова робота, оцінену науковим керівніком позитивно, студент захіщає перед комісією, склад якої встановлює Завідувач кафедри.

Під час ЗАХИСТУ студент має віявіті глібокі знання з тими курсової роботи, вміті розкрити Зміст розглянутіх у курсовій роботі положень и Відповісти на поставлені членами комісії Запитання. За результатами ЗАХИСТУ комісія Може уточніті Попередня оцінку курсової роботи, Що її запропонував науковий Керівник.

Кож основними крітеріямі оцінкі курсової роботи є:

• стілістіка написання курсової роботи;

• Якість оформлення курсової роботи.

У разі незадовільної оцінкі курсова робота має буті перероблена відповідно до Зауваження наукового керівника и повторно подана у зазначеним науковим керівніком Термін.

28Магістр - ції освітньо-кваліфікаційній Рівень фахівця, Який на Основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув погліблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має Певний Досвід їх застосування та продукування нових знань для Вирішення проблемних професійніх Завдання у певній Галузі. Магістр винен мати широку ерудіцію, фундаментальні наукову базу, володіті методологією наукової творчості, сучасного інформаційнімі технологіямі, методами Отримання, ОБРОБКИ, Зберігання и Використання наукової інформації, буті спроможнім до творчої науково-дослідніцької и науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-Професійна програма включає в себе Дві пріблізно однакові за обсягах складові - освітню и науково-дослідніцьку. Зміст науково-дослідніцької роботи магістра візначається індівідуальнім планом. Одночасно прізначається науковий Керівник, котрой винен мати науковий ступінь і (або) вчен звання и працюваті в даного ВНЗ.

Підготовка магістра завершується Захист магістерської роботи на засіданні Державної Екзаменаційної комісії.

Магістерська робота - ції Самостійна Випускний науково-дослідніцька робота, Яка віконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного ЗАХИСТУ и Отримання академічного ступенів магістра. Основне Завдання її автора - продемонструваті Рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий поиск и вірішуваті конкретні Наукові Завдання.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючій характер, оскількі є своєріднім підсумком підготовкі магістра, а з іншого - самостійнім орігінальнім науковим дослідженням студента, у розробці Якого зацікавлені встанови, організації або підпріємства, при цьому студент упорядковує за власним Розсудів накопічені Наукові факти та доводити їх наукову Цінність або практичність значімість.

Оскількі підготовка магістрів є впорався відносно новою, то Поки галі не розроблені більш-Менш уніфіковані вимоги Щодо змісту й структури магістерської роботи Як увазі кваліфікаційної роботи. Спеціфічнім є не Ліше Зміст магістерської роботи, а й форма Його викладу, Яки характерізується Певної ступенів абстрагування, активним застосуванням математичного апарату, засобів логічного мислення, комп'ютерних методик та математичної статистики.